Регіональна економіка -- 2021 рік, №1(99)

Характерною особливістю сучасного етапу децентралізації влади в Україні стала активізація процесів налагодження взаємовигідного економічного співробітництва між окремими територіальними громадами, що ввійшли до складу новостворених ОТГ після місцевих виборів 2020 р. Найбільш складно взаємоузгодження економічних інтересів відбувається в тих ОТГ, які були створені навколо великих міст шляхом приєднання до них сусідніх сільських територій. Прикладом цього може слугувати Львівська ОТГ, в якій досі ведуться дискусії щодо пріоритетних напрямів подальшого структурного розвитку місцевої економіки. Одним з першочергових завдань місцевої влади, спрямованих на подолання наявних розбіжностей, є впровадження сучасних підходів до реалізації структурної політики великих міст, зокрема в контексті забезпечення збалансованого просторового розвитку створених на їхній базі ОТГ і структурної модернізації прилеглих до них сільських територій шляхом нарощування їхнього економічного потенціалу та стимулювання розвитку інноваційних виробництв і впровадження елементів «постіндустріальної економіки». У Львівській ОТГ першочергового значення набуває нарощування торговельно-економічного та послугового потенціалу прилеглих до Львова сільських територій, а основними засобами реалізації відповідної структурної політики міста мають стати модернізація інфраструктури та підвищення якості людського й соціального капіталу відповідних територіальних громад. 

структурна політика, великі міста, децентралізація влади, об’єднані територіальні громади, просторовий розвиток 

Визначено основні аспекти стратегічного планування іміджу міста. В Україні як демократичній країні, де головним джерелом влади є народ, стратегічне планування, зокрема у сфері містобудівної діяльності, має відбуватися для людей і разом з людьми. Система планування має бути прозорою. Всі кроки мають бути зрозумілими, їх необхідно пояснювати й відкрито обговорювати, надаючи важливого значення участі громади. Визначено етапи стратегічного планування, які представляють відповідні завдання і мають бути виконані на основі місцевих громадських, бізнесових і промислових організацій, що дають змогу отримати всебічну інформацію про їхні проблеми й потреби. Представлено європейський досвід участі громади у стратегічному плануванні, зокрема на прикладі м. Барселони (Іспанія) і м. Гамбурга (Німеччина). Участь громади у формі партнерства на всіх етапах (як у процесі розроблення, так і реалізації та моніторингу досягнутих результатів) сприятиме оптимізації процесу регулювання містобудівної діяльності в нашій країні. 

імідж, містобудівна діяльність, стратегічне планування, консультування, партнерство 

На підставі оцінювання структури товарного експорту України та її регіонів визначено експортну спеціалізацію останніх за товарними групами. Проведено діагностику експортної активності на мезорівні за результатами розрахунку показників, які характеризують: експортоорієнтованість економіки, покриття експортом імпорту, технологічність експорту, високотехнологічну експортоорієнтованість промисловості. Здійснено розподіл областей на чотири умовні групи за рівнем їхньої експортної активності, виходячи зі значень інтегрального індексу, розрахованого за методом середньої арифметичної величини часткових показників. Окреслено ключові тенденції та проблеми у формуванні та розвитку експортного потенціалу України. Акцентовано увагу на високій частці продукції, виготовленої з давальницької сировини, у високотехнологічному товарному експорті більшості областей Західного регіону. Запропоновано заходи з провадження ефективної державної політики стимулювання експорту та визначено їхні цільові орієнтири. 

товарний експорт, структура, товарна група, спеціалізація, експортна активність, технологічність експорту, продукція 

Виявлено проблемні аспекти середовища освітньої еміграції в областях Карпатського регіону та обґрунтовано напрями їх регулювання. Проблемні аспекти середовища освітньої еміграції розглянуто в розрізі основних детермінант (визначальних факторів): потенціалу освітньої міграції; якості академічного середовища; мотивації освітньої міграції; співпраці університетів і промисловості в дослідженнях; інституційних умов в освітній сфері. Для оцінювання та аналізу середовища освітньої міграції, яке виштовхує студентську молодь за кордон, пропонується розрахунок регіонального індексу формування середовища освітньої міграції. Його обчислено за 28 показниками за даними 2017-2018 н. р. Відібрані показники характеризують різні умови формування середовища освітньої міграції: освітні, освітньо-наукові, інформаційні, соціально-економічні, політичні, соціально-демографічні, інноваційні, інституційні. Обґрунтовано основні напрями регулювання середовища освітньої міграції, які здійснюються у сфері соціальної, науково-технічної, економічної, освітньої, інформаційної політик держави. Запропоновані інструменти та заходи регулювання середовища освітньої міграції мають на меті сповільнення темпів освітньої еміграції населення, попередження ймовірних втрат ресурсного потенціалу й людського капіталу вітчизняних ЗВО та наукових шкіл. 

міграція, освітня міграція, середовище, показники, інтегральний індекс, Карпатський регіон, моніторинг, регулювання 

На основі аналізу загальних і локальних тенденцій міграційних процесів, показників офіційної статистики, даних Державної міграційної служби України, Державної прикордонної служби України, а також експертних оцінок зрізу анкетної вибірки соціологічного опитування, проведеного у Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій і Закарпатській областях у фокусі дослідження середовища формування міграційної активності населення, дається аналітична характеристика та оцінка впливу міграційних чинників на соціально-демографічний розвиток регіону. Визначені ризикогенні особливості підвищення зовнішньої міграційної активності населення, демографічні та соціально-економічні наслідки міграції. Показано, що зовнішні міграції в Карпатському регіоні останніми роками набувають все більших обсягів, включно зі зміною вектора спрямування, та загалом виявляють свої особливості та специфіку. За результатами дослідження визначено, що критичними негативними наслідками процесів зростання міграційної активності населення Карпатського регіону України на сучасному етапі стали: асиметрія розвитку прикордонних територій; зростання професійно-кваліфікаційних дисбалансів на внутрішньому ринку праці, зокрема через скорочення підготовки, а відтак і пропозиції кваліфікованих робітників; втрата прошарку найбільш креативних осіб молодого працездатного віку; подальша інституціоналізація міграційних мереж і систем, що сприяють реалізації міграційних намірів населення; зменшення попиту на соціальні послуги, особливо освітні, звуження через це можливостей якісної організації навчального процесу в умовах зовнішньої конкуренції. Наголошено на ризиках і загрозах високої міграційної активності населення. Обґрунтовано потребу у виробленні нових пріоритетів регулювання міграційної ситуації в Карпатському регіоні. Доведено, що для упередження, мінімізації та усунення ризикогенних міграційних викликів, а також підвищення ефективності регіональної міграційної політики слід реалізувати інструменти в межах організаційного, економічного та інституційного механізмів, серед яких найважливішими є розвиток системи програмування регіональної міграційної політики, удосконалення організаційної системи регулювання міграційних процесів і запровадження моніторингу та інформаційно-аналітичного забезпечення управління процесами міграції. 

міграційна активність населення, міграційні ризики, ризикогенність, міграційні процеси, соціально-економічний розвиток, регіон, соціально-економічні наслідки міграції 

Проаналізовані основні стратегічні конкурентні переваги зовнішньоекономічної діяльності сільськогосподарських підприємств. Розглянуто їхній вплив на ефективність функціонування сільськогосподарських підприємств у разі виходу на світові ринки товарів і послуг. Обґрунтовано необхідність застосування їх для забезпечення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств України. Розроблено стратегічну канву, яка допомагає керівництву сільськогосподарського підприємства зосередитися на конкурентних перевагах, які забезпечать успішне ведення зовнішньоекономічної діяльності. 

зовнішньоекономічна діяльність, сільськогосподарські підприємства, стратегії, стратегічні конкурентні переваги підприємства, стратегічна канва 

Досліджено засади формування та функціонування екологічного складника забезпечення інноваційного розвитку національної економіки в умовах Індустрії 4.0. Проведено моніторинг системи екологічних індикаторів інноваційного забезпечення промислово-технологічного розвитку економіки, а саме: капітальних інвестицій на охорону навколишнього природного середовища, питомої ваги публікацій у сфері екології та довкілля, частки споживання відновлюваної енергії, викидів забруднюючих речовин і діоксиду вуглецю в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Представлено розподіл адміністративних територій за рівнем викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря. Найбільш високі значення таких викидів спостерігалися в Донецькій і Дніпропетровській областях – 31,4% і 23,4% відповідно. Визначено позитивну динаміку зростання потужностей відновлюваної енергії. Визначені позитивні передумови впровадження екологічних інновацій, а саме: новий порядок встановлення та розподілу екологічного податку, нову державну екологічну політику, приведення української екологічної політики у відповідність зі стандартами провідних країн. Визначено позицію України за індексом екологічної ефективності. Проаналізовані основні заходи щодо розвитку екологічного складника економіки у провідних країнах. Надано рекомендації щодо удосконалення державної політики промислово-технологічного розвитку в межах активізації екологічного складника. 

інновації, екологічний складник, Індустрія 4.0, національна економіка 

Розглянуто основні теорії поведінкових фінансів. Представлено три моделі прийняття управлінських рішень суб’єктами фінансово-економічних відносин: класичну, поведінкову, ірраціональну. Розкрито особливості поведінкової моделі, фактори впливу на прийняття суб’єктом фінансово-економічних відносин ірраціонального рішення. Виділено найбільш поширені ефекти, які провокують ірраціональну поведінку суб’єктів регіональної економіки. Здійснено трансполювання поведінкового підходу на мезорівень, адже ірраціональна поведінка людей прослідковується на всіх рівнях управління, а поведінкові ефекти можна розглядати в контексті підприємства, громади, регіону як сукупності людей та як цілісного «організму». Побудовано модель прийняття ірраціонального управлінського рішення суб’єктом регіональної економіки. З’ясовано наслідки ірраціональних управлінських рішень суб’єктів регіональної економіки та запропоновано інструменти їх корегування. 

ірраціональне управлінське рішення, поведінкові фінанси, регіон, органи влади, фінансово-економічні відносини 

Досліджено питання актуальності запровадження системи фінансового контролю розвитку об’єднаних територіальних громад в Україні. Зроблено висновки щодо особливостей, мети та завдань фінансового контролю розвитку територіальних громад. Уточнено сутність поняття фінансового контролю розвитку територіальних громад. Наведено результати аналізу низки показників фінансового розвитку об’єднаних територіальних громад Львівської області та зроблено висновки в контексті диспропорцій фінансового забезпечення розвитку громад. Розроблено авторський методичний підхід до побудови інтегрального коефіцієнта рівня фінансової спроможності територіальних громад регіону. Здійснено аналіз стану фінансової спроможності об’єднаних територіальних громад Львівської області. Зроблено висновок, що імплементація цих практик аналізування може використовуватися як достатньо інформативний засіб фінансового контролю розвитку територіальних громад. Окреслено й інші перспективні напрями щодо засобів удосконалення фінансового контролювання процесів соціально-економічного розвитку громад. 

соціально-економічний розвиток територій, моніторинг, контроль, фінансові інструменти, фінансові засоби, регіональний розвиток, стале зростання територій 

Розглянуто актуальність медичного туризму в Україні, розкрито поняття медичного туризму, його потенціал, популярність і реалії втілення. Висвітлено ідеї щодо вдосконалення медичного туризму та подолання проблем в їхній реалізації, а також наведене порівняння з досвідом зарубіжних медичних установ. На основі аналізу міжнародного досвіду визначено найбільш затребувані з боку медичних туристів види лікування, реабілітації, оздоровлення, а також проаналізовано головні причини колосального розриву у вартості медичних послуг країн-лідерів і держав з новітніми ринками. Досліджено міжнародний і вітчизняний медичний туризм як специфічний вид суспільно корисної діяльності, спрямований на надання туристичних послуг лікувального та оздоровчого характеру у форматі тимчасового виїзду окремої людини чи груп осіб за кордон. Запропоновано ефективний розвиток ринку медичного туризму для вирішення економічних, політичних і соціальних питань, реорганізації всієї системи надання медичної допомоги, зміни структури медичної освіти в Україні. Основними завданнями названо підвищення якості медичного обслуговування та ефективності лікування, покращення роботи персоналу в наданні якісних послуг, перегляд законодавчої бази України, розроблення закону «Про медичний туризм». 

медичний туризм, репродуктологія, офтальмологія, стоматологія, клітинна терапія, лікувально-оздоровчі заклади, фактори розвитку, медичне обслуговування 

Досліджено особливості реалізації соціальної відповідальності як основи розвитку туристичного підприємства. Проаналізовано сутність соціальної відповідальності, а також охарактеризовано складові корпоративної соціальної політики компанії. Визначено системні функції підприємницької діяльності туристичних підприємств, які впливають на формування корпоративної соціальної відповідальності. На основі визначених функцій встановлено основні напрями розвитку туристичного підприємництва Побудовано схему корпоративної відповідальності туристичного бізнесу. Запропоновано заходи, спрямовані на реалізацію зовнішньої і внутрішньої соціальної відповідальності туристичного підприємства. 

туристичні підприємства, корпоративна соціальна відповідальність, туристичні агенти, туристична індустрія 

Установлено, що сучасний стан інституційної бази не відповідає новим викликам економічних трансформацій, спричинених станом світової економіки та глобалізаційними тенденціями, через наявність системних суперечностей, інертність інтеграції в сучасні інституціональні об’єднання та недооцінку рівня впливу неформальних інститутів. Визначено основні аспекти трансформації інституціонального механізму продовольчої безпеки. Проведено SWOT- та PEST-аналіз інституціонального механізму та визначено основні фактори внутрішнього та зовнішнього середовища. Для покращення наявної ситуації запропоновані основні напрями регулювання інституціонального механізму продовольчої безпеки, серед яких можна виділити посилення ролі формальних інститутів у сфері агропромислового виробництва та системи продовольчого забезпечення населення, стимулювання розвитку та створення стимулів для збереження і дотримання норм і правил неформальних інститутів у сфері продовольчої безпеки тощо. 

продовольча безпека, інституціональний механізм, виробництво продукції, продукти харчування