В історичній ретроспективі розкриті особливості впливу неформальних інститутів на розвиток сільських територій України. Доведено, що політика колективізації була політикою спотворення моралі, підміни понять і норм поведінки сільського соціуму. Розкрито, що поєднана зайнятість жителів села, за якої вони відходять на роботу у міста, а сільське господарство залишається для них постійним альтернативним видом зайнятості позитивно впливає на розвиток сільської території. Шляхом виключення виділена основна група потенційних кооператорів, на яку необхідно скеровувати інформаційно-просвітницьку діяльність уповноважених інститутів, що пропагують кооперацію. До означеної групи належать члени сільської громади, що не мають постійної зайнятості і не здають земельної ділянки в оренду. Визначено, що головними неформальними чинниками розвитку кооперації на сільських територіях є: справедливі умови конкуренції, престижність зайнятості у галузі, стабільність і впевненість у майбутньому. Показано, що формуванню відчуття стабільності та впевненості у майбутньому сприятиме забезпечення жителям села соціальної інфраструктури достатньо високого рівня, особливо це стосується розвитку транспортної сфери та можливості отримання якісної шкільної освіти. 

кооперація, сільські території, конкурентоспроможність, неформальні інститути, формальні інститути 

Показано причини виникнення та шлях становлення концепції органічного сільського господарства. Наголошено на тривалій відсутності контролю за екологічною якістю продовольства у СРСР. Вказано причини тимчасової неуваги з боку урядів окремих краї до цієї проблеми. Проаналізовано заходи для зменшення перевиробництва сільськогосподарської продукції у Європейському Союзі. Досліджено найновіші тенденції ведення сільського господарства та окреслено основні їх різновиди в країнах Заходу і Сходу. Розкрито вплив пермакультури на формування концепції органічного сільського господарства. Розкрито сутність ідеї дахових ферм, проаналізовано їх характеристики та основні аргументи їх апологетів і доведено, що рентабельність вирощування органічної продукції у таких спорудах є малоймовірною. Досліджено виникнення руху локаворів і становлення його понятійно-термінологічного апарату. Показано переваги локаворства, доведено його корисність для підвищення здоров’я населення та розвитку сільських територій. Підкреслено необхідність підтримки руху локаворів в Україні як одного з великих шансів для вітчизняного сільськогосподарського виробника і запоруки здоров’я нації. Визначено, що перспективою подальшого дослідження є експортно-імпортні тенденції українського сільськогосподарського виробництва. 

сільські території, конкурентні переваги, органічні продукти, дахова ферма, локавор 

Розглянуто критерії продовольчої безпеки держави. Порівняно динаміку зміни чисельності осіб за рівнем продовольчого забезпечення за різними версіями. Доведено, що показники продовольчого забезпечення, сформовані на підставі самооцінки, не можна вважати об’єктивними. Виділені категорії проблем продовольчого забезпечення населення держави: природні та політичні. Показано, як вони переростають одна в одну і переходять з рівня окремої держави на глобальний. Доведено, що. продовольча безпека у вирішальному ступені залежить від державної політики у цій сфері і нерозривно пов’язана з політикою розвитку сільських територій. Виділено способи вирішення проблеми продовольчої безпеки провідних країн світу, головним серед яких є: інтенсифікація сільськогосподарського виробництва, створення сприятливих умов життя на сільських територіях, активне використання досягнень науки і техніки, широке застосування інновацій. Визначено найефективніші методи та інструменти розвитку сільських територій. Наголошено на необхідності дослідження світового досвіду збереження території природної суші шляхом створення штучних островів. 

продовольча безпека, глобалізація, сільські території, сільське господарство 

На прикладі Республіки Польща показаний процес підготовки сільських територій країни-кандидата до вступу у Європейський Союз. Виділено пріоритети, що стали головними під час розробки програм і дій, які ініціював ЄС для нівелювання диспропорцій у розвитку сільських територій Польщі і розкриті причини зміни цих пріоритетів. Показана динаміка фінансування програм розвитку польського села. Проаналізовано програми ЄС і Польщі спрямовані на забезпечення сталого розвитку сільських територій Польщі до функціонування в умовах Європейського Союзу. Проведено порівняльний аналіз стану сільських територій Польщі на початок втілення програм розвитку ЄС з їх станом у країнах-членах і на цій основі виділено позитивні та негативні сторони. Наголошено на необхідності подальшого дослідження розвитку сільських територій країн пострадянського простору, які є членами ЄС. 

сільські території, сталий розвиток, європейська інтеграція, Європейський Союз, Республіка Польща 

Розглянуто основні напрями підвищення конкурентоспроможності сільських територій України. Наголошено, що в нинішніх умовах запорукою цього є наявність інноваційної складової розвитку території. Виділено переваги для сільських територій, що забезпечує науково-технічний прогрес. Проаналізовано резерви інноваційності сільських територій України і визначено, що серед них найпопулярнішими, з огляду на світовий попит, є виробництво органічної сільськогосподарської продукції та сільський туризм. Відзначено, що виробництво органічної продукції за вітчизняними критеріями не можна віднести до інновації. На підставі «Керівництва Осло», виділені чинники, що належать до цілей і результатів інновацій для виробництва органічних продуктів, на підставі цього доведена інноваційність такої діяльності. Показано здобутки вітчизняної науки, спрямовані на створення нових сортів рослин і порід тварин. Підкреслений слабкий зв’язок між науковими установами та сільськогосподарськими виробниками. Наголошено на необхідності здійснення на державному рівні постійного моніторингу інновацій на сільських територіях у світі та створення умов для їх впровадження в Україні. 

сільські території, інноваційність, конкурентоспроможність, соціально-економічний розвиток, Керівництво Осло 

Наведено факти з історії, коли техногенна діяльність призводила до катастроф. Проаналізовані причини та наслідки прийняття управлінських рішень цього напряму, які завдавали невиправної шкоди сільським територіям. Проведена паралель між історичним минулим та сьогоденням і встановлено, що прямування до отримання максимального прибутку може повністю унеможливити майбутній розвиток сільських територій України. Наголошено на необхідності посилення державного контролю за використанням земель сільськогосподарського призначення, особливо іноземними орендарями. 

сільські території, соціально-економічний розвиток, техногенна діяльність, історичні уроки 

Проаналізовані висунуті вітчизняними та закордонними вченими аргументи щодо потенційних переваг та ризиків для вітчизняного продовольчого сектору в зв’язку з перспективою підписання Україною Угоди про асоціацію та створення зони вільної торгівлі з ЄС. Досліджено вплив активізації європейської інтеграції України на формування взаємовідносин з Російською Федерацією та іншими країнами Митного союзу в агропродовольчій сфері. 

сільськогосподарське виробництво, зона вільної торгівлі, Європейський Союз, Угода про асоціацію, Російська Федерація 

Розглянуто особливості розвитку агропромислових комплексів Бразилії та Аргентини з врахуванням прогнозованої вченими загрози «латиноамериканського» шляху розвитку України. Здійснено порівняння структури ВВП та розподілу робочої сили у зазначених державах. Досліджено еволюцію реформування сільськогосподарської галузі у Бразилії та Аргентині і діяльність національних урядів цих країн у кризові періоди. Окреслені основні загрози для сільських територій та для України загалом, у випадку відсутності державного контролю за розвитком сільських територій та використанням земельних ресурсів. 

сільські території; генномодифіковані організми, земельні ресурси, економічний розвиток, Бразилія, Аргентина, Україна 

Розглянуто особливості формування житлової політики в Україні. Досліджено вплив наявності житлового фонду на привабливість проживання на певній території, яка, своєю чергою, є одним з аспектів конкурентоспроможності регіону. Проаналізована можливість участі у програмі здешевленої іпотеки для низькооплачуваних категорій міського населення. Розроблено пропозиції щодо аналогу іпотечного кредитування для сільського населення. Наголошено на необхідності дослідження інших аспектів, які роблять регіон привабливим для проживання. 

житлове питання, комунальна квартира, регіон, конкурентоспроможність 

Розглянуто наявну соціальну інфраструктуру сіл Карпатського регіону. Проаналізовані тенденції, які стосуються основної мережі окремих галузей соціальної інфраструктури сільського населеного пункту, зроблені відповідні висновки, окреслена перспектива подальшого функціонування. Занепад соціальної інфраструктури села визначений як загроза конкурентоспроможності всього регіону. Наголошено на необхідності вивчення впливу розвитку екологічного туризму на конкурентоспроможність сільських територій. 

соціальна інфраструктура, сільські території, Карпатський регіон, конкурентоспроможність