доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України
професор кафедри менеджменту та адміністрування, Навчально-науковий інститут менеджменту, харчових технологій та торгівлі, Національний університет «Чернігівська політехніка»
Актуалізовано потребу в трансформації агропромислового виробництва як одного з провідних секторів національного господарства, який за тривалий період свого розвитку зміг досягнути такого рівня, за якого він не лише забезпечує внутрішньодержавні потреби в продуктах харчування, а займає вагому нішу на світових ринках. Сучасний етап соціально-економічного розвитку країни визначається необхідністю модернізаційного повоєнного відновлення всіх сфер життєдіяльності українського суспільства, значними прагненнями та можливостями більшого залучення нашої країни до мережі світогосподарських зв’язків і необхідністю врахування правил міжнародної взаємодії, вимагає вибору та цілеспрямованого дослідження найбільш актуальних видів агропромислової інтеграції, які б забезпечували активізацію та підвищення ефективності інтеграційних процесів. Як свідчить європейська практика, найбільш ефективними видами агропромислової інтеграції є кооперативи та кластери. Обґрунтовано, що підтримка агропромислових формувань такого типу в Україні на основі забезпечення взаємоузгоджених інтересів виробників продовольчої продукції та сільських територій має забезпечуватись завдяки синергетичному ефекту від агропромислової інтеграції, який значно підвищить ефективність такої взаємодії.
Сформовано систему індикаторів, що характеризує рівень модернізації сфери надання соціальних послуг. До неї увійшли такі групи показників: рівень модернізаційного стану економічної сфери, рівень модернізаційного стану демографічної складової та рівень модернізаційного стану сфери зайнятості. За визначеними індикаторами проаналізовано реальний стан основних показників, що впливають на процеси надання соціальних послуг. За результатами аналізу серед областей України виокремлено як регіони-лідери, так і проблемні регіони. Акцентовано увагу на найважливіших проблемних аспектах кожного з регіонів. Проведено узагальнюючий аналіз за всіма показниками всіх груп і виокремлено регіони з переважанням високих і вище середнього значень показників і з переважанням низьких і нижче середнього значень показників. Запропонована система індикаторів дозволяє провести оцінювання рівня модернізаційного стану процесів надання соціальних послуг, виокремити проблемні регіони для розроблення механізмів стимулювання іхнього розвитку.
регіональна політика, модернізаційний стан, розвиток регіонів; соціальні послуги, демографічна складова регіонального розвитку, сфера зайнятості
Проаналізовані основні методологічні аспекти модернізації інституціонального базису регіонального розвитку. Визначені формальні і неформальні правила, закономірності, максими, фактори, методи та вектори формування інституціонального ядра, напрями удосконалення нормативно-правового поля та розвитку громадянського суспільства. Визначена сутність концепту методологічного стратегізування регіонального розвитку в умовах модернізації інституціонального базису української держави. Вказано на суперечності у нормативно-правовій базі щодо адміністративно-територіального устрою, формування та функціонування на засадах сталості просторових господарських формувань, налагодження ефективного територіального управління з боку місцевих органів виконавчої влади та об’єднаних територіальних громад. Наголошено, що на модернізації інституціонального базису регіонального розвитку в умовах децентралізації владних повноважень позначаються також різноманітні фактори, які впливають на ефективність реалізації загальнонаціональної стратегії інклюзивного сталого розвитку.
інституціональне ядро, модернізація інституціонального базису, регіональний розвиток, локалізація економічного простору, децентралізація влади, розвиток продуктивних сил
Агропромисловий комплекс України є одним з найактуальніших сегментів національної економіки, який забезпечує належний рівень продовольчої безпеки регіонів і держави загалом, а також формує вагомий обсяг вітчизняного експорту. Досліджено сутність сучасної аграрної політики ЄС та необхідність приєднання до неї нашої держави. Розроблено методологічні підходи до оцінювання впливу агропромислових підприємств на комплексний розвиток територіальних громад в умовах децентралізації владних повноважень.
агропромислове підприємство, збалансованість і комплексність розвитку територіальних громад, бар’єри розвитку агропромислового виробництва, закономірності, чинники, принципи розвитку, парадигмальні положення, аксіологічні підходи
Обґрунтовано теоретичні аспекти та методичні підходи до оцінювання сутнісного пізнання процесів екологізації просторового розвитку регіонів, враховуючи новий курс розумного і збалансованого зростання. Актуалізовано вагомість траєкторії сталого розвитку територіальних громад та інших таксономічних одиниць в умовах курсу держави та децентралізації процесів управління суспільними системами. Запропоновано методику оцінювання рівня розвитку територіальних громад в умовах інституціональних змін.
Досліджено понятійний контур соціальної інфраструктури як каталізатора модернізації соціогуманітарного простору регіонів України. Запропоноване власне визначення поняття «соціальна інфраструктура». Обґрунтовано підходи до класифікації соціальної інфраструктури регіонів України. Визначено, що головним елементом соціальної інфраструктури, який забезпечує якісний людський розвиток, є освіта. Встановлено, що доступність освіти залежить від матеріальної бази освітніх інституцій, кількості навчальних закладів, їх оснащеності, рівня кваліфікації персоналу, можливості використання освітніх інституцій і якості послуг, які вони надають. Розглянуто головні бар’єри рівного доступу населення регіонів України до освіти та причини їх виникнення. Доведено, що детермінантою функціонування соціальної інфраструктури є всебічний розвиток людини шляхом створення комплексу життєвих благ, необхідних для розширеного відтворення.
соціальна інфраструктура, соціальна політика, соціогуманітарний простір, освіта, доступ до освіти
Проаналізовано сучасний стан рівня зайнятості населення за регіонами. Систематизовано нетрадиційні форми зайнятості населення у контексті модернізації економіки регіонів. Виділено і розглянуто такі атипові форми зайнятості, як: повну зайнятість за умов гнучких форм організації робочого часу; неповну зайнятість; тимчасову зайнятість; зайнятість на засадах вторинної зайнятості; зайнятість на основі договорів цивільно-правового характеру; надомну працю; працю за викликом; дистанційну зайнятість; позикову працю, неформальну зайнятість; нереєстровану зайнятість у неформальному секторі. Розглянуто питання інноваційності трансформаційних змін у сфері зайнятості та наведено основні чинники запуску та підтримки відповідних процесів. Виявлено перспективні інновації, які дозволять принципово активізувати державну політику у сфері зайнятості міського населення. Для вирішення проблеми відсутності активної профорієнтаційної політики держави запропоновано застосування інноваційної комплексної програми професійної орієнтації, суть якої полягає у реалізації державою стимулів для користування профорієнтаційними послугами особами будь-якого віку та етапу трудового життя, пов’язаних з більшим сприянням у працевлаштуванні, а також створенні системи надання таких послуг та її доступності.
децентралізація, нетрадиційна зайнятість, ринок праці, глобалізація, модернізація, соціально-трудові відносини
Рецензія на книгу: Максимчук М. В. Інституціалізація розвитку економіки регіонів України: теорія і практика : монографія / М. В. Максимчук ; ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України». – Львів, 2016. – 394 с.
Обґрунтовано систему методологічних принципів з подальшим її розширенням за допомогою додавання авторських принципів апостеріорності та меритократійності. Досліджено наявні підходи в аналізі інтелектуального потенціалу регіонів, на основі чого виявлено, що комплексний підхід до його оцінки дозволить визначити власні максимальні можливості регіонів України для їх подальшої ефективної реалізації. Запропоновано авторську методику оцінки інтелектуального потенціалу регіональних господарських систем, яка ґрунтується на сутності інтелектуального потенціалу регіону і розроблена на основі оцінки науково-технічного, інноваційного, інформаційно-комунікаційного компонентів, визначення рівня розвитку людського потенціалу та інвестиційної підтримки інтелектуальної діяльності.
регіональний розвиток, оцінка інтелектуального потенціалу, інтелектуальний потенціал регіональних господарських систем, система методологічних принципів
Національний ринок праці України характеризується специфічною моделлю, котра визначається особливістю сучасного трансформаційного етапу. Зважаючи на те, що національний ринок праці узагальнює регіональні сегменти, особливої актуальності набуває питання розробки методики оцінки ринків праці на мезорівні. Дослідження основних методичних підходів до кількісної оцінки ринку праці виявило три домінуючі підходи: оцінка стану ринку праці на основі показників, що відображають найбільш істотні сторони його функціонування; використання наборів різноаспектних кількісних і якісних показників; комплексне дослідження з використанням узагальнюючого інтегрального показника, що синтезує всі сторони досліджуваного об’єкта. Запропоновано авторську методику та алгоритм оцінки стану регіональних ринків праці на основі використання статичного та динамічного інтегральних індексів функціонування. Статична модель характеризує досягнутий рівень функціонування ринку праці, динамічна – напрям і швидкість його руху. Апробація запропонованої методики для характеристики сучасного етапу функціонування регіональних ринків праці України виявила суттєві розбіжності у показниках їх загального стану, рівні розвитку основних компонентів, напрямах і швидкості змін. Проведені дослідження можуть бути інформаційною базою при розробці практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення соціально-економічної ефективності діяльності ринку праці конкретного регіону.
ринок праці, регіональний ринок праці, інтегральний індекс, методика оцінки, економіко-математична модель
Розглянуто методологічні засади формування нової парадигми регіонального розвитку, що має сприяти вирівнюванню регіональної асиметрії на основі максимального задіяння власного потенціалу регіонів. Сформульовано власне бачення сутності державної регіональної політики, її цілей і принципів здійснення. Запропоновано методичні підходи до врахування ступеня асиметричності рівнів розвитку регіонів при реалізації сучасної стратегії регіонального розвитку та прийнятті ефективних управлінських рішень у цій сфері, шляхом впровадження економіко-математичної моделі визначення комплексних рівнів розвитку регіонів за компонентами сталого розвитку – «економіка», «соціум», «екологія». Визначено інституційні передумови формування нової парадигми регіонального розвитку. Наголошено на необхідності формування нової парадигми політики регіонального розвитку шляхом поєднання децентралізації та деконцентрації, що має забезпечити синергетичний ефект при реформуванні системи управління регіональним розвитком.
державна регіональна політика, регіональний розвиток, регіональна асиметрія, децентралізація, деконцентрація
Уточнено визначення поняття «флористичного ринку», представлені складові флористичних ринків. Удосконалена система принципів побудови відносин та функцій ринку флористичної продукції. Визначено комплекс найважливіших ознак класифікації системи ринків флористичної продукції та критеріїв її структурування.
флористичний ринок, декоративне садівництво, ринок продукції квітникарства, флористика, дизайн, функції флористичного ринку, класифікація флористичного ринку
Визначено роль малого підприємництва в інноваційному розвитку регіону. Розроблено систему принципів розвитку малого підприємництва та запропоновано методичні аспекти оцінки його інноваційної активності.
мале підприємництво, інноваційний розвиток, інноваційна активність малого підприємництва
Розглянуто сучасний стан мережі автомобільних доріг, проаналізовано проблеми, що супроводжують її розвиток та відбиваються на процесах обслуговування туристів. На основі запропонованої методики обраховано середній бал зручності транспортної доступності туристичних об’єктів регіонів України, встановлено регіони, активізація використання туристичного потенціалу яких можлива за рахунок поліпшення транспортної доступності до їх архітектурно-історичних ресурсів. Запропоновано напрямки удосконалення транспортної інфраструктури, що сприятимуть зміцненню туристичного потенціалу України.
Поглиблено методичні підходи до оцінки інвестиційної діяльності на мезорівні. Поряд з відомими методологічними принципами оцінки інвестиційних процесів на регіональному рівні розглянуто принципи загальноекономічного і специфічного характеру, надано їх характеристику. Обґрунтовано та апробовано авторську методику визначення ефективності використання інвестиційного потенціалу. Запропоновано методи розрахунку інвестиційної активності регіональних господарських систем та використання їх інвестиційного потенціалу. Здійснено групування регіонів України за індексом інвестиційної активності та індексом використання інвестиційного потенціалу.
ефективність, оцінка, принципи, інвестиційний потенціал
Розглянуто та критично проаналізовано різні підходи до досліджень регіональних проблем розвитку плодоовочевої галузі в Україні. Визначено регіональні особливості розвитку плодоовочевих ринків в Україні, обґрунтовано перспективні тенденції. Оцінено перспективи розвитку плодоовочевої галузі України за кластерною моделлю, обґрунтовано та апробовано авторську методику визначення потенційних кластерів та їх ядер. Розрахунково підтверджено авторську гіпотезу про вирішальну роль елементів збутової інфраструктури для розміщення та розвитку плодоовочевої галузі України.
Бутко М. П. Архітектоніка конкурентоспроможності регіонів України в контексті євроінтеграції : монографія / М. П. Бутко. – Київ: АМУ, 2016. – 452 с. {re2016.04.006.001}
Бутко М. П. Інтелектуальний капітал як чинник модернізації регіонального економічного простору : монографія / М. П. Бутко, О. В. Попело. – Ніжин: Аспект-Поліграф, 2014. – 372 с. {re2016.04.006.002}
Бутко М. П. Архітектоніка конкурентних переваг регіональних господарських систем України в контексті євроінтеграції : монографія / М. П. Бутко. – К.: АМУ, 2016. – 452 с. {re2016.04.171.001}
Бачуріна І. В. Плодоовочева галузь України: регіональні виклики / І. В. Бачуріна, М. П. Бутко // Регіональна економіка. – 2009. – №3. – С. 59-66. {re2017.01.120.001}
Бутко М. П., Самійленко Г. М. Методичні аспекти кластеризації промислового комплексу регіону // Економіка та держава. 2010. № 2. С. 38-43. {re2018.01.048.001}
Бутко М. П. Біфуркаційний стан державотворчого ядра України в умовах реалізації євроінтеграційного курсу. Економіка України. 2017. № 10. С. 60-61. {re2020.03.014.003}
Бутко М. П. Архітектоніка конкурентоспроможності регіонів України в контексті євроінтеграції: монографія. Київ: АМУ, 2016. 452 с. {re2020.03.014.006}
Butko M., Popelo O., Pishenin I. Innovations in Human Resources Management in Eurointegration Conditions: Case for Ukrainian Agro-Industrial Complex. Marketing and Management of Innovations. 2019. № 2. Pp. 74-82. DOI: https://doi.org/10.21272/mmi.2019.2-07 {re2020.03.065.010}
Регіональна економіка в модернізаційному форматі: підручник / заг. ред.: М. П. Бутко. Чернігів: НУ «Чернігівська політехніка», 2020. 432 с. {re2020.04.013.006}
Бутко М. П. Архітектоніка конкурентоспроможності регіонів України в контексті євроінтеграції: монографія. Київ: АМУ, 2016. 452 с. {re2021.02.100.017}
Бутко М. П., Тульчинський Р. В. Обґрунтування сутності використання методологічних підходів до становлення нового регіоналізму. Економіка та держава. 2018. № 7. С. 9-12. {re2021.03.005.020}
Бутко М. П., Колоша В. П., Рассказов О. І. Методологічні підходи до оцінки впливу агропромислових підприємств на комплексний розвиток сільських територій. Регіональна економіка. 2020. № 3(97). С. 14-22. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2020-3-2 {re2023.04.057.003}
Popelo O., Butko M., Revko A., Garafonova O., Rasskazov O. Strategy of the formation and development of an innovative agroindustrial cluster of the region in a context of decentralization of the authoritative powers Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. 2021. № 2(37). С. 219-230. {re2023.04.057.004}
Бутко М. П., Колоша В. П., Мурашко М. І., Рассказов О. І. Інституціональні критерії впливу сучасних агроформувань України на рівень розвитку сучасних сільських територій. Економіка АПК. 2021. № 12. С. 15-25. DOI: https://doi.org/10.32317/2221-1055.202112015 {re2023.04.057.005}
УКР 
ENG
butko.mykola@ukr.net
УДК 711.437.4:631.11; JEL B25, R12, Q10