Регіональна економіка -- 2020 рік, №4(98)

Проаналізовано агрегований індикатор, що складається з 10 компонентів врядування (субіндексів) для оцінювання конкурентоспроможності міст. Висвітлено рейтинг конкурентоспроможності міст за 10 компонентами. Узагальнено показники та перешкоди щодо підвищення конкурентоспроможності регіонів України. Ураховуючи сучасність, серед стратегічних кроків щодо удосконалення державної регіональної політики запропоновано мотивувати створення сприятливого середовища для розвитку бізнесу в регіонах; спростити доступ бізнесу до фінансування та системи адміністрування податків; сприяти отриманню навичок і розвитку культури підприємництва та формування відповідальної поведінки; удосконалити законодавчу базу щодо дотримання стандартів ЄС; сприяти експорту продукції і послуг бізнесу та їх інтернаціоналізації; сприяти процесам розвитку конкурентоспроможності та інновацій, підтримки трансферу знань і технологій, модернізації наявної інфраструктури; зміцнювати інституційну базу для формування сприятливого середовища для зростання бізнесу. 

індекс конкурентоспроможності міст, бізнес-клімат, конкурентоспроможність міст, субіндекс, стратегія, регіональний розвиток, регіональна політика 

Проаналізовані основні методологічні аспекти модернізації інституціонального базису регіонального розвитку. Визначені формальні і неформальні правила, закономірності, максими, фактори, методи та вектори формування інституціонального ядра, напрями удосконалення нормативно-правового поля та розвитку громадянського суспільства. Визначена сутність концепту методологічного стратегізування регіонального розвитку в умовах модернізації інституціонального базису української держави. Вказано на суперечності у нормативно-правовій базі щодо адміністративно-територіального устрою, формування та функціонування на засадах сталості просторових господарських формувань, налагодження ефективного територіального управління з боку місцевих органів виконавчої влади та об’єднаних територіальних громад. Наголошено, що на модернізації інституціонального базису регіонального розвитку в умовах децентралізації владних повноважень позначаються також різноманітні фактори, які впливають на ефективність реалізації загальнонаціональної стратегії інклюзивного сталого розвитку. 

інституціональне ядро, модернізація інституціонального базису, регіональний розвиток, локалізація економічного простору, децентралізація влади, розвиток продуктивних сил 

Систематизовано існуючі теоретичні підходи до розкриття суті дефініції «стратегія економічної безпеки регіону». Зазначено, що до основних характеристик стратегії економічної безпеки регіонів доцільно віднести спрямованість на довгострокові орієнтири розвитку, програмно-нормативний характер, ресурсоорієнтованість, превентивність та антикризовість. Доведено, що стратегія економічної безпеки має бути пріоритетним напрямом у забезпеченні цілей інклюзивного розвитку регіонів, їхньої конкурентоспроможності та стабільності. Обґрунтовано порядок розроблення цієї стратегії: 1) формування стратегічних цілей економічної безпеки регіону, враховуючи ієрархію управління; 2) стратегічний аналіз зовнішнього й внутрішнього безпекового середовища регіону; 3) визначення варіантів стратегій; 4) визначення стратегічних альтернатив і пріоритетів економічної безпеки регіону; 5) реалізація стратегії; 6) моніторинг детермінантів процесу управління економічною безпекою; 7) контроль; 8) корегування відповідних заходів з економічної безпеки у регіоні. Запропоновано низку нових стратегій: 1) вирівнювання та нейтралізації ризиків, загроз і небезпек, 2) зростання та активізації полюсів росту; 3) активного росту; 4) випереджувального, безпекоорієнтованого розвитку; 5) інноваційно-інвестиційну й адаптивну. Представлено їхню характеристику, напрями використання залежно від рівня економічної безпеки регіону, перспектив його розвитку. 

економічна безпека регіону, загрози, ризики, небезпеки, стратегія 

Обґрунтовано синергетичний взаємозв’язок між наслідками децентралізації влади та управління, які полягають у формуванні об’єднаних територіальних громад (ОТГ) і нових районів, і роллю агрохолдингів у створенні інклюзивного середовища в межах цих соціально-просторових утворень. Основними результатами дослідження, які випливають з аналізу соціально-економічного та політичного процесів, що відбуваються в межах ОТГ і районів, є виявлення їх спрямованості за такими напрямами: формування сільсько-міських агломерацій конвергентно-континуального типу; комплементарного взаємозв’язку між аграрним, сільським та інклюзивним розвитком, який формує передумови для створення в межах зазначеного простору інклюзії добробуту; визначення вимірів інклюзивного розвитку ОТГ і районів; розкриття пріоритетної ролі агрохолдингів як активаторів процесу створення інклюзії за умови підвищення їх соціальної відповідальності за результати власної господарської діяльності та налагодження гармонічного партнерства між владою, бізнесом і суспільством. Оригінальність і новизна проведеного дослідження полягають у використанні ефекту синергії в аналізі взаємозв’язаних явищ, сполучених єдиною спрямованістю щодо формування сільсько-міського інклюзивного середовища як гідних умов для життєдіяльності місцевого населення, соціально орієнтованого ведення бізнесу та встановлення ефективного рурального самоврядування за участю великих агропродовольчих компаній холдингового типу. Обґрунтовано умови, напрями та шляхи перетворення агрохолдингів на активаторів інклюзивного розвитку ОТГ і районів, які можуть бути використані у практичній діяльності органів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання. 

агрохолдинги, децентралізація влади та управління, інклюзивний розвиток, об’єднані територіальні громади, райони, сільсько-міські агломерації, синергія 

З огляду на соціальні та кліматичні зміни в глобальних вимірах, кількість міст, які прагнуть до переформатування стратегій розвитку, помітно зростає. В умовах сьогодення серед стратегій розвитку домінують так звані розумні реформи, оскільки вони охоплюють цілі, які концепція розумного міста містить повною мірою. Зокрема, реформи спрямовані на забезпечення та підтримку сталого розвитку, збільшення частки відновлюваних ресурсів у загальному обсязі виробництва енергії та покращення управління відходами. Підвищення рівня розумного міста означає підвищення якості життя громадян шляхом надання можливостей для культурного, економічного та соціального розвитку в безпечному, надихаючому та здоровому середовищі. Аналіз найбільш ефективних і креативних ініціатив щодо встановлення тенденції «зеленого» будівництва для просування концепції розумного міста свідчить про високу ефективність «зелених» технологій. Особливе значення для цього дослідження має вертикальне садівництво / озеленення. Існує безліч доказів того, що вертикальне садівництво є одним з невід’ємних компонентів стратегії розвитку, спрямованої на досягнення формату розумного міста. Отримані дані відображають низку позитивних ефектів від вертикального озеленення щодо життя та добробуту. Серед цих переваг найбільш видатними є економічні та екологічні. Вертикальні сади дозволяють зменшити споживання енергії, а екологічні наслідки включають зменшення викидів СО2 та інших забруднюючих екосистему речовин. На основі аналізу ефективності, що випливає з реалізації концепції зеленого садівництва, розроблені рекомендації щодо забезпечення сталого розвитку урбанізованих територій із використанням зелених і розумних технологій. 

розумне місто, зелені технології, концепція розумного міста, концепція вертикального озеленення, вертикальне озеленення 

Для вітчизняних суб’єктів туристичного бізнесу запропоновано методику поетапного дослідження маркетингового середовища ринку, суть якої полягає у визначенні послідовності дослідження цільового вітчизняного ринку суб’єктами підприємництва на підставі аналізу найважливіших факторів маркетингового середовища. Доведено, що важливим маркетинговим інструментарієм ефективної маркетингової діяльності є визначення моделі присутності вітчизняних суб’єктів підприємництва на ринку. За умов формування глобального конкурентного середовища маркетингову стратегію інтеграції слід використовувати для зміцнення конкурентних позицій вітчизняних суб’єктів господарювання на міжнародному ринку туристичних послуг. Маркетинговий аналіз показав, що визначальним чинником на ринку туристичних послуг України є державна політика в галузі туризму. Визначено напрями діяльності органу регіонального маркетингового стимулювання. Більшість правових норм, які регламентують туристичну діяльність, не виконуються належним чином, що гальмує вирішення багатьох актуальних проблем туристичної галузі. Заходи з удосконалення нормативно-правової бази мають бути спрямовані на створення як сприятливих умов для розвитку вітчизняного туристичного бізнесу, так і реальних економічних механізмів стимулювання розвитку туристичної галузі. Сьогодні перед вітчизняним туристичним ринком, зокрема ринком послуг промислового туризму, стоїть завдання інтеграції до європейського туристичного простору. Водночас для досягнення можливих переваг інтеграційної взаємодії туристична політика України має бути спрямована на задоволення вимог, які висуваються до країн-членів європейської спільноти, та передбачати необхідні кардинальні зрушення на всіх рівнях управління розвитком ринку промислового туризму. 

туризм, туристична галузь, рекреація, ринок туристичних послуг, інновації туризму, інфраструктура, туристичні потоки, стратегія 

Проаналізовано фактичний стан ринку молока та молочної продукції Сумської області. Зокрема, проведено аналіз виробництва та реалізації молочної сировини сільськогосподарськими підприємствами та господарствами населення, виробництва та реалізації молочної продукції; визначено фактори впливу на регіональний ринок молока та молочної продукції; запропоновано перспективи подальшого розвитку ринку молока та молочної продукції Сумської області. 

ринок молочної сировини, ринок молочної продукції, Сумська область 

Через посилення міждержавних міграційних потоків і розвиток якості системи вищої освіти в закордонних навчальних закладах більшу частку займає міграція з метою отримання освіти, що супроводжується переважно постійною міграцією та виїздом громадян України на постійне місце проживання за кордон. Проаналізовано освітні міграційні процеси в Україні у регіональному розрізі. Визначено основні регіональні центри вищої освіти. Зосереджена увага на міграційних намірах населення щодо навчання за кордоном і здійснена порівняльна характеристика освітніх систем різних країн. Охарактеризовано порядок та етапність вступної кампанії у зарубіжних навчальних закладах. Досліджено сутність та особливості освітньої міграції, а також виокремлено основні причини, які сприяють українським студентам у виборі зарубіжних навчальних закладів вищої освіти. Визначено основні причини та наслідки освітньої міграції, а також її потенційні можливості. Обґрунтовано певні вигоди та витрати, пов’язані з освітніми міграційними процесами. Запропоновано напрями розвитку освітньої міграції та ефективної міграційної політики в Україні та її регіонах. 

міграційні процеси, система освіти, трудова міграція, працевлаштування, освітня міграція 

Узагальнено аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питань регулювання розвитку професійної компетентності працівників торгівлі, оскільки трансформаційної процеси, що відбуваються в умовах глобалізації та євроінтеграції, висувають нові вимоги до управління персоналом на мікро- та макрорівнях. Це пов’язано з тим, що в умовах ринкового розвитку найсуттєвіші перетворення відбуваються в соціально-трудовій сфері. Систематизація літературних джерел і підходів до вирішення проблеми розвитку професійної компетентності засвідчила, що українські та зарубіжні вчені досліджували це питання, проте в сучасних умовах виникає потреба в критичному аналізі стану та тенденцій розвитку торгівлі в контексті забезпечення професійної компетентності працівників галузі. Дослідження здійснено в такій послідовності: формування основних завдань і напрямів дослідження стану основних показників торгівлі, визначення тенденцій розвитку торгівлі в контексті забезпечення професійної компетентності працівників. Методичним інструментарієм дослідження стали система економічних законів, понять і категорій, фундаментальні положення сучасної економічної теорії та прикладної економіки, статистичні дані. Загальна методологічна основа дослідження – абстрактно-логічний комплексний підхід, методи аналізу та синтезу. Досліджені показники стану та тенденцій розвитку торгівлі та їхній вплив на забезпечення професійної компетентності працівників. Досліджено попит на спеціальності, що можуть реалізовуватися у подальшій професійній діяльності в торгівлі. Розроблено характерологічну таблицю загальних і професійних компетенцій управлінського персоналу та продавців залежно від посад. 

торгівля, розвиток торгівлі, професійна компетентність, компетенції персоналу, загальні, спеціальні (професійні) компетенції 

Узагальнено аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питань моніторингу мотиваційного механізму забезпечення ефективності трудової діяльності. Це пов’язано з тим, що в умовах ринкового розвитку найсуттєвіші перетворення відбуваються в соціально-трудовій сфері. Визначено соціальні чинники ефективності трудової діяльності працівників і сформовано напрями підвищення її ефективності на основі посилення впливу оплати праці, її структури. Систематизація літературних джерел і підходів до вирішення проблеми дослідження соціальних чинників ефективності трудової діяльності приводить до висновку, що українські та зарубіжні вчені досліджували питання ефективності трудової діяльності та впливу на її підвищення соціальних чинників, проте в сучасних умовах виникає потреба в критичному аналізі стану та тенденцій розвитку оплати праці на підприємствах різних видів економічної діяльності в Україні. Дослідження цього питання здійснено в такій логічній послідовності: визначення результатів, формування основних завдань, напрямів дослідження стану оплати праці та її структури, визначення тенденцій забезпечення ефективності трудової діяльності. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали система економічних законів, понять і категорій, фундаментальні положення сучасної економічної теорії та прикладної економіки, статистичні дані. Загальною методологічною основою дослідження є абстрактно-логічний комплексний підхід, методи статистичного аналізу. Об’єкт дослідження – показники оплати праці, мінімальної заробітної плати, структури фонду оплати праці, оскільки саме вони є соціальними чинниками забезпечення ефективності трудової діяльності. Досліджено показники оплати праці, її структури, а також вплив на забезпечення ефективності трудової діяльності працівників. Досліджено регіональні особливості в структурі оплати праці та проведено ранжування за питомою вагою фонду додаткової оплати праці. Запропоновано напрями підвищення ефективності трудової діяльності завдяки посиленню впливу соціальних чинників. 

праця, трудова діяльність, ефективність трудової діяльності, оплата праці, мотивація, фонд оплати праці 

Обґрунтовано основні напрями розвитку податкової системи на основі податкового менеджменту: посилення ролі місцевих податків; налагодження результативної взаємодії органів місцевого самоврядування із суб’єктами господарювання, які функціонують на території, для збільшення надходжень до бюджету; забезпечення справедливого розподілу податкового навантаження та його зменшення з одночасним пошуком бюджетних компенсаторів; посилення податкового контролю; забезпечення ефективної інформаційно-роз’яснювальної роботи та взаємодії органів місцевого самоврядування і платників податків. Запропоновано авторське бачення податкової системи в межах нової архітектури адміністративно-територіального устрою. Обґрунтовано віднесення податку на доходи фізичних осіб до складу місцевих податків і зміну механізму зарахування податку до місцевих бюджетів. Визначено напрями збільшення акумульованих до місцевих бюджетів майнових податків. Розроблено модель форми самооподаткування населення територіальних громад як інструменту співпраці органу місцевого самоврядування та населення територіальної громади, згідно з якою забезпечується залучення жителів до акумулювання та розподілу податкового ресурсу, зокрема в частині самостійного обрання проєктів для фінансування, встановлення умов і нормативів самооподаткування. Основою запропонованої моделі є акумулювання фінансових ресурсів на засадах паритетності: внесок органів місцевого самоврядування визначено на рівні, що не нижчий за суму, внесену мешканцями у фінансування обраних проєктів. Обґрунтовано, що збір коштів самооподаткування мешканців об’єднаних територіальних громад має організовувати місцева влада, однак лише після проведення загальних зборів мешканців, на яких вирішуватимуться основні питання щодо суми податку, яку мають сплачувати громадяни. 

податки, територіальна громада, податковий менеджмент, податок на доходи фізичних осіб, самооподаткування 

Розглянуто прогностичні підходи щодо можливостей появи пандемії та варіантів розвитку економіки в кризовий період. Проаналізовано офіційні урядові програми, а також практики держав світу та України щодо підтримки бізнесу та громадян, які опинилися в складній життєвій ситуації внаслідок коронавірусу. Визначено перспективні приклади (уроки) для подальшого застосування під час вибору та упровадження механізмів боротьби з економічною кризою та її наслідками. 

пандемія COVID-19, прогнози, урядові програми, криза економіки 

Досліджено стратегічні напрями реформування економіки України. Обґрунтовано, що реальний сектор економіки знаходиться в стані деіндустріалізації і потребує відновлення технологічних, технічних потужностей, науково-інтелектуального та експортного потенціалу. Акцентовано увагу на потребі в системних реформах у низці базових сфер суспільства, які мають стати основою динамічного соціально орієнтованого розвитку України. Серед найважливіших реформ виділені такі: технологічна модернізація, реіндустріалізація та нарощування високотехнологічного експорту, системна детінізація та формування конкурентного середовища, розвиток підприємництва та розширення середнього класу, модернізація системи соціальної безпеки, підвищення інвестиційної привабливості та розвиток стратегічних галузей, розвиток внутрішнього ринку, зростання сектору ресурсоощадності та енергоефективності. Узагальнено структурні результати реформування економіки України та визначено індикатори, які свідчитимуть про ефективність запровадження змін у кожній з реформованих базових сфер суспільства. 

структурні зміни, структурне реформування, системна реформа, модернізація, економіка України, економічна система, структурні трансформації, стратегічні напрями реформування, індикатори ефективності 

Глобалізація економіки, революційні технологічні зміни у виробничих процесах і лібералізація торгівлі обумовлюють потребу в поглибленні досліджень теоретико-методологічних аспектів формування нових моделей управління промисловим розвитком. Висвітлено низку теоретичних положень, які можуть слугувати концептуальними орієнтирами модернізації системи управління розвитком промисловості в Україні в умовах сучасних глобалізаційних і технологічних викликів. Зокрема, розглянуто специфіку стратегування інноваційного розвитку промисловості, надано рекомендації щодо формування своєрідної «науково-інформаційної оболонки» управлінської системи на основі координації діяльності органів влади, бізнесу, освітніх і наукових установ, громадських організацій під час модернізації промислової політики та імплементації нової моделі управління промисловим розвитком, виділено базисні функції модернізації системи управління промисловим розвитком. Запропоновано принципові схеми імплементації нової моделі управління розвитком промисловості та його інтелектуалізації на макрорівні. Підкреслено важливість регіонального рівня модернізації управління промисловим розвитком. 

четверта промислова революція, Індустрія 4.0, стратегування, нова промислова політика, інтелектуалізація управління, науково-освітнє забезпечення 

Визначені основні аспекти гастрономічного туризму в Україні та світі, можливі перспективи та тенденції подальшого розвитку гастрономічного туризму в нашій країні. Проаналізовані наявні різновиди та кількість гастрономічних фестивалів і турів за провідними областями України. Виокремлені чинники розвитку гастрономічного туризму в кожному регіоні та причини їх нерівномірного застосування. Також представлені перспективні напрями розвитку гастротуризму в Україні задля створення перспективного та конкурентоспроможного продукту на міжнародному ринку туристичних послуг. 

туристична галузь, гастротуризм, дегустація продуктів і страв, кулінарні традиції, туристичні потоки 

Обґрунтовано стратифікацію геопростору та виявлено на основі аналізу динаміки економічного зростання його просторові відмінності. Підтверджено вплив пандемії COVID-19 на сповільнення темпів економічного зростання та з’ясовано її негативні наслідки для інвестиційної сфери, адже різною є здатність країн адекватно реагувати на ці процеси. Визначено, що під впливом глобалізації світ виступає не як єдине ціле, а формується ядро розвинених країн і периферія, відбувається трансформація локальних цивілізацій. Акцентовано увагу на вивченні проблематики цінностей, які визначають стан розвитку суспільства. Проведено дослідження сутнісних характеристик цивілізацій та охарактеризовано ідеї основних європейських цивілізаційних шкіл. На основі концепції М. Рокіча визначено ознаки, що характеризують цінності. Підтверджено, що цінності, які домінують у суспільстві, є головним елементом культури. Деталізовано модель вимірювання культурної варіативності кроскультурної площини, яка була розроблена нідерландським психологом Г. Хофстеде, та проаналізовано вплив культурних особливостей на формування нової економіки. Проведено оцінювання дослідження «Всесвітній огляд цінностей» (World Values Surwey). Підтверджено, що через неможливість повноцінної самореалізації особистості активізуються міграційні процеси, аналіз яких показує тенденцію до зростання. Обґрунтовано, що невирішеними в сучасному світі залишаються питання щодо природи соціокультурної цілісності цивілізацій і цивілізаційної ойкумени, які пов’язані з релігійними відмінностями та демографічними процесами. Проведено оцінювання демографічної ситуації у світі та з’ясовано її зростаючу динаміку й регіональні асиметрії. Здійснено просторовий аналіз розподілу країн у глобальному просторі за домінуючими релігіями та виявлено основні тенденції розвитку світових релігій. Аргументовано роль зміцнення нематеріальної складової в структурі сучасного економічного відтворення. Підтверджено, що розвиток потенціалу країн і світу загалом відбувається в процесі поглиблення кроскультурних цивілізаційно-інтеграційних процесів. Сформульовано основні цивілізаційні виклики глобального економічного розвитку, що формуються під дією різновекторних процесів у світі (просторова асиметрія розвитку країн, універсалізація цінностей, соціокультурні відмінності, етнічні проблеми, релігійні розбіжності, демографічні та міграційні процеси). 

цивілізаційні виклики, глобальний економічний розвиток, соціально-культурні суперечності, міжцивілізаційна взаємодія, культурні особливості