Обґрунтовано проблематику вибору оптимальних рішень щодо виробництва крізь призму необхідності вдосконалення регіональної екологічної політики на засадах сталого розвитку та євроінтеграційного курсу України. Доведено, що ефективність бізнесу визначається прийняттям правильних рішень про те, що виробляти (які блага), де виробляти (в яких місцях), як виробляти (за допомогою яких технологій), скільки виробляти (в якому обсязі), для кого виробляти (на які ринки збуту). Передбачається, що наслідком адаптації регіональної екологічної політики до сучасних екологічних і соціально-економічних викликів буде результативність, оскільки рішення про те «що, де, як, скільки і для кого виробляти» впливають на рівень екологічної безпеки регіону. Завершальним етапом формування відповіді на ці ключові запитання стосовно виробництва є обґрунтування вибору найкращого, тобто варіанта системно оптимальних місць із системно оптимальними технологіями виробництва та переміщення з варіантів потенційних системно оптимальних місць. Сформований авторами просторово-системний підхід передбачає спільну, комплексну, взаємозалежну та взаємоузгоджену оптимізацію усіх п’яти параметрів. Усі обґрунтування повинні враховувати вимоги регіональної екологічної політики, а також перспективні напрями її модернізації на засадах сталого розвитку. 

виробництво, регіон, екологічна політика, блага 

Пропонується класифікація благ за чинниками місця їхнього виробництва. Обґрунтовується існування чотирьох груп та низки підгруп економічних благ, де домінує одна «сіамська» пара чинників розміщення. Розроблено засади класифікації економічних благ, де домінує кілька «сіамських» пар чинників розміщення. Виконана класифікація економічних благ за чинниками місця їхнього виробництва дозволить підвищити якість і прискорити прийняття рішень щодо вибору оптимальних місць виробництва. 

класифікація благ, чинники розміщення виробництва, місце виробництва