Науково-практичний журнал
УКР   ENG
Регіональна економіка
   



Журнал Регіональна економіка -- re2017.04.084

УДК [332.122:338.43]:159.9(477.7); JEL M31, R22
Павлова І. О. Психологічний інструментарій брендингу сільських територій Південного регіону // Регіональна економіка. 2017. №4(86). С. 84-90.
Літер.: 18

Автори



Павлова Ірина Олександрівна

здобувач, старший інспектор відділу аспірантури і докторантури Одеської національної академії харчових технологій

Контакти: irenpavlova1@ukr.net

Анотація

Обґрунтовано наукове та практичне значення психологічного інструментарію брендингу сільських територій Південного регіону, проаналізовано уявлення про ці природні та соціально-просторові утворення як складової приморського регіону. Доведено, що такий бренд сільських територій більшою мірою розрахований на зовнішніх споживачів і не відображає вповні їх наявний ресурсний потенціал як агропродовольчих територій. На підставі побудови ментальної карти образів сільських територій Південного регіону з позиції психологічного підходу розкрито технологію створення їх бренду як привабливого та конкурентоспроможного територіального продукту.

Ключові слова:

бренд, брендинг, імідж, ментальність, психологічній інструментарій, сільські території

Подібні статті



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ УДК 339.562+332.14(477+100); JEL F42, F52, L5, M3, O11
Лупак Р. Л. Імплементація в Україні світового досвіду державної політики імпортозаміщення: регіонально-галузеві аспекти / Р. Л. Лупак // Регіональна економіка. – 2017. – №2(84). – С. 142-149.

Літер.: 12


Визначено стратегічні пріоритети, інструменти та результати (позитивні та негативні) реалізації державної політики імпортозаміщення у галузях економіки окремих груп країн. Групування країн проведено на основі здатностей відновлювати внутрішньо-торговельний потенціал малорозвинутих галузей, підтримувати основні галузі економіки, стимулювати розвиток високотехнологічних галузей економіки. Надані характеристики досвіду визначених груп країн стосувались можливого його використання на сучасному етапі розвитку економіки України, якій властивий високий рівень імпортозалежності. Зроблено висновки, що світовий досвід державної політики імпортозаміщення дозволяє говорити про різні способи її реалізації, але загалом їх можна згрупувати за двома напрямами: протекціоністським і ліберальним. За відповідними напрямами та в контексті світового досвіду визначено регіонально-галузеві особливості державної політики імпортозаміщення. 
державна політика імпортозаміщення, галузь, протекціонізм, економіка держави, регіональні особливості 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ УДК 339.138:332.1; JEL M31, R22
Фітель О. І. Концептуальні засади маркетингової діяльності територіальних громад / О. І. Фітель // Регіональна економіка. – 2017. – №1(83). – С. 23-29.

Літер.: 5


Досліджено зміст маркетингової діяльності на рівні територіальної громади, з урахуванням її визначальних характеристик. Органи самоврядування, спільноту мешканців і бізнес-середовище визначено як головні суб’єкти локальної маркетингової взаємодії та здійснено аналіз їхніх актуальних і можливих ролей у формуванні сприятливого маркетингового середовища. Відслідковано видозміни типових функцій маркетингу у проекції на діяльність органів місцевого самоврядування та спільноти мешканців. Визначено головні перешкоди у формуванні продуктивного діалогу та кооперації зусиль місцевої влади та мешканців, а також запропоновано шляхи їх усунення. Окреслено базові переваги імплементації маркетингових інструментів у постійні місцеві практики та політики для підвищення спроможності територіальних громад. Сформовано мету маркетингової діяльності територіальної громади, здійснено огляд засад і принципів формування бренду території. 
територіальна громада, маркетингова діяльність, конкурентоспроможність, маркетинг території, бренд території 



Репозитарій ІРД НАНУ УДК [332.122:338.43]:316.422(477.8); JEL H10, O13, Q10
Бас-Юрчишин М. А., Цимбаліста Н. А. Особливості запровадження механізмів соціально-економічної модернізації сільських територій західних областей України // Регіональна економіка. 2017. №4(86). С. 72-83.

Літер.: 16


Стаття присвячена дослідженню особливостей розвитку сільських територій Західного регіону України в контексті імплементації механізмів соціально-економічної модернізації. У сучасних умовах трансформаційних змін модернізації потребує значна частина застарілих підходів і механізмів соціально-економічного розвитку сільських територій, які є найменш реформованими та адаптованими до викликів сучасності. Приєднання України до Угоди про асоціацію з ЄС і запровадження змін адміністративно-територіального устрою разом з децентралізацією повноважень влади вимагає пошуку нових підходів до розвитку сільських територій з позиції комплексності та утвердження їхньої суб’єктності.
Метою дослідження є виявлення особливостей соціально-економічного розвитку сільських територій Західного регіону України як фундаментальної основи для вибору пріоритетів їх модернізації в контексті забезпечення комплексного розвитку.
У статті увагу зосереджено на проблемах поглиблення демографічної кризи, зростання рівня бідності, безробіття, падіння підприємницької активності, зниження якості медичних та освітніх послуг у сільській місцевості, занепад культурної сфери. Показники економічного та соціального розвитку проаналізовано в розрізі семи західних областей України та показано наявну диференціацію передумов запровадження механізмів модернізації сільських територій регіону.
Зокрема, виявлено, що для областей Західної Україні характерні нижчі темпи демографічного спаду, а показники вікової структури є кращими, порівняно з більшістю регіонів Півночі та Сходу України. Водночас рівень розвитку та масштаби підприємницької діяльності в сільській місцевості цих областей суттєво поступається іншим регіонам України.
На фоні середньоукраїнських показників у Західному регіоні є порівняно висока частка промисловості та транспорту та дещо менша концентрація економічної діяльності у сільському господарстві. Хоча за показником кількості юридичних осіб, зареєстрованих у сільській місцевості, з розрахунку на 1000 осіб сільського населення більшість західних областей перебуває на останніх сходинках у загальноукраїнському рейтингу. Аналіз сутнісних аспектів зайнятості та рівня доходів дав змогу встановити, що в Західних областях спостерігається вищий за середньоукраїнський рівень бідності сільського населення, а також більш інтенсивна трудова міграція.
Оцінка рівня активності та інтенсивності інвестиційних процесів у сільській місцевості показала, що у Західному регіоні України, як і загалом в Україні, спостерігається поступове зростання частки інвестицій в аграрний сектор економіки на фоні нарощування обсягів капітальних вкладень за всіма видами економічної діяльності. Водночас Західні області займають останні місця за показником виробництва сільськогосподарської продукції у сільськогосподарських підприємствах.
Аналіз стану сфери охорони здоров’я у сільській місцевості Західного регіону дозволив виокремити головні проблеми її розвитку. Зокрема, відсутність матеріально-технічного забезпечення; відтік висококваліфікованих кадрів; неналежний стан інфраструктурних об’єктів і транспортної інфраструктури; відсутність впровадження інформаційних технологій у сільську медицину на фоні розгалуженої мережі ФАПів і закладів сімейної медицини свідчить про неефективне використання бюджетних коштів.
Встановлено, що освітня сфера у сільській місцевості Західного регіону України є вкрай неефективною. Так, за найвищих показників фінансування на одного учня у Західних областях результати зовнішнього незалежного оцінювання випускників сільських шкіл не досягають достатнього рівня знань.
На цій підставі до пріоритетних напрямів активізації соціально-економічної модернізації сільських територій віднесено застосування комплексного програмного підходу, який охоплює формування здорового економічного клімату регіону, стимулювання економічної активності місцевого населення, створення належного забезпечення потреб громадян у соціальній сфері та окреслення конкурентних переваг окремих сільських територіальних громад. 
регіон, сільські території, модернізація, територіальні громади, соціально-економічний розвиток, західні області України 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ УДК 17.022.1:338.48(477-25)
Кучай О. В. Умови та шляхи формування іміджу Києва як європейського культурно-історичного центру / О. В. Кучай // Регіональна економіка. – 2014. – №1(71). – С. 149-157.

Літер.: 17


Розглядається туристичний імідж Києва як європейського культурно-історичного центру. Аналізуються шляхи формування позитивного образу міста та умови його покращення в контексті розвитку туристичної галузі. Пропонуються принципи зростання популярності Києва серед іноземних туристів. 
туризм, туристичний імідж регіону, бренд, Київ, розвиток туризму 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ УДК 332.135:[338.43:664.76](477.7); JEL O13, Q01, R11
Самофатова В. А. Формування зернового кластеру як передумова сталого розвитку агропродовольчої сфери Південного регіону / В. А. Самофатова // Регіональна економіка. – 2017. – №1(83). – С. 30-37.

Літер.: 11


Зазначено, що Україна є провідним експортером зерна. Охарактеризовано природно-ресурсний потенціал Південного регіону України як підґрунтя розвитку зернопереробного комплексу. Показано значний освітній і науково-дослідний потенціал регіону. Відзначено, що забезпечення сталого розвитку агропродовольчої сфери регіону має бути спрямоване на збалансоване вирішення екологічних і соціально-економічних проблем при недопущенні руйнування та зменшення природно-ресурсного потенціалу, збереженні і покращенні сприятливого навколишнього середовища, задоволення потреб нинішнього і майбутніх поколінь у якісних, екологічно безпечних продуктах харчування. Розглянуто необхідність формування та розвитку зернового кластера у Південному регіоні. Обґрунтовано концептуальні засади і схему формування зернового кластера в агропродовольчій сфері Південного регіону. Здійснено SWOT-аналіз можливостей формування зернового кластера у Південному регіоні. Зроблено висновок, що створення зернового кластера в Південному регіоні дасть можливість сформувати сталі господарські зв’язки між окремими учасниками та налагодити активну співпрацю між регіональними органами влади, профільними навчальними, науково-дослідними та бізнесовими структурами у зернопереробному комплексі. Показано, що створення регіонального зернового кластера сприятиме забезпеченню сталого розвитку агропродовольчої сфери регіону. 
зерновий кластер, Південний регіон, агропродовольча сфера, сталий розвиток, SWOT-аналіз 


Веб-майстер П. Попадюк