В умовах війни транспортно-логістична система України відіграє роль не лише «кровоносної системи економіки», але й справляє визначальний вплив на забезпечення гуманітарної, соціальної, продовольчої, енергетичної та воєнної безпеки. Війна в Україні вплинула на зміну логістики, структуру та обсяги міжнародних і транзитних вантажопотоків. Стрімке зростання обсягів залізничних та автомобільних вантажних перевезень у напрямку Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії суттєво збільшило навантаження на транспортну та прикордонну інфраструктуру областей Західного регіону України. Пропускна спроможність транспортно-логістичної інфраструктури в транскордонному просторі Україна – ЄС не відповідає сучасним викликам. Запропоновано методичний підхід до аналізу розвитку логістично-транспортної інфраструктури прикордонних областей Західного регіону України, який враховує особливості та перспективи її функціонування на міжнародному (європейському), національному та регіональному рівнях. Визначено складові логістично-транспортної інфраструктури з огляду на її основні функції та завдання і розраховано інтегральні індекси логістично-транспортної інфраструктури за групою показників, які характеризують відповідні структурні елементи інфраструктури. Запропоновано напрями ефективної реалізації потенціалу розвитку транспортно-логістичної інфраструктури прикордонних областей Західного регіону України.
логістично-транспортна інфраструктура, методичний підхід, прикордонні регіони, Україна, Європейський Союз
Охарактеризовано науковий потенціал регіонів України за показниками кількості організацій, які здійснювали науково-дослідні роботи (НДР), кількості працівників, задіяних у виконанні НДР, витрат на виконання НДР. Визначено шість наукових центрів з найбільшим потенціалом розвитку – м. Київ, Харківська, Дніпропетровська, Львівська, Запорізька та Одеська області. Здійснено порівняння розвитку наукового потенціалу України та країн-членів ЄС за показниками валових витрат на НДР на одну особу, кількості дослідників на 1000 зайнятих, валових витрат на НДР на одного працівника наукової сфери, валових витрат на одного дослідника. Проаналізовано структуру витрат на виконання НДР за джерелами фінансування в розрізі регіонів України та порівняно з країнами-членами ЄС та ОЕСР. Вивчено роль функціонування дослідницьких інфраструктур в ЄС та охарактеризована ситуація з розвитком їх в Україні. Проаналізовано показники знаннєвомістких послуг регіонів, обсягів реалізованої інноваційної продукції та експорту високо – та вище середньої технологічної продукції регіонами України. Наведено заходи, які слід здійснити для досягнення ефективної реалізації наукового потенціалу та економічного розвитку країни та її регіонів на основі інноваційної моделі розвитку.
науковий потенціал, інноваційна екосистема, дослідницькі інфраструктури, інноваційність, технологічність
Невід’ємною складовою впровадження будь-якої реформи є виникнення ризиків негативного впливу її на ту чи іншу сферу розвитку регіону. Не є винятком реформа децентралізації в Україні, в умовах проведення якої найбільш імовірним є виникнення негативних явищ у прикордонних регіонах, яких можна було б запобігти, попередньо виявивши їх. У науковій статті основний акцент автори зробили на аналізі низки викликів розвитку прикордонних регіонів у контексті здійснення реформи децентралізації. На основі експертного опитування представників 15 об’єднаних територіальних громад (ОТГ) обґрунтовано можливість виникнення таких ризиків децентралізації у прикордонних регіонах, як: нецільове використання коштів місцевого бюджету; поява значних дисбалансів між делегованими новими повноваженнями та доступними фінансовими ресурсами громади; посилення нерівномірності розвитку територій у межах громади; посилення нерівномірності розвитку громад у межах країни; погіршення доступності та якості надання освітніх і медичних послуг; погіршення якості місцевого управління; зменшення впливу держави на управління процесами розвитку на місцях; радикалізація політичних об’єднань, що представляють інтереси етнічних меншин у місцях їх компактного проживання; подальший економічний занепад території громад тощо.
виклики розвитку прикордонних регіонів, ризики децентралізації, реформа децентралізації, прикордонні регіони, регіональна політика, об’єднані територіальні громади
Наведено результати експертного опитування представників органів місцевої влади з питань соціально-економічного розвитку прикордонних областей в умовах дії Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (ЄС) (далі Угода). У ролі респондентів опитано представників міст республіканського та обласного значення (працівників міських рад), працівників районних державних адміністрацій шести прикордонних областей: Волинської, Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької та Одеської. Проведене дослідження дозволяє показати реальну ситуацію, а особливо бачення експертами проблем чи перспектив розвитку прикордонних областей для прийняття ефективних рішень в умовах невизначеності. Оцінено вплив підписання Угоди (у тому числі створення поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ)) на розвиток районів (міст) прикордонних областей. Досліджено сфери, на які найбільше вплинуло поглиблення процесів євроінтеграції в контексті підписання Угоди. Визначено оцінку респондентами переваг від підписання Угоди. Окреслено види економічної діяльності, які отримають найбільші переваги від впровадження ПВЗВТ. Сформовано перелік суб’єктів, для яких насамперед відкрилися нові можливості в контексті дії Угоди. Виявлено можливі позитивні та негативні наслідки впливу дії Угоди за п’ятибальною шкалою, а також основні проблеми адаптації економічних систем прикордонних регіонів до нових умов і правил, передбачених Угодою. Окреслено вплив Угоди на розвиток суб’єктів підприємницької діяльності на прикордонних територіях. Оцінено структурні зміни в експорті та імпорті товарів і послуг районів (міст) після вступу в дію Угоди, а також географічну структуру експорту. Виявлено найпривабливіші види економічної діяльності для прикордонних регіонів з точки зору здійснення прямих іноземних інвестицій. Сформовано перелік країн, налагодження і розвиток співпраці з партнерами з яких є перспективними з точки зору розвитку району (міста) респондентів. Наведено оцінку інструментів сприяння соціально-економічному розвитку прикордонних територій.
євроінтеграційні процеси, прикордонні області, соціально-економічний розвиток, Угода про асоціацію між Україною та ЄС, експертна оцінка, поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі
Досліджено особливості сучасного розвитку транскордонного співробітництва (ТКС), наведено показники асиметрії у розвитку суміжних прикордонних регіонів України та країн, з якими вона межує. Представлено результати експертного опитування компетентних осіб з питань розвитку ТКС (представників органів місцевої влади з 16 прикордонних областей України); окреслено тенденції та напрями розвитку транскордонних регіонів за участю України. Зокрема, дана оцінка рівня розвитку ТКС за видами економічної діяльності; визначено дієвість форм ТКС щодо їх впливу на розвиток регіону; досліджено активність окремих суб’єктів та учасників ТКС; окреслено основні перешкоди у його розвитку; запропоновано види економічної діяльності, які необхідно першочергово розвивати в розрізі транскордонних регіонів; наведено джерела інформаційного забезпечення органів регіональної влади в межах ТКС і канали розповсюдження інформації про можливості розвитку ТКС органами регіональної влади серед його учасників і суб’єктів. Запропоновано першочергові кроки щодо активізації ТКС за участю всіх прикордонних регіонів України.
транскордонне співробітництво, транскордонні регіони, прикордонні регіони, форми ТКС
Констатовано, що в Україні досі не визначено і законодавчо не закріплено статус сільських територій, не окреслено територію юрисдикції кожної сільської територіальної громади, не сформовано економічну базу та загалом інституційне середовище розвитку сільських територій. Обґрунтовано нагальність здійснення реформи інститутів державної влади, реформи місцевого самоуправління (максимальна децентралізація) та територіальної реформи, що стане передумовою забезпечення самодостатнього розвитку сільських територій та забезпечить успішне проведення адміністративно-територіальної реформи. В рамках адміністративно-територіального підходу досліджено, що складовими сільської території є її територіальна громада, сільське поселення (село чи селище) зі всіма облаштованими у ньому об’єктами житлового, соціального, виробничого призначення і відповідною інфраструктурою та землі і споруди за межами населеного пункту, що, згідно з чинним законодавством, належать мешканцям чи всій територіальній громаді певної території. Доведено необхідність кардинальних якісних змін у чинній адміністративно-територіальній системі країни, що дозволять забезпечити базові стандарти життя і визначений набір обов’язкових послуг сільському населенню та покращити фінансове забезпечення на місцях.
сільська територія, адміністративно-територіальна система, територіальна громада, сільське поселення, землі комунальної власності
Розкрито сучасні особливості ведення агробізнесу в Україні. Проаналізовано існуючий потенціал країни у виробництві сільськогосподарської продукції та дана оцінка рівня його реалізації, зважаючи на наявний ресурсний потенціал сільських територій. На основі врахування потенційних ризиків розвитку сільських територій запропоновано заходи, які сприятимуть розвитку агробізнесу на конкурентних засадах.
агробізнес, конкурентне середовище, сільські території
Проаналізовано нормативно-правові документи та сучасні дослідження вчених з метою конкретизації поняття сільських територій, визначення їх складових та функцій. Наведено європейський досвід управління розвитком сільських територій. Розкрито основні проблеми розвитку сільських територій та запропоновано напрями їх вирішення. Наголошено на необхідності виділення сільських територій як важливого об’єкта сучасної економічної політики.
сільські території, сільське господарство, сталий розвиток
Цитування
Притула Х. М. Ефективна реалізація потенціалу сільської території як основа системного розвитку / Х. М. Притула // Економічна та продовольча безпека України. – 2013. – №1. – С. 44-51. {re2017.02.098.004}
Притула Х. М. Особливості ідентифікації сільських територій України в умовах чинної адміністративно-територіальної системи / Х. М. Притула // Регіональна економіка. – 2014. – №3(73). – С. 162-170. {re2017.02.098.005}
Притула Х. М., Цибульська Ю. О., Калат Я. Я., Цісінська О. Б. Сучасний стан і перспективи розвитку транскордонного співробітництва за участю прикордонних регіонів України: соціологічна оцінка. Регіональна економіка. 2016. № 2(80). С. 181-190. {re2018.03.044.017}
Притула Х. М., Пастернак О. І., Калат Я. Я., Цісінська О. Б., Демедюк О. П. Особливості соціально-економічного розвитку прикордонних областей в умовах дії Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: за результатами експертних оцінок. Регіональна економіка. 2017. № 4(86). С. 91-101. {re2018.03.044.018}
Борщевський В. В., Притула Х. М., Куцаб-Бонк К. Конвергенція в українсько-польському транскордонному регіоні: науково-аналітична доповідь. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2017. 108 с. URL: http://ird.gov.ua/irdp/p20170203.pdf {re2018.04.017.010}
Притула Х. М. Класифікація сільських територій у контексті формування пріоритетів їх розвитку: регіональні аспекти. Економіка АПК. 2013. № 9. С. 71-78. {re2021.03.073.005}
Транскордонне співробітництво України та країн-членів ЄС: сучасні виклики та можливості: монографія / ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України; наук. ред. Х. М. Притула. Львів, 2019. 220 с. {re2021.04.084.001}
Притула Х. М., Калат Я. Я. Розвиток єврорегіонального співробітництва України та ЄС: сучасний стан та перспективи. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2015. Вип. 6(116). С. 27-31. {re2023.02.060.007}
Розвиток логістично-транспортної інфраструктури прикордонних областей Західного регіону України. Порівняльна системна оцінка: наук. аналіт. доповідь / наук. ред. Х. М. Притула. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2023. 87 с. {re2023.02.060.011}
УКР 
ENG
khrystynka.prytula@gmail.com
khrystynka_p@hotmail.com
УДК 332:338.49:338.47:339.9:061.1EU(477.8); JEL R40, R92, F17