кандидат економічних наук, старший науковий співробітник
старший науковий співробітник відділу екосистемного оцінювання природно-ресурсного потенціалу, ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
В умовах відсутності чинної методики визначення вартості асиміляційного потенціалу екосистем розглянуто методологію оцінювання асиміляційного потенціалу біоресурсів як складової екосистемних активів територіальних громад. Визначено вартість «роботи» асиміляційного потенціалу дерев (враховуючи життєвий цикл дерева) і зіставлено з таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд унаслідок незаконної рубки або пошкодження дерев і рослин (додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 р. № 541) та таксами інших нормативно-правових документів. Зроблено висновок про те, що встановлені такси суттєво занижені порівняно з реальною вартістю асиміляційного потенціалу дерев. Запропоновано внести зміни до відповідних чинних нормативних документів.
Розроблено формалізований методичний підхід до визначення розміру диференціальної екологічної ренти як різниці між прибутком господарюючого суб’єкта, котрий безкоштовно використовує асиміляційний потенціал природи, і середнім прибутком господарюючих суб’єктів, що максимально відновлюють асиміляційні функції екосистем. Але доцільною є розробка не однієї універсальної методики, а кількох, оскільки гнучкої методики вилучення екологічної ренти може не бути. Одна методика може базуватись на врахуванні принципу «забруднювач платить», а інша – на споживанні ресурсів різної якості тощо. Запропоновано методологічний підхід до визначення розміру рентної плати за використання асиміляційних послуг екосистем – екологічного рентного платежу. Розроблено методологічний підхід до оцінювання вартості використання асиміляційного потенціалу навколишнього природного середовища (лісів, води, повітря, ґрунтів) на основі оцінки вартості штучної утилізації відходів та ін., що збагатило економічну теорію. Розроблено гнучкий економічний механізм вилучення екологічної ренти в природокористувачів і спосіб її розподілу на базі створення в Україні інституту громадянської власності на природні ресурси.
формалізація оцінки екологічної ренти, інноваційна методологія оцінки, екологічний рентний платіж, справедливий розподіл екологічної ренти, інститут власності громадян на природні ресурси
Запропоновано організаційно-економічний механізм децентралізації управління вітчизняним фондом родовищ корисних копалин місцевого значення при їх видобуванні. Розкрито особливості цього механізму, який полягає в капіталізації гірничої ренти з подальшим трансформуванням у цінні папери (акції) тих гірничих підприємств, які здійснюють видобування корисних копалин, розміщених на території цих громад. Зазначено, що такий підхід до децентралізації владних повноважень щодо управління вітчизняним фондом родовищ корисних копалин місцевого значення забезпечить сталий розвиток цієї громади, а також його практична імплементація не потребує внесення у чинне законодавство, що регулює гірничі відносини у сфері надрокористування, будь-яких змін і доповнень. Крім цього, у статті запропоновано механізм хеджування фінансових ризиків місцевих територіальних громад при розробці родовищ корисних копалин місцевого значення, що розташовані на їх території.
організаційно-економічний механізм, капіталізація, децентралізація владних повноважень, родовища корисних копалин місцевого значення
Цитування
Матюха В. В., Сухіна О. М. Інститут громадянської власності на природні ресурси як інструмент соціального захисту Українського народу (на прикладі гнучкого механізму вилучення й розподілу екологічної ренти) // Економіка та суспільство. 2018. № 14. Режим доступу: http://economyandsociety.in.ua. {re2018.01.085.006}
Сухіна О. М. Методологія визначення кореляційних коефіцієнтів асиміляційних властивостей екосистем для оцінювання збитків від забруднень. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2017. Вип. 6(128). С. 83-90. {re2020.03.091.008}
Матюха В. В., Сухіна О. М. Еколого-економічні показники як інструмент регулювання природоохоронної діяльності. Глобалізаційні процеси в природокористуванні: матеріали наук. практ. конф., 19-23 травня 2008 р., Алушта. К: НПЦ «Екологія Наука Техніка», 2008. С. 21-23. {re2020.03.091.017}
УКР 
ENG
olsuhina@ukr.net
УДК 330.15:332.1:336.2:502/504; JEL Q57, Q56, С13