УДК [332.122:338.43]:330.342.146:338.49:338.439:31.422 Борщевський В. В. Модернізація соціальної інфраструктури села в контексті нарощування економічного потенціалу сільських територій та еволюції аграрного ринку регіону / В. В. Борщевський, В. А. Чемерис // Регіональна економіка. – 2015. – №1(75). – С. 64-70. Літер.: 10
Автори
Анотація
Досліджується вплив інновацій на розвиток соціальної інфраструктури сільських територій у контексті виявлення чинників нарощування їх економічного потенціалу. Акцентується увага на вагомій ролі соціальної інфраструктури села в процесі еволюції аграрного ринку регіону. Зокрема, наголошується на тому, що модернізація вказаної інфраструктури стимулює зростання попиту та пропозиції на аграрному ринку регіону. Це дає підстави для дослідження соціальної інфраструктури села як однієї зі складових інфраструктури аграрного ринку регіону. За результатами проведеного дослідження формулюються пропозиції для органів державної влади та місцевого самоврядування щодо пріоритетних напрямів упровадження інфраструктурних інновацій у соціальній сфері села. Зокрема, пропонується віднести модернізацію об’єктів соціальної інфраструктури, локалізованих на сільських територіях, до числа пріоритетів державної аграрної політики, а також активізувати заходи з налагодження співфінансування проектів з модернізації вказаної інфраструктури за участю підприємницьких структур, органів державної влади та місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства тощо.
Ключові слова:
соціальна інфраструктура, сільські території, аграрний ринок регіону, модернізація, економічний потенціал
Досліджуються особливості функціонування аграрного ринку регіону в контексті модернізації його інфраструктури. Основна увага акцентується на виявленні чинників та бар’єрів інноваційного розвитку виробничої, фінансової та інституційної інфраструктури аграрного ринку Львівської області з метою нарощування потенціалу її сільських територій. На цій підставі сформульовані висновки про те, що пріоритетним напрямами подальшого удосконалення інфраструктури аграрного ринку регіону в сучасних умовах є демонополізація економіки, децентралізація фінансово-бюджетної системи та лібералізація зовнішньоекономічної діяльності.
модернізація, аграрний ринок, сільські території, фінансова інфраструктура, інституційна інфраструктура
Проаналізовано стан, тенденції та перспективи розвитку соціально-демографічного потенціалу сільських територій Західного регіону України. Представлено аналіз динаміки зміни наявного сільського населення, розраховано коефіцієнти приросту (скорочення) сільського населення за основними віковими групами. Окреслено проблеми формування освітнього рівня населення та медичного забезпечення на сільських територіях, зокрема оцінено рівень охоплення дітей дошкільною та середньою освітою, проблему формування кадрового потенціалу у сільській місцевості, забезпеченість сільських мешканців первинною медичною допомогою. Проаналізовано показники рівня зайнятості та рівня безробіття у сільській місцевості. Виявлено, що після заробітної плати, пенсій та стипендій сукупність доходів від продажу сільськогосподарської продукції та вартості спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства та від самозаготівель, займає третю позицію у структурі доходів домогосподарств сільської місцевості західних областей. Запропоновано основні напрями комплексного підходу до реалізації соціально-демографічного потенціалу сільських територій Західного регіону України.
демографічні показники, рівень освіти, охорона здоров’я, зайнятість населення, сільські території, Західний регіон України
Проаналізовано розвиток кластерних структур України, розглянуто нормативно-правове забезпечення кластеризації економіки країни. Визначено принципові відмінності між кластерними структурами та технопарками, що полягають у їх різних функціональних призначеннях і завданнях, які вони мають вирішувати. Наведено основні типи інноваційних кластерів: залежний, галузевий, інноваційно-галузевий, проінноваційний, інноваційно орієнтований і досліджено ступінь їх впливу на модернізацію економіки регіону. Розглянуто моделі розвитку кластерних структур і можливості їх застосування. Визначено, що для регіонів України прийнятою є адаптивна модель розвитку кластерних структур, що акумулює розглянуті моделі і передбачає забезпечення функціонування галузей і виробництв різного масштабу та ступеня технологічності як на базі власних розробок, так і на запозичених.
Розглянуто наявну соціальну інфраструктуру сіл Карпатського регіону. Проаналізовані тенденції, які стосуються основної мережі окремих галузей соціальної інфраструктури сільського населеного пункту, зроблені відповідні висновки, окреслена перспектива подальшого функціонування. Занепад соціальної інфраструктури села визначений як загроза конкурентоспроможності всього регіону. Наголошено на необхідності вивчення впливу розвитку екологічного туризму на конкурентоспроможність сільських територій.
соціальна інфраструктура, сільські території, Карпатський регіон, конкурентоспроможність
Застосовано комплексний підхід до розкриття сутності поняття «потенціал» в економіці. В результаті систематизації та аналізу існуючих трактувань економічного потенціалу висвітлені основні підходи до його визначення. Використовуючи принцип сходження від абстрактного до конкретного при аналізі потенціалу як складної діалектичної системи, обґрунтована та сформована його універсальна компонентна модель, яка може застосовуватися при аналізі соціально-економічних систем мезо- та макрорівня. Визначені принципи класифікації поняття «потенціал» та сформовано дефініцію економічного потенціалу соціально-економічних систем.
потенціал, економічний потенціал, ресурси, компетенції, компонентна модель
Обґрунтовано необхідність оновлення парадигми «сталого розвитку» і переходу до гармонійного цивілізаційного розвитку із врахуванням його духовної складової. Вказано на значення і завдання рекреації і туризму у забезпеченні гуманістичного вектора розвитку суспільства. Особливу увагу приділено основній (базовій) просторовій формі туристично-рекреаційної діяльності – ландшафту – його гуманістичному ресурсному потенціалу і його гуманістичним цінностям, ландшафтно-рекреаційним гуманістичним ресурсам, нетиповій складовій ландшафту – духовній. Закцентовано на потребі розширеного трактування функціонування туристично-рекреаційної території і запропоновано визначати його як соціогуманістичний потенціал, де туристично-рекреаційний потенціал розглядається як його складова. Згідно із засадами гармонійного розвитку визначено потребу в переході до політики розвитку туристично-рекреаційного сектора економіки держави і регіонів з акцентом на посилення ролі та комплексному використанні їх соціогуманістичного потенціалу.
Визначено сутність інфраструктури та інфраструктурного забезпечення транскордонних ринків та представлено авторське трактування даних термінів. Запропоновано систему інфраструктурного забезпечення транскордонних ринків та виокремлено основні її складові елементи. Проведено аналіз інфраструктурного забезпечення транскордонних ринків на території західного прикордоння України та прилеглих прикордонних районів сусідніх країн. Проаналізовано та виявлено, які саме транскордонні ринки діють в певному транскордонному просторі та рівень їх інфраструктурного забезпечення. Обґрунтовано теоретико-методологічні рекомендації для удосконалення інформаційної складової інфраструктурного забезпечення транскордонних ринків та практичні рекомендації для розвитку інфраструктурного забезпечення транскордонних ринків товарів, послуг та транскордонного ринку праці.
інфраструктурне забезпечення транскордонних ринків, інформаційне забезпечення транскордонних ринків, транскордонний ринок, структура транскордонного ринку, кон’юнктура транскордонного ринку
Висвітлено специфіку інвестиційної привабливості економіки України та її регіонів, досліджено міжрегіональні асиметрії надходження інвестицій. Доведено, що у забезпеченні виходу економіки з кризового стану і стабільного її розвитку вирішальну роль відіграє науково обґрунтована інвестиційна політика державних і регіональних органів влади. Саме вони визначають реальні джерела, напрямки і структуру інвестицій, здійснення раціональних і ефективних відтворювальних процесів під виконання загальнодержавних, регіональних і місцевих соціально-економічних і технологічних програм, відтворювальних процесів на макро-, мезо- і мікроекономічному рівнях. Одночасно створюється й найсприятливіший інвестиційний клімат задля ширшого залучення, поряд з внутрішніми, іноземних інвесторів на взаємовигідних підставах. З’ясовано проблеми залучення ефективних інвестицій та окреслено ключові напрями підвищення інвестиційної привабливості регіонів України.
УКР 
ENG
