старший науковий співробітник відділу проблем соціально-гуманітарного розвитку регіонів, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»
Розглянуто основні фактори зовнішньої міграції населення України. Зокрема проаналізовано: динаміку рівня середньомісячної номінальної заробітної плати в Україні на одного штатного працівника (2002-2016 рр.) у гривневому та доларовому еквівалентах; мінімальний рівень оплати праці в Україні та країнах, з якими вона межує. З’ясовано, що на фоні формального зростання оплати праці відбувається зниження загального рівня доходів домогосподарств (за їх самооцінкою) та погіршення купівельної спроможності населення. Порівняльний аналіз деяких показників по Україні з її країнами-сусідами показав, що за рівнем безробіття та індексом людського розвитку ситуація є гіршою лише у Молдові. Зроблено висновок, що низький рівень оплати праці та високий рівень безробіття слугують факторами «виштовхування» українських громадян до сусідніх держав. Лібералізація візового режиму з країнами-членами ЄС, а також міграційна, освітня та ін. політика окремих країн (наприклад, репатріація осіб польського походження, створення сприятливих умов для навчання іноземних студентів у Польщі, Німеччині, Угорщині та ін.) лише посилюють наявні еміграційні тенденції в Україні. Щоб запобігти масовому виїзду працездатного населення з України, необхідно насамперед реформувати систему оплати праці у напрямі підвищення її рівня та покращити умови працевлаштування на національному ринку праці.
фактори міграції, оплата праці, безробіття, індекс людського розвитку, міграційна політика
Статтю присвячено висвітленню соціокультурних аспектів інтеграції внутрішньо переміщених осіб у приймаючих регіонах України. Результати авторського соціологічного обстеження дають підстави для висновку, що вимушені переселенці здебільшого обирають регіони, де домінують світоглядні орієнтації та настрої, близькі особисто їхнім. Тому виражених ознак соціокультурної напруги між внутрішньо переміщеними особами (ВПО) та населенням досліджуваних регіонів виявлено не було. З’ясовано, що внутрішні вимушені мігранти у західних областях відчувають до себе здебільшого доброзичливе, а у східних – позитивно-нейтральне ставлення місцевого населення. Загалом внутрішньо переміщені особи були доброї думки про мешканців приймаючих регіонів або ж змінили її у позитивному напрямі після переїзду. Виявлено, що понад третина респондентів прагнуть повернутися на малу батьківщину, а менше третини – не визначились зі своїми планами на найближче майбутнє. При цьому встановлено: чим далі від зони конфлікту, тим більшою є частка осіб, котрі прагнуть залишитись у приймаючому регіоні. У статті запропоновано основні шляхи вирішення найгостріших проблем ВПО, залежно від їх планів щодо майбутнього місця проживання.
внутрішньо переміщені особи (ВПО), дослідження, інтеграція, проблеми, зайнятість, ставлення
Удосконалено окремі теоретичні аспекти дослідження міграційних процесів. Зокрема, запропоновано авторське визначення поняття міграційного потенціалу та виокремлено його основні складові; уточнено поняття міграційної установки і міграційної готовності. На цій основі розроблено схему аналізу міграційного потенціалу населення, яка може застосовуватись як на рівні підприємства, установи, так і на регіональному та національному рівнях. За даними соціологічного опитування незайнятого населення міста Львова вивчено міграційний досвід респондентів і з’ясовано основні причини міграції (низький рівень оплати праці, відсутність роботи та бажання забезпечити гідний рівень життя своїм дітям). Результати дослідження засвідчили високий міграційний потенціал незайнятого населення міста Львова. Зокрема, майже половина безробітних осіб, котрі звертаються за допомогою до центру зайнятості, схильні до міграції за кордон, а кожен десятий з них має чіткі плани щодо працевлаштування за кордоном у найближчому майбутньому. Для осіб, котрі хотіли б виїхати на тривалий термін чи постійне місце проживання за кордон, основними країнами «притягування» є: США, Канада, Німеччина. Країною тимчасових заробітків респонденти, як правило, обирали Польщу.
Подано ретроспективний огляд і висвітлено концептуальні підходи та напрацювання українських учених-регіоналістів, що стосуються дослідження соціально-демографічних імперативів розвитку та забезпечення функціонування трудового потенціалу суспільних систем, зокрема таких, як: регіональні суспільні системи, територіальні суспільні системи, територіальні міграційні системи. Обґрунтовано їх роль у розбудові економіки, громадянського суспільства, а також спрямованості країни на інформаційно-інноваційну модель розвитку. З’ясовано значущість видів інноваційної діяльності для загальнонаціонального і регіонального суспільно-економічного поступу. Наголошено, що соціальні імперативи інноваційного розвитку регіональних суспільних систем мають реалізовуватись у комплексному поєднанні, враховуючи такі підструктурні їх елементи, як економічний, демографічний, зокрема етноструктурний, соціогуманістичний, соціально-захисний, міграційний тощо. З врахуванням результатів соціологічних досліджень новітніх міграційних процесів визначено першочергові чинники модернізації економіки, посилення економічної конкурентоспроможності та самодостатності України і її регіонів.
соціально-демографічні імперативи, регіональні суспільні системи, інформаційно-інноваційна модель розвитку, міграційні процеси
На основі результатів авторського соціологічного дослідження висвітлено особливості територіальної та трудової мобільності населення Карпатського регіону. За допомогою аналізу рівня значущості та міри задоволеності основних компонент та чинників життєдіяльності респондентів виявлено найбільш узгоджені та найменш збалансовані позиції, останні з яких здатні стати факторами можливої еміграції населення.
мобільність населення, міграція, Карпатський регіон, територіальні міграційні системи
Цитування
Ryndzak O. T. Mechanisms of migration processes regulation: theoretical aspects / O. T. Ryndzak, M. M. Bil // Scientific Journal Association 1901 «SEPIKE». – 2016. – Vol. 12. – Р. 167-171. {re2017.02.073.007}
Міграційні явища та процеси: поняття, методи, факти: довідник. 2-ге вид., доп. і перероб. / У. Я. Садова, Р. Т. Теслюк, М. М. Біль, О. Т. Риндзак, О. П. Мульска та ін.; ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М. І. Долішнього НАН України»; редкол.: У. Я. Садова (наук. ред.). Львів, 2018. 224 с. {re2020.01.062.001}
Риндзак О. Т. Мобільність населення як передумова становлення територіальних міграційних систем (на прикладі Карпатського регіону). Регіональна економіка. 2013. № 1. С. 123-130. {re2020.01.062.003}
Міграційна активність студентської та учнівської молоді Карпатського регіону України (результати соціологічного дослідження): науково-аналітичне видання / ред.: Т. Г. Васильців, О. Т. Риндзак. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2020. 60 с. {re2020.04.065.005}
Міграційна активність студентської та учнівської молоді Карпатського регіону України (результати соціологічного дослідження) / ред.: Т. Г. Васильців, О. Т. Риндзак. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2020. 60 с. {re2021.01.029.004}
Риндзак О. Т. Соціальна вразливість населення та її понятійно-термінологічне забезпечення. Економіка та суспільство. 2021. № 33. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-33-79 {re2022.02.035.011}
Риндзак О. Т. Міграційна політика в Україні: виклики та інтеграційні перспективи: монографія / НАН України, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього». Львів: Каменяр, 2019. 422 с. {re2022.02.047.003}
Міграційна активність студентської та учнівської молоді Карпатського регіону України (результати соціологічного дослідження) / Т. Г. Васильців (ред.), О. Т. Риндзак, О. В. Махонюк. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2020. 60 с. {re2022.02.047.007}
Риндзак О. Т. Соціальна вразливість населення та її понятійно-термінологічне забезпечення. Економіка та суспільство. 2021. № 33. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-33-79 {re2023.03.058.012}
Риндзак О. Т. Соціальна вразливість населення та її понятійно-термінологічне забезпечення. Економіка та суспільство. 2021. № 33. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-33-79 {re2023.03.070.015}
УКР 
ENG
olichkar@yahoo.com
(050)101-0846
УДК 331.556.4; JEL J11, J61