В умовах війни транспортно-логістична система України відіграє роль не лише «кровоносної системи економіки», але й справляє визначальний вплив на забезпечення гуманітарної, соціальної, продовольчої, енергетичної та воєнної безпеки. Війна в Україні вплинула на зміну логістики, структуру та обсяги міжнародних і транзитних вантажопотоків. Стрімке зростання обсягів залізничних та автомобільних вантажних перевезень у напрямку Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії суттєво збільшило навантаження на транспортну та прикордонну інфраструктуру областей Західного регіону України. Пропускна спроможність транспортно-логістичної інфраструктури в транскордонному просторі Україна – ЄС не відповідає сучасним викликам. Запропоновано методичний підхід до аналізу розвитку логістично-транспортної інфраструктури прикордонних областей Західного регіону України, який враховує особливості та перспективи її функціонування на міжнародному (європейському), національному та регіональному рівнях. Визначено складові логістично-транспортної інфраструктури з огляду на її основні функції та завдання і розраховано інтегральні індекси логістично-транспортної інфраструктури за групою показників, які характеризують відповідні структурні елементи інфраструктури. Запропоновано напрями ефективної реалізації потенціалу розвитку транспортно-логістичної інфраструктури прикордонних областей Західного регіону України. 

логістично-транспортна інфраструктура, методичний підхід, прикордонні регіони, Україна, Європейський Союз 

Невід’ємною складовою впровадження будь-якої реформи є виникнення ризиків негативного впливу її на ту чи іншу сферу розвитку регіону. Не є винятком реформа децентралізації в Україні, в умовах проведення якої найбільш імовірним є виникнення негативних явищ у прикордонних регіонах, яких можна було б запобігти, попередньо виявивши їх. У науковій статті основний акцент автори зробили на аналізі низки викликів розвитку прикордонних регіонів у контексті здійснення реформи децентралізації. На основі експертного опитування представників 15 об’єднаних територіальних громад (ОТГ) обґрунтовано можливість виникнення таких ризиків децентралізації у прикордонних регіонах, як: нецільове використання коштів місцевого бюджету; поява значних дисбалансів між делегованими новими повноваженнями та доступними фінансовими ресурсами громади; посилення нерівномірності розвитку територій у межах громади; посилення нерівномірності розвитку громад у межах країни; погіршення доступності та якості надання освітніх і медичних послуг; погіршення якості місцевого управління; зменшення впливу держави на управління процесами розвитку на місцях; радикалізація політичних об’єднань, що представляють інтереси етнічних меншин у місцях їх компактного проживання; подальший економічний занепад території громад тощо. 

виклики розвитку прикордонних регіонів, ризики децентралізації, реформа децентралізації, прикордонні регіони, регіональна політика, об’єднані територіальні громади 

Наведено результати експертного опитування представників органів місцевої влади з питань соціально-економічного розвитку прикордонних областей в умовах дії Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (ЄС) (далі Угода). У ролі респондентів опитано представників міст республіканського та обласного значення (працівників міських рад), працівників районних державних адміністрацій шести прикордонних областей: Волинської, Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької та Одеської. Проведене дослідження дозволяє показати реальну ситуацію, а особливо бачення експертами проблем чи перспектив розвитку прикордонних областей для прийняття ефективних рішень в умовах невизначеності.
Оцінено вплив підписання Угоди (у тому числі створення поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ)) на розвиток районів (міст) прикордонних областей. Досліджено сфери, на які найбільше вплинуло поглиблення процесів євроінтеграції в контексті підписання Угоди. Визначено оцінку респондентами переваг від підписання Угоди. Окреслено види економічної діяльності, які отримають найбільші переваги від впровадження ПВЗВТ. Сформовано перелік суб’єктів, для яких насамперед відкрилися нові можливості в контексті дії Угоди. Виявлено можливі позитивні та негативні наслідки впливу дії Угоди за п’ятибальною шкалою, а також основні проблеми адаптації економічних систем прикордонних регіонів до нових умов і правил, передбачених Угодою. Окреслено вплив Угоди на розвиток суб’єктів підприємницької діяльності на прикордонних територіях. Оцінено структурні зміни в експорті та імпорті товарів і послуг районів (міст) після вступу в дію Угоди, а також географічну структуру експорту. Виявлено найпривабливіші види економічної діяльності для прикордонних регіонів з точки зору здійснення прямих іноземних інвестицій. Сформовано перелік країн, налагодження і розвиток співпраці з партнерами з яких є перспективними з точки зору розвитку району (міста) респондентів. Наведено оцінку інструментів сприяння соціально-економічному розвитку прикордонних територій. 

євроінтеграційні процеси, прикордонні області, соціально-економічний розвиток, Угода про асоціацію між Україною та ЄС, експертна оцінка, поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі 

Досліджено особливості сучасного розвитку транскордонного співробітництва (ТКС), наведено показники асиметрії у розвитку суміжних прикордонних регіонів України та країн, з якими вона межує. Представлено результати експертного опитування компетентних осіб з питань розвитку ТКС (представників органів місцевої влади з 16 прикордонних областей України); окреслено тенденції та напрями розвитку транскордонних регіонів за участю України. Зокрема, дана оцінка рівня розвитку ТКС за видами економічної діяльності; визначено дієвість форм ТКС щодо їх впливу на розвиток регіону; досліджено активність окремих суб’єктів та учасників ТКС; окреслено основні перешкоди у його розвитку; запропоновано види економічної діяльності, які необхідно першочергово розвивати в розрізі транскордонних регіонів; наведено джерела інформаційного забезпечення органів регіональної влади в межах ТКС і канали розповсюдження інформації про можливості розвитку ТКС органами регіональної влади серед його учасників і суб’єктів. Запропоновано першочергові кроки щодо активізації ТКС за участю всіх прикордонних регіонів України. 

транскордонне співробітництво, транскордонні регіони, прикордонні регіони, форми ТКС 

Узагальнено основні підходи до аналізу розвитку єврорегіонального співробітництва та здійснено аналіз з використанням зазначених підходів. Акцентовано увагу на аналізі розвитку єврорегіонального співробітництва за визначеними автором критеріями та групами показників. Також охарактеризовано проблеми розвитку єврорегіональне співробітництво та запропоновано першочергові кроки для посилення впливу єврорегіонального співробітництва на прикордонні регіони України, а саме: удосконалити законодавчу базу; забезпечити роботу Міжвідомчої комісії з питань підтримки транскордонного співробітництва та єврорегіонів на постійній основі; залучити до складу Міжвідомчої комісії з питань підтримки транскордонного співробітництва представників асоціацій єврорегіонів; розробити стратегії розвитку для кожного єврорегіону; провести реорганізацію єврорегіонів з використанням індивідуального підходу до кожного єврорегіону; створити договірні платформи між єврорегіонами, що утворені на кордоні з країнами ЄС, і єврорегіонами, утвореними з країнами, які не є членами ЄС. 

транскордонне співробітництво, єврорегіональне співробітництво, прикордонний регіон, критерії аналізу єврорегіонального співробітництва