Досліджуються особливості структурних трансформацій в економіці великих міст в умовах глобалізації. Першочергова увага приділяється виявленню пріоритетних напрямів і механізмів впливу глобальних економічних змін на еволюційні зрушення у господарській структурі великих міст. Акцентується увага на визначальній ролі великих міст в економічному розвитку сучасних держав. Це супроводжується постійним зростанням частки міського населення та зосередженням у містах дедалі більш вагомого економічного потенціалу. Водночас у світі постійно зростає кількість мегаполісів і глобальних міст. Їхньою основною перевагою є високий рівень концентрації виробничих потужностей і капіталу, а також значний людський потенціал, що дає поштовх інноваційному розвитку різних секторів міської економіки, передусім енергетики, галузі інформаційних технологій, транспорту, побутових послуг і дозвілля, банківської сфери тощо. Встановлено, що основними проблемами, з якими стикаються великі міста в епоху глобалізації, є:зниження якості соціального капіталу, посилення безпекових викликів, зростання ризиків виникнення техногенних катастроф, погіршення якості довкілля та екологічної ситуації загалом, зростання рівня навантаження на інженерну й соціальну інфраструктуру, необхідність налагодження безперебійного постачання достатнім обсягом питної води та продовольчих ресурсів. Доведено, що пріоритетними напрямами розвитку економіки великих міст у добу глобалізації є підвищення рівня мобільності населення, покращення якості його життя та забезпечення високих стандартів побутового комфорту городян, формування інноваційних інформаційно-комунікаційних мереж, налагодження якісного планування міського простору, вирішення екологічних проблем, зокрема шляхом впровадження відновлюваної енергетики та надання пріоритетності збереженню довкілля. Сформульовано пропозиції щодо першочергових заходів адаптації великих міст України до сучасних вимог глобалізації, враховуючи досвід найбільш розвинених держав світу. Зокрема, наголошено на необхідності збільшення обсягів інвестицій у розвиток інформаційних технологій та активізацію роботи з діджиталізації міського простору шляхом вивільнення частини бюджетних ресурсів, які сьогодні використовуються недостатньо ефективно та спрямовуються переважно на задоволення соціальних потреб міського населення. 

структурні трансформації, великі міста, економічна глобалізація, міський простір, цифрові технології 

Розглянуто основні проблеми розвитку транскордонного співробітництва на сучасному етапі європейської інтеграції України. Першочергову увагу приділено виявленню причин непропорційного розвитку сусідніх прикордонних територій України та країн-членів ЄС. На основі проведеного наукового дослідження обґрунтовано наявність інституційної пастки транскордонної дивергенції. Описано основні ефекти її формування та поширення у транскордонному просторі між Україною та ЄС. Окреслено пріоритетні напрями та механізми подолання цієї інституційної пастки, зокрема у трьох основних площинах: суспільно-психологічній, фінансово-економічній та організаційно-управлінській. Формулюються пропозиції для органів державної влади та місцевого самоврядування України та країн-членів ЄС щодо стимулювання розвитку підприємницького середовища і підвищення ефективності функціонування транскордонних ринків як основних засобів нівелювання негативного впливу інституційної пастки транскордонної дивергенції між Україною та ЄС. 

інституційні пастки, транскордонна дивергенція, транскордонне співробітництво, прикордонні регіони, транскордонні ринки, прикордонна торгівля 

Досліджено основні проблеми розвитку транскордонного співробітництва між Україною та ЄС на сучасному етапі європейської інтеграції. Доведено, що конвергенція економічного розвитку прикордонних регіонів України та сусідніх з нею прикордонних територій країн-членів ЄС є основним індикатором успішності двостороннього співробітництва у межах транскордонного регіону «Україна-ЄС». Акцентовано увагу на значній ролі людського та демографічного потенціалу в контексті поширення конвергентних процесів у транскордонному просторі між Україною та ЄС. Наголошено на необхідності першочергового розвитку транскордонних ринків праці для підвищення ефективності використання людського та демографічного потенціалу прикордонних регіонів України, насамперед тих, що межують з ЄС. Сформульовано пропозиції для органів державної влади та органів місцевого самоврядування прикордонних територіальних громад України. Першочергову увагу приділено інформаційно-освітньому, організаційно-інституційному та інфраструктурному компонентам розвитку соціально-економічного простору в межах транскордонного регіону «Україна-ЄС». 

конвергенція, соціально-економічний простір, транскордонний регіон, ЄС, людський і демографічний потенціал 

Досліджується вплив інновацій на розвиток соціальної інфраструктури сільських територій у контексті виявлення чинників нарощування їх економічного потенціалу. Акцентується увага на вагомій ролі соціальної інфраструктури села в процесі еволюції аграрного ринку регіону. Зокрема, наголошується на тому, що модернізація вказаної інфраструктури стимулює зростання попиту та пропозиції на аграрному ринку регіону. Це дає підстави для дослідження соціальної інфраструктури села як однієї зі складових інфраструктури аграрного ринку регіону. За результатами проведеного дослідження формулюються пропозиції для органів державної влади та місцевого самоврядування щодо пріоритетних напрямів упровадження інфраструктурних інновацій у соціальній сфері села. Зокрема, пропонується віднести модернізацію об’єктів соціальної інфраструктури, локалізованих на сільських територіях, до числа пріоритетів державної аграрної політики, а також активізувати заходи з налагодження співфінансування проектів з модернізації вказаної інфраструктури за участю підприємницьких структур, органів державної влади та місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства тощо. 

соціальна інфраструктура, сільські території, аграрний ринок регіону, модернізація, економічний потенціал 

Досліджено основні інституційні дисфункції в контексті ефективності використання соціально-економічного потенціалу розвитку сільських територій України. Проаналізовано теоретико-методологічні засади формування та укорінення цих інституційних дисфункцій, насамперед «інституційних пасток», «інституційних мутацій», «мімікрії інститутів» та «аномії інститутів». Виявлено їх взаємозв’язок з наявними феноменами «інституційного вакууму», «інституційних розривів», «інституційних ям» та «анти-інститутів». Описано деструктивний вплив інституційних дисфункцій на ефективність використання соціально-економічного потенціалу розвитку сільських територій. Простежено ґенезу формування на сільських територіях «інституційних пасток»: «корупції», «іллегалізації» та «самореалізовуваних песимістичних очікувань» під впливом дії «інституційного вакууму», «інституційних розривів», «інституційних ям» та «анти-інститутів». Запропоновано засоби мінімізації деструктивного впливу виявлених інституційних дисфункцій на розвиток сільських територій України. Описано інструменти, спроможні забезпечити підвищення ефективності використання їх соціально-економічного потенціалу. Окреслено пріоритетні напрями викорінення виявлених інституційних дисфункцій на основі розвитку інститутів інноваційної інфраструктури аграрного ринку, місцевого самоврядування на сільських територіях, сільського підприємництва та освіти. 

інституційні дисфункції, сільські території, соціально-економічний потенціал, ефективність 

Досліджуються особливості функціонування аграрного ринку регіону в контексті модернізації його інфраструктури. Основна увага акцентується на виявленні чинників та бар’єрів інноваційного розвитку виробничої, фінансової та інституційної інфраструктури аграрного ринку Львівської області з метою нарощування потенціалу її сільських територій. На цій підставі сформульовані висновки про те, що пріоритетним напрямами подальшого удосконалення інфраструктури аграрного ринку регіону в сучасних умовах є демонополізація економіки, децентралізація фінансово-бюджетної системи та лібералізація зовнішньоекономічної діяльності. 

модернізація, аграрний ринок, сільські території, фінансова інфраструктура, інституційна інфраструктура 

Проаналізовані висунуті вітчизняними та закордонними вченими аргументи щодо потенційних переваг та ризиків для вітчизняного продовольчого сектору в зв’язку з перспективою підписання Україною Угоди про асоціацію та створення зони вільної торгівлі з ЄС. Досліджено вплив активізації європейської інтеграції України на формування взаємовідносин з Російською Федерацією та іншими країнами Митного союзу в агропродовольчій сфері. 

сільськогосподарське виробництво, зона вільної торгівлі, Європейський Союз, Угода про асоціацію, Російська Федерація 

Досліджуються основні напрями формування людського потенціалу сільських територій в контексті європейської інтеграції України. Розглянуто вплив протестантської етики на формування європейського ціннісного світогляду мешканців сільських територій. Проаналізовано взаємозв’язок колгоспно-радгоспного типу господарювання за часів Радянського Союзу та ментальності жителів сільських територій України. Доведено необхідність врахування аксіологічних засад у формуванні людського потенціалу сільських територій. Акцентовано увагу на пріоритетності європейських ціннісних орієнтирів для нарощування людського потенціалу сільських територій України. 

аксіологічні засади, людський потенціал, сільські території, євроінтеграція 

Розкрито сучасні особливості ведення агробізнесу в Україні. Проаналізовано існуючий потенціал країни у виробництві сільськогосподарської продукції та дана оцінка рівня його реалізації, зважаючи на наявний ресурсний потенціал сільських територій. На основі врахування потенційних ризиків розвитку сільських територій запропоновано заходи, які сприятимуть розвитку агробізнесу на конкурентних засадах. 

агробізнес, конкурентне середовище, сільські території