Науково-практичний журнал
УКР   ENG
Регіональна економіка
   



Цимбаліста Наталія Андріївна



Цимбаліста Наталія Андріївна

кандидат економічних наук

науковий співробітник відділу розвитку територіальних громад і транскордонного співробітництва, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»

Контакти: cimbal.natalya@gmail.com

Сторінки:



Співавтори



Бас-Юрчишин (Бас) Мар'яна Андріївна



Публікації



Репозитарій ІРД НАНУ УДК [332.122:338.43]:316.422(477.8); JEL H10, O13, Q10
Бас-Юрчишин М. А., Цимбаліста Н. А. Особливості запровадження механізмів соціально-економічної модернізації сільських територій західних областей України // Регіональна економіка. 2017. №4(86). С. 72-83.

Літер.: 16


Стаття присвячена дослідженню особливостей розвитку сільських територій Західного регіону України в контексті імплементації механізмів соціально-економічної модернізації. У сучасних умовах трансформаційних змін модернізації потребує значна частина застарілих підходів і механізмів соціально-економічного розвитку сільських територій, які є найменш реформованими та адаптованими до викликів сучасності. Приєднання України до Угоди про асоціацію з ЄС і запровадження змін адміністративно-територіального устрою разом з децентралізацією повноважень влади вимагає пошуку нових підходів до розвитку сільських територій з позиції комплексності та утвердження їхньої суб’єктності.
Метою дослідження є виявлення особливостей соціально-економічного розвитку сільських територій Західного регіону України як фундаментальної основи для вибору пріоритетів їх модернізації в контексті забезпечення комплексного розвитку.
У статті увагу зосереджено на проблемах поглиблення демографічної кризи, зростання рівня бідності, безробіття, падіння підприємницької активності, зниження якості медичних та освітніх послуг у сільській місцевості, занепад культурної сфери. Показники економічного та соціального розвитку проаналізовано в розрізі семи західних областей України та показано наявну диференціацію передумов запровадження механізмів модернізації сільських територій регіону.
Зокрема, виявлено, що для областей Західної Україні характерні нижчі темпи демографічного спаду, а показники вікової структури є кращими, порівняно з більшістю регіонів Півночі та Сходу України. Водночас рівень розвитку та масштаби підприємницької діяльності в сільській місцевості цих областей суттєво поступається іншим регіонам України.
На фоні середньоукраїнських показників у Західному регіоні є порівняно висока частка промисловості та транспорту та дещо менша концентрація економічної діяльності у сільському господарстві. Хоча за показником кількості юридичних осіб, зареєстрованих у сільській місцевості, з розрахунку на 1000 осіб сільського населення більшість західних областей перебуває на останніх сходинках у загальноукраїнському рейтингу. Аналіз сутнісних аспектів зайнятості та рівня доходів дав змогу встановити, що в Західних областях спостерігається вищий за середньоукраїнський рівень бідності сільського населення, а також більш інтенсивна трудова міграція.
Оцінка рівня активності та інтенсивності інвестиційних процесів у сільській місцевості показала, що у Західному регіоні України, як і загалом в Україні, спостерігається поступове зростання частки інвестицій в аграрний сектор економіки на фоні нарощування обсягів капітальних вкладень за всіма видами економічної діяльності. Водночас Західні області займають останні місця за показником виробництва сільськогосподарської продукції у сільськогосподарських підприємствах.
Аналіз стану сфери охорони здоров’я у сільській місцевості Західного регіону дозволив виокремити головні проблеми її розвитку. Зокрема, відсутність матеріально-технічного забезпечення; відтік висококваліфікованих кадрів; неналежний стан інфраструктурних об’єктів і транспортної інфраструктури; відсутність впровадження інформаційних технологій у сільську медицину на фоні розгалуженої мережі ФАПів і закладів сімейної медицини свідчить про неефективне використання бюджетних коштів.
Встановлено, що освітня сфера у сільській місцевості Західного регіону України є вкрай неефективною. Так, за найвищих показників фінансування на одного учня у Західних областях результати зовнішнього незалежного оцінювання випускників сільських шкіл не досягають достатнього рівня знань.
На цій підставі до пріоритетних напрямів активізації соціально-економічної модернізації сільських територій віднесено застосування комплексного програмного підходу, який охоплює формування здорового економічного клімату регіону, стимулювання економічної активності місцевого населення, створення належного забезпечення потреб громадян у соціальній сфері та окреслення конкурентних переваг окремих сільських територіальних громад. 
регіон, сільські території, модернізація, територіальні громади, соціально-економічний розвиток, західні області України 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ Цимбаліста Н. А. Польський досвід розвитку сільських територій для України / Н. А. Цимбаліста // Регіональна економіка. – 2017. – №2(84). – С. 173-174.



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ УДК 330.341.2:[330.34+316.42]:346.16(477:1-22); JEL E01, O10, O13, Q10, R11
Tsymbalista N. A. Current state and problems of development of rural Ukraine: socioeconomic, institutional and legal aspects [Сучасний стан і проблеми розвитку сільських територій України: соціально-економічний та інституційно-правовий аспект] / N. A. Tsymbalista // Rehional'na ekonomika - Regional Economy. – 2017. – №2(84). – P. 116-123.

Літер.: 17


Досліджено тенденції соціально-економічного розвитку сільських територій України. Увагу зосереджено на проблемах поглиблення демографічної кризи, зростання рівня бідності, безробіття, падіння підприємницької активності в сільській місцевості. Окремі показники проаналізовано в регіональному розрізі та показано наявну дивергенцію соціально-економічного розвитку сільських територій держави.
Зокрема, виявлено, що вищі темпи демографічного спаду більш характерні для тих регіонів, у яких частка сільського населення є нижчою за середню по Україні. Крім того, погіршення вікової структури населення в напрямі зниження частки дітей, порівняно з питомою вагою людей старшого покоління, спостерігається у напрямах із заходу на схід та з півдня на північ країни.
Аналіз сутнісних аспектів сільської зайнятості дав змогу встановити, що за приблизно однакових рівнів зайнятості і безробіття населення в міських і сільських поселеннях характерною ознакою сільської зайнятості є порівняно велика частка самозайнятості, яка до того ж, головно, зосереджена в неформальному секторі економіки. Причому така ситуація має під собою реальне інституційне підґрунтя, закріплене у чинному законодавстві України.
Стан і динаміка розвитку підприємницької діяльності в сільській місцевості також не сприяє вирішенню наявних проблем у сфері сільської зайнятості. У понад 34,6% сіл України немає жодного підприємства чи організації, серед них майже 2 тис. сільських населених пунктів з чисельністю мешканців понад 300 осіб. Головним видом діяльності залишається сільське господарство. При цьому кількість малих і середніх сільськогосподарських підприємств поступово скорочується на фоні зростання кількості великих агрохолдингів та одночасного збільшення їхніх земельних банків. Така ситуація негативно позначається на ринку праці та соціальній інфраструктурі сільських територій і вимагає негайного пошуку шляхів подолання несприятливих тенденцій. 
розвиток сільських територій, демографічна криза, зайнятість сільського населення, розвиток підприємництва в сільській місцевості 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ Цимбаліста Н. А. Соціально-економічний розвиток українсько-румунського транскордонного регіону / Н. А. Цимбаліста // Регіональна економіка. – 2015. – №4(78). – С. 187-188.



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ УДК 338.439:[332.122:338.43]
Цимбаліста Н. А. Проблеми реалізації агровиробничого потенціалу сільських територій / Н. А. Цимбаліста // Регіональна економіка. – 2015. – №2(76). – С. 115-123.

Літер.: 16


Досліджено сучасні тенденції розвитку аграрного сектору економіки України з позиції ефективності використання агровиробничого потенціалу сільських територій. В основу визначення рівня використання агровиробничого потенціалу покладено методику оцінки економічного потенціалу регіону шляхом порівняння обсягів виробництва у періоди підйому та спаду. Доведено, що потенціал не є статичною величиною, а динамічно змінюється у часі залежно від умов його відтворення, ефективності та раціональності використання. Виявлено низку взаємопов’язаних проблем у галузі, серед яких: недостатній рівень матеріально-технічного забезпечення; нераціональне землекористування, що призводить до виснажування та зниження родючості ґрунтів; неконтрольований розвиток вертикально-інтегрованих агропромислових формувань; значна частка господарств населення у виробництві окремих, як правило, трудомістких та економічно непривабливих видів сільськогосподарської продукції; перманентне погіршення демографічної ситуації на сільських територіях. Тому для відновлення та подальшого нарощування агровиробничого потенціалу сільських територій важливе значення має застосування комплексного підходу до вирішення зазначених проблем та орієнтація на збалансований розвиток аграрного сектору економіки. 
потенціал агровиробництва, сільські території, розвиток аграрного сектору економіки 



Цитування



Tsymbalista N. A. Perspectives of rural households’ transformation into family farms in the Western Ukraine / N. A. Tsymbalista // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України : [зб. наук. пр.]. – Львів, 2016. – Вип. 4(120). – C. 97-100. {re2017.02.116.016}


Веб-майстер П. Попадюк