Визначено систему ризиків бюджетної децентралізації в Україні. Узагальнено основні проблеми бюджетної децентралізації. Запропоновано напрями удосконалення механізмів бюджетного регулювання для забезпечення подальшої реалізації завдань реформи бюджетної децентралізації та досягнення її мети. 

бюджетна децентралізація, видатки, доходи, місцеві бюджети, органи місцевого самоврядування 

Розвиток регіонів України характеризується поступовою стабілізацією, що проявляється у накопиченні позитивних тенденцій, покращенні соціально-економічних показників, особливо у сферах, які завжди найперше потерпають від кризи – будівництво та інвестування. Стабілізація соціально-економічного розвитку дозволяє успішно проводити децентралізацію, зміцнювати потенціал територіальних громад, посилювати ініціативу громадян у вирішенні питань самоврядного розвитку. На цьому шляху зроблено багато, свою успішність продемонстрували Державний фонд регіонального розвитку, державно-приватне партнерство, нові субвенції, додаткові джерела надходжень до місцевих бюджетів. Однак на перешкоді зростанню регіональних економік і продовженню децентралізації стоять питання взаємовідносин з окупованими територіями Донбасу та анексованим Кримом, і це висуває нові вимоги до механізмів та інструментів регіональної політики та проведення децентралізації. Метою статті є окреслення механізмів оновлення регіональної політики та проведення децентралізації. Завданнями є аналіз соціально-економічного розвитку регіонів, характеристика перебігу децентралізації влади, виявлення викликів і загроз розвитку регіонів, формування нових механізмів реалізації регіональної політики та удосконалення процесу децентралізації і зміцнення правової та матеріально-фінансової спроможності громад. 

децентралізація, місцеве самоврядування, регіони, територіальні громади 

Досліджено проблеми проведення адміністративно-територіальної реформи в України та її нормативно-правового забезпечення. Визначено, що територіальні адміністративні утворення мають мати достатній фінансово-економічний, інституційний і кадровий потенціал для забезпечення високого рівня надання суспільних послуг населенню та соціально-економічного розвитку відповідних територій. Встановлено, що правове регулювання питань, пов’язаних з адміністративно-територіальним устроєм, є недостатнім і суперечливим. Обґрунтовано необхідність адміністративно-територіальної реформи, яка має стати основою для побудови нової моделі територіального управління, заснованої на засадах децентралізації, субсидіарності, балансу загальнодержавних інтересів з інтересами населення регіонів і територіальних громад, ефективного розвитку державного управління та місцевого самоврядування, спроможності й самостійності територіальних громад у вирішенні питань місцевого значення. Успішному формуванню дієздатних територіальних громад сприятиме аналіз передумов, ризиків і перешкод, що можуть виникнути у процесі реалізації реформи. 

адміністративно-територіальна реформа, адміністративно-територіальний устрій, децентралізація, місцеве самоврядування, моделі територіального управління, територіальні громади 

Висвітлено науково-практичний аспект децентралізації як раціональної альтернативи федералізації та механізму наближення України до стандартів європейського розвитку. Встановлено, що Україна протягом останніх десяти місяців послідовно втілює децентралізацію як складову модернізованої регіональної політики, що закріплено в основних чинних нормативно-правових актах установчого та програмного характеру. Аналізуються ризики децентралізації, серед яких відзначено: обмеженість коштів місцевих бюджетів, низьку спроможність громад щодо залучення фінансових ресурсів, низьку ефективність використання фінансових ресурсів. Наголошено на потребі вирішення завдання економічного зміцнення невеликих територіальних громад і зменшення їх залежності від бюджетної підтримки. Запропоновано основні напрями реформування сфери адміністративних послуг в Україні шляхом: нормативно-правової оптимізації оплати за отримання адміністративних послуг; уніфікації адміністративної процедури та удосконалення надання адміністративних послуг; поступового переведення до компетенції органів місцевого самоврядування більш широкого спектра послуг. Наголошується на дотриманні збалансованого підходу до децентралізації, унеможливлення появи «привілейованих» регіонів, забезпечення рівних умов регіонального розвитку, формування дієздатних і конкурентоспроможних територіальних громад, здатних реалізовувати активну економічну політику. Розкрито передумови забезпечення саморозвитку та економічного зростання територіальних громад. Пропонується широке впровадження на місцевому рівні механізмів та інструментів раціонального використання внутрішнього потенціалу розвитку, заснованих на децентралізації. 

децентралізація, місцеве самоврядування, регіональна політика, бюджетна децентралізація, адміністративні послуги