Карпатський регіон України володіє високим потенціалом конкурентоспроможності сфери туризму та рекреації, базою якого є природні та історико-культурні атракції регіону, розвинута інфраструктура. За природно-ресурсними та історико-культурними компонентами конкурентоспроможності туристично-рекреаційна сфера областей регіону отримує найвищі оцінки та рейтингові місця серед регіонів України: Львівська – 1, Закарпатська – 2, Івано-Франківська – 3, Чернівецька – 4. До повномасштабного вторгнення рф на територію України Карпатський регіон за рівнем розвитку туристично-рекреаційної сфери конкурував з найбільш економічно й демографічно потужними регіонами та привабливими для особливо популярного літнього відпочинку приморськими регіонами України. Пандемія COVID-19 і війна спричинили зміни у функціонуванні туристично-рекреаційної сфери Карпатського регіону. У статті наведено результати оцінювання конкурентоспроможності туристично-рекреаційної сфери Карпатського регіону України на національному рівні. Розглянуто питання щодо наслідків впливу пандемії COVID-19 і російської військової агресії на зміну конкурентних позицій сфери туризму та рекреації Карпатського регіону. Установлено значне зменшення туристично-рекреаційних потоків і зниження внаслідок пандемії та запроваджених у 2020 р. карантинних обмежень кількості туристичних і рекреаційних закладів, які продовжують функціонувати. Водночас у період пандемії проявилися тенденції до заміщення потоку зовнішнього туризму внутрішнім, що сприяло швидкому відновленню протягом наступного року туристично-рекреаційної активності в Карпатському регіоні завдяки високому потенціалу міжрегіональної конкурентоспроможності його туристично-рекреаційної сфери. Процес відновлення перервала російська військова агресія, наслідки якої відобразилися на характері та показниках діяльності туристично-рекреаційних об’єктів регіону. Потік користувачів послуг засобів тимчасового розміщення регіону в першому півріччі 2022 р. зменшився наполовину, причому формувався переважно завдяки вимушено переміщеним особам. Водночас конкурентні позиції туристично-рекреаційної сфери порівняно віддаленого від районів активних бойових дій Карпатського регіону України під час війни зросли, що демонструють показники податкових надходжень від туризму. Результати дослідження засвідчили високу конкурентоспроможність туристично-рекреаційної сфери Карпатського регіону України в повоєнний період і можливості подальшого розгляду цієї сфери серед пріоритетних цілей у стратегіях розвитку його областей. 

туристично-рекреаційна сфера, конкурентоспроможність, Карпатський регіон, туристично-рекреаційна діяльність, COVID-19, воєнний стан 

Досліджено питання впливу природних умов і ресурсів на конкурентоспроможність туристично-рекреаційної сфери Карпатського регіону України. Висвітлено методичні підходи до оцінювання їх у системі чинників конкурентоспроможності досліджуваної сфери. Для розрахунку індексів конкурентоспроможності запропоновані домінантні індикатори. Розраховано часткові та інтегральні індекси конкурентоспроможності туристично-рекреаційної сфери регіонів України за домінантними природно-ресурсними чинниками. Визначено рейтингові місця областей Карпатського регіону серед областей України за показниками інтегральних індексів впливу природно-ресурсних чинників на конкурентоспроможність туристично-рекреаційної сфери, зокрема: Закарпатська область – перше, Львівська – друге, Івано-Франківська – п’яте, Чернівецька – сімнадцяте. Установлено, що наявне в Карпатському регіоні поєднання природних умов і ресурсів забезпечує суттєві конкурентні переваги його областей у сфері туристично-рекреаційної діяльності на загальнодержавному рівні. 

Карпатський регіон, туристично-рекреаційна сфера, природно-ресурсні чинники, індикатори впливу, інтегральні індекси, конкурентні переваги