На відміну від міжнародної торгівлі товарами, яка відновилася у 2021-2022 рр. завдяки високому споживчому попиту на продукцію, особливо в розвинутих економіках, що підтримується урядовими заходами фіскального стимулювання, торгівля послугами відновлюється повільнішими темпами. Натомість нерівномірний розподіл вакцин, поява нових штамів COVID-19, нетарифні обмеження та ін. продовжували гальмувати відновлення туризму та пасажирських перевезень у секторі послуг. Оскільки міжнародна торгівля послугами потребує підґрунтя науково визначених підходів до її розвитку між країнами та регіонами в транскордонному вимірі, представлено основні наукові аспекти теорій міжнародної торгівлі та сформовано пропозиції щодо практичного втілення їх у розв’язання проблематики міжнародної торгівлі туристичними послугами. Обґрунтовано визначальний вплив базових чинників міжнародної торгівлі (природно-географічні відмінності між державами, відмінності у витратах виробництва в різних країнах, ефект спеціалізації країни на виробництві блага з більшою відносною перевагою та ефект масштабу виробництва). Розглянуто потенційні варіанти типів взаємодії у сфері торговельної діяльності для окремої країни або між якимось двома країнами за критерієм причини міжнародної торгівлі. 

міжнародна торгівля, чинники міжнародної торгівлі, послуги туризму, теорії міжнародної торгівлі, опір відстані 

Проаналізовано низку критеріїв для пошуку локально оптимальних місць серед привабливих розміщень виробництва. Доведено, що при аналізі потенційних ринків збуту для обґрунтування розміщення виробництва методологічно правильним варіантом є системний підхід. Визначено послідовність дій при обґрунтуванні оптимального розміщення виробництва. охарактеризуємо складові послідовності дій. Запропоновано ключові характеристики привабливих місць виробництва блага. Розроблено складові визначення локально оптимальних місць для потенційних варіантів виробництва. Запропоновано з урахуванням потенційних варіантів збуту перелік варіантів ринків збуту і проведено оцінку попиту кожного з них. Локально оптимальні місця виробництва характеризуватиметься оптимальними для відповідних потенційних варіантів виробництва: географічними координатами, виробничою потужністю і технологією виробництва. У результаті дослідження для кожного потенційного варіанту виробництва проаналізовано оптимальний (мінімальний) показник сумарних витрат: на виробництво у заданому обсязі і транспортування відповідно до потреб ринків збуту. Результати досліджень подано у таблицях. Сформовано на основі локально оптимальних місць перелік конкуруючих варіантів системно оптимальних місць розміщення виробництва. 

розміщення виробництва, ринки збуту, регіон, конкуренція, ефективність, технології 

Досліджено можливості використання напрацювань просторової економіки для удосконалення вибору оптимальної технології виробництва продукції. Доведено, що не лише вибір технології залежить від місця, але і вибір місця залежить від технології. Запропоновано алгоритм вибору оптимальної системи технологій виробництва вибраного виду продукції у межах відповідного просторового аналізу. Зроблено висновок, що при обґрунтуванні вибору оптимальної системи технологій виробництва вибраного виду продукції у межах відповідного простору аналізу слід спочатку вибрати оптимальну технологію для кожного можливого місця виробництва, а потім оцінити, чи варто у цих місцях виробляти цю продукцію. Таким чином, вибір ефективних можливих місць виробництва одночасно стане вибором ефективних технологій. Саме такий шлях гарантує правильне обґрунтування оптимальних систем технологій і саме це є важливим внеском теорії просторової економіки в теорію ефективності капіталу. Подальші дослідження у сфері порівняння технологій є перспективними за напрямом аналізу місця (частини простору) як незамінної складової технології. 

просторова організація економіки, просторова економіка, технологія, розміщення підприємств, конкуренція місць, конкуренція технологій 

Розроблено схему формування властивостей сторони «господарська діяльність», що зумовлюють доцільність її орієнтації при розміщенні на місця, які володіють відповідними якостями. Запропоновано поділ чинників розміщення господарської діяльності на внутрішні (до яких відносяться відповідні властивості сторони «господарська діяльність») та зовнішні (відповідні властивості сторони «місце»). Обґрунтовано, що стан довкілля може бути чинником розміщення для видів господарської діяльності з високими вимогами до чистоти довкілля, з високими показниками утворення забруднень при виробництві мобільних благ, з високими показниками утворення забруднень в умовах компенсаційної стратегії екологічно сталого господарського розвитку. Запропоновано подальші наукові дослідження провадити у напрямі формування інформаційних пакетів даних у регіональному розрізі для видів господарської діяльності, де забруднення довкілля є чинником розміщення, а також у напрямі розроблення механізмів екологічно сталого господарського розвитку у регіоні. 

чинник розміщення, забруднення довкілля, господарська діяльність, мобільні блага, сталий розвиток 

Пропонується класифікація благ за чинниками місця їхнього виробництва. Обґрунтовується існування чотирьох груп та низки підгруп економічних благ, де домінує одна «сіамська» пара чинників розміщення. Розроблено засади класифікації економічних благ, де домінує кілька «сіамських» пар чинників розміщення. Виконана класифікація економічних благ за чинниками місця їхнього виробництва дозволить підвищити якість і прискорити прийняття рішень щодо вибору оптимальних місць виробництва. 

класифікація благ, чинники розміщення виробництва, місце виробництва 

Зміна ситуації на світовому ринку палива створює сприятливі перспективи для розвитку в Україні сільського господарства та виробництва біопалива як для внутрішнього, так і зовнішнього ринків. Розвиток біодизельної галузі України доцільно здійснювати в регіонах, де у значних обсягах вирощується відповідна сировина. Для вибору оптимального місця та доцільної потужності підприємств може бути використана модель виробничо-транспортної задачі. 

виробництво біопалива, розміщення підприємств з виробництва біодизеля, ринок біопалива