Проаналізовано низку критеріїв для пошуку локально оптимальних місць серед привабливих розміщень виробництва. Доведено, що при аналізі потенційних ринків збуту для обґрунтування розміщення виробництва методологічно правильним варіантом є системний підхід. Визначено послідовність дій при обґрунтуванні оптимального розміщення виробництва. охарактеризуємо складові послідовності дій. Запропоновано ключові характеристики привабливих місць виробництва блага. Розроблено складові визначення локально оптимальних місць для потенційних варіантів виробництва. Запропоновано з урахуванням потенційних варіантів збуту перелік варіантів ринків збуту і проведено оцінку попиту кожного з них. Локально оптимальні місця виробництва характеризуватиметься оптимальними для відповідних потенційних варіантів виробництва: географічними координатами, виробничою потужністю і технологією виробництва. У результаті дослідження для кожного потенційного варіанту виробництва проаналізовано оптимальний (мінімальний) показник сумарних витрат: на виробництво у заданому обсязі і транспортування відповідно до потреб ринків збуту. Результати досліджень подано у таблицях. Сформовано на основі локально оптимальних місць перелік конкуруючих варіантів системно оптимальних місць розміщення виробництва.
розміщення виробництва, ринки збуту, регіон, конкуренція, ефективність, технології
Розглянуто проблематику поняття туристично-рекреаційної сфери та зазначено неоднорідність його трактувань, відсутність усталеного розуміння економічної суті і структурного складу цієї сфери. Запропоновано розглядати туристично-рекреаційну сферу регіону як складову його господарської системи, в якій здійснюється туристично-рекреаційна діяльність – економічна діяльність, спрямована на задоволення туристично-рекреаційних потреб місцевого населення, мешканців інших регіонів і країн, з використанням природних та інших ресурсів і факторів, яким притаманна туристично-рекреаційна атрактивність (привабливість). Обґрунтовано видовий склад, проведено групування видів туристично-рекреаційної діяльності та визначено першорядні фактори їхньої атрактивності, які ідентифікують туристично-рекреаційні дестинації та зумовлюють спеціалізацію і можливості розвитку туристично-рекреаційної сфери регіону.
туристично-рекреаційна сфера, регіон, туристично-рекреаційна діяльність, ресурси, атрактивність, туристично-рекреаційні дестинації
Окреслено основні риси сучасного етапу глобалізації та європейської інтеграції в контексті зміни принципів і напрямів їх подальшої еволюції. Проаналізовано особливості впливу нинішніх глобальних трансформацій на розвиток окремих регіонів. Основну увагу зосереджено на стратегічних перспективах розвитку Західного регіону України. Виявлено загрози, спричинені розривом традиційних господарських зв’зків і посиленням міжнародної конкуренції за природні, фінансові та людські ресусри, в сучасних геополітичних і геоекономічних реаліях. Описано негативний вплив цих загроз на області Західного регіону України та показано, як кожна з областей зможе адаптуватися до сучасних викликів глобалізації, використовуючи свій євроінтеграційний потенціал. Сформульовано пропозиції для органів державної влади щодо пріоритетних напрямів удосконалення принципів і механізмів стратегування, а також для органів місцевого самоврядування регіону щодо взаємоузгодження стратегічних планів різних рівнів між собою та використання просторових переваг областей цього регіону.
глобалізація, Західний регіон України, стратегування, стратегічне планування, місцеве самоврядування
Аналізуються демографічні характеристики соціально вразливих категорій населення. Зазначається, що потужна хвиля вимушеного переселення внаслідок повномасштабної війни Росії проти України спричинила суттєве зростання чисельності цієї категорії населення та наголошується на потребі в наданні їй соціальної допомоги. За результатами аналізу демографічна ситуація в Карпатському регіоні України на початок 2022 р. характеризується як відносно несприятлива: падіння народжуваності, помітний процес демографічного старіння, висока частка осіб з особливими потребами. Аналіз соціально-демографічної статистики попередніх років і сучасних демографічних процесів вказує на ймовірне прискорення зростання частки соціально вразливих груп населення, які формуватимуться внутрішньо переміщеними особами (ВПО) та мешканцями регіону. Головними завданнями органів регіональної та місцевої влади визначаються вирішення нагальних проблем ВПО, розширення місткості соціальної інфраструктури, забезпечення ефективної зайнятості в регіоні, соціалізація ВПО та їхня суспільна інтеграція, розроблення та реалізація регіональних програм поліпшення процесів демовідтворення.
соціально-економічна вразливість, Карпатський регіон, внутрішньо переміщені особи, соціально вразливі категорії населення, мігранти, демографія
Проаналізовано досвід проведення в Україні соціологічних обстежень на предмет міграційної мобільності молоді, до яких належать загальнонаціональні обстеження трудових мігрантів з виявленням специфіки для різних вікових груп, опитування молоді на замовлення органів державної влади та окремі опитування науковців та експертів у межах спеціальних досліджень. Огляд наявних обстежень дозволив виокремити найбільш масштабні та авторитетні дослідження та критично їх оцінити. Виявлено, що в Україні відсутні системні соціологічні обстеження міграційної мобільності молоді зі з’ясуванням потенціалу міграції та причинно-наслідкових характеристик міграційних переміщень. Ураховуючи все більший потенціал міграції молоді України, позитивну динаміку освітньої еміграції, обґрунтовано потребу в соціологічних обстеженнях молоді на предмет впливу міграційної мобільності на розвиток і капіталізацію людського потенціалу. Результати такого опитування дозволять отримати інформацію про те, як міграція впливає на потенціал самої молоді та потенціал розвитку території-донора (держави, регіону). З огляду на кризову ситуацію нестабільності України в умовах війни вказано на гостру потребу в проведенні ситуативних опитувань молоді щодо потенціалу міграції та намірів рееміграції в умовах масових вимушених переміщень населення.
міграційна мобільність, потенціал міграції, молодь, людський потенціал, соціологічне обстеження
Досліджено сутність категорії «людський потенціал», проблематику його збереження та розвитку як основного стратегічного ресурсу держави та найбільшого багатства нації. Обґрунтовано авторське трактування змісту категорії «людський потенціал», а також поняття капіталізації людського потенціалу. Здійснено оцінювання негативного впливу бойових дій і воєнної агресії Росії на демографічне становище України, а також наслідків цього впливу в короткостроковій і довгостроковій перспективі. Проаналізовано напрями міграційних потоків українських біженців, їхній вплив на економіку країн-реципієнтів. Аргументовано прогнози щодо економічних перспектив України та визначальної ролі демографічного чинника для її подальшого економічного майбутнього. Окреслено основні шляхи для збереження людського потенціалу держави, а також його відтворення в умовах післявоєнного відновлення економіки.
Розвинуто теоретико-прикладні засади формування і реалізації публічної політики забезпечення конкурентоспроможності закладів освіти. Визначення особливостей впровадження принципу публічності в державно-управлінські процеси дало змогу обґрунтувати важливість залучення закладів освіти до системних взаємодій з інститутами влади. Вказано на особливу роль закладів освіти для розвитку громад і можливості їх співпраці з органами місцевого самоврядування. Визначено інші виміри та можливості взаємодій закладів освіти з інститутами бізнесу, науки, соціальної інфраструктури, громадськості й населення. Запропоновано матрицю пріоритетів взаємодій, що актуальні для закладів освіти України. З-поміж найбільш затребуваних пріоритетів зазначено про переваги утворення мультифункціональних освітніх центрів. Вказано на важливість громадської та медійної активності закладів освіти, інтеграції стратегування розвитку закладу освіти та громади.
заклади освіти, конкурентоспроможність, публічна політика, децентралізація, воєнний стан
Будівельна галузь є однією з найбільш інвестиційно привабливих як для вітчизняного інвестора, так і зарубіжного, адже вона постійно розвивається. З початком широкомасштабної війни російської федерації проти України особливо добре видно, як будівельні компанії змушені пристосовуватися до умов на ринку, зокрема змінювати постачальників, схеми продажу та маркетингову стратегію. Будівельні компанії, які є досить досвідченими на ринку нерухомості, самі заохочують і пояснюють клієнту привабливість інвестування в певні об’єкти. Зазвичай, інвестору пропонуються три схеми функціонування компаній: купівля для себе, інвестування з ціллю перепродажу, інвестування з ціллю здачі в оренду. У запропонованій статті розглядаються процес залучення коштів у схемах формування фінансових ресурсів будівельних компаній, їх чутливість до змін в умовах поточного ринку.
будівництво, інвестування, похідні цінні папери, майнові права
Економіка та управління національним господарством
Проаналізовано спричинені військовою агресією Росії проблеми функціонування транспортної інфраструктури та логістичних ланцюгів. Акцентовано увагу на особливостях нормативно-правового та програмного забезпечення процесів модернізації транспортної інфраструктури в довоєнний період. Оцінено рівень розвиненості транспортної інфраструктури України в передвоєний час порівняно з високорозвиненими країнами світу. Проаналізовано основні втрати транспортної інфраструктури регіонів України внаслідок ведення бойових дій. Виокремлено основні бар’єри для організації ефективної транспортної логістики. Визначено основні обмеження та зазначено сприятливі чинники розбудови транспортної інфраструктури України. Проаналізовано низку законодавчо-нормативних новацій, які розроблені урядом для покращення логістики перевезень у сучасних реаліях. Розглянуто питання диверсифікації транспортних шляхів і вантажопотоків. Основну увагу зосереджено на питанні перспектив відновлення транспортної інфраструктури та пошуку нових логістичних шляхів просування товарів.
Здійснено огляд тенденцій у релокації виробництв з територій, де ведуться активні бойові дії, у більш безпечні регіони. Ідентифіковано основні загрози релокації підприємств в умовах війни. Акцентовано на важливості розроблення державної програми релокації бізнесу з передбаченими відповідними фінансовими стимулами та підтримкою для активізації цього процесу всередині країни та зниження темпів релокації підприємств за кордон. Наголошено на важливості адаптації законодавства, пов’язаного з розвитком індустріальних парків, до процесу релокації бізнесу. Підкреслено необхідність залучення регіональних центрів зайнятості до процесу пошуку та підготовки персоналу для релокованих підприємств. Констатовано, що запуск нового бізнесу на територіях, де не ведуться активні бойові дії, по-перше, сприятиме розширенню податкової бази на цих територіях; по-друге, дозволить створити нові робочі місця, стримуватиме відтік трудового потенціалу за кордон і, відповідно, сприятиме формуванню передумов для зростання їхньої платоспроможності.
релокація, національне виробництво, підприємництво, релокація бізнесу, війна росії проти України
Досліджено стан зовнішньоторговельної безпеки регіонів України у 2013-2020 рр. За результатами розрахунку коефіцієнта чутливості інтегрального показника до зміни індикаторів зовнішньоторговельної безпеки визначено найбільш поширені загрози у сфері зовнішньої торгівлі на регіональному рівні у 2020 р. На основі кластерного аналізу регіонів України за показниками зовнішньоторговельної безпеки у 2020 р. виділено чотири групи регіонів і визначено відповідні загрози для кожної групи. В умовах воєнного стану для регіонів із сировинною орієнтацією експорту основними загрозами є розбалансування зовнішньої торгівлі, втрата зарубіжних ринків, посилення імпортної залежності. Найбільшими загрозами зовнішньоторговельній безпеці регіонів, в експорті яких значна частка високотехнологічної продукції та наукомістких послуг, визначено зниження обсягів експорту високотехнологічних товарів чи наукомістких послуг унаслідок військових дій, руйнування підприємств і телекомунікацій, втрати інтелектуального потенціалу.
Розкрито сутність податкових ризиків підприємства з погляду держави та платників податків, оскільки вони переслідують протилежні цілі в процесі розподілу валового внутрішнього продукту; охарактеризовано види збитків, які вони отримають у разі настання визначених податкових ризиків. Зазначено, що податкові ризики підприємства доцільно аналізувати в розрізі економічної, правової та суспільної площини, в яких будуть проявлятися негативні результати виникнення їх. Визначено зовнішні і внутрішні чинники податкового ризику суб’єктів господарювання, які формують невизначеність та є причиною виникнення конфліктів між суб’єктами системи оподаткування; охарактеризовано напрями впливу податкових ризиків на фінансово-економічну безпеку підприємства. Обґрунтовано, що мінімізувати дію таких ризиків можна за допомогою реалізації результативної податкової політики та застосування дієвих методів управління податковими ризиками. Подано складові елементи механізму нейтралізації податкових ризиків підприємства. Висвітлено значення податкової культури у формуванні високого рівня фінансової безпеки суб’єктів господарювання та роль уряду в забезпечені її високого рівня серед платників податків. Подано алгоритм реалізації процесу управління податковими ризиками на вітчизняних підприємствах і підходи до аналізу ймовірності виникнення їх. Охарактеризовано сутність податкового планування на підприємстві як головного легального способу мінімізації обов’язкових платежів до бюджетів і зниження появи податкових ризиків. Аргументовано доцільність проведення якісного аудиту сплати податків і зборів підприємством до бюджетів різних рівнів, який дасть змогу знизити податкові ризики, підвищити платіжну дисципліну та сформувати оптимальне податкове навантаження на компанію. Використання методів оптимізації структури податків і зборів слід проводити з огляду на принципи наукового обґрунтування та документального відображення. Обґрунтовано потребу у формуванні ефективної системи податкового комплаєнсу, покликану зміцнити фінансову безпеку країни, яку значною мірою визначає податкова безпека. Зазначено, що така система дасть змогу запобігти виникненню конфліктів між підприємствами та державою у сфері оподаткування та допоможе уникнути значних втрат з обох сторін.
За результатами внутрішнього моніторингу малих підприємств зроблено два основні висновки: на підприємствах наявний кваліфікований, ініціативний персонал, який має бажання працювати та здатний виконувати поставлені завдання, незважаючи на складність роботи, високий рівень інтенсивності праці та зростання навантаження; респонденти вважають, що без належного рівня співробітництва між собою, між керівниками та підлеглими, з органами державної влади неможливо досягти високих результатів роботи. Співробітниками охарактеризовано внутрішній стан діяльності підприємств, що є першим кроком на шляху до впровадження концепції «управління змінами» у процесі розвитку підприємництва. З одного боку, це збір інформації, з другого – інструмент «зворотного зв’язку» між керівництвом і підлеглими, з органами державної влади усіх рівнів, що дозволяє відслідковувати динаміку показників щодо конкретних проблем. Комплексний підхід до процесу розвитку підприємств на основі концепції «управління змінами» дасть змогу підвищити ефективність позитивних змін на підприємствах, вивести значну частину їх із тіньового сектору, створити більшу кількість робочих місць, а також підвищити загальний рівень добробуту громадян і держави, примноживши її ВВП.
управління змінами, мале підприємництво, внутрішній моніторинг, зовнішнє середовище, конкурентоздатність
УКР 
ENG
УДК 352.338.486:379.8; JEL L83, J13