Актуалізовано потребу в трансформації агропромислового виробництва як одного з провідних секторів національного господарства, який за тривалий період свого розвитку зміг досягнути такого рівня, за якого він не лише забезпечує внутрішньодержавні потреби в продуктах харчування, а займає вагому нішу на світових ринках. Сучасний етап соціально-економічного розвитку країни визначається необхідністю модернізаційного повоєнного відновлення всіх сфер життєдіяльності українського суспільства, значними прагненнями та можливостями більшого залучення нашої країни до мережі світогосподарських зв’язків і необхідністю врахування правил міжнародної взаємодії, вимагає вибору та цілеспрямованого дослідження найбільш актуальних видів агропромислової інтеграції, які б забезпечували активізацію та підвищення ефективності інтеграційних процесів. Як свідчить європейська практика, найбільш ефективними видами агропромислової інтеграції є кооперативи та кластери. Обґрунтовано, що підтримка агропромислових формувань такого типу в Україні на основі забезпечення взаємоузгоджених інтересів виробників продовольчої продукції та сільських територій має забезпечуватись завдяки синергетичному ефекту від агропромислової інтеграції, який значно підвищить ефективність такої взаємодії. 

агропромислове виробництво, інституціоналізація, розвиток, агроформування, децентралізація, громада, регіональний розвиток, кластер 

Агропромисловий комплекс України є одним з найактуальніших сегментів національної економіки, який забезпечує належний рівень продовольчої безпеки регіонів і держави загалом, а також формує вагомий обсяг вітчизняного експорту. Досліджено сутність сучасної аграрної політики ЄС та необхідність приєднання до неї нашої держави. Розроблено методологічні підходи до оцінювання впливу агропромислових підприємств на комплексний розвиток територіальних громад в умовах децентралізації владних повноважень. 

агропромислове підприємство, збалансованість і комплексність розвитку територіальних громад, бар’єри розвитку агропромислового виробництва, закономірності, чинники, принципи розвитку, парадигмальні положення, аксіологічні підходи