Мета. Оцінити податкову спроможність територіальних громад Львівської області в умовах воєнного стану, кількісно виміряти масштаби фіскальної поляризації регіону, емпірично верифікувати зв’язок податкової бази з інвестиційною активністю громад та обґрунтувати матричну модель стратегії податкової оптимізації їхнього розвитку. Методологія. Інформаційну базу становлять офіційні дані Департаменту фінансів Львівської ОДА та порталів відкритих даних за 2025-2026 рр. по всіх 73 громадах області. Застосовано методи структурного, кореляційно-регресійного та дисперсійного аналізу, інструментарій вимірювання нерівності (крива Лоренца, коефіцієнт Джині, децильне співвідношення), позиціонування громад щодо порогів вирівнювання (0,9 і 1,1) та матричне позиціонування в координатах «податкова база — інвестиційна активність». Результати. Виявлено глибоку фіскальну поляризацію регіону: розрив між максимальним (Сокільницька — 2,86) і мінімальним (Стрілківська — 0,16) значеннями індексу сягає 17,9 раза, коефіцієнт Джині становить 0,296, децильне співвідношення — 6,9:1; 55 громад (75,3%) є отримувачами базової дотації. Побудована модель еластичності ln K = 2,839 + 0,848·ln I (R? = 0,428; p < 0,001) засвідчує, що зростання індексу податкоспроможності на 10% супроводжується збільшенням частки капітальних видатків на 8,5%, а середня інвестиційна активність громад-донорів у 3,8 раза перевищує показник критично дотаційних громад. Оригінальність. Уперше здійснено суцільне оцінювання податкової спроможності 73 громад області за даними воєнного періоду з економетричною верифікацією зв’язку оподаткування та інвестиційної активності; розроблено матрицю стратегії податкової оптимізації розвитку громади та схему-модель її реалізації. Практична цінність. Результати придатні для диференціації політики зміцнення податкової бази громад і вдосконалення механізму горизонтального вирівнювання. 

податкова спроможність, індекс податкоспроможності, територіальна громада, місцеві податки і збори, горизонтальне вирівнювання, фіскальна поляризація, інвестиційна активність, матриця стратегій, Львівська область 

Метою статті є оцінка стану та визначення перспектив розвитку державного фінансування малого аграрного підприємництва України на регіональному рівні. Здійснено оцінку сучасного стану державної політики сприяння розвитку малих форм господарювання. Оцінено стан державного фінансування діяльності малих підприємств аграрної сфери в розрізі основних програм і заходів на регіональному рівні. Проведено аналіз виконання програми розвитку малого підприємництва Львівської області. Розглянуто інституційне забезпечення державної підтримки малого аграрного підприємництва в Україні. Обґрунтовано найпроблемніші питання розвитку малого та середнього аграрного підприємництва. Досліджено чинники ефективного розвитку сільськогосподарського виробництва в Україні та підвищення його конкурентоздатності. Запропоновані важелі непрямого стимулювання розвитку малого та середнього аграрного вітчизняного бізнесу. Визначені особливості та обсяги державної фінансової підтримки розвитку малих форм господарювання. 

мале аграрне підприємництво, державна фінансова підтримка, фінансування, суб’єкти підприємницької діяльності 

Розглянуто питання проведення інноваційної політики в системі антикризових заходів держави. Проаналізовані внески українських вчених щодо подолання кризових явищ у національній економіці та ролі інноваційних процесів у її розвитку. Визначені основні чинники економічної нестабільності у національній інноваційній системі. Виокремлено заходи, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки. Запропоновані напрямки стимулювання інноваційної діяльності в Україні на основі фінансової та промислової політики. Визначені умови формування ефективної інноваційної політики. Запропоновані заходи щодо розбудови внутрішнього ринку інноваційної продукції. 

економічна криза, інноваційна політика, конкурентоспроможність, антикризові заходи, інноваційна діяльність, ринок інноваційної продукції, державні цільові програми