Науково-практичний журнал
УКР   ENG
Регіональна економіка
   



Журнал Регіональна економіка -- re2017.04.037

УДК 36:[314.7:379.85]; JEL H55, О15, R23, F22
Біль М. М. Система забезпечення соціального захисту мобільних категорій населення // Регіональна економіка. 2017. №4(86). С. 37-45.
Літер.: 7

Автори

Анотація

Визначено особливості мобільних категорій населення та виділено їх основні сегментні групи. Сформульовано дефініцію соціального захисту мобільних категорій населення. Виокремлено базові умови можливості соціального захисту мобільних категорій населення. Запропоновано функціональну та інституційну модель системи соціального захисту мобільних категорій населення в розрізі складових соціального страхування, соціального забезпечення і допомоги. Описано механізми соціального захисту мобільних категорій населення. Актуалізовано на значенні в системі механізмів соціального захисту дії міждержавних угод про взаємне працевлаштування і соціальний захист. Досліджено сфери договірного регулювання в системі соціального захисту мобільних категорій населення. Обґрунтовано необхідність розвитку мобільності соціального захисту.

Ключові слова:

соціальний захист, соціальне забезпечення, мобільні категорії населення, просторова мобільність, мобільність соціального захисту

Подібні статті



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ УДК 331.556.4:314.748:001.891; JEL O15, F22, H00, R23
Біль М. М. Ефективність механізму регулювання міграції населення: теоретико-методичні основи оцінювання / М. М. Біль // Регіональна економіка. – 2017. – №2(84). – С. 73-79.

Літер.: 10


Обґрунтовано актуальність розвитку теоретико-методичних основ оцінювання ефективності механізму регулювання міграції населення. Визначено сутність такого механізму, який становить систему, що забезпечує вплив суб’єкта в особі державних і недержавних організацій і суб’єктів ринку міграційних послуг на міграційні процеси задля досягнення поставлених цілей. Відображено компонентну структуру механізму. Визначено сутність ефективності та зазначено про складність її оцінювання в державному управлінні. Розглянуто основні підходи до визначення ефективності механізму регулювання міграції населення, виділення яких дає змогу з’ясувати види ефективності. Зазначено, що найвищу практичну цінність має оцінювання ефективності результату. В основі оцінювання ефективності результату мають бути конкретні показники, які визначаються залежно від міграційної ситуації. Описано основні рівні оцінювання ефективності механізму регулювання міграції населення – особистісний, рівень системи державного регулювання, суспільний рівень і рівень безпеки соціуму. 
механізм регулювання міграції населення, ефективність, ефективність результату, міграційний потенціал, рівні оцінювання ефективності 



Репозитарій ІРД НАНУ УДК [338.49:330.342.146]:316.422:332.1(477); JEL O15, R10
Бутко М. П., Ревко А. М. Соціальна інфраструктура як каталізатор модернізації соціогуманітарного простору регіонів України // Регіональна економіка. 2017. №4(86). С. 28-36.

Літер.: 15


Досліджено понятійний контур соціальної інфраструктури як каталізатора модернізації соціогуманітарного простору регіонів України. Запропоноване власне визначення поняття «соціальна інфраструктура». Обґрунтовано підходи до класифікації соціальної інфраструктури регіонів України. Визначено, що головним елементом соціальної інфраструктури, який забезпечує якісний людський розвиток, є освіта. Встановлено, що доступність освіти залежить від матеріальної бази освітніх інституцій, кількості навчальних закладів, їх оснащеності, рівня кваліфікації персоналу, можливості використання освітніх інституцій і якості послуг, які вони надають. Розглянуто головні бар’єри рівного доступу населення регіонів України до освіти та причини їх виникнення. Доведено, що детермінантою функціонування соціальної інфраструктури є всебічний розвиток людини шляхом створення комплексу життєвих благ, необхідних для розширеного відтворення. 
соціальна інфраструктура, соціальна політика, соціогуманітарний простір, освіта, доступ до освіти 



Репозитарій ІРД НАНУ УДК 331.522-053.67; JEL J13, J24, R23
Помінчук С. Г. Удосконалення напрямів профорієнтаційної роботи з молоддю в регіонах / С. Г. Помінчук // Регіональна економіка. – 2017. – №3(85). – С. 65-69.

Літер.: 10


Розглянуто проблему асиметрії формування ринків праці регіонів. На основі досліджених матеріалів доведено, що проблеми міжрегіональних диспропорцій розвитку регіональних ринків праці України вимагають розробки новітніх механізмів сприяння формуванню перспективних кадрів, орієнтованих на локальний ринок. Одним з дієвих механізмів формування кадрового потенціалу регіону є професійна орієнтація, яка в умовах проведення освітньої та адміністративно-територіальної реформ потребує модернізації. Для вирівнювання регіональних диспропорцій ринку праці регіонів удосконалено інструментарій професійної орієнтації учнівської молоді в державній службі зайнятості, складовою якої є: інформація про стан і перспективи розвитку окремих регіонів, об’єднаних територіальних громад, інформація про капітальні інвестиції за видами економічної діяльності в регіонах, розвиток перспективних галузей. У статті запропоновано методологію ознайомлення учнів з професіями регіону за галузевими ознаками на основі чотирьохвимірної структури: «галузь – робітничі професії галузі – спеціальності галузі з неповною вищою освітою – спеціальності галузі з повною вищою освітою». Визначено алгоритм впровадження оновленої методології професійної орієнтації учнівської молоді в державній службі зайнятості. 
регіон, ринок праці, професійна орієнтація, учнівська молодь 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ УДК 332.1
Wierzbieniec W. Social welfare of Poland after ‘89, in the examples of statistical data form Rzeszow (the capital of the Subcarpathian Region) [Соціальне забезпечення в Польщі після 1989 р., на прикладі статистичних даних Жешува] / W. Wierzbieniec, I. Thomas // Rehional'na ekonomika - Regional Economy. – 2015. – №1(75). – P. 157-166.

Літер.: 15


Розглядається соціальний захист населення Польщі після 1989 р. на прикладі статистичних даних з Жешува. Упровадження ринкової економіки та відсутність відповідних дій у сфері політики доходів призвела до спонтанного процесу фінансової нерівності в суспільстві. Інститут соціального забезпечення – це установа польської соціальної політики, розроблена для окремих осіб і сімей, щоб впоратися з важкими життєвими ситуаціями, які вони не можуть подолати, використовуючи свої власні здібності, ресурси та можливості. Соціальне забезпечення надається і організовується адміністративними державними органами (міністерством, відповідальним за соціальне забезпечення, губернаторами провінцій) та місцевими органами (маршалами і мерами повітів (президентами міст) на муніципальному рівні. Ці органи виконують завдання соціальної допомоги у партнерстві з неурядовими організаціями та організаціями громадянського суспільства, католицькою церквою, іншими церквами, релігійними організаціями, фізичними та юридичними особами. Завданням соціальної допомоги є запобігання складних ситуацій у житті окремих осіб і сімей і допомога їм стати незалежними й інтегруватись у суспільство. На місцевому/регіональному рівнях системи соціальної допомоги не варто забувати про людей з обмеженими можливостями та про соціальні бар’єри, що виникають через тенденцію сучасного суспільства до оцінки людей відповідно до їх можливостей та навичок. З іншого боку, пропонується відступити від панацеї занадто «соціального» характеру польської системи соціальної політики та використання інтеграції тільки через роботу та ринкові механізми. 
соціальне забезпечення, соціальний захист, статистика Жешува, соціальні бар’єри 


Веб-майстер П. Попадюк