кандидат економічних наук, старший науковий співробітник
провідний науковий співробітник відділу регіональної екологічної політики та природокористування, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»
Карпатський регіон України володіє високим потенціалом конкурентоспроможності сфери туризму та рекреації, базою якого є природні та історико-культурні атракції регіону, розвинута інфраструктура. За природно-ресурсними та історико-культурними компонентами конкурентоспроможності туристично-рекреаційна сфера областей регіону отримує найвищі оцінки та рейтингові місця серед регіонів України: Львівська – 1, Закарпатська – 2, Івано-Франківська – 3, Чернівецька – 4. До повномасштабного вторгнення рф на територію України Карпатський регіон за рівнем розвитку туристично-рекреаційної сфери конкурував з найбільш економічно й демографічно потужними регіонами та привабливими для особливо популярного літнього відпочинку приморськими регіонами України. Пандемія COVID-19 і війна спричинили зміни у функціонуванні туристично-рекреаційної сфери Карпатського регіону. У статті наведено результати оцінювання конкурентоспроможності туристично-рекреаційної сфери Карпатського регіону України на національному рівні. Розглянуто питання щодо наслідків впливу пандемії COVID-19 і російської військової агресії на зміну конкурентних позицій сфери туризму та рекреації Карпатського регіону. Установлено значне зменшення туристично-рекреаційних потоків і зниження внаслідок пандемії та запроваджених у 2020 р. карантинних обмежень кількості туристичних і рекреаційних закладів, які продовжують функціонувати. Водночас у період пандемії проявилися тенденції до заміщення потоку зовнішнього туризму внутрішнім, що сприяло швидкому відновленню протягом наступного року туристично-рекреаційної активності в Карпатському регіоні завдяки високому потенціалу міжрегіональної конкурентоспроможності його туристично-рекреаційної сфери. Процес відновлення перервала російська військова агресія, наслідки якої відобразилися на характері та показниках діяльності туристично-рекреаційних об’єктів регіону. Потік користувачів послуг засобів тимчасового розміщення регіону в першому півріччі 2022 р. зменшився наполовину, причому формувався переважно завдяки вимушено переміщеним особам. Водночас конкурентні позиції туристично-рекреаційної сфери порівняно віддаленого від районів активних бойових дій Карпатського регіону України під час війни зросли, що демонструють показники податкових надходжень від туризму. Результати дослідження засвідчили високу конкурентоспроможність туристично-рекреаційної сфери Карпатського регіону України в повоєнний період і можливості подальшого розгляду цієї сфери серед пріоритетних цілей у стратегіях розвитку його областей.
туристично-рекреаційна сфера, конкурентоспроможність, Карпатський регіон, туристично-рекреаційна діяльність, COVID-19, воєнний стан
Розглянуто питання управління агломераціями. Указано на труднощі в узгодженні інтересів адміністративно-територіальних утворень, які діють в їхніх межах. Досліджено форми управляння агломераціями, що використовуються у світовій практиці. Звернуто увагу на переваги об’єднання суб’єктів агломерацій в окремі адміністративно-територіальні одиниці з відповідним набуттям агломераційними об’єднаннями правосуб’єктності. Проведено оцінювання результатів реалізації вітчизняної реформи децентралізації в частині добровільного об’єднання територіальних громад, що розташовані в межах агломераційних утворень, ядрами яких є обласні центри та міста із спеціальним статусом, і зроблено висновок про загалом низьку результативність цього шляху вирішення проблем управління агломераціями та необхідність пошуку додаткових управлінських форм і можливостей для регулювання агломераційних процесів в Україні.
агломерація, форми управління, правосуб’єктність, обласні/регіональні центри, реформа децентралізації, територіальні громади
Підкреслено одне з провідних місць туристично-рекреаційної сфери серед стратегічних цілей розвитку областей Карпатського регіону України. Наведено дані щодо сформованої мережі засобів колективного та індивідуального розміщування туристично-рекреаційного профілю в регіоні. На основі матеріалів опитування суб’єктів туристично-рекреаційної діяльності Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей проаналізовано вплив широкомасштабної військової агресії росії в Україні на туристично-рекреаційну сферу регіону. Визначено характер і динаміку кількісних змін у використанні засобів колективного та індивідуального розміщування та у фінансово-економічних результатах діяльності туристично-рекреаційних закладів регіону. Охарактеризовано зміну режиму функціонування їх в умовах воєнного стану та роль у вирішенні проблем прийому вимушено переміщених осіб. Зазначено обвальне падіння традиційної туристично-рекреаційної активності населення з початком широкомасштабних воєнних дій, стійку тенденцію до погіршення фінансових результатів діяльності закладів туристично-рекреаційної сфери, загрози та соціально-економічні наслідки припинення роботи закладів стратегічно важливої для регіону туристично-рекреаційної сфери, а також можливості її відновлення в повоєнний період.
туристично-рекреаційна сфера, Карпатський регіон, засоби розміщування, суб’єкти туристичної діяльності, воєнний стан
Розглянуто проблематику поняття туристично-рекреаційної сфери та зазначено неоднорідність його трактувань, відсутність усталеного розуміння економічної суті і структурного складу цієї сфери. Запропоновано розглядати туристично-рекреаційну сферу регіону як складову його господарської системи, в якій здійснюється туристично-рекреаційна діяльність – економічна діяльність, спрямована на задоволення туристично-рекреаційних потреб місцевого населення, мешканців інших регіонів і країн, з використанням природних та інших ресурсів і факторів, яким притаманна туристично-рекреаційна атрактивність (привабливість). Обґрунтовано видовий склад, проведено групування видів туристично-рекреаційної діяльності та визначено першорядні фактори їхньої атрактивності, які ідентифікують туристично-рекреаційні дестинації та зумовлюють спеціалізацію і можливості розвитку туристично-рекреаційної сфери регіону.
туристично-рекреаційна сфера, регіон, туристично-рекреаційна діяльність, ресурси, атрактивність, туристично-рекреаційні дестинації
Запропоновано перелік критеріїв і показників для групування гірських територій за рівнями соціально-економічного розвитку. Проведено розрахунки показників власної економічної спроможності гірських територіальних громад регіону Українських Карпат. Ураховуючи отримані результати, можна виділити три групи громад: I – достатньо розвинуті, із середнім і вищим за середній рівнем соціально-економічного розвитку; II – проблемні, з нижчим за середній рівнем соціально-економічного розвитку; III – кризові, з обмеженими економічними можливостями. Обґрунтовано та запропоновано економічні інструменти гірської політики стосовно кожної з виділених груп територій.
гірські території, конкурентоспроможність, рівні розвитку, групування, інструменти підтримки
Здійснено порівняльне дослідження європейських і вітчизняних інструментів податкового регулювання у сфері охорони атмосферного повітря від забруднень та інших шкідливих впливів, що можуть викликати кліматичні зміни. Розкрито структуру та місце пов’язаних з охороною атмосферного повітря екологічних податків у податковій системі держав-членів ЄС та України. Зроблено висновки щодо необхідності підвищення рівня екологізації вітчизняної податкової системи. Звертається увага на проблеми розподілу надходжень екологічного податку між бюджетами різних територіальних рівнів, цільового й ефективного використання коштів екологічного податку, ураховуючи нові реалії адміністративно-територіального поділу України та принцип субсидіарності. Окреслено напрями реалізації завдань екологізації системи оподаткування, вирішення проблем міжбюджетного розподілу надходжень екологічних податків, формування екологічних фондів і цільового використання їх коштів.
Розглянуто питання щодо виділення гірських територій як об’єкта підтримки соціально-економічного розвитку. Здійснено порівняння вітчизняної практики надання юридичного статусу гірських окремим територіям і відповідних європейських підходів. Розкрито особливості застосованої у державах-членах ЄС методології щодо територіальної типології у виділенні гірських регіонів. Зокрема, вказано на категорії гірських регіонів, методи цифрового аналізу земної поверхні та критерії ідентифікації гірських територій. Зазначено механізми зовнішньої підтримки сталого розвитку й підвищення економічної конкурентоспроможності гірських територій у державах-членах ЄС та Україні. Зроблено висновки та пропозиції щодо вдосконалення типології гірських територій в Україні та механізмів підтримки їх розвитку.
гірські території, ідентифікація, типологія, підтримка розвитку, Європейський Союз, Україна
Розглянуто питання щодо ходу реформи адміністративно-територіальної та бюджетно-фінансової децентралізації в Україні. Здійснено аналіз процесу об’єднання переважно малочисельних за населенням і неспроможних у повному обсязі виконувати повноваження місцевого самоврядування сільських, селищних, міських рад у більші об’єднані територіальні громади (ОТГ). Протягом 2015-2017 рр. в Україні шляхом добровільного об’єднання 3103 сільських, селищних і міських рад було сформовано 665 ОТГ. Однак понад 70% адміністративно-територіальних одиниць базового рівня в процесі об’єднання участі не взяли. Регіони України демонструють реформаторську активність різного рівня. Так, у Житомирській, Хмельницькій і Чернігівській областях понад 50% сільських, селищних і міських рад об’єдналося в ОТГ. У Закарпатській, Київській і Кіровоградській областях в об’єднанні взяли участь менше 10% наявних громад. Недостатні темпи реформування, територіальна дискретність об’єднання громад спричинюють низку проблем локального, субрегіонального й регіонального управління. При цьому перші результати реформи демонструють низку її переваг: зросли фінансові ресурси об’єднаних громад, вони отримали бюджетну самостійність, з’явилася зацікавленість у реалізації ендогенного потенціалу розвитку громад тощо. Водночас проявили себе проблемні питання здійснення реформи, які, зокрема, пов’язані з необхідністю долати перепони, що спричинені принципом добровільності при об’єднанні наявних територіальних громад у більш спроможні адміністративно-територіальні одиниці базового рівня. Запропоновано шляхи подолання перепон задля успішності реформи, серед яких: необхідність належного конституційного забезпечення реформи; запровадження якісно нового інституту державного контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування; синхронізації вирішення завдань реформування адміністративно-територіального устрою зі секторальними реформами соціальної сфери, бюджетно-податковою реформою, реформою аграрного сектору економіки; формування нової державної політики регіонального розвитку з акцентами на зростаючу управлінську, економічну й політичну роль базового рівня адміністративно-територіального устрою у вирішенні питань як місцевого значення, так і завдань субрегіонального й регіонального розвитку.
Розглянуто питання використання макрорегіональних інструментів розвитку гірських територій – європейських гірських конвенцій і макрорегіональних стратегій. Охарактеризовано принципи й завдання чинних Альпійської та Карпатської конвенцій. Вказано на необхідність їх доповнення інструментами стратегічного й програмного характеру. На прикладі чинної з 2015 р. Макрорегіональної стратегії ЄС для Альпійського регіону досліджено мету, цілі та завдання нових європейських інструментів системного розвитку гірських макрорегіонів. Розкрито зміст ініціатив про розроблення макрорегіональної стратегії для Карпатського регіону. Наведено дані щодо передбачених у проекті такої стратегії напрямів й пріоритетних сфер спільної діяльності країн та регіонів – її гіпотетичних учасників.
гірські території, макрорегіон, інструменти розвитку, макрорегіональні стратегії, Карпатська стратегія
Здійснено аналіз наукових підходів до трактування дефініції «інвестиційний потенціал». Запропоновано визначення поняття «інвестиційний потенціал територіальної громади», звернуто увагу на його специфічні риси. Досліджено структуру інвестиційного потенціалу територіальної громади та виділено його основні чинники. Вказано на проблеми формування та використання інвестиційного потенціалу територіальних громад. Розроблено схему механізму управління інвестиційним потенціалом на рівні територіальної громади.
інвестиційний потенціал, територіальна громада, органи місцевого самоврядування, управлінський вплив, механізм управління
Розглянуто питання розвитку публічно-приватного партнерства у сфері відновлюваної енергетики регіону. Наведено результати економічної оцінки природного потенціалу відновлюваної енергетики областей Західного регіону України. Зроблено висновок про низькі показники його освоєння та необхідність використання дієвих організаційно-економічних механізмів забезпечення розвитку відновлюваної енергетики в регіоні. У цьому контексті запропоновано формування Західноукраїнського кластера відновлюваної енергетики, запровадження зелених державних закупівель, організацію розробки готових проектів зі спорудження об’єктів відновлюваної енергетики та аукціонної торгівлі ними.
відновлювані джерела енергії, відновлювана енергетика, регіон, публічно-приватне партнерство
Розглянуто питання щодо поняття транскордонної екологічної безпеки. Запропоновано структурну схему чинників екологічної безпеки регіону. Звертається увага на особливості впливу транскордонного фактора на досягнення екологічної безпеки у прикордонних регіонах. Зроблено висновок, що для регіонів України, прилеглих до країн ЄС, завдання зі зменшення антропогенного тиску на навколишнє природне середовище й досягнення рівня екологічної безпеки, який би відповідав показникам сусідів, є більш ніж актуальним. Запропоновано функціонально-структурну схему механізму регулювання транскордонної екологічної безпеки.
екологічна безпека, транскордонний регіон, екологічні загрози, асиметрія екологічного стану, механізм регулювання транскордонної екологічної безпеки
Розглянуто питання щодо підготовки до проведення адміністративно – територіальної реформи в Україні та її нормативно-правового забезпечення. Враховуючи необхідність реформування наявної системи адміністративно-територіальних одиниць, запропоновано методичні підходи до моделювання територіальних громад як дієздатніших адміністративно-територіальних одиниць базового рівня з вищим потенціалом реалізації завдань місцевого самоврядування. Шляхом до їх формування обрано об’єднання наявних малоспроможних сільських, селищних і міських рад у більш потужні територіальні громади. При цьому вказано на важливі чинники та критерії, які слід врахувати при моделюванні територіальних громад, визначено послідовність дій при їх моделюванні.
Розглянуто питання ролі вугільної промисловості у соціально-економічному розвитку країн і регіонів, сучасні тенденції у розвитку галузі. Акцентовано увагу на необхідності реструктуризації вугільної промисловості України та її Західного регіону. Проведено аналіз шляхів реструктуризації вугільної галузі у країнах Європи, оцінено європейський досвід реструктуризації галузі та можливості його використання в Україні. На цій основі запропоновано напрями та механізми реструктуризації вугільної промисловості Західного регіону України. Зокрема, об’єднання усіх вугільних виробництв регіону в одній державній компанії ДВАТ «Західвугілля» із закриттям при цьому нерентабельних шахт, шахт з особливо складними умовами вуглевидобування та шахт з вичерпаними запасами вугільної сировини; формування вертикально інтегрованої паливно-енергетичної компанії у формі державного підприємства «Західенерговугілля»; будівництва в регіоні нових шахт для збереження вуглевидобутку та створення робочих місць для шахтарів; запровадження у районах припинення вуглевидобутку спеціального режиму інвестиційної діяльності; формування спеціальної державної політики соціального захисту вивільнених працівників вугільних підприємств.
вугільна промисловість, реструктуризація, світовий досвід, Західний регіон України
Розглянуто теоретико-методичні та практичні питання щодо завдань сталого розвитку гірських територій в Україні. Вказано на специфіку гірських територій, що зумовлює необхідність розробки та реалізації особливої політики їх розвитку. Коротко висвітлено досвід реалізації гірської політики в зарубіжних країнах. На основі глобальної концепції сталого розвитку та сучасних підходів до її реалізації у гірських регіонах Європи обґрунтовано роль природокористування у досягненні цілей сталого розвитку гірських територій, визначено основні принципи сталого природокористування: господарської необхідності використання природних ресурсів; збереження традицій природокористування; надання переваг місцевому населенню у використанні природних ресурсів; збереження та відтворення природного багатства; екологічності природокористування; неперевищення меж допустимої еколого-економічної компромісності наслідків природокористування. Запропоновано механізми стимулювання господарського розвитку гірських територій України та подолання їх соціально-економічної депресивності.
сталий розвиток, гірські території, природокористування, Карпатський регіон, соціально-економічна депресивність, режим інвестиційної діяльності
На основі запропонованих автором методичних підходів до оцінювання сталого природокористування на гірських територіях проведено оцінку використання мінерально-сировинних і водних ресурсів Карпатського регіону України на принципах сталого розвитку. Наведено результати оцінки та визначено низку проблемних питань, які слід розв’язати для підвищення соціально-економічного ефекту використання природних ресурсів, вирішення завдань їх охорони та відтворення.
сталий розвиток, Карпатський регіон, природні ресурси, оцінка, проблеми природокористування
Розглянуто питання специфіки оцінювання сталого розвитку сфери господарського використання природних ресурсів гірських територій. Запропоновано систему принципів та критеріїв сталого використання природних ресурсів Українських Карпат й відповідних їм оціночних показників та індикаторів. Визначено методичні підходи до встановлення індексів сталого використання природних ресурсів гірського Карпатського регіону.
сталий розвиток, гірський регіон, природні ресурси, показники, індикатори, методи оцінки
Проведено аналіз рівня економічного розвитку гірських районів України, зроблено висновки щодо необхідності вжиття заходів з їх державної підтримки та створення робочих місць для місцевого населення. Обґрунтовано потребу та шляхи запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності у гірських зонах з наданням їм статусу територій пріоритетного розвитку.
гірські зони, економічний розвиток, інвестиційна діяльність, території пріоритетного розвитку
Розглянуто питання щодо місця природно-техногенних загроз у системі національної безпеки. Охарактеризовано рівень та особливості природно-техногенних загроз в Україні. Звернуто увагу на регіональні відмінності у структурі та рівні природно-техногенних загроз. Зроблено висновок щодо недостатньої ефективності протидії загрозам такого характеру в Україні та запропоновано низку першочергових завдань, вирішення яких підвищить природно-техногенну безпеку держави.
природно-техногенні загрози, національна безпека, надзвичайні ситуації, регіон
На основі аналізу чинної системи адміністративно-територіального устрою та організації місцевого самоврядування в Україні обґрунтовується необхідність її реформування. Пропонується авторське бачення перспективної моделі адміністративно-територіального устрою, наведено орієнтовну схему розподілу функцій і повноважень між органами місцевого самоврядування різних рівнів, показано алгоритм здійснення адміністративно-територіальної реформи.
Вказується на зростаючу роль економічних важелів регулювання природокористування у світовій практиці. На основі аналізу еколого-економічних, правових, організаційних, фінансово-бюджетних та інших проблем у сфері водокористування в Україні та підходів до їх вирішення запропоновано шляхи та заходи з вдосконалення регулювання відносин водокористування з використанням інструментів нормативного, адміністративного, фінансово-економічного регулювання, стимулювання раціонального водокористування, вдосконалення відносин власності, забезпечення регіональних інтересів при використанні водних ресурсів. Вказано на очікувані результати застосування пропонованих заходів звдосконалення водокористування.
природокористування, сфера водокористування, еколого-економічні проблеми, економічне регулювання
Розглядаються підходи до реалізації принципу «забруднювач платить» у країнах, що є сторонами Карпатської конвенції (ратифікована Україною у 2004 р.). Порівнюються механізми реалізації даного принципу охорони навколишнього природного середовища в Україні, інших країнах – учасниках Карпатської конвенції та країнах Європейського Союзу. Аналізуються розміри екологічних зборів, що застосовуються в Україні, у співставленні з розмірами екологічних податків та зборів у інших країнах. Прогнозуються тенденції подальшого розвитку екологічного оподаткування та пропонуються напрямки його вдосконалення в Україні з урахуванням світових тенденцій та практики Європейського Союзу.
Карпатська конвенція, охорона навколишнього природного середовища, екологічні збори, екологічні податки
Цитування
Кравців В. С., Сторонянська І. З., Жук П. В. Реформування територіальної основи місцевого самоврядування в контексті його фінансової спроможності // Економіка України. 2017. №1. С. 41-51. {re2018.02.032.004}
Кравців В. С., Жук П. В. Концептуальні засади реформування адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування в Україні. Регіональна економіка. 2010. № 4. С. 7-16. {re2018.04.017.009}
Жук П. В. Актуальні завдання та шляхи реформування адміністративно-територіального устрою в Україні. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. 2015. № 1(111). С. 20-25. {re2019.02.036.003}
Жук П. В. Актуальні завдання та шляхи реформування адміністративно-територіального устрою в Україні. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2015. Вип. 1(111). С. 20-25. {re2019.04.152.005}
Жук П. В. Методичні підходи до моделювання територіальних громад базового рівня у процесі адміністративно-територіальної реформи в Україні. Регіональна економіка. 2015. № 2. С. 5-13. {re2019.04.152.006}
Жук П. В., Сірик З. О. Інвестиційний потенціал територіальних громад: суть поняття та питання управління. Регіональна економіка. 2017. № 2. С. 16-22. {re2019.04.152.007}
Кравців В. С., Жук П. В. Реформа адміністративно-територіального устрою: результати, проблеми, подальші дії. Стратегічна панорама. 2016. № 4. С. 104-113. {re2019.04.152.008}
Кравців В. С., Сторонянська І. З., Жук П. В. Реформування територіальної основи місцевого самоврядування в контексті його фінансової спроможності. Економіка України. 2017. № 1. С. 41-51. {re2019.04.152.009}
Адміністративно-територіальний устрій: методологічні основи та практика реформування: монографія / В. С. Кравців, П. В. Жук, І. З. Сторонянська та ін. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2016. 264 с. {re2019.04.152.010}
Жук П. В., Сірик З. О. Інвестиційний потенціал територіальних громад: суть поняття та питання управління. Регіональна економіка. 2017. № 2. С. 16-22. Regional economy {re2020.01.100.017}
Жук П. В., Сірик З. О. Інвестиційний потенціал територіальних громад: суть поняття та питання управління. Регіональна економіка. 2017. № 2. С. 16-22. {re2020.02.017.007}
Кравців В., Сторонянська І., Жук П. Реформування територіальної основи місцевого самоврядування в контексті його фінансової спроможності. Економіка України. 2017. № 1. С. 41-51. {re2020.02.017.008}
Кравців В. С., Жук П. В., Колодійчук І. А. та ін. Наукові основи формування та шляхи реалізації гірської політики в Україні / наук. ред. В. С. Кравців. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2018. 121 с. {re2020.03.023.003}
Кравців В. С., Жук П. В. Розвиток гірських територій України у парадигмі європейського досвіду. Економіка України. 2018. № 5. С. 61-72. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2018.05.061 {re2020.03.023.006}
Жук П. В. Питання ідентифікації та шляхи підтримки розвитку гірських територій України. Регіональна економіка. 2020. № 3(97). С. 23-34. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2020-3-3 {re2021.02.005.003}
Кравцив В. С., Жук П. В. Практика использования инструментов эколого-экономического регулирования в Украине. Ochrana zivotneho prostredia z pohladu ekonomickej teorie. Košice, 2010. С. 256-267. {re2021.02.140.001}
Жук П. В., Сірик З. О. Інвестиційний потенціал територіальних громад: суть поняття та питання управління. Регіональна економіка. 2017. № 2. С. 16-22. {re2022.04.021.004}
Жук П. В., Сірик З. О. Інвестиційний потенціал територіальних громад: суть поняття та питання управління. Регіональна економіка. 2017. № 2. С. 16-22. {re2022.04.027.002}
Жук П. В., Сірик З. О. Інвестиційний потенціал територіальних громад: суть поняття та питання управління. Регіональна економіка. 2017. № 2. С. 16-22. {re2022.04.033.002}
Оцінювання конкурентоспроможності туристично-рекреаційної сфери регіону: методичні рекомендації / ред. В. С. Кравців, П. В. Жук; ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України». Львів, 2022. 22 с. {re2023.02.072.003}
Жук П. В. Туристично-рекреаційна сфера регіону як об’єкт дослідження конкурентоспроможності. Регіональна економіка. 2022. №2(104). С. 17-24. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2022-2-2 {re2023.02.117.001}
Жук П. В. Оцінювання конкурентоспроможності туристично-рекреаційної сфери регіону: наукові підходи. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2022. Вип. 4(156). С. 22-28. DOI: https://doi.org/10.36818/2071-4653-2022-4-4 {re2023.02.117.002}
Жук П. В., Сірик З. О. Інвестиційний потенціал територіальних громад: суть поняття та питання управління. Регіональна економіка. 2017. № 2. С. 16-22. {re2023.03.028.001}
Жук П. В. Туристично-рекреаційна сфера регіону як об’єкт дослідження конкурентоспроможності. Регіональна економіка. 2022. № 2(104). С. 17-24. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2022-2-2 {re2023.03.093.003}
Жук П. В. Оцінювання конкурентоспроможності туристично-рекреаційної сфери регіону: наукові підходи. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2022. Вип. 4(156). С. 22-28. DOI: https://doi.org/10.36818/2071-4653-2022-4-4 {re2023.03.093.004}
Кравців В. С., Жук П. В. Оцінка конкурентоспроможності туристично-рекреаційної сфери регіонів України. Економіка України. 2023. № 7. С. 43-56. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2023.07.043 {re2023.03.093.005}
Жук П. В. Територіальний розвиток, природне довкілля, економіка: наукові розвідки: монографія. Львів, 2023. 257 с. (Серія «Проблеми регіонального розвитку»). {re2023.03.093.006}
Оцінювання конкурентоспроможності туристично-рекреаційної сфери регіону: методичні рекомендації / ред. В. С. Кравців, П. В. Жук. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2022. 22 с. URL: http://ird.gov.ua/irdp/e20220502.pdf {re2023.03.093.009}
Жук П. В., Кіптач Ф. Я., Колодійчук І. А., Стадницький Ю. І., Куліш І. М., Башинська Ю. І., Григоренко О. В. Конкурентоспроможність туристично-рекреаційної сфери регіонів України: науково-аналітична записка. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2023. 34 с. URL: http://ird.gov.ua/irdp/e20230001.pdf {re2023.03.093.010}
Жук П. В., Сірик З. О. Інвестиційний потенціал територіальних громад: суть поняття та питання управління. Регіональна економіка. 2017. № 2. С. 16-22. {re2023.04.067.003}
Кравців В. С., Жук П. В. Оцінка конкурентоспроможності туристично-рекреаційної сфери регіонів України. Економіка України. 2023. № 7. С. 43-56. URL: DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2023.07.043 {re2024.02.058.008}
Жук П. В. Туристично-рекреаційна сфера Карпатського регіону України в умовах воєнного стану. Регіональна економіка. 2022. № 3. С. 37-45. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2022-3-3 {re2024.02.058.016}
УКР 
ENG
pzhuk@ukr.net
(032)270-7037
УДК 332.146:338.45; JEL O13, Q26, R58