Науково-практичний журнал
УКР   ENG
Регіональна економіка
   



Бас-Юрчишин (Бас) Мар'яна Андріївна



Бас-Юрчишин (Бас) Мар'яна Андріївна

кандидат економічних наук

науковий співробітник відділу просторового розвитку, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»

Контакти: marjanka7777@gmail.com, maryana_bas7@ukr.net

Сторінки:



Співавтори



Цимбаліста Наталія Андріївна



Публікації



Репозитарій ІРД НАНУ УДК [332.122:338.43]:316.422(477.8); JEL H10, O13, Q10
Бас-Юрчишин М. А., Цимбаліста Н. А. Особливості запровадження механізмів соціально-економічної модернізації сільських територій західних областей України // Регіональна економіка. 2017. №4(86). С. 72-83.

Літер.: 16


Стаття присвячена дослідженню особливостей розвитку сільських територій Західного регіону України в контексті імплементації механізмів соціально-економічної модернізації. У сучасних умовах трансформаційних змін модернізації потребує значна частина застарілих підходів і механізмів соціально-економічного розвитку сільських територій, які є найменш реформованими та адаптованими до викликів сучасності. Приєднання України до Угоди про асоціацію з ЄС і запровадження змін адміністративно-територіального устрою разом з децентралізацією повноважень влади вимагає пошуку нових підходів до розвитку сільських територій з позиції комплексності та утвердження їхньої суб’єктності.
Метою дослідження є виявлення особливостей соціально-економічного розвитку сільських територій Західного регіону України як фундаментальної основи для вибору пріоритетів їх модернізації в контексті забезпечення комплексного розвитку.
У статті увагу зосереджено на проблемах поглиблення демографічної кризи, зростання рівня бідності, безробіття, падіння підприємницької активності, зниження якості медичних та освітніх послуг у сільській місцевості, занепад культурної сфери. Показники економічного та соціального розвитку проаналізовано в розрізі семи західних областей України та показано наявну диференціацію передумов запровадження механізмів модернізації сільських територій регіону.
Зокрема, виявлено, що для областей Західної Україні характерні нижчі темпи демографічного спаду, а показники вікової структури є кращими, порівняно з більшістю регіонів Півночі та Сходу України. Водночас рівень розвитку та масштаби підприємницької діяльності в сільській місцевості цих областей суттєво поступається іншим регіонам України.
На фоні середньоукраїнських показників у Західному регіоні є порівняно висока частка промисловості та транспорту та дещо менша концентрація економічної діяльності у сільському господарстві. Хоча за показником кількості юридичних осіб, зареєстрованих у сільській місцевості, з розрахунку на 1000 осіб сільського населення більшість західних областей перебуває на останніх сходинках у загальноукраїнському рейтингу. Аналіз сутнісних аспектів зайнятості та рівня доходів дав змогу встановити, що в Західних областях спостерігається вищий за середньоукраїнський рівень бідності сільського населення, а також більш інтенсивна трудова міграція.
Оцінка рівня активності та інтенсивності інвестиційних процесів у сільській місцевості показала, що у Західному регіоні України, як і загалом в Україні, спостерігається поступове зростання частки інвестицій в аграрний сектор економіки на фоні нарощування обсягів капітальних вкладень за всіма видами економічної діяльності. Водночас Західні області займають останні місця за показником виробництва сільськогосподарської продукції у сільськогосподарських підприємствах.
Аналіз стану сфери охорони здоров’я у сільській місцевості Західного регіону дозволив виокремити головні проблеми її розвитку. Зокрема, відсутність матеріально-технічного забезпечення; відтік висококваліфікованих кадрів; неналежний стан інфраструктурних об’єктів і транспортної інфраструктури; відсутність впровадження інформаційних технологій у сільську медицину на фоні розгалуженої мережі ФАПів і закладів сімейної медицини свідчить про неефективне використання бюджетних коштів.
Встановлено, що освітня сфера у сільській місцевості Західного регіону України є вкрай неефективною. Так, за найвищих показників фінансування на одного учня у Західних областях результати зовнішнього незалежного оцінювання випускників сільських шкіл не досягають достатнього рівня знань.
На цій підставі до пріоритетних напрямів активізації соціально-економічної модернізації сільських територій віднесено застосування комплексного програмного підходу, який охоплює формування здорового економічного клімату регіону, стимулювання економічної активності місцевого населення, створення належного забезпечення потреб громадян у соціальній сфері та окреслення конкурентних переваг окремих сільських територіальних громад. 
регіон, сільські території, модернізація, територіальні громади, соціально-економічний розвиток, західні області України 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ УДК 368.9.06(477)
Бас-Юрчишин М. А. Організаційні особливості фінансування сфери охорони здоров’я у сільській місцевості на принципах медичного страхування / М. А. Бас-Юрчишин // Регіональна економіка. – 2015. – №3(77). – С. 91-100.

Літер.: 11


Проаналізовано головні фактори, які визначають особливості організації медичного страхування у сільській місцевості, а саме: кількість і вікова структура населення; віддаленість населеного пункту від районного чи обласного центру; медична інфраструктура; рівень захворюваності населення; основні види захворювань; рівень доходів і сфери зайнятості населення; поінформованість і менталітет населення. Передумовами реформування системи фінансування охорони здоров’я та впровадження медичного страхування у сільській місцевості є такі: відсутність належного кількісного та якісного забезпечення населення медичною допомогою; малодоступність якісної медичної допомоги та висока вартість транспортування; переважання кількості населення з низьким рівнем доходів; низький рівень культури споживання медичних послуг; відсутність системи обліку захворюваності населення сільської місцевості. Представлено триетапний алгоритм надання послуги медичного страхування, відповідно до якого запропоновано здійснювати заходи щодо організації системи медичного страхування. Така організація має здійснюватися відповідно до схеми, що охоплює: наповнення програми; її вартість; представництво страховика у населеному пункті; систему обліку та маркетинг залежно від форми (добровільна чи обов’язкова) реалізації послуги медичного страхування. 
медичне страхування, сільські території, обов’язкове медичне страхування, добровільне медичне страхування 


Веб-майстер П. Попадюк