УДК 331.556.4:314.748:001.891; JEL O15, F22, H00, R23 Біль М. М. Ефективність механізму регулювання міграції населення: теоретико-методичні основи оцінювання / М. М. Біль // Регіональна економіка. – 2017. – №2(84). – С. 73-79. Літер.: 10
Автори
Анотація
Обґрунтовано актуальність розвитку теоретико-методичних основ оцінювання ефективності механізму регулювання міграції населення. Визначено сутність такого механізму, який становить систему, що забезпечує вплив суб’єкта в особі державних і недержавних організацій і суб’єктів ринку міграційних послуг на міграційні процеси задля досягнення поставлених цілей. Відображено компонентну структуру механізму. Визначено сутність ефективності та зазначено про складність її оцінювання в державному управлінні. Розглянуто основні підходи до визначення ефективності механізму регулювання міграції населення, виділення яких дає змогу з’ясувати види ефективності. Зазначено, що найвищу практичну цінність має оцінювання ефективності результату. В основі оцінювання ефективності результату мають бути конкретні показники, які визначаються залежно від міграційної ситуації. Описано основні рівні оцінювання ефективності механізму регулювання міграції населення – особистісний, рівень системи державного регулювання, суспільний рівень і рівень безпеки соціуму.
Ключові слова:
механізм регулювання міграції населення, ефективність, ефективність результату, міграційний потенціал, рівні оцінювання ефективності
Посилання
International migration report 2015: highlights key facts. – 2016. – 36 p. // Website of United Nations. – Retrieved from http://www.un.org/en/development/desa/population/migration/publications/migrationreport/docs/MigrationReport2015_Highlights.pdf
The state of international student mobility in 2015 // Website ICEF Monitor. – 2015. – November 5. – Retrieved from http://monitor.icef.com/2015/11/the-state-of-international-student-mobility-in-2015/
Refugee and Asylum Seeker Populations by Country of Origin and Destination, 2000-15 // Website of Migration Policy Institute. – 2016. – August 15. – Retrieved from http://www.migrationpolicy.org/programs/data-hub/charts/refugee-and-asylum-seeker-populations-country-origin-and-destination
Чечель О. М. Принципи та механізм державного регулювання економіки / О. М. Чечель // Вісник Академії митної служби України. Сер. : Державне управління. – 2013. – №2. – С. 103-111.
Федорчак О. В. Класифікація механізмів державного управління / О. В. Федорчак // Демократичне врядування. – 2008. – №1. – С. 1-11. – Режим доступу: http://lvivacademy.com/vidavnitstvo_1/visnik/fail/O_Fedorchak.pdf
Прокоф’єва К. В. Теоретична сутність економічної категорії «ефективність діяльності підприємства» / К. В. Прокоф’єва // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. Серія: Економічні науки. – 2013. – Вип. 6. – Т. 2. – С. 255-258.
Ryndzak O. T. Mechanisms of migration processes regulation: theoretical aspects / O. T. Ryndzak, M. M. Bil // Scientific Journal Association 1901 «SEPIKE». – 2016. – Vol. 12. – Р. 167-171.
Ткачова О. Ефективність державного управління: поняття та підходи до оцінювання / О. Ткачова // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. – 2013. – №2. – С. 30-37.
Калінеску Т. Оцінювання ефективності соціально-економічного механізму регулювання міграції населення / Т. Калінеску, Д. Ніконова // Проблеми і перспективи економіки та управління. – 2016. – №3(7). – С. 7-13.
Романенко І. О. Механізм регулювання міжнародною трудовою міграцією в умовах глобалізації / І. О. Романенко // Міжнародна економічна політика. – 2012. – Вип. спец.: у 2 ч. – Ч. 1. – С. 177-183.
Узагальнено організаційно-правові передумови євроінтеграційного пріоритету розвитку України. Здійснено огляд наукових обґрунтувань переваг євроінтеграції для України. Зазначено про недостатню увагу вітчизняних учених до вивчення інституціональних чинників європейської інтеграції нашої країни. Визначено теоретичну сутність і прикладні прояви інституціональних передумов євроінтеграції. Обґрунтовано особистий інтеграційний вибір громадян України на користь ЄС через практику міграцій. На основі даних офіційної статистики проаналізовано обсяги перетину державного кордону України за східним і західним вектором, обсяги грошових переказів з-за кордону. Результати аналізу доводять поступове зростання значення західного напряму. Звернено увагу на сильний вплив рівня оплати праці на міграційні орієнтири українського населення, виходячи з порівняння стандарту мінімальної заробітної плати. Зазначено про вимушеність розвитку вітчизняного ринку праці з впровадженням європейських стандартів. Звернено увагу на ризики негативного впливу інституціональних передумов євроінтеграції України та запропоновано пріоритети їх нівелювання відносно розвитку вітчизняного ринку праці.
інституціональні передумови, ринок праці, євроінтеграція, неформальна інтеграція, особистий інтеграційний вибір, міграція
Проведено огляд провідних систем державного управління вищою школою, включаючи вітчизняну. Наведено перелік чинників, що знаходять прояв у якісних характеристиках державного управління освітянською діяльністю. Запропоновано схему систематизації чинників, які покликані забезпечити якість державного управління освітянською діяльністю вищої школи. Наведено обґрунтування чинників, описано їх прояв у системі державного управління, спираючись на вітчизняний і зарубіжний досвід. Проведено опис основних характеристик освітянської політики, яка для кожної держави є специфічною через неоднаковий рівень економічного розвитку. Її прояв відбувається через систему державного регулювання. Описано основні завдання, що стоять перед вищою школою, на досягнення яких спрямовуються чинники. Запропонована система чинників розглядається у взаємозв’язку й може дати очікуваний ефект за умов умілого їх поєднання та використання.
чинники, державне управління, вища школа, освітянська діяльність, якість освіти, затребуваність, досвід, класифікація
Обґрунтовано підходи до управління ризиками на регіональному рівні господарювання у сфері соціально-трудових відносин. Особливу увагу приділено дослідженню ймовірних ризиків у сфері демографічного розвитку, міграційних процесів і зайнятості населення Закарпатської області. Досліджено основні причини, що генерують умови для виникнення ризиків, з урахуванням форм їх прояву на локальних ринках праці. На основі проведеного аналізу здійснено структуризацію ймовірних загроз та окреслено підходи до формування механізму управління ризиками.
безпека, ризики, регіон, соціально-трудові відносини, механізм управління
Проведено порівняльну статистичну оцінку конкурентних переваг промисловості України і Польщі та їх прикордонних регіонів (Львівської області і Підкарпатського воєводства) упродовж 2011-2015 рр. Розраховано загальний і часткові (за окремими сегментами виробничо-господарської діяльності промисловості) інтегральні індекси конкурентоспроможності промислових секторів економіки України і Польщі на загальнодержавному та регіональному рівнях. За результатами аналізу виявлено сильні та слабкі сторони вітчизняної промисловості, вказано причини останніх і запропоновано способи їх усунення, зокрема в напрямі підвищення ефективності капіталовкладень і рівня впровадження інновацій у виробництво.
Удосконалено окремі теоретичні аспекти дослідження міграційних процесів. Зокрема, запропоновано авторське визначення поняття міграційного потенціалу та виокремлено його основні складові; уточнено поняття міграційної установки і міграційної готовності. На цій основі розроблено схему аналізу міграційного потенціалу населення, яка може застосовуватись як на рівні підприємства, установи, так і на регіональному та національному рівнях. За даними соціологічного опитування незайнятого населення міста Львова вивчено міграційний досвід респондентів і з’ясовано основні причини міграції (низький рівень оплати праці, відсутність роботи та бажання забезпечити гідний рівень життя своїм дітям). Результати дослідження засвідчили високий міграційний потенціал незайнятого населення міста Львова. Зокрема, майже половина безробітних осіб, котрі звертаються за допомогою до центру зайнятості, схильні до міграції за кордон, а кожен десятий з них має чіткі плани щодо працевлаштування за кордоном у найближчому майбутньому. Для осіб, котрі хотіли б виїхати на тривалий термін чи постійне місце проживання за кордон, основними країнами «притягування» є: США, Канада, Німеччина. Країною тимчасових заробітків респонденти, як правило, обирали Польщу.
Проаналізовано чинне правове забезпечення співробітництва територіальних громад України в транскордонному просторі. Розкрито напрями здійснення транскордонного співробітництво в межах єврорегіону шляхом укладання угод про транскордонне співробітництво в окремих сферах, шляхом встановлення та розвитку взаємовигідних контактів між ними, обираючи нові його форми. Обґрунтовано поглиблення транскордонного співробітництва шляхом розробки та реалізації спільних ініціатив, заходів, проектів, програм і стратегій в окремих сферах, що передбачає координацію співробітництва та акумулювання ними на визначений період ресурсів для спільного здійснення відповідних заходів. Запропоновано законодавчо визначити транскордонне об’єднання як добровільне об’єднання суб’єктів та / або учасників транскордонного співробітництва України та сусідніх держав, передбачене угодою про транскордонне співробітництво.
Визначено сутність інфраструктури територіальних міграційних систем з акцентом на необхідність її системної побудови. Обґрунтовано функціональну значимість належного рівня розвитку інфраструктурних об’єктів загального і спеціального призначення. Доведено, що розвиток інфраструктурних об’єктів має відбуватись із забезпеченням виконання превентивної, перерозподільчої, трансформаційної функцій міграції, а також сприяти підвищенню добробуту мігрантів, їх суспільній інтеграції та соціальній справедливості. Побудовано схему розвитку інфраструктури територіальних міграційних систем у контексті нормування рівня навантаження на її об’єкти між постійним населенням та особами-мігрантами. Виявлено проблеми розвитку спеціальної інфраструктури міграційних систем між Україною та Польщею з частими проявами незаконної діяльності з візового оформлення та надання інших послуг. Підкреслено необхідність подолання схильностей населення до споживання таких послуг і підвищення ролі громадських структур у контролі за суб’єктивною комерціалізацією сфери задоволення базових потреб мігрантів.
УКР 
ENG
