Здійснено аналіз економічного регулювання екологічної безпеки водокористування в Україні на різних управлінських рівнях (загальнодержавному, регіональному, місцевому), який засвідчив значні диспропорції в надходженнях рентних платежів за спеціальне водокористування та екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти до бюджетів різних рівнів, а також украй низькі частки рентних платежів і екологічного податку у структурі доходів Зведеного бюджету України та місцевих бюджетів. Визначено основні напрями посилення ролі економічного регулювання в забезпеченні екологічної безпеки водокористування. Запропоновано механізми посилення ролі економічного регулювання екологічної безпеки водокористування в умовах децентралізації владних повноважень, зокрема через розширення повноважень органів місцевого самоврядування у формуванні та реалізації рентної, податкової та інвестиційної політики у сфері водокористування. 

водокористування, екологічна безпека, економічне регулювання, рентні платежі, екологічний податок, територіальна громада, адміністративно-територіальна децентралізація 

Здійснено дослідження розвитку сектору туристичних послуг (сфери «Тимчасове розміщування й організація харчування») за основними показниками та регіонами, визначено темпи зростання, висвітлено тенденції та проблеми використання потенціалу сектору туристичних послуг України та її регіонів. Установлено регіональні деформації розвитку сфери туризму, невідповідності у показниках із тісним зв’язком щодо напрямів і темпів росту. Розраховано рівні тінізації сектору туристичних послуг як прихованого резерву розвитку туристичної сфери України та її регіонів, а також їхню динаміку у 2013-2018 рр., особливості та рівень тінізації послуг підприємствами та фізичними особами-підприємцями цієї сфери. Для глибшого розуміння природи та чинників впливу на тінізацію сфери «Тимчасове розміщування й організація харчування» та більш точного аналізу всієї сфери здійснено порівняння темпових показників росту за окремими показниками розвитку суб’єктів господарювання (юридичні та фізичні особи-підприємці). Визначено найбільш вірогідні способи тінізації господарської діяльності суб’єктів господарювання туристичної сфери. 

туристичні послуги, туристична сфера, тимчасове розміщування й організація харчування, тінізація послуг, рівень тінізації, темпи розвитку, регіональний розвиток 

Визначено пріоритети, чинники формування та основні завдання з реалізації політики розвитку туризму і рекреації в Європі. Виділено основні механізми та інструменти впливу, у тому числі фінансові, на стимулювання розвитку туризму, забезпечення його конкурентоспроможності та інноваційності, сталості та відповідальності. Акцентовано увагу на необхідності використання відповідних інструментів у процесі реалізації політики розвитку туризму в гірських регіонах, які мають забезпечувати сталість високоякісного туризму при одночасному збереженні культурної і природної спадщини та навколишнього середовища. Визначено основні завдання з розвитку сталого туризму в гірському регіоні. Запропоновано алгоритми дій з підтримки розвитку сталого туризму, уніфікованих підходів до розроблення і застосування стандартів розвитку і оцінювання впливів туризму, співпраці країн Карпатського регіону у формуванні і просуванні спільних туристичних продуктів, брендів і марок, що можуть бути корисними для Українських Карпат. 

туризм, рекреація, гірські регіони, європейська політика розвитку туризму і рекреації, Карпатський регіон 

Здійснено порівняння основних засад чинних на сьогодні екологічних політик ЄС та України у сфері охорони атмосферного повітря. Акцентовано увагу на низці невідповідностей у підходах і стандартах здійснення природоохоронної діяльності країнами ЄС і Україною. Виділено основні недоліки вітчизняної законодавчої і нормативно-правової бази, які потребують удосконалення і адаптації до законодавства ЄС. Запропоновано механізми стимулювання підприємств- забруднювачів атмосферного повітря до зменшення викидів і переходу на «чисті» технології, зменшення викидів пересувними джерелами забруднення. Наведено перелік першочергових заходів щодо вдосконалення організації та здійснення моніторингу стану атмосферного повітря згідно з європейськими практиками, зокрема для забезпечення виконання спільних програм спостереження за транскордонним забрудненням повітря на великі відстані. 

атмосферне повітря, екологічна безпека атмосферного повітря, механізми регулювання, євроінтеграція, транскордонний регіон, транскордонне забруднення, моніторинг стану атмосферного повітря 

Обґрунтовано необхідність оновлення парадигми «сталого розвитку» і переходу до гармонійного цивілізаційного розвитку із врахуванням його духовної складової. Вказано на значення і завдання рекреації і туризму у забезпеченні гуманістичного вектора розвитку суспільства. Особливу увагу приділено основній (базовій) просторовій формі туристично-рекреаційної діяльності – ландшафту – його гуманістичному ресурсному потенціалу і його гуманістичним цінностям, ландшафтно-рекреаційним гуманістичним ресурсам, нетиповій складовій ландшафту – духовній. Закцентовано на потребі розширеного трактування функціонування туристично-рекреаційної території і запропоновано визначати його як соціогуманістичний потенціал, де туристично-рекреаційний потенціал розглядається як його складова. Згідно із засадами гармонійного розвитку визначено потребу в переході до політики розвитку туристично-рекреаційного сектора економіки держави і регіонів з акцентом на посилення ролі та комплексному використанні їх соціогуманістичного потенціалу. 

рекреація, туризм, туристично-рекреаційний сектор, гармонійний розвиток, соціогуманістична парадигма, соціогуманістичний потенціал, регіон, парадигма 

Представлено стратегію екологічно збалансованого використання природних рекреаційних ресурсів Карпатського регіону, її структуру та передумови реалізації. Визначено цілі та підцілі з формування наукового базису та правових основ екологічно збалансованого рекреаційного природокористування, створення сучасного високопродуктивного рекреаційно-туристичного комплексу. 

природні рекреаційні ресурси, рекреаційний потенціал, екологічно збалансоване рекреаційне природокористування, рекреаційна місткість, стратегія, Карпатський регіон 

Обґрунтовано концептуальні засади екологічно збалансованого рекреаційного природокористування, подано характеристику основних елементів концептуальної моделі функціонування ринкових механізмів у сфері рекреаційного природокористування: правових основ, відносин власності та прав користування природними рекреаційними ресурсам, нормативного та адміністративного регулювання, використання фінансово-економічних інструментів та стимулювання раціонального рекреаційного природокористування, забезпечення регіональних інтересів при використанні природних рекреаційних ресурсів. Запропоновано шляхи та інструменти реалізації концептуальної моделі екологічно збалансованого рекреаційного природокористування. 

екологічно збалансоване рекреаційне природокористування, концептуальна модель, ринкові механізми, інструменти регулювання рекреаційного природокористування, стимулювання раціонального природокористування, регіональні інтереси