Здійснено комплексний аналіз сучасного стану системи стратегічного планування в Україні в контексті нормативно-правових, інституційних і методологічних викликів. Визначено ключові структурні, нормативні, інституційні й операційні дисфункції, що обмежують її здатність забезпечувати довгостроковий соціально-економічний розвиток. Проаналізовано зміст і наслідки застарілих положень законодавства, відсутність узгодженої ієрархії стратегічних документів між національним, регіональним і місцевим рівнями, а також суперечності у процедурах розроблення та фінансування стратегій. Обґрунтовано вплив політичної циклічності, частих ротацій еліт і низької стійкості інституцій на формування короткострокових пріоритетів, що перешкоджають реалізації довгострокових стратегічних цілей. Установлено, що розрив між стратегічними цілями та бюджетним забезпеченням, домінування формального моніторингу та відсутність обов’язкового фінансового підкріплення стратегічних рішень призводять до декларативності стратегічних документів і обмежують практичний вплив їх на розвиток територій. За результатами дослідження визначено основні групи системних недоліків та окреслено напрями модернізації стратегічного планування, що передбачають оновлення законодавчої бази, підвищення інституційної спроможності, узгодження стратегічного та бюджетного планування та формування умов для довгострокової стратегічної стабільності. 

стратегічне планування, регіональний розвиток, інституційна спроможність, конкурентоспроможність регіонів 

Здійснено оцінювання диспропорцій рівнів продуктивності праці в розрізі регіонів України. Визначено, що низька продуктивність праці є однією з визначальних проблем гальмування розвитку економіки України разом з питаннями неефективного використання трудових ресурсів і політикою оплати праці. Досліджено, що проблема полягає не тільки в низькому рівні продуктивності праці, а й у низьких темпах приросту означеного показника. Розраховано динаміку ВРП та зайнятого населення у 2014-2020 рр., проведено рейтингування регіонів за рівнем концентрації зайнятості. Здійснено порівняльний аналіз рівнів концентрації зайнятості за досліджуваний період та виявлено зміни регіональних диспропорцій зайнятості. На основі аналізу показників зайнятості та ВРП визначено, які регіони демонструють ефективність використання трудових ресурсів в Україні, та виявлено переважання в країні регіонів з неефективним використанням трудових ресурсів. Обґрунтовано найбільш вагомі причини утримання низького рівня продуктивності праці в Україні та її регіонах і запропоновано відповідні рекомендації для вирішення цих проблем. 

продуктивність праці, регіон, зайнятість, регіональні диспропорції, трудові ресурси, людський потенціал, економічне зростання 

Метою статті є оцінка стану та визначення перспектив розвитку державного фінансування малого аграрного підприємництва України на регіональному рівні. Здійснено оцінку сучасного стану державної політики сприяння розвитку малих форм господарювання. Оцінено стан державного фінансування діяльності малих підприємств аграрної сфери в розрізі основних програм і заходів на регіональному рівні. Проведено аналіз виконання програми розвитку малого підприємництва Львівської області. Розглянуто інституційне забезпечення державної підтримки малого аграрного підприємництва в Україні. Обґрунтовано найпроблемніші питання розвитку малого та середнього аграрного підприємництва. Досліджено чинники ефективного розвитку сільськогосподарського виробництва в Україні та підвищення його конкурентоздатності. Запропоновані важелі непрямого стимулювання розвитку малого та середнього аграрного вітчизняного бізнесу. Визначені особливості та обсяги державної фінансової підтримки розвитку малих форм господарювання. 

мале аграрне підприємництво, державна фінансова підтримка, фінансування, суб’єкти підприємницької діяльності