На відміну від міжнародної торгівлі товарами, яка відновилася у 2021-2022 рр. завдяки високому споживчому попиту на продукцію, особливо в розвинутих економіках, що підтримується урядовими заходами фіскального стимулювання, торгівля послугами відновлюється повільнішими темпами. Натомість нерівномірний розподіл вакцин, поява нових штамів COVID-19, нетарифні обмеження та ін. продовжували гальмувати відновлення туризму та пасажирських перевезень у секторі послуг. Оскільки міжнародна торгівля послугами потребує підґрунтя науково визначених підходів до її розвитку між країнами та регіонами в транскордонному вимірі, представлено основні наукові аспекти теорій міжнародної торгівлі та сформовано пропозиції щодо практичного втілення їх у розв’язання проблематики міжнародної торгівлі туристичними послугами. Обґрунтовано визначальний вплив базових чинників міжнародної торгівлі (природно-географічні відмінності між державами, відмінності у витратах виробництва в різних країнах, ефект спеціалізації країни на виробництві блага з більшою відносною перевагою та ефект масштабу виробництва). Розглянуто потенційні варіанти типів взаємодії у сфері торговельної діяльності для окремої країни або між якимось двома країнами за критерієм причини міжнародної торгівлі. 

міжнародна торгівля, чинники міжнародної торгівлі, послуги туризму, теорії міжнародної торгівлі, опір відстані 

Проаналізовано низку критеріїв для пошуку локально оптимальних місць серед привабливих розміщень виробництва. Доведено, що при аналізі потенційних ринків збуту для обґрунтування розміщення виробництва методологічно правильним варіантом є системний підхід. Визначено послідовність дій при обґрунтуванні оптимального розміщення виробництва. охарактеризуємо складові послідовності дій. Запропоновано ключові характеристики привабливих місць виробництва блага. Розроблено складові визначення локально оптимальних місць для потенційних варіантів виробництва. Запропоновано з урахуванням потенційних варіантів збуту перелік варіантів ринків збуту і проведено оцінку попиту кожного з них. Локально оптимальні місця виробництва характеризуватиметься оптимальними для відповідних потенційних варіантів виробництва: географічними координатами, виробничою потужністю і технологією виробництва. У результаті дослідження для кожного потенційного варіанту виробництва проаналізовано оптимальний (мінімальний) показник сумарних витрат: на виробництво у заданому обсязі і транспортування відповідно до потреб ринків збуту. Результати досліджень подано у таблицях. Сформовано на основі локально оптимальних місць перелік конкуруючих варіантів системно оптимальних місць розміщення виробництва. 

розміщення виробництва, ринки збуту, регіон, конкуренція, ефективність, технології 

Розглянуто питання використання макрорегіональних інструментів розвитку гірських територій – європейських гірських конвенцій і макрорегіональних стратегій. Охарактеризовано принципи й завдання чинних Альпійської та Карпатської конвенцій. Вказано на необхідність їх доповнення інструментами стратегічного й програмного характеру. На прикладі чинної з 2015 р. Макрорегіональної стратегії ЄС для Альпійського регіону досліджено мету, цілі та завдання нових європейських інструментів системного розвитку гірських макрорегіонів. Розкрито зміст ініціатив про розроблення макрорегіональної стратегії для Карпатського регіону. Наведено дані щодо передбачених у проекті такої стратегії напрямів й пріоритетних сфер спільної діяльності країн та регіонів – її гіпотетичних учасників. 

гірські території, макрорегіон, інструменти розвитку, макрорегіональні стратегії, Карпатська стратегія 

Розглянуто питання розвитку публічно-приватного партнерства у сфері відновлюваної енергетики регіону. Наведено результати економічної оцінки природного потенціалу відновлюваної енергетики областей Західного регіону України. Зроблено висновок про низькі показники його освоєння та необхідність використання дієвих організаційно-економічних механізмів забезпечення розвитку відновлюваної енергетики в регіоні. У цьому контексті запропоновано формування Західноукраїнського кластера відновлюваної енергетики, запровадження зелених державних закупівель, організацію розробки готових проектів зі спорудження об’єктів відновлюваної енергетики та аукціонної торгівлі ними. 

відновлювані джерела енергії, відновлювана енергетика, регіон, публічно-приватне партнерство 

Проаналізовано особливості державних, а також регіональних програм та стратегій, в яких розглядається питання впровадження відновлюваних джерел енергії. Представлено порівняльну характеристику деяких регіональних програм з розвитку відновлюваної енергетики західних областей України. Проведено аналіз регіональних програм на відповідність сучасним вимогам розвитку відновлюваної енергетики. Обґрунтовано необхідність розробки цільових регіональних програм розвитку відновлюваної енергетики. 

відновлювані джерела енергії, регіональна програма, ефективність, виробництво електроенергії, інвестиції, Західний регіон України