Наведено результати експертного опитування представників органів місцевої влади з питань соціально-економічного розвитку прикордонних областей в умовах дії Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (ЄС) (далі Угода). У ролі респондентів опитано представників міст республіканського та обласного значення (працівників міських рад), працівників районних державних адміністрацій шести прикордонних областей: Волинської, Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької та Одеської. Проведене дослідження дозволяє показати реальну ситуацію, а особливо бачення експертами проблем чи перспектив розвитку прикордонних областей для прийняття ефективних рішень в умовах невизначеності. Оцінено вплив підписання Угоди (у тому числі створення поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ)) на розвиток районів (міст) прикордонних областей. Досліджено сфери, на які найбільше вплинуло поглиблення процесів євроінтеграції в контексті підписання Угоди. Визначено оцінку респондентами переваг від підписання Угоди. Окреслено види економічної діяльності, які отримають найбільші переваги від впровадження ПВЗВТ. Сформовано перелік суб’єктів, для яких насамперед відкрилися нові можливості в контексті дії Угоди. Виявлено можливі позитивні та негативні наслідки впливу дії Угоди за п’ятибальною шкалою, а також основні проблеми адаптації економічних систем прикордонних регіонів до нових умов і правил, передбачених Угодою. Окреслено вплив Угоди на розвиток суб’єктів підприємницької діяльності на прикордонних територіях. Оцінено структурні зміни в експорті та імпорті товарів і послуг районів (міст) після вступу в дію Угоди, а також географічну структуру експорту. Виявлено найпривабливіші види економічної діяльності для прикордонних регіонів з точки зору здійснення прямих іноземних інвестицій. Сформовано перелік країн, налагодження і розвиток співпраці з партнерами з яких є перспективними з точки зору розвитку району (міста) респондентів. Наведено оцінку інструментів сприяння соціально-економічному розвитку прикордонних територій.
євроінтеграційні процеси, прикордонні області, соціально-економічний розвиток, Угода про асоціацію між Україною та ЄС, експертна оцінка, поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі
Розглянуто досвід мікролокальної соціально-орієнтованої активності бізнесу прикордонних регіонів. Запропоновано авторське визначення терміну «мікролокальна соціально-орієнтована активність бізнесу». Досліджено досвід Івано-Франківської області, зокрема громадського ресторану «Urban Space», мережі центрів підтримки інновацій та підприємництва iHUB, «Майстерні управління», проекту «Open Business Space», Групи розвитку бізнесу. У Львівській області розглянуто соціально-орієнтовані ініціативи ІТ Кластеру, Платформи розвитку бізнесу «Бізнес Актив» Клубу ділових людей. Проекти Чернівецької області представлені ІТ-кластером буковинських інноваційних технологій ім. Й. Шумпетера «Cluster bit». На основі дослідження досвіду сформульовано основні напрями мікролокальної соціально-орієнтованої активності бізнесу.
Висвітлено ключові тенденції та найкращі світові практики маркетингу територій. Досліджено успішні проекти маркетингу територій: Кафедра регіональної привабливості і маркетингу територій, Територіальний бенчмаркетинг, проект «Ралі Сент-Луїс», брендингова програма «Лише Ліон». Проаналізовано використання на практиці сучасних маркетингових інструментів – краудсорсингу і краудфандингу. Акцентовано на розвитку креативної економіки, зміні ролі громадян у створенні привабливості території їх проживання. Розглянуто появу абсолютно нових підходів і механізмів маркетингу територій, що кардинально відрізняються від традиційного комплексу маркетингових комунікацій. Узагальнено найважливіші тенденції розвитку сучасного маркетингу територій, знання яких дозволить органам влади та іншим зацікавленим суб’єктам реалізувати ефективні стратегії розвитку своїх територій, зокрема креативність, сучасні інтернет-технології, інноваційність і нестандартне мислення, пошук нових джерел фінансування, співробітництво та спільне виконання проектів, нові методи залучення громадян до розробки, реалізації та контролю проектів.
Досліджується готовність Львівської області до формування кластерів у системі охорони здоров’я шляхом опитування потенційних цільових груп кластера. Аналізуються результати анкетування мешканців, зокрема бачення ними проблем функціонування та конкурентних переваг сфери охорони здоров’я, а також її перспектив розвитку, позитивних наслідків співпраці медичних установ, навчальних закладів, науково-дослідних установ, підприємств. Наводяться результати анкетування потенційних організацій, зацікавлених у створенні кластера, а саме представників лікарень, поліклінік, аптек, приватних медичних закладів, а також медичних навчальних закладів з метою виявлення їх готовності співпрацювати у сфері охорони здоров’я шляхом створення кластера або мережевої структури. Запропоновано комплекс заходів для покращання готовності середовища впроваджувати кластери у сфері охорони здоров’я.
Визначено сутність транскордонного ринку та його місце в системі регіональних та міжнародних ринків. Розкрито особливості транскордонного регіону, які впливають на функціонування транскордонного ринку. Запропоновано концептуальні підходи до дослідження кон’юнктури транскордонного ринку, які охоплюють принципи, основні завдання дослідження, алгоритм здійснення аналізу, джерела інформації та методи з метою виявлення і аналізу тенденцій, чинників і умов, що впливають на розвиток конкурентного середовища в транскордонному регіоні. Відображені основні положення можуть бути використані для методичних рекомендацій аналізу кон’юнктури транскордонного ринку.
Притула Х. М., Пастернак О. І., Калат Я. Я., Цісінська О. Б., Демедюк О. П. Особливості соціально-економічного розвитку прикордонних областей в умовах дії Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: за результатами експертних оцінок. Регіональна економіка. 2017. № 4(86). С. 91-101. {re2018.03.044.018}