На основі аналізу загальних і локальних тенденцій міграційних процесів, показників офіційної статистики, даних Державної міграційної служби України, Державної прикордонної служби України, а також експертних оцінок зрізу анкетної вибірки соціологічного опитування, проведеного у Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій і Закарпатській областях у фокусі дослідження середовища формування міграційної активності населення, дається аналітична характеристика та оцінка впливу міграційних чинників на соціально-демографічний розвиток регіону. Визначені ризикогенні особливості підвищення зовнішньої міграційної активності населення, демографічні та соціально-економічні наслідки міграції. Показано, що зовнішні міграції в Карпатському регіоні останніми роками набувають все більших обсягів, включно зі зміною вектора спрямування, та загалом виявляють свої особливості та специфіку. За результатами дослідження визначено, що критичними негативними наслідками процесів зростання міграційної активності населення Карпатського регіону України на сучасному етапі стали: асиметрія розвитку прикордонних територій; зростання професійно-кваліфікаційних дисбалансів на внутрішньому ринку праці, зокрема через скорочення підготовки, а відтак і пропозиції кваліфікованих робітників; втрата прошарку найбільш креативних осіб молодого працездатного віку; подальша інституціоналізація міграційних мереж і систем, що сприяють реалізації міграційних намірів населення; зменшення попиту на соціальні послуги, особливо освітні, звуження через це можливостей якісної організації навчального процесу в умовах зовнішньої конкуренції. Наголошено на ризиках і загрозах високої міграційної активності населення. Обґрунтовано потребу у виробленні нових пріоритетів регулювання міграційної ситуації в Карпатському регіоні. Доведено, що для упередження, мінімізації та усунення ризикогенних міграційних викликів, а також підвищення ефективності регіональної міграційної політики слід реалізувати інструменти в межах організаційного, економічного та інституційного механізмів, серед яких найважливішими є розвиток системи програмування регіональної міграційної політики, удосконалення організаційної системи регулювання міграційних процесів і запровадження моніторингу та інформаційно-аналітичного забезпечення управління процесами міграції. 

міграційна активність населення, міграційні ризики, ризикогенність, міграційні процеси, соціально-економічний розвиток, регіон, соціально-економічні наслідки міграції 

Проведено огляд наявних теоретичних підходів щодо визначення територіальної міграційної системи. З’ясовано основні чинники, що впливають на процес формування міграційних зв’язків між Україною та Німеччиною. Особлива увага приділена історичним передумовам становлення сучасних українсько-німецьких міграційних потоків. На основі офіційних статистичних джерел оцінено зовнішньоторговельні зв’язки між Україною та Німеччиною, масштаби міграційних потоків між двома державами у 2005-2015 рр., чисельність, статево-вікову структуру, територіальний розподіл кількості українців, які офіційно проживають у Німеччині станом на кінець 2015 р. Сформульовано соціально-демографічний профіль пересічного українця-мігранта в Німеччині. Зроблено висновок, що посилення інтенсивності міграційних процесів у їх якісному зрізі між двома країнами може мати позитивні наслідки для України у вигляді нових інвестицій, збільшення товарообігу, трансферу знань. 

міграція, територіальна міграційна система, міжнародна міграція, міграційні зв’язки, структура населення 

Здійснено ретроспективний огляд ґрунтовних напрацювань учених Інституту за міграційною тематикою в період формування ринкових відносин і здобуття Україною незалежності. Охарактеризовано предметне коло дисертаційних робіт із зверненням уваги на проблему міграцій. Систематизовано напрями наукових досліджень з міграційного питання на основі здобутків учених при захисті дисертаційних робіт і публікації результатів дослідження у виданнях Інституту. Це дало змогу встановити, що до 2010 р. проблематика досліджень фокусувалась здебільшого на питаннях причин і наслідків міграції, її специфіки у транскордонному просторі, геопросторових аспектах. Здійснено загальну характеристику сучасних напрямів вивчення міграційних процесів у контексті діяльності відділу соціально-гуманітарного розвитку регіону Інституту. Узагальнено основні наукові здобутки щодо видавничої діяльності відділу, проведення заходів з обговоренням міграційної проблематики, прикладної апробації результатів досліджень. Представлено основні напрями наукових досліджень відділу через огляд науково-дослідних тем за період 2009-2014 рр., у яких міграційне питання займало ключову позицію. 

міграція, мобільність, міграційна активність, репатріація, соціально-економічна захищеність мігрантів, територіальна міграційна система 

Проаналізовано сучасний стан та тенденції розвитку демографічних процесів на Львівщині. Представлені основи теоретичної моделі прогнозування кількості населення, яка містить три взаємопов’язані блоки прогнозних показників – народжуваності, смертності, міграції. На основі зміни цих показників розраховано прогнозні тенденції до 2050 р. В результаті статистичного моделювання представлені практичні результати демографічного прогнозування, що подаються у трьох варіантах (песимістичному, середньому та оптимістичному) і можуть бути використані для формування напрямків розвитку регіональної демографічної політики. 

механічний рух населення, природний рух населення, прогнозування кількості населення, демографічний процес