Здійснено оцінювання диспропорцій рівнів продуктивності праці в розрізі регіонів України. Визначено, що низька продуктивність праці є однією з визначальних проблем гальмування розвитку економіки України разом з питаннями неефективного використання трудових ресурсів і політикою оплати праці. Досліджено, що проблема полягає не тільки в низькому рівні продуктивності праці, а й у низьких темпах приросту означеного показника. Розраховано динаміку ВРП та зайнятого населення у 2014-2020 рр., проведено рейтингування регіонів за рівнем концентрації зайнятості. Здійснено порівняльний аналіз рівнів концентрації зайнятості за досліджуваний період та виявлено зміни регіональних диспропорцій зайнятості. На основі аналізу показників зайнятості та ВРП визначено, які регіони демонструють ефективність використання трудових ресурсів в Україні, та виявлено переважання в країні регіонів з неефективним використанням трудових ресурсів. Обґрунтовано найбільш вагомі причини утримання низького рівня продуктивності праці в Україні та її регіонах і запропоновано відповідні рекомендації для вирішення цих проблем. 

продуктивність праці, регіон, зайнятість, регіональні диспропорції, трудові ресурси, людський потенціал, економічне зростання 

Досліджено зміст категорії «людський потенціал» і процес еволюції цього поняття в площині наукових пошуків у результаті аналізу визначальних наукових досліджень, що стосуються цієї проблематики. Обґрунтовано, що це поняття є ширшим від категорії «трудові ресурси» чи «людський капітал» і охоплює останні. Окреслено проблематику збереження та розвитку людського потенціалу як основного стратегічного ресурсу держави та найбільшого багатства нації. Аргументовано авторське трактування змісту категорії «людський потенціал», а також поняття капіталізації людського потенціалу. Розглянуто основні підходи до формування структури людського потенціалу та запропоновано власне бачення основних її компонентів з огляду на досвід провідних дослідників цієї проблематики, що відкриває можливість бачення пріоритетних напрямів для розвитку людського потенціалу в сучасних умовах і визначення шляхів для інвестування в цей процес. 

людський потенціал, трудовий потенціал, людський капітал, соціально-економічний розвиток, капіталізація людського потенціалу, структура людського потенціалу 

Досліджено сутність категорії «людський потенціал», проблематику його збереження та розвитку як основного стратегічного ресурсу держави та найбільшого багатства нації. Обґрунтовано авторське трактування змісту категорії «людський потенціал», а також поняття капіталізації людського потенціалу. Здійснено оцінювання негативного впливу бойових дій і воєнної агресії Росії на демографічне становище України, а також наслідків цього впливу в короткостроковій і довгостроковій перспективі. Проаналізовано напрями міграційних потоків українських біженців, їхній вплив на економіку країн-реципієнтів. Аргументовано прогнози щодо економічних перспектив України та визначальної ролі демографічного чинника для її подальшого економічного майбутнього. Окреслено основні шляхи для збереження людського потенціалу держави, а також його відтворення в умовах післявоєнного відновлення економіки. 

людський потенціал, демографічний чинник, економічна спроможність, регіональний розвиток, російська агресія 

Здійснюється оцінювання впливу явища соціальної ексклюзії на розвиток людського потенціалу України та її регіонів. У контексті дослідження обґрунтовуються причини, що лежать в основі формування явища соціальної ексклюзії в Україні на ранніх етапах державотворення, висвітлюються проблеми, що зумовлюють її поширення в сучасному українському соціумі, та наслідки впливу на людський потенціал держави та її регіонів. На основі аналізу виявляються особливості впливу соціальної ексклюзії на різні сфери соціально-економічного життя, зокрема на ринок праці, сферу зайнятості та оплати праці тощо, а також загрози для людського, трудового та економічного потенціалу держави та її регіонів, які виникають унаслідок цього впливу. 

соціальна ексклюзія, людський потенціал, трудовий потенціал, людський капітал, соціально-економічний розвиток, ринок праці 

Здійснено оцінювання явища соціальної ексклюзії в Україні на національному та регіональному рівнях, за результатами якого досліджено її вплив на основні сфери соціально-економічного життя суспільства, зокрема сферу зайнятості та оплати праці, що відносяться до інституту ринку праці та є його безпосередніми складовими, сферу соціальних стандартів, гарантій і нормативів, а також сферу соціальних послуг. Виявлено наслідки соціальної ексклюзії для держави та суспільства, а також визначено шляхи мінімізації її проявів. Обґрунтовано методичний підхід до вимірювання явища соціальної ексклюзії в Україні та її регіонах для пошуку ефективних механізмів регулювання їх соціально-економічного розвитку. 

соціальна ексклюзія, соціально-економічний розвиток регіонів, механізми регулювання, поляризація, ринок праці, доступність соціальних послуг 

Вивчається проблематика формування соціальної ексклюзії в Україні та досліджується еволюція цього явища. У контексті здійсненого дослідження обґрунтовуються причини, що лежать в основі формування явища соціальної ексклюзії в Україні на ранніх етапах державотворення, висвітлюються проблеми, що зумовлюють її поширення у сучасному українському соціумі, та наслідки впливу на суспільство. Здійснено категоріальний аналіз явища соціальної ексклюзії, зокрема за формами прояву, критеріями та чинниками, масштабами поширення, рівнями формування і характером соціальних зв’язків. На основі здійсненого аналізу виявляються особливості прояву соціальної ексклюзії в Україні на різних етапах розвитку українського суспільства. 

соціальна ексклюзія, нерівність, соціально-економічні трансформації, соціальна структура суспільства, депривація, дискримінація, соціальні зв’язки 

Висвітлено організаційні засади реформування системи охорони здоров'я в Україні в умовах адміністративно-фінансової та секторальної децентралізації. Досліджено питання оптимізації мережі медичних закладів, доступності та якості медичних послуг, а також механізму фінансування медицини в нових умовах функціонування системи охорони здоров'я в Україні. Проаналізовано сучасний стан функціонування системи охорони здоров'я в Україні, розглянуто особливості організації мережі медичної інфраструктури, зокрема на різних рівнях надання медичної допомоги, а також висвітлено основні проблеми надання медичних послуг в умовах наявної системи охорони здоров'я. Відтак у контексті зазначеного виявлено організаційно-інституційні особливості здійснення реформування системи охорони здоров'я в Україні, означено фундамент нормативно-правового забезпечення для його впровадження та основні напрями реалізації реформ. Висвітлено основні проблеми реформування медичної галузі в умовах децентралізації, а також можливі шляхи покращення медичного забезпечення населення в Україні. 

децентралізація, реформа системи охорони здоров'я, медична інфраструктура, госпітальний округ 

Економічна та політична ситуація, яка сформувалася в Україні сьогодні, революційні та воєнні події останніх років, – усе це спричинило динамічні зміни у загальній структурі економіки держави, а, зокрема, і у сфері зовнішньоекономічної діяльності її регіонів. Відтак у статті здійснено аналіз особливостей розвитку зовнішньоекономічної діяльності регіонів України за період 2013-2015 рр. та оцінку впливу воєнної агресії з боку Російської Федерації на розвиток їх зовнішньоторговельних зв’язків. Упродовж досліджуваного періоду виявлено переорієнтацію експортного вектора регіонів України та зміну ринків збуту зі звичних на нові. На фоні загального падіння експорту українських товарів виявлено, що відчутного падіння впродовж 2013-2015 рр. зазнав також імпорт. Досліджено та проаналізовано фактори, які вплинули на скорочення зовнішньоекономічної активності у всіх без винятку регіонах України. Унаслідок зміни структурних пропорцій у зовнішній торгівлі регіонів України визначено основні проблеми розвитку їх зовнішньоекономічних зв’язків. У результаті аналізу запропоновано рекомендації для подолання виявлених проблем і регулювання структурних диспропорцій розвитку зовнішньоекономічної діяльності регіонів України. 

експорт, зовнішньоекономічна діяльність, зона вільної торгівлі, імпорт, регіони України 

Здійснено оцінку структурних змін в економіці регіону (на прикладі Рівненської області) за основними видами діяльності, проведено аналіз його промислового потенціалу та відтворювальної структури економіки, а також обґрунтовано на основі прогнозу валової доданої вартості перспективи структурної корекції економіки регіону на найближчий період. За підсумками здійсненої оцінки структури економіки Рівненської області проаналізовано, наскільки стабільно чи інтенсивно відбуваються зміни у структурі економіки регіону. У результаті дослідження виявлено трансформацію структури економіки регіону, а саме її переорієнтацію з економіки, спрямованої на послуги, на промислово орієнтовану економіку за рахунок збільшення частки промисловості у загальній структурі реалізованої продукції області і, відповідно, скорочення частки традиційного для регіону виду економічної діяльності. Проаналізовано характер трансформаційних процесів в економіці регіону та визначено пріоритетні завдання для регіону на найближчу перспективу у світлі цих трансформацій. 

структурні трансформації, структура економіки регіону, регіональна структурна політика, регіональний розвиток, пріоритети структурної корекції економіки регіону, регіональна економічна система, структурні диспропорції 

Визначено сутність інфраструктури та інфраструктурного забезпечення транскордонних ринків та представлено авторське трактування даних термінів. Запропоновано систему інфраструктурного забезпечення транскордонних ринків та виокремлено основні її складові елементи. Проведено аналіз інфраструктурного забезпечення транскордонних ринків на території західного прикордоння України та прилеглих прикордонних районів сусідніх країн. Проаналізовано та виявлено, які саме транскордонні ринки діють в певному транскордонному просторі та рівень їх інфраструктурного забезпечення. Обґрунтовано теоретико-методологічні рекомендації для удосконалення інформаційної складової інфраструктурного забезпечення транскордонних ринків та практичні рекомендації для розвитку інфраструктурного забезпечення транскордонних ринків товарів, послуг та транскордонного ринку праці. 

інфраструктурне забезпечення транскордонних ринків, інформаційне забезпечення транскордонних ринків, транскордонний ринок, структура транскордонного ринку, кон’юнктура транскордонного ринку 

Розкрито особливості транскордонного партнерства, його роль та значення у розвитку прикордонних регіонів. Акцентується увага на можливостях та перешкодах, що можуть виникнути при його створенні. Описано організаційну структуру, систему управління транскордонного партнерства та його життєвий цикл. 

партнерство, транскордонне партнерство, EURES (Європейська служба зайнятості) 

Визначено сутність транскордонного ринку та його місце в системі регіональних та міжнародних ринків. Розкрито особливості транскордонного регіону, які впливають на функціонування транскордонного ринку. Запропоновано концептуальні підходи до дослідження кон’юнктури транскордонного ринку, які охоплюють принципи, основні завдання дослідження, алгоритм здійснення аналізу, джерела інформації та методи з метою виявлення і аналізу тенденцій, чинників і умов, що впливають на розвиток конкурентного середовища в транскордонному регіоні. Відображені основні положення можуть бути використані для методичних рекомендацій аналізу кон’юнктури транскордонного ринку. 

транскордонний регіон, транскордонний ринок, прикордонний регіон, регіональний ринок, кон’юнктура транскордонного ринку, транскордонне співробітництво