Війна та її наслідки актуалізували безпекові виклики в енергетичному секторі для більшості регіонів країни. Це вимагає від регіональних органів влади вжиття дієвих заходів, спрямованих на посилення рівня енергетичної безпеки регіонів. Актуальність цього завдання зростає і в контексті посилення сучасних викликів глобалізації, спричинених російською військовою агресію проти України. Передусім це стосується посилення глобальних коливань на міжнародних ринках енергетичних ресурсів. Для більшості регіонів України набуває особливо важливого значення посилення власної енергонезалежності на основі впровадження відновлюваної енергетики та підвищення ефективності використання альтернативних видів палива, ураховуючи наявний природно-ресурсний потенціал. Водночас доцільно здійснювати розукрупнення та просторову деконцентрацію об’єктів енергетики з одночасним посиленням їхнього фізичного захисту та залученням інвестицій в їхню технологічну модернізацію. Підвищенню рівня енергетичної безпеки кожного регіону також сприятиме зростання енергоефективності регіональної економіки та ЖКГ, а також зниження рівня енергоспоживання бюджетними установами. Для цього мають упроваджуватися енергоощадні технології та відбуватися послідовний перехід до ринкових цін на енергоресурси. 

енергетика, енергетична безпека, енергоефективність, економіка регіонів, глобальні виклики, глобальні коливання 

Окреслено основні риси сучасного етапу глобалізації та європейської інтеграції в контексті зміни принципів і напрямів їх подальшої еволюції. Проаналізовано особливості впливу нинішніх глобальних трансформацій на розвиток окремих регіонів. Основну увагу зосереджено на стратегічних перспективах розвитку Західного регіону України. Виявлено загрози, спричинені розривом традиційних господарських зв’зків і посиленням міжнародної конкуренції за природні, фінансові та людські ресусри, в сучасних геополітичних і геоекономічних реаліях. Описано негативний вплив цих загроз на області Західного регіону України та показано, як кожна з областей зможе адаптуватися до сучасних викликів глобалізації, використовуючи свій євроінтеграційний потенціал. Сформульовано пропозиції для органів державної влади щодо пріоритетних напрямів удосконалення принципів і механізмів стратегування, а також для органів місцевого самоврядування регіону щодо взаємоузгодження стратегічних планів різних рівнів між собою та використання просторових переваг областей цього регіону. 

глобалізація, Західний регіон України, стратегування, стратегічне планування, місцеве самоврядування 

Проаналізовані наукові публікації вітчизняних і зарубіжних авторів, присвячені дослідженню економічних проблем та інституційних аспектів регіонального розвитку в умовах глобалізації. Виявлені провідні глобалізаційні чинники впливу на ендогенний розвиток регіонів у сучасних соціально-економічних умовах. Визначені основні тенденції та перспективи їх використання в коротко – та середньостроковій перспективі. З’ясовано, що найбільш контраверсійним впливом з погляду збільшення потенціалу ендогенного зростання економіки регіонів є глобалізаційні чинники, уособлені нетарифними обмеженнями, завуальованими екологічними, суспільно-психологічними або безпековими мотивами та аргументами. До основних пріоритетів мінімізації деструктивного впливу відповідних чинників деглобалізаційного характеру віднесено активізацію дво – та багатосторонньої співпраці між регіонами, диверсифікацію форм та інтенсифікацію процесів транскордонного співробітництва з їхньою участю, посилення відкритості регіональних економік, впровадження сучасних принципів демократичного управління та міжсекторного партнерства. 

глобалізаційні чинники, деглобалізація, ендогенний розвиток регіонів, регіональна економіка, потенціал саморозвитку регіону 

Окреслено пріоритетні напрями та механізми детінізації оптової та роздрібної торгівлі України в сучасних соціально-економічних умовах. Проаналізовано причини та основні чинники поширення тіньових операцій у секторі підприємств оптової та роздрібної торгівлі. Основну увагу акцентовано на інституційних дисфункціях і регуляторних прогалинах, які спричиняють тінізацію торговельної сфери. Запропоновано низку нових підходів до реалізації заходів економічної політики на загальнодержавному та регіональному рівнях, спрямованих на детінізацію послуг у сфері оптової та роздрібної торгівлі. Обґрунтовано доцільність першочергового застосування інституційного, ринкового, фінансового та соціального механізмів детінізації торговельної діяльності на нинішньому етапі економічного розвитку України. Сформульовано низку конкретних пропозицій для органів державної влади та місцевого самоврядування щодо пріоритетних напрямів і засад удосконалення інституційного забезпечення оптової та роздрібної торгівлі для її детінізації, а також поліпшення якості людського та соціального капіталу як чинника викорінення іллегальних торговельних операцій. 

оптова та роздрібна торгівля, інституційні дисфункції, тіньові операції, механізми детінізації, економічні інструменти 

Характерною особливістю сучасного етапу децентралізації влади в Україні стала активізація процесів налагодження взаємовигідного економічного співробітництва між окремими територіальними громадами, що ввійшли до складу новостворених ОТГ після місцевих виборів 2020 р. Найбільш складно взаємоузгодження економічних інтересів відбувається в тих ОТГ, які були створені навколо великих міст шляхом приєднання до них сусідніх сільських територій. Прикладом цього може слугувати Львівська ОТГ, в якій досі ведуться дискусії щодо пріоритетних напрямів подальшого структурного розвитку місцевої економіки. Одним з першочергових завдань місцевої влади, спрямованих на подолання наявних розбіжностей, є впровадження сучасних підходів до реалізації структурної політики великих міст, зокрема в контексті забезпечення збалансованого просторового розвитку створених на їхній базі ОТГ і структурної модернізації прилеглих до них сільських територій шляхом нарощування їхнього економічного потенціалу та стимулювання розвитку інноваційних виробництв і впровадження елементів «постіндустріальної економіки». У Львівській ОТГ першочергового значення набуває нарощування торговельно-економічного та послугового потенціалу прилеглих до Львова сільських територій, а основними засобами реалізації відповідної структурної політики міста мають стати модернізація інфраструктури та підвищення якості людського й соціального капіталу відповідних територіальних громад. 

структурна політика, великі міста, децентралізація влади, об’єднані територіальні громади, просторовий розвиток 

Досліджуються особливості управління економікою великих міст Західного регіону України крізь призму механізмів підвищення ефективності її структурних трансформацій. Акцентується увага на переважанні короткотермінових економічних інтересів у діяльності органів місцевого самоврядування досліджуваних міст над стратегічними пріоритетами їх розвитку. Це спричиняє фактичну відсутність помітних структурних зрушень в економіці цих міст протягом тривалого періоду часу. Виправлення ситуації вбачається в адекватному застосуванні фінансового та організаційно-управлінського механізмів підвищення ефективності структурних трансформацій в економіці великих міст Західного регіону України, що передбачає адаптацію в цих містах позитивного світового досвіду використання інструментів муніципально-приватного партнерства, демуніципалізації власності, інфраструктурної модернізації економіки та інформаційно-просвітницької роботи з місцевим населенням. 

великі міста, структурні трансформації, міська економіка, фінансовий механізм, організаційно-управлінський механізм, економічна ефективність 

Досліджуються особливості поширення тіньової економіки у сфері оптової та роздрібної торгівлі регіонів України. На основі використання методу збитковості підприємств виявлено характер та особливості тінізації торговельної сфери в різних регіонах України. Встановлено, що найбільш підвладними тіньовим процесам є торговельні підприємства у великих містах і прикордонних регіонах держави. Саме ці регіони відіграють основну роль у розвитку оптової та роздрібної торгівлі в Україні. Одночасно в структурі їх економіки торгівля займає більш вагоме значення, ніж в інших регіонах. Окреслено основні тенденції у зміні обсягу тіньової економіки в торговельній сфері України та її регіонів. Порівняно з 2013 р. у 2017 р. у більшості регіонів держави спостерігалося зменшення обсягів тіньових операцій у секторі підприємств оптової та роздрібної торгівлі. Водночас це супроводжувалося збільшенням кількості фізичних осіб-підприємців, які здійснюють торговельну діяльність. Це стало підставою для висновку про перетікання частини тіньового ринку оптової та роздрібної торгівлі в регіонах України у сектор фізичних осіб-підприємців. Саме такий спосіб ухиляння від сплати податків набув особливого поширення в Україні протягом останніх років. Як наслідок, обсяг тіньових операцій в оптовій та роздрібній торгівлі України сягнув близько 50%, коливаючись у різних регіонах від 35-40% до 60% і більше. Сформульовано пропозиції, спрямовані на детінізацію торговельної сфери, впровадження яких дозволить суттєво знизити обсяг тіньових операцій в оптовій та роздрібній торгівлі більшості регіонів України та підвищити на цій онові ефективність використання соціально-економічного потенціалу їх розвитку. Зазначені пропозиції передбачають впровадження інституційних змін, спрямованих на обмеження можливості торговельних мереж використовувати фізичних осіб-підприємців для ухиляння від сплати податків. Крім того, пропонується посилити вплив органів місцевого самоврядування на контроль за діяльністю господарюючих суб’єктів у сфері оптової та роздрібної торгівлі регіонів, зокрема завдяки зміні механізму справляння єдиного податку та податку на доходи фізичних осіб. 

оптова та роздрібна торгівля, тіньові операції, детінізація, регіональний розвиток, економічний потенціал 

Досліджуються особливості структурних трансформацій в економіці великих міст в умовах глобалізації. Першочергова увага приділяється виявленню пріоритетних напрямів і механізмів впливу глобальних економічних змін на еволюційні зрушення у господарській структурі великих міст. Акцентується увага на визначальній ролі великих міст в економічному розвитку сучасних держав. Це супроводжується постійним зростанням частки міського населення та зосередженням у містах дедалі більш вагомого економічного потенціалу. Водночас у світі постійно зростає кількість мегаполісів і глобальних міст. Їхньою основною перевагою є високий рівень концентрації виробничих потужностей і капіталу, а також значний людський потенціал, що дає поштовх інноваційному розвитку різних секторів міської економіки, передусім енергетики, галузі інформаційних технологій, транспорту, побутових послуг і дозвілля, банківської сфери тощо. Встановлено, що основними проблемами, з якими стикаються великі міста в епоху глобалізації, є:зниження якості соціального капіталу, посилення безпекових викликів, зростання ризиків виникнення техногенних катастроф, погіршення якості довкілля та екологічної ситуації загалом, зростання рівня навантаження на інженерну й соціальну інфраструктуру, необхідність налагодження безперебійного постачання достатнім обсягом питної води та продовольчих ресурсів. Доведено, що пріоритетними напрямами розвитку економіки великих міст у добу глобалізації є підвищення рівня мобільності населення, покращення якості його життя та забезпечення високих стандартів побутового комфорту городян, формування інноваційних інформаційно-комунікаційних мереж, налагодження якісного планування міського простору, вирішення екологічних проблем, зокрема шляхом впровадження відновлюваної енергетики та надання пріоритетності збереженню довкілля. Сформульовано пропозиції щодо першочергових заходів адаптації великих міст України до сучасних вимог глобалізації, враховуючи досвід найбільш розвинених держав світу. Зокрема, наголошено на необхідності збільшення обсягів інвестицій у розвиток інформаційних технологій та активізацію роботи з діджиталізації міського простору шляхом вивільнення частини бюджетних ресурсів, які сьогодні використовуються недостатньо ефективно та спрямовуються переважно на задоволення соціальних потреб міського населення. 

структурні трансформації, великі міста, економічна глобалізація, міський простір, цифрові технології 

Розглянуто основні проблеми розвитку транскордонного співробітництва на сучасному етапі європейської інтеграції України. Першочергову увагу приділено виявленню причин непропорційного розвитку сусідніх прикордонних територій України та країн-членів ЄС. На основі проведеного наукового дослідження обґрунтовано наявність інституційної пастки транскордонної дивергенції. Описано основні ефекти її формування та поширення у транскордонному просторі між Україною та ЄС. Окреслено пріоритетні напрями та механізми подолання цієї інституційної пастки, зокрема у трьох основних площинах: суспільно-психологічній, фінансово-економічній та організаційно-управлінській. Формулюються пропозиції для органів державної влади та місцевого самоврядування України та країн-членів ЄС щодо стимулювання розвитку підприємницького середовища і підвищення ефективності функціонування транскордонних ринків як основних засобів нівелювання негативного впливу інституційної пастки транскордонної дивергенції між Україною та ЄС. 

інституційні пастки, транскордонна дивергенція, транскордонне співробітництво, прикордонні регіони, транскордонні ринки, прикордонна торгівля 

Досліджено основні проблеми розвитку транскордонного співробітництва між Україною та ЄС на сучасному етапі європейської інтеграції. Доведено, що конвергенція економічного розвитку прикордонних регіонів України та сусідніх з нею прикордонних територій країн-членів ЄС є основним індикатором успішності двостороннього співробітництва у межах транскордонного регіону «Україна-ЄС». Акцентовано увагу на значній ролі людського та демографічного потенціалу в контексті поширення конвергентних процесів у транскордонному просторі між Україною та ЄС. Наголошено на необхідності першочергового розвитку транскордонних ринків праці для підвищення ефективності використання людського та демографічного потенціалу прикордонних регіонів України, насамперед тих, що межують з ЄС. Сформульовано пропозиції для органів державної влади та органів місцевого самоврядування прикордонних територіальних громад України. Першочергову увагу приділено інформаційно-освітньому, організаційно-інституційному та інфраструктурному компонентам розвитку соціально-економічного простору в межах транскордонного регіону «Україна-ЄС». 

конвергенція, соціально-економічний простір, транскордонний регіон, ЄС, людський і демографічний потенціал 

Досліджується вплив інновацій на розвиток соціальної інфраструктури сільських територій у контексті виявлення чинників нарощування їх економічного потенціалу. Акцентується увага на вагомій ролі соціальної інфраструктури села в процесі еволюції аграрного ринку регіону. Зокрема, наголошується на тому, що модернізація вказаної інфраструктури стимулює зростання попиту та пропозиції на аграрному ринку регіону. Це дає підстави для дослідження соціальної інфраструктури села як однієї зі складових інфраструктури аграрного ринку регіону. За результатами проведеного дослідження формулюються пропозиції для органів державної влади та місцевого самоврядування щодо пріоритетних напрямів упровадження інфраструктурних інновацій у соціальній сфері села. Зокрема, пропонується віднести модернізацію об’єктів соціальної інфраструктури, локалізованих на сільських територіях, до числа пріоритетів державної аграрної політики, а також активізувати заходи з налагодження співфінансування проектів з модернізації вказаної інфраструктури за участю підприємницьких структур, органів державної влади та місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства тощо. 

соціальна інфраструктура, сільські території, аграрний ринок регіону, модернізація, економічний потенціал 

Досліджено основні інституційні дисфункції в контексті ефективності використання соціально-економічного потенціалу розвитку сільських територій України. Проаналізовано теоретико-методологічні засади формування та укорінення цих інституційних дисфункцій, насамперед «інституційних пасток», «інституційних мутацій», «мімікрії інститутів» та «аномії інститутів». Виявлено їх взаємозв’язок з наявними феноменами «інституційного вакууму», «інституційних розривів», «інституційних ям» та «анти-інститутів». Описано деструктивний вплив інституційних дисфункцій на ефективність використання соціально-економічного потенціалу розвитку сільських територій. Простежено ґенезу формування на сільських територіях «інституційних пасток»: «корупції», «іллегалізації» та «самореалізовуваних песимістичних очікувань» під впливом дії «інституційного вакууму», «інституційних розривів», «інституційних ям» та «анти-інститутів». Запропоновано засоби мінімізації деструктивного впливу виявлених інституційних дисфункцій на розвиток сільських територій України. Описано інструменти, спроможні забезпечити підвищення ефективності використання їх соціально-економічного потенціалу. Окреслено пріоритетні напрями викорінення виявлених інституційних дисфункцій на основі розвитку інститутів інноваційної інфраструктури аграрного ринку, місцевого самоврядування на сільських територіях, сільського підприємництва та освіти. 

інституційні дисфункції, сільські території, соціально-економічний потенціал, ефективність 

Досліджуються особливості функціонування аграрного ринку регіону в контексті модернізації його інфраструктури. Основна увага акцентується на виявленні чинників та бар’єрів інноваційного розвитку виробничої, фінансової та інституційної інфраструктури аграрного ринку Львівської області з метою нарощування потенціалу її сільських територій. На цій підставі сформульовані висновки про те, що пріоритетним напрямами подальшого удосконалення інфраструктури аграрного ринку регіону в сучасних умовах є демонополізація економіки, децентралізація фінансово-бюджетної системи та лібералізація зовнішньоекономічної діяльності. 

модернізація, аграрний ринок, сільські території, фінансова інфраструктура, інституційна інфраструктура 

Проаналізовані висунуті вітчизняними та закордонними вченими аргументи щодо потенційних переваг та ризиків для вітчизняного продовольчого сектору в зв’язку з перспективою підписання Україною Угоди про асоціацію та створення зони вільної торгівлі з ЄС. Досліджено вплив активізації європейської інтеграції України на формування взаємовідносин з Російською Федерацією та іншими країнами Митного союзу в агропродовольчій сфері. 

сільськогосподарське виробництво, зона вільної торгівлі, Європейський Союз, Угода про асоціацію, Російська Федерація 

Досліджуються основні напрями формування людського потенціалу сільських територій в контексті європейської інтеграції України. Розглянуто вплив протестантської етики на формування європейського ціннісного світогляду мешканців сільських територій. Проаналізовано взаємозв’язок колгоспно-радгоспного типу господарювання за часів Радянського Союзу та ментальності жителів сільських територій України. Доведено необхідність врахування аксіологічних засад у формуванні людського потенціалу сільських територій. Акцентовано увагу на пріоритетності європейських ціннісних орієнтирів для нарощування людського потенціалу сільських територій України. 

аксіологічні засади, людський потенціал, сільські території, євроінтеграція 

Розкрито сучасні особливості ведення агробізнесу в Україні. Проаналізовано існуючий потенціал країни у виробництві сільськогосподарської продукції та дана оцінка рівня його реалізації, зважаючи на наявний ресурсний потенціал сільських територій. На основі врахування потенційних ризиків розвитку сільських територій запропоновано заходи, які сприятимуть розвитку агробізнесу на конкурентних засадах. 

агробізнес, конкурентне середовище, сільські території