Досліджено секторальні та просторові особливості інвестиційних процесів у регіоні (на прикладі Запорізької області). Зокрема, проаналізовано капітальні інвестиції підприємств Запорізької області за видами активів, джерелами фінансування та видами економічної діяльності; освоєння (використання) капітальних інвестицій за видами промислової діяльності. На основі аналізу просторового розподілу капітальних інвестицій по території регіону встановлено їх концентрацію в обласному центрі та наближених до нього районах поряд з активізацією інвестиційних процесів останніми роками у приморських та в районах зі сільськогосподарською спеціалізацією (останні, зокрема, характеризуються традиційно нижчим рівнем економічної активності). Виявлено основні чинники впливу на інвестиційні процеси у Запорізькій області: а) чинники позитивного характеру, зокрема: наявність природних ресурсів і власних енергоресурсів; вищий рівень прибутковості підприємств регіону, ніж у середньому по Україні; проведення процесів дерегуляції, децентралізації, реформа територіальної організації влади в Україні; б) чинники негативного характеру, зокрема: територіальний (просторовий) дисбаланс розвитку бізнесу та інституційної інфраструктури підтримки бізнесу; незначні капітальні інвестиції на охорону навколишнього природного середовища; загострення воєнного конфлікту на сході України, розширення його території та ін.
Досліджено законодавчі передумови та сучасний стан формування об’єднаних територіальних громад (ОТГ) на базі міст обласного значення (МОЗ). Оцінено переваги від приєднання до МОЗ прилеглих сільських (селищних) громад, які знаходяться у фінансовій, просторовій та інституційній площинах. Проаналізовано динаміку демографічних і територіальних показників МОЗ до та після приєднання. Здійснено оцінювання бюджетних показників новостворених ОТГ на базі міст обласного значення та їх порівняння в межах груп ОТГ, виділених за чисельністю населення, аналогічно до класифікації міст. Установлено, що основним додатковим ресурсом, отриманим від приєднання до МОЗ для сільської громади, є фінансовий, а для міста – просторовий. Значне прирощення площі сприяє активізації підприємницького та інвестиційного потенціалу міст, покращенню просторового планування в перспективі, яке повинно забезпечити постіндустріальне агломерування, зміцнення просторової згуртованості населення тощо.
міста обласного значення, ОТГ, децентралізація, міжмуніципальне співробітництво, агломерація
Досліджено умови, особливості та результати впливу адміністративно-фінансової децентралізації на зміну позиціонування міст у соціально-економічній системі Карпатського регіону. Зокрема, окреслено основні причини, які зумовили низьку активність міст регіону в процесі реалізації адміністративно-фінансової децентралізації у 2015-2017 рр. У результаті проведеного аналізу показників виконання місцевих бюджетів і окремих економічних показників міст і районів Карпатського регіону вдалося виявити характерні особливості позиціонування міст в економіці регіонів і районів за результатами адміністративно-фінансової децентралізації в 2015-2017 рр., а також оцінити їх загальний соціально-економічний стан і фінансову спроможність. Виокремлено потенційні загрози для просторового розвитку міст Карпатського регіону внаслідок переформатування адміністративно-територіального та бюджетного устрою, а також визначено можливі шляхи для їх ефективного врегулювання.
адміністративно-фінансова децентралізація, об’єднані територіальні громади, міста обласного значення, позиціонування міст, фінансова спроможність
У публікації розкрито особливості соціально-економічного впливу міст-обласних центрів на ендогенний регіональний розвиток шляхом аналізу основних локальних потенціалів міської економіки. Встановлено, що оцінка впливу міст на регіональний розвиток базується на визначенні концентрації економічної активності в містах-обласних центрах за індикаторами ендогенного розвитку: демографічними; економічними, соціальними тощо. Оцінено сучасні тенденції урбанізації в України в контексті забезпечення ендогенного розвитку, які характеризуються високими значеннями коефіцієнта інтенсивності урбанізації для областей Західної України внаслідок запізнілої історичної стадії урбанізації, Київської та Одеської областей, що пояснюється демографічним резервом сільського населення, міграційним припливом населення до столиці та обласних центрів. Виявлено концентрацію населення в містах-обласних центрах і стиснення економічного простору у великих містах. Виявлено суттєві просторові диспропорції у концентрації населення міст-обласного центру щодо регіонів – від 63% населення у м. Києві до 9% населення у м. Ужгород. Проаналізовано розвиток міст-обласних центрів і регіонів протягом 2010-2016 рр., за їх основними індикаторами (зовнішньоекономічна діяльність: обсяг експорту товарів і послуг, прямі іноземні інвестиції на одну особу; валовий регіональний продукт), виявлено міста-лідери та аутсайдери та їхній взаємозв’язок з їхнім регіональним оточенням. Виявлені просторові синхронізми та асинхронізми у соціально-економічному розвитку міст-обласних центрів і регіонів. Розраховано показники еластичності темпів росту міста та регіонів за основними показниками, зроблено висновки про позитивний вплив обласних центрів на власні регіони та причини їх відсутності. Визначено за результатами розрахунків процеси поглиблення просторових соціально-економічних диспропорцій внаслідок просторової експансії великих міст у більшості міст-обласних центрів, а також процеси стимулюючого впливу розвитку обласних центрів на регіони. Обґрунтовано, що впровадження нової політики стимулювання розвитку міст-обласних центрів як місць економічної активності сприятиме ендогенному регіональному розвитку, підвищенню їх конкурентоспроможності в глобальному масштабі.
Проаналізовано інституційне забезпечення формування державної політики розвитку ІТ-сектору в Україні, а саме: нормативно-правове забезпечення у сфері національної програми інформатизації, стратегічного бачення розвитку інформаційного суспільства та інформатизації, електронного документообігу та урядування, легалізації програмного забезпечення тощо. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення вітчизняної системи нормативно-правового забезпечення розвитку ІТ-сектору в контексті створення сприятливих умов для ведення ІКТ-бізнесу. Визначено організаційно-економічні пріоритети державної політики розвитку ІТ-сектору в контексті підвищення його конкурентоспроможності та комерціалізації ІТ-інновацій. Дано пропозиції щодо формування сприятливих умов для ефективної кластерної взаємодії суб’єктів ІТ-сектору на вітчизняному і міжнародному ринках. Визначено першочергові заходи формування сприятливого організаційно-інституційного середовища розвитку ІТ-сфери на основі аналізу пріоритетів розвитку ІТ, які матимуть високий потенціал успіху (прибутковість) уже в найближчому майбутньому, що буде сприяти розвитку національної інноваційної екосистеми та послужить фундаментом для лідерства країни у сфері ІТ. Як інструмент формування пріоритетів і мобілізації великої кількості учасників для досягнення якісно нових результатів у сфері науки і технологій, економіки використано технологію форсайту.
інформаційні технології, ІТ-сектор, ІТ-кластер, інституційне забезпечення розвитку ІТ-сектору, інноваційна екосистема країни, державна політика розвитку ІТ-сектору
У сучасних умовах глобальної економічної інтеграції та інституційних трансформацій найбільш значущими процесами організації просторового розвитку є процеси метрополізації. Наголошено, що формування та розвиток міст-метрополій як потужних полюсів економічного зростання, поширення їх впливу на соціально-економічний розвиток прилеглих територій є необхідними передумовами побудови обґрунтованих та ефективних механізмів просторової політики розвитку регіонів. Обґрунтовано, що розвиток просторової організації бізнесу і вибір її оптимальних форм в умовах метрополізації є одним з основних чинників конкурентоспроможності регіональної економіки, оскільки сприяє локалізації ділової активності, формуванню «точок зростання», забезпечення розвитку міжрегіонального та внутрішньорегіонального співробітництва, активізації місцевої (локальної) підприємницької ініціативи.
метрополізація, форми просторової організації ділової активності, індустріальний парк, регіон, розвиток
Обґрунтовано роль ключових аксіологічних чинників (духовного, морально-етичного, освітнього, культурного та ментального) у вирішенні основних проблем модернізації соціально-економічного розвитку країни. Запропоновано авторське трактування дефініції «аксіологічні чинники модернізації соціально-економічного розвитку». Здійснено соціологічне обстеження ролі та значення аксіологічних чинників у соціально-економічній системі України. Проведено компаративний аналіз взаємозалежності основних макроекономічних показників і ціннісних характеристик економічного середовища на основі міжнародних зіставлень. Розроблено концептуальні підходи та принципи аксіологічної модернізації соціально-економічного розвитку України.
аксіологічні чинники, модернізація, соціально-економічний розвиток, аксіологізація інституційного середовища, державне регулювання модернізаційних процесів, аксіологічна модернізація соціально-економічного розвитку
Досліджується організаційно-інституційне забезпечення стратегічного планування розвитку іноземних метрополій з позиції можливостей застосування кращої практики у цій сфері в Україні. Задля цього проаналізовано ключові підходи, способи та механізми стратегічного планування розвитку метрополій Італії, Великобританії, Польщі, Німеччини, Франції, Ірландії та Швеції. Встановлено спільні ознаки у стратегічному плануванні розвитку іноземних метрополій, зокрема: 1) перехід до планування, заснованого на партнерських відносинах між органами міського управління та суб’єктами господарювання відповідного метрополійного простору; 2) активна безпосередня участь представників місцевої громади у розробці стратегій розвитку метрополії; 3) проектний підхід до реалізації пріоритетів і стратегічних напрямів розвитку; 4) посилення зовнішньоекономічного аспекту в умовах глобалізації економіки; 5) врахування екологічного компоненту; 6) перманентний моніторинг виконання стратегічного плану розвитку метрополій; 7) відкритість стратегічних планів для коригування. На основі отриманих результатів дослідження сформульовано рекомендації щодо вдосконалення організаційно-інституційного забезпечення стратегічного планування розвитку метрополій в Україні з врахуванням прогресивних зарубіжних тенденцій у цій сфері.
метрополія, розвиток метрополії, стратегічне планування, план розвитку, стратегія
Розглянуто особливості метрополізації як домінантної тенденції організації економічного простору, визначено її об’єктивні передумови та чинники. Узагальнено концептуальні підходи до просторового аналізу метрополізаційних процесів у регіоні. Представлено результати інтегрального оцінювання розвитку метрополійних функцій міст у розрізі організаційно-управлінської, економічної, інноваційно-креативної, туристично-репрезентативної, культурної, науково-освітньої, транспортно-логістичної та соціально-демографічної складових. Здійснено просторовий аналіз центро-периферійних взаємодій у регіоні, а саме встановлено залежність розвитку прилеглої території від рівня розвитку головних міст-метрополісів, складності та різноманітності їх функціонального статусу. Запропоновано пріоритетні напрями збалансованої політики просторового розвитку.
метрополізація, місто-метрополіс, агломерація, урбанізація, регіональна метрополія, метрополійний простір, метрополійні функції, просторовий аналіз, політика просторового розвитку
Досліджено проблеми функціонування системи податкового контролю в Україні. Здійснено багаторівневий аналіз контрольно-перевірочної роботи податкових органів Львівської області з позицій її ефективності, результативності та якості, на основі якого вказано на основні дестабілізуючі фактори, що впливають на розвиток системи податкового контролю. Обґрунтовано організаційно-інституційні пріоритети та розроблено засоби вдосконалення податкового контролю в контексті підвищення ефективності адміністрування податків в Україні. Вказано на пріоритетні напрями проведення масово-роз’яснювальної роботи податковими органами серед платників податків як стратегічного превентивного методу податкового контролю.
адміністрування податків, контроль, система податкового контролю, оцінка ефективності податкового контролю, органи податкового контролю, моніторинг контрольно-перевірочної роботи
Запропоновано принципи та критерії формування інституту соціально орієнтованого бізнес-середовища; узагальнено загрози соціально-економічного характеру в результаті трансплантації норм інституту соціально орієнтованого бізнес-середовища в економічних відносинах; проаналізовано основні тенденції та чинники розвитку соціального партнерства в Україні; розроблено цільову модель формування соціально орієнтованого бізнес-середовища, яка розкриває механізми інституціалізації норм соціально відповідальної поведінки бізнесу, задоволення соціальних потреб суспільства, забезпечення соціальної згуртованості бізнесу, підвищення іміджу соціально відповідальних суб’єктів бізнесу та реалізації організаційно-економічних інструментів стимулювання соціально відповідальної поведінки вітчизняних суб’єктів підприємництва.
соціально орієнтоване бізнес-середовище, соціальна відповідальність бізнесу, соціальна згуртованість бізнесу, соціальне партнерство, соціальний маркетинг, державно-приватне партнерство
Розширено трактування сутності поняття "бізнес-середовище", виокремлено його характерні особливості; на основі запропонованої системи критеріїв оцінки розроблено класифікацію видів бізнес-середовища з метою комплексного врахування об’єктивного різноманіття його властивостей під час обґрунтування державної політики його формування.
Мельник М. І. Просторові форми організації бізнесу як чинник забезпечення конкурентоспроможності регіональної економіки / М. І. Мельник // Конкурентоспроможність в умовах глобалізації: реалії, проблеми та перспективи : матеріали Дев’ятої міжнародної науково-практичної конференції / [наук. ред. І. В. Саух] ; Житомирська філія Київського інституту бізнесу та технологій. – Житомир, 2015. – С. 69-70. {re2016.04.160.014}
Метрополійні функції великих міст України: потенціал розвитку та перспективи реалізації : монографія / ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М. І. Долішнього НАН України» ; наук. ред. М. І. Мельник. – Львів, 2016. – 552 с. (Серія «Проблеми регіонального розвитку»). {re2017.01.129.001}
Мельник М. І. Формування бізнес-середовища України в умовах інституційних трансформацій: монографія / Інститут регіональних досліджень НАН України. Львів, 2012. 568 с. {re2018.01.048.002}
Метрополійні функції великих міст України: потенціал розвитку та перспективи реалізації: монографія / ред.: М. І. Мельник; ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М. І. Долішнього НАН України». Львів, 2016. 552 с. {re2018.01.102.001}
Метрополійні функції великих міст України: потенціал розвитку та перспективи реалізації: монографія / ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М. І. Долішнього НАН України»; наук. ред. М. І. Мельник. Львів, 2016. 552 с. {re2018.02.003.003}
Мельник М. І. Просторові форми організації бізнесу як чинник забезпечення конкурентоспроможності регіональної економіки. Конкурентоспроможність в умовах глобалізації: реалії, проблеми та перспективи: матеріали 9-ї міжн. наук.-практ. конф. / Житомирська філія Київського інституту бізнесу та технологій. Житомир, 2015. С. 69-70. {re2018.03.070.003}
Метрополійні функції великих міст України: потенціал розвитку та перспективи реалізації: монографія / ред. М. І. Мельник ; ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М. І. Долішнього НАН України». Львів, 2016. 552 с. {re2018.03.097.002}
Мельник М. І., Яремчук Р. Є. Позиціювання міст в економіці регіонів та районів // Децентралізація в Україні та її вплив на соціально-економічний розвиток територій: методичні підходи та результати оцінювання: наукова доповідь / [наук. ред. І. З. Сторонянська]. Львів: ІРД НАНУ, 2018. С. 43-48. {re2019.01.014.021}
Мельник М. І., Лещух І. В., Яремчук Р. Є. Вплив адміністративно-фінансової децентралізації на зміну позиціонування міст в економіці Карпатського регіону. Регіональна економіка. 2019. № 1. С. 14-23. {re2019.03.003.001}
Метрополійні функції великих міст України: потенціал розвитку та перспективи реалізації: монографія / ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»; наук. ред. М. І. Мельник. Львів, 2016. 552 с. {re2019.03.013.012}
Кравців В. С., Мельник М. І., Антонов В. Б. Залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України: проблеми та політика активізації. Львів, 2011. 366 с. {re2019.03.115.010}
Мельник М. І., Лещух І. В., Яремчук Р. Є. Вплив адміністративно-фінансової децентралізації на зміну позиціонування міст в економіці Карпатського регіону. Регіональна економіка. 2019. № 1(91). С. 14-23. URL: http://re.gov.ua/doi/re2019.01.014_u.php {re2019.03.134.005}
Мельник М. І., Лещух І. В., Яремчук Р. Є. Ефективність адміністративно-фінансової децентралізації в регіоні: інвестиційний вимір. Фінанси України. 2019. № 3. С. 103-117. {re2019.03.134.009}
Кравців В. С., Мельник М. І., Антонов В. Б. Залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України: проблеми та політика активізації: монографія. Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2011. 366 с. {re2019.04.120.001}
УКР 
ENG
mar.melnyk@gmail.com
(032)270-70-53, 
УДК 330.322; JEL E22, H54, R11, R53, P25