Актуалізується проблематика переходу до зеленої економіки. Наголошується, що політика зеленої економіки стикається з низкою протиріч і проблем, які роблять її реалізацію складним завданням. Обґрунтовано інструменти та механізми реалізації переходу до зеленої економіки, ураховуючи теоретичні засади екологічної економіки. Представлено трактування понять «зелена економіка», «зелене зростання». Визначено інструменти та механізми реалізації переходу до зеленої економіки в контексті Стратегії зеленого зростання. Розглянуто суть і головні завдання Європейської зеленої угоди. Акцентовано на розгляді фінансових інструментів, використання яких дасть змогу мобілізувати необхідні інвестиції, щоб трансформувати різні сектори економіки ЄС для скорочення викидів в атмосферу. Обґрунтовано необхідність і можливості переходу до зеленої економіки в Україні. Запропоновано напрями та заходи щодо підвищення ефективності екологічного розвитку регіонів України. Зазначено, що зелена економіка все ще є порівняно новим явищем, тож чимало дослідників і представників політичних кіл опонують до впровадження її ініціатив. Визначено основні причини несприйняття низки ініціатив Європейського зеленого курсу фермерами європейських країн. 

зелена економіка, екологічна економіка, зелене зростання, інструменти, механізми, сталий розвиток 

Акцентовано на значній ролі екологічних чинників у розвитку сталого туризму. Визначено сутність конкурентоспроможності туристично-рекреаційної сфери в контексті екологічної складової. Наголошується на необхідності перегляду підходів до оцінювання впливу на конкурентоспроможність туристично-рекреаційної сфери різних чинників, зокрема екологічних, зумовлених глобальними перетвореннями, пандемією, військовою агресією тощо. Обґрунтовано основні елементи, які впливають на екологічну стабільність туристично-рекреаційної сфери і до яких відносимо збалансоване використання ресурсів, збереження біорізноманіття, зменшення рівня забруднення довкілля та відходів. Виокремлено групи керованих і некерованих екологічних чинників впливу на конкурентоспроможність туризму та рекреації. Визначено алгоритм та екологічні показники, за якими здійснено оцінювання впливу екологічних чинників на конкурентоспроможність туристично-рекреаційної сфери. Указується на те, що в умовах війни та поствоєнного періоду оцінювання впливу екологічних чинників і прогнозування їхніх наслідків для конкурентоспроможності туристично-рекреаційної сфери регіону ускладнюється через необхідність її здійснення з різних позицій. Запропоновано методи та стратегії, які сприятимуть досягненню сталого розвитку туристично-рекреаційної галузі. 

туристично-рекреаційна сфера, конкурентоспроможність, оцінювання, екологічні чинники, регіон, сталий розвиток 

Акцентовано увагу на загрозливих масштабах проблем у сфері поводження з відходами, прямо пропорційній залежності між динамікою соціально-економічного розвитку та накопиченням відходів, що вимагає формування адекватної системи управління відходами на основі територіально-збалансованого підходу. Наголошується на важливості оцінювання впливу факторів, що спричинюють кількісні та якісні параметри генерування / утилізації відходів, які з позицій їхньої керованості формують передумови територіальної збалансованості систем управління відходами. Обґрунтовано організаційно-економічні фактори, які визначають обсяги та структуру утворення / утилізації відходів, до яких передусім відносимо макроекономічну ситуацію в країні, економічну активність підприємств, логістику відходів, економічні, екологічні важелі та обмеження виробництва. Виокремлено групу інноваційно-технологічних факторів, які впливають на формування територіально-збалансованих систем управління відходами, зокрема техніко-технологічний рівень виробництва (використання мало – та безвідходних технологій) та утилізаційних потужностей, інвестиційну діяльність і доступ до кредитних ресурсів. Наголошується на ефектоутворювальній ролі соціально-правової групи факторів, до яких відносимо рівень екологічної свідомості генераторів відходів, відповідальність за порушення технологічних стандартів, здатність організувати сортування побутових відходів, державні пріоритети реалізації політики поводження з відходами, юридичну відповідальність за несанкціоноване поводження з відходами. 

територіально-збалансована система управління відходами, генерування відходів, утилізація відходів, регіон, баланс, фактори, організаційно-економічні фактори, інноваційно-технологічні фактори, соціально-правові фактори 

Розглядаються сучасні підходи до вирішення проблем гірських територій у європейських країнах. Наголошується на визначальній ролі сільського господарства у їх розвитку. Аналіз засвідчує, що проблеми економічного, екологічного та соціального характеру в межах гірських територій європейських країн вирішуються чи шляхом проведення активної аграрної політики, чи в межах реалізації регіональної гірської політики, спрямованої на компенсацію негативного впливу природно-кліматичних ресурсних властивостей гірських територій, надаючи інвестиційну підтримку для розвитку пріоритетних видів і сфер економічної діяльності, зокрема сільському господарству. Значна увага приділена питанню стимулювання сільгоспвиробників у гірській місцевості. Виокремлено основні недоліки вітчизняної системи стимулювання гірського сільського господарства, що не дозволяє повною мірою розкрити можливості цих територій. Запропоновано напрями економічної підтримки сільськогосподарських виробників у гірських регіонах України для недопущення занепаду традиційно провідної для таких територій аграрної сфери зайнятості місцевого населення та екологізації сільського господарства в гірській місцевості. 

гірські території, гірська політика, сільське господарство, інструменти стимулювання, підтримка сільськогосподарського виробника 

Визначено основні принципи, на яких ґрунтуються концептуальні основи формування системи управління відходами. Запропоновані принципи доповнюють технічну редакцію проекту Національної стратегії поводження з відходами, у якій основні положення трактуються не чітко, що ускладнює їх сприйняття. Зокрема уточнено, деталізовано та розширено перелік сформульованих у ній керуючих принципів з відповідною інтерпретацією для цільового використання, що в комплексі із розробкою основних положень концепції управління відходами створює потужний теоретичний базис для якісних перетворень, сприяє поясненню і розвитку теорії та аналітичному дослідженню наявних механізмів. Автор наголошує на тому, що комплексні фундаментальні й прикладні дослідження на теоретичному та емпіричному рівнях мають бути в основі як законодавчих, так і виконавчих функцій в управлінні та поводженні з відходами. 

принципи, система управління відходами, генерування відходів, утилізація відходів 

Розглянуто питання інформаційного забезпечення регіональної екологічної політики України. Вказані головні причини, що формують низьку якість екологічної інформації. На основі всебічного дослідження екологічної ситуації в областях України протягом 2006-2013 рр. проведений аналіз рівня екологічної безпеки в регіонах і прогнозних даних щодо перебігу ситуації в майбутньому. Обґрунтовано необхідність постановки питання про удосконалення регіональної екологічної політики в Україні та механізмів її реалізації. Досліджено, що на сьогодні переважна більшість регіональних екологічних програм є малоефективними, за винятком регіональних програм щодо формування екологічної мережі та розвитку заповідної справи в країні. Визначені регресивні ознаки фінансової складової регіональної екологічної політики. Доведено, що низьку ефективність програмних заходів можна пояснити не лише відсутністю достатніх фінансових коштів на їх реалізацію, але й недоліками при їх розробці. Окреслені чинники, що знижують ефективність регіональної екологічної політики в Україні. 

регіональна екологічна політика, екологічна ситуація, екологічна безпека, природоохоронні заходи, екологічна інформація 

Обґрунтована необхідність державної підтримки гірського сільського господарства. Представлені результати аналізу проведення заходів державної підтримки гірських районів. Окреслені напрями підвищення результативності сільськогосподарського виробництва. Запропоновано механізм державної підтримки виробництва молока. 

державна підтримка, гірські райони, сільськогосподарська продукція, виробництво молока 

Проаналізовано положення чинної нормативно-правової бази регулювання земельних відносин. Визначені проблеми економічного регулювання землекористування. Представлено концептуальну модель функціонування ринкових механізмів у сфері землекористування як сукупність взаємопов’язаних інструментів механізму економічного регулювання землекористування в Україні та її регіонах. Визначені особливості формування відносин власності, нормативного й фінансово-економічного регулювання земельних відносин, стимулювання раціонального землекористування та забезпечення регіональних інтересів стосовно господарського використання земельних ресурсів. 

землекористування, економічний механізм, земельні відносини