Досліджено умови, особливості та результати впливу адміністративно-фінансової децентралізації на зміну позиціонування міст у соціально-економічній системі Карпатського регіону. Зокрема, окреслено основні причини, які зумовили низьку активність міст регіону в процесі реалізації адміністративно-фінансової децентралізації у 2015-2017 рр. У результаті проведеного аналізу показників виконання місцевих бюджетів і окремих економічних показників міст і районів Карпатського регіону вдалося виявити характерні особливості позиціонування міст в економіці регіонів і районів за результатами адміністративно-фінансової децентралізації в 2015-2017 рр., а також оцінити їх загальний соціально-економічний стан і фінансову спроможність. Виокремлено потенційні загрози для просторового розвитку міст Карпатського регіону внаслідок переформатування адміністративно-територіального та бюджетного устрою, а також визначено можливі шляхи для їх ефективного врегулювання. 

адміністративно-фінансова децентралізація, об’єднані територіальні громади, міста обласного значення, позиціонування міст, фінансова спроможність 

У публікації розкрито особливості соціально-економічного впливу міст-обласних центрів на ендогенний регіональний розвиток шляхом аналізу основних локальних потенціалів міської економіки. Встановлено, що оцінка впливу міст на регіональний розвиток базується на визначенні концентрації економічної активності в містах-обласних центрах за індикаторами ендогенного розвитку: демографічними; економічними, соціальними тощо. Оцінено сучасні тенденції урбанізації в України в контексті забезпечення ендогенного розвитку, які характеризуються високими значеннями коефіцієнта інтенсивності урбанізації для областей Західної України внаслідок запізнілої історичної стадії урбанізації, Київської та Одеської областей, що пояснюється демографічним резервом сільського населення, міграційним припливом населення до столиці та обласних центрів. Виявлено концентрацію населення в містах-обласних центрах і стиснення економічного простору у великих містах. Виявлено суттєві просторові диспропорції у концентрації населення міст-обласного центру щодо регіонів – від 63% населення у м. Києві до 9% населення у м. Ужгород. Проаналізовано розвиток міст-обласних центрів і регіонів протягом 2010-2016 рр., за їх основними індикаторами (зовнішньоекономічна діяльність: обсяг експорту товарів і послуг, прямі іноземні інвестиції на одну особу; валовий регіональний продукт), виявлено міста-лідери та аутсайдери та їхній взаємозв’язок з їхнім регіональним оточенням. Виявлені просторові синхронізми та асинхронізми у соціально-економічному розвитку міст-обласних центрів і регіонів. Розраховано показники еластичності темпів росту міста та регіонів за основними показниками, зроблено висновки про позитивний вплив обласних центрів на власні регіони та причини їх відсутності. Визначено за результатами розрахунків процеси поглиблення просторових соціально-економічних диспропорцій внаслідок просторової експансії великих міст у більшості міст-обласних центрів, а також процеси стимулюючого впливу розвитку обласних центрів на регіони. Обґрунтовано, що впровадження нової політики стимулювання розвитку міст-обласних центрів як місць економічної активності сприятиме ендогенному регіональному розвитку, підвищенню їх конкурентоспроможності в глобальному масштабі. 

ендогенний розвиток, урбанізація, обласні центри міста, регіональний розвиток, коефіцієнти еластичності