Науково-практичний журнал
УКР   ENG
Регіональна економіка
   



Бідак Володимир Ярославович



Бідак Володимир Ярославович

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник

старший науковий співробітник відділу проблем соціально-гуманітарного розвитку регіонів, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України»

Контакти: vbidak1@gmail.com, (050)155-0545, (032)270-6445

Сторінки:



Співавтори



Бараняк Ігор Євгенович

Гладченко Марія Михайлівна

Риндзак Ольга Тадеївна

Садова Уляна Ярославівна

Цапок Сергій Олексійович



Публікації



Репозитарій ІРД НАНУ УДК 314.74:330.131.7:332.12(477.8); JEL J10, J61
Bidak V. Ya., Baranyak I. Ye Risk-generating features of the growing external migration activity of the population of the Carpathian region [Ризикогенні особливості підвищення зовнішньої міграційної активності населення Карпатського регіону]. Rehional'na ekonomika - Regional Economy. 2021. №1(99). P. 44-54. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2021-1-5.

Літер.: 17


На основі аналізу загальних і локальних тенденцій міграційних процесів, показників офіційної статистики, даних Державної міграційної служби України, Державної прикордонної служби України, а також експертних оцінок зрізу анкетної вибірки соціологічного опитування, проведеного у Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій і Закарпатській областях у фокусі дослідження середовища формування міграційної активності населення, дається аналітична характеристика та оцінка впливу міграційних чинників на соціально-демографічний розвиток регіону. Визначені ризикогенні особливості підвищення зовнішньої міграційної активності населення, демографічні та соціально-економічні наслідки міграції. Показано, що зовнішні міграції в Карпатському регіоні останніми роками набувають все більших обсягів, включно зі зміною вектора спрямування, та загалом виявляють свої особливості та специфіку. За результатами дослідження визначено, що критичними негативними наслідками процесів зростання міграційної активності населення Карпатського регіону України на сучасному етапі стали: асиметрія розвитку прикордонних територій; зростання професійно-кваліфікаційних дисбалансів на внутрішньому ринку праці, зокрема через скорочення підготовки, а відтак і пропозиції кваліфікованих робітників; втрата прошарку найбільш креативних осіб молодого працездатного віку; подальша інституціоналізація міграційних мереж і систем, що сприяють реалізації міграційних намірів населення; зменшення попиту на соціальні послуги, особливо освітні, звуження через це можливостей якісної організації навчального процесу в умовах зовнішньої конкуренції. Наголошено на ризиках і загрозах високої міграційної активності населення. Обґрунтовано потребу у виробленні нових пріоритетів регулювання міграційної ситуації в Карпатському регіоні. Доведено, що для упередження, мінімізації та усунення ризикогенних міграційних викликів, а також підвищення ефективності регіональної міграційної політики слід реалізувати інструменти в межах організаційного, економічного та інституційного механізмів, серед яких найважливішими є розвиток системи програмування регіональної міграційної політики, удосконалення організаційної системи регулювання міграційних процесів і запровадження моніторингу та інформаційно-аналітичного забезпечення управління процесами міграції. 
міграційна активність населення, міграційні ризики, ризикогенність, міграційні процеси, соціально-економічний розвиток, регіон, соціально-економічні наслідки міграції 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ УДК 331.55:330.131.7:36(477); JEL E24, J61
Бідак В. Я. Методологічні засади ідентифікації міграційних ризиків у фокусі конфліктної ситуації в Україні. Регіональна економіка. 2018. №3(89). С. 54-61. URL: http://re.gov.ua/doi/re2018.03.054_u.php.

Літер.: 12


Розкрито методологічні засади ризикогенності міграційних процесів у країні, спричинених факторами екзогенної та ендогенної дії (політичного, економічного, соціального характеру), щодо ідентифікації новітніх міграційних ризиків у контексті мілітарних загроз. Визначено класифікаційні ознаки типологізації ризиків, а також фактори їхнього утворення та акумуляції дефіцитності базових соціально захисних потреб вимушених мігрантів. Доведено, що в подоланні основного ризику життєзабезпечення вимушених мігрантів найсуттєвіше значення відіграє створення умов зайнятості та інших форм реалізації їхнього потенціалу на основі впровадження моніторингу міграційних процесів за соціально-економічними та демографічними індикаторами. Водночас налагодження ефективної соціальної інтеграції мігрантів у приймаючий регіон-соціум має нівелювати прояви ризиків інтеграції мігрантів: девіантних, майнових, захисних, соціоментальних. Обґрунтовано, що державна міграційна політика має працювати на випередження прояву соціальних ризиків (протидія масовому виїзду працездатного населення за межі України) шляхом впливу на відповідні міграційні чинники та покращення добробуту населення загалом. 
міграційні процеси, вимушена міграція, ризикогенність, міграційні ризики, соціальна захищеність мігрантів, внутрішньо переміщені особи 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ УДК 332.1:314.18:331.55:339.924
Бідак В. Я. Соціальні та демографічні імперативи дослідження суспільних систем українськими вченими-регіоналістами / В. Я. Бідак, С. О. Цапок, О. Т. Риндзак // Регіональна економіка. – 2014. – №3(73). – С. 121-130.

Літер.: 9


Подано ретроспективний огляд і висвітлено концептуальні підходи та напрацювання українських учених-регіоналістів, що стосуються дослідження соціально-демографічних імперативів розвитку та забезпечення функціонування трудового потенціалу суспільних систем, зокрема таких, як: регіональні суспільні системи, територіальні суспільні системи, територіальні міграційні системи. Обґрунтовано їх роль у розбудові економіки, громадянського суспільства, а також спрямованості країни на інформаційно-інноваційну модель розвитку. З’ясовано значущість видів інноваційної діяльності для загальнонаціонального і регіонального суспільно-економічного поступу. Наголошено, що соціальні імперативи інноваційного розвитку регіональних суспільних систем мають реалізовуватись у комплексному поєднанні, враховуючи такі підструктурні їх елементи, як економічний, демографічний, зокрема етноструктурний, соціогуманістичний, соціально-захисний, міграційний тощо. З врахуванням результатів соціологічних досліджень новітніх міграційних процесів визначено першочергові чинники модернізації економіки, посилення економічної конкурентоспроможності та самодостатності України і її регіонів. 
соціально-демографічні імперативи, регіональні суспільні системи, інформаційно-інноваційна модель розвитку, міграційні процеси 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ УДК 331.556.4:332.1(477.8)
Бідак В. Я. Соціальна діагностика територіальних міграційних систем / В. Я. Бідак, С. О. Цапок // Регіональна економіка. – 2013. – №1(67). – С. 114-122.

Літер.: 10


Досліджено систему індикаторів діагностики міграційної циркуляції робочої сили. Висвітлено результати аналізу експертного опитування трудових мігрантів щодо оцінки ними явища міграції, а також пов’язаних з нею ризиків та соціальних наслідків. Розглянуто доцільність поєднання кількісних статистичних показників з якісними індикаторами вибіркових соціологічних обстежень при вивченні міграційних процесів в умовах становлення територіальних міграційних систем як специфічно утворюваних ринків праці різного рівня організації. Запропоновано підходи до вивчення міграційної компонентної структури державної соціальної політики, включаючи необхідність соціального захисту трудових мігрантів та використання міграційного капіталу для розвитку економіки регіону. 
міграційні процеси, трудова міграція, територіальна міграційна система, соціологічні індикатори міграційної активності населення 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ УДК 330.342.146:314.17:332.1
Цапок С. О. Вплив демографічного розвитку на якість трудового потенціалу регіональних суспільних систем / С. О. Цапок, В. Я. Бідак // Регіональна економіка. – 2012. – №1(63). – С. 176-183.

Літер.: 12


Аналізуються сучасні тенденції соціально-демографічного розвитку України та її регіонів, обстоюється теза про першочергову необхідність покращання якісних параметрів деморозвитку за умов всезагальної глобалізації та зростання міграційної активності населення. Намічено низку підходів та практичних заходів щодо вдосконалення соціально-демографічної ситуації, зокрема на регіональному рівні функціонування суспільних систем. 
якісні характеристики трудового потенціалу, суспільні системи, тип відтворення населення, міграційні процеси 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ Садова У. Я. Розвиток соціально-демографічного потенціалу в контексті другого демографічного переходу / У. Я. Садова, С. О. Цапок, В. Я. Бідак // Регіональна економіка. – 2011. – №3(61). – С. 122-130. 

Розглядаються проблеми демовідтворення населення суспільних систем на постіндустріальному етапі їх розвитку. Досліджується специфіка формування соціально-демографічного потенціалу у взаємозв’язку з другим демографічним переходом. Акцентується увага на соціальній складовій цього розвитку з детермінацією чинників глобалізаційного соціально-економічного та соціально-психологічного порядку. Аналізуються порівняльні характеристики демовідтворювального процесу в областях Західного, в тому числі Карпатського регіону та типових областях інших регіонів країни з найнижчим рівнем демовідтворення. 
процеси деморозвитку, соціально-демографічний потенціал, регіональні суспільні системи, типи відтворення населення, другий демографічний перехід 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ Бідак В. Я. Міграційно-трудові мотивації носіїв духовно-інтелектуального потенціалу в регіональних суспільних системах / В. Я. Бідак // Регіональна економіка. – 2011. – №1(59). – С. 109-117. 

Розглядаються питання трудової, зокрема інтелектуальної міграції як індикатор реагування працеактивного населення регіону на соціально-економічні зміни. Досліджуються зовнішньоміграційні установки та мотиваційні регулятори міграційної поведінки носіїв духовно-інтелектуального потенціалу в регіональних суспільних системах. Аналізуються результати соціологічного обстеження наслідків трудової міграції як позитивного, так і негативного плану. Обґрунтовуються заходи економічного, нормативно-правового, організаційного, інституційного забезпечення ефективності реалізації державної міграційної політики. 
зовнішньоміграційні установки, мотиваційні регулятори, трудова інтелектуальна міграція, духовно-інтелектуальний потенціал, регіональні суспільні системи 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ Бідак В. Я. Ризики формування інституту соціального захисту населення України (на прикладі Львівської області) / В. Я. Бідак, М. М. Гладченко // Регіональна економіка. – 2010. – №1(55). – С. 163-171. 

Досліджено складові формування інституту соціального захисту населення, зокрема в регіональному вимірі. Проаналізовано низку ризиків, що перешкоджають належному функціонуванню цього інституту. Висвітлено чинники, які істотно знижують ефективність національної і регіональної політики соціального захисту в умовах фінансово-економічної кризи при акумуляції соціальних ризиків. Пропонується врахування особливостей соціально-економічного розвитку регіону в ув’язуванні з поліструктурністю його соціального середовища, диференціацією населення за його доходами при розробці соціально-захисних програм (на прикладі гірських районів Львівської області). 
система соціального захисту населення, інститут соціального захисту населення, ризики формування інституту соціального захисту населення 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ Цапок С. О. Сучасні тенденції деморозвитку та їх врахування у регіональній соціальній політиці / С. О. Цапок, В. Я. Бідак // Регіональна економіка. – 2009. – №4(54). – С. 133-139. 

На тлі розвитку світового населення розглядаються сучасні тенденції соціально-демографічного розвитку України та її регіонів, аналізуються взаємозв’язок демографічних і соціально-економічних чинників суспільного поступу, специфіка формування якісної визначеності людського потенціалу. Обстоюється теза про необхідність акцентування уваги на поліпшенні саме якісних параметрів народонаселення за умов всезагальної глобалізації та зростання міграційних потоків. Позначено низку підходів та практичних заходів щодо удосконалення соціально-демографічної ситуації, зокрема на регіональному рівні. 
народонаселення, демографічний перехід, тип відтворення населення, міграційні процеси, якісні характеристики людського потенціалу 



Цитування



Бідак В. Я. Класифікація чинників ризикогенності вимушеної міграції в Україні. Суспільні трансформації і безпека: людина, держава, соціум: матеріали доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції (17 червня 2016 р.). Львів: Львівський інститут МАУП, 2016. С. 133-136. URL: http://li-maup.edu.lviv.ua/uploads/media/content/zbirnyk_conf_2016.pdf {re2018.03.054.010}

Семів Л. К., Садова У. Я., Бідак В. Я. Формування середовища освітньої міграції населення Карпатського регіону: підхід до оцінювання. Методичні рекомендації / наук. ред. Т. Г. Васильців. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2019. 31 c. {re2021.01.029.006}

Бідак В. Я. Cоціально-захисні проблеми інтеграції внутрішньо переміщених осіб в умовах підвищеної ризикогенності суспільства. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2018. № 20(1). С. 47-51. {re2021.01.044.001}

Лихолат С. М., Васильців Т. Г., Бідак В. Я. Характеристика впливу міграційних процесів на соціально-економічний розвиток областей Карпатського регіону. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права: зб. наук. пр. 2020. Вип. 25. С. 62-70. {re2021.01.044.007}


Веб-майстер П. Попадюк