Досліджено секторальні та просторові особливості інвестиційних процесів у регіоні (на прикладі Запорізької області). Зокрема, проаналізовано капітальні інвестиції підприємств Запорізької області за видами активів, джерелами фінансування та видами економічної діяльності; освоєння (використання) капітальних інвестицій за видами промислової діяльності. На основі аналізу просторового розподілу капітальних інвестицій по території регіону встановлено їх концентрацію в обласному центрі та наближених до нього районах поряд з активізацією інвестиційних процесів останніми роками у приморських та в районах зі сільськогосподарською спеціалізацією (останні, зокрема, характеризуються традиційно нижчим рівнем економічної активності). Виявлено основні чинники впливу на інвестиційні процеси у Запорізькій області: а) чинники позитивного характеру, зокрема: наявність природних ресурсів і власних енергоресурсів; вищий рівень прибутковості підприємств регіону, ніж у середньому по Україні; проведення процесів дерегуляції, децентралізації, реформа територіальної організації влади в Україні; б) чинники негативного характеру, зокрема: територіальний (просторовий) дисбаланс розвитку бізнесу та інституційної інфраструктури підтримки бізнесу; незначні капітальні інвестиції на охорону навколишнього природного середовища; загострення воєнного конфлікту на сході України, розширення його території та ін. 

інвестиційний процес, капітальні інвестиції, ефективність інвестицій, регіональна економіка, просторовий розвиток 

Розглянуто тенденції в інвестиційному секторі Центрального регіону України, які формуються під впливом реалізації адміністративно-фінансової децентралізації в Україні. Запропоновано методику оцінювання впливу адміністративно-фінансової децентралізації на інвестиційні процеси в регіоні на основі розрахунку показників співвідношення: а) темпів зростання капітальних інвестицій та прямих іноземних інвестицій до власних доходів; б) темпів росту видатків на соціально-економічний розвиток (зокрема, охорону здоров’я, освіту, благоустрій населених пунктів, житлово-комунальне господарство, ремонт та утримання автомобільних доріг та ін.) до власних доходів місцевих бюджетів. Авторську методику апробовано на прикладі міст обласного значення та районів Центрального регіону України. Встановлено, що: 1) найбільш ефективною у 2016-2018 рр. була політика здійснення капітальних інвестицій у Черкаській області, найменш ефективною – у Кіровоградській області; 2) зростання фінансового потенціалу міст обласного значення та районів досліджуваного регіону не спричинило значного стимулюючого впливу на залучення іноземних інвестицій; 3) переорієнтація власного ресурсу органів місцевого самоврядування на видатки капітального характеру для розвитку соціальної, транспортної, комунальної інфраструктури відбувається вкрай повільно. 

адміністративно-фінансова децентралізація, ефективність інвестицій, регіональна економіка, просторовий розвиток, міста обласного значення, об’єднані територіальні громади, Центральний регіон України 

Досліджено умови, особливості та результати впливу адміністративно-фінансової децентралізації на зміну позиціонування міст у соціально-економічній системі Карпатського регіону. Зокрема, окреслено основні причини, які зумовили низьку активність міст регіону в процесі реалізації адміністративно-фінансової децентралізації у 2015-2017 рр. У результаті проведеного аналізу показників виконання місцевих бюджетів і окремих економічних показників міст і районів Карпатського регіону вдалося виявити характерні особливості позиціонування міст в економіці регіонів і районів за результатами адміністративно-фінансової децентралізації в 2015-2017 рр., а також оцінити їх загальний соціально-економічний стан і фінансову спроможність. Виокремлено потенційні загрози для просторового розвитку міст Карпатського регіону внаслідок переформатування адміністративно-територіального та бюджетного устрою, а також визначено можливі шляхи для їх ефективного врегулювання. 

адміністративно-фінансова децентралізація, об’єднані територіальні громади, міста обласного значення, позиціонування міст, фінансова спроможність 

У статті проаналізовано основні положення законодавства України щодо використання податкових і митних інструментів стимулювання розвитку просторових форм організації бізнесу. Зокрема, здійснено порівняльний аналіз основних податкових преференцій, що надавалися інвесторам у спеціальних економічних зонах України до і після 2005 р.; названо основні причини скасування пільгового режиму СЕЗ і ТПР (непрозора процедура прийняття рішень щодо створення цих територій і зон та участі в них конкретних підприємств; прагнення використати СЕЗ і ТПР не лише як спосіб залучення інвестицій, але й як інструмент вирішення соціальних проблем депресивних регіонів; низький рівень державного контролю; низька державна інфраструктурна підтримка територій з пільговим оподатковуванням). Охарактеризовано механізм надання податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів для ініціаторів створення, керуючих компаній та учасників індустріальних парків; механізм звільнення від сплати ввізного мита при ввезенні товарів ініціаторами створення – суб’єктами господарювання, керуючими компаніями та учасниками індустріальних парків. 

просторові форми організації бізнесу, оподаткування просторових форм організації бізнесу, податкове регулювання бізнесу 

Досліджується організаційно-інституційне забезпечення стратегічного планування розвитку іноземних метрополій з позиції можливостей застосування кращої практики у цій сфері в Україні. Задля цього проаналізовано ключові підходи, способи та механізми стратегічного планування розвитку метрополій Італії, Великобританії, Польщі, Німеччини, Франції, Ірландії та Швеції. Встановлено спільні ознаки у стратегічному плануванні розвитку іноземних метрополій, зокрема: 1) перехід до планування, заснованого на партнерських відносинах між органами міського управління та суб’єктами господарювання відповідного метрополійного простору; 2) активна безпосередня участь представників місцевої громади у розробці стратегій розвитку метрополії; 3) проектний підхід до реалізації пріоритетів і стратегічних напрямів розвитку; 4) посилення зовнішньоекономічного аспекту в умовах глобалізації економіки; 5) врахування екологічного компоненту; 6) перманентний моніторинг виконання стратегічного плану розвитку метрополій; 7) відкритість стратегічних планів для коригування. На основі отриманих результатів дослідження сформульовано рекомендації щодо вдосконалення організаційно-інституційного забезпечення стратегічного планування розвитку метрополій в Україні з врахуванням прогресивних зарубіжних тенденцій у цій сфері. 

метрополія, розвиток метрополії, стратегічне планування, план розвитку, стратегія 

Досліджено концептуальні основи функціонування системи державного податкового менеджменту в Україні. Систематизовано наявні у вітчизняній та іноземній наукових думках визначення поняття «державний податковий менеджмент» та виділено три підходи до тлумачення його суті: організаційно-управлінський, процесний і системний. Запропоновано авторське трактування поняття «державний податковий менеджмент», під яким розуміється процес управління оподаткуванням за допомогою здійснення податкового прогнозування, планування, регулювання та контролю з метою прийняття управлінських рішень задля впливу на соціально-економічний розвиток країни та регіонів. На основі аналізу теоретичних підходів до принципів менеджменту загалом, враховуючи специфіку організації та здійснення державного податкового менеджменту, виділено такі групи його принципів: а) системні; б) організаційні; в) структурні. 

менеджмент, адміністрування податків, податковий менеджмент, податкова політика, управлінські рішення 

Досліджено проблеми функціонування системи податкового контролю в Україні. Здійснено багаторівневий аналіз контрольно-перевірочної роботи податкових органів Львівської області з позицій її ефективності, результативності та якості, на основі якого вказано на основні дестабілізуючі фактори, що впливають на розвиток системи податкового контролю. Обґрунтовано організаційно-інституційні пріоритети та розроблено засоби вдосконалення податкового контролю в контексті підвищення ефективності адміністрування податків в Україні. Вказано на пріоритетні напрями проведення масово-роз’яснювальної роботи податковими органами серед платників податків як стратегічного превентивного методу податкового контролю. 

адміністрування податків, контроль, система податкового контролю, оцінка ефективності податкового контролю, органи податкового контролю, моніторинг контрольно-перевірочної роботи