Аналізуються демографічні характеристики соціально вразливих категорій населення. Зазначається, що потужна хвиля вимушеного переселення внаслідок повномасштабної війни Росії проти України спричинила суттєве зростання чисельності цієї категорії населення та наголошується на потребі в наданні їй соціальної допомоги. За результатами аналізу демографічна ситуація в Карпатському регіоні України на початок 2022 р. характеризується як відносно несприятлива: падіння народжуваності, помітний процес демографічного старіння, висока частка осіб з особливими потребами. Аналіз соціально-демографічної статистики попередніх років і сучасних демографічних процесів вказує на ймовірне прискорення зростання частки соціально вразливих груп населення, які формуватимуться внутрішньо переміщеними особами (ВПО) та мешканцями регіону. Головними завданнями органів регіональної та місцевої влади визначаються вирішення нагальних проблем ВПО, розширення місткості соціальної інфраструктури, забезпечення ефективної зайнятості в регіоні, соціалізація ВПО та їхня суспільна інтеграція, розроблення та реалізація регіональних програм поліпшення процесів демовідтворення. 

соціально-економічна вразливість, Карпатський регіон, внутрішньо переміщені особи, соціально вразливі категорії населення, мігранти, демографія 

Голодомор-геноцид 1932-1933 рр. спричинив значне скорочення чисельності населення та суттєво деформував основні параметри демографічної стійкості країни. Джерельною базою дослідження є дані переписів населення 1897, 1926, 1937 та 1939 рр., матеріали поточної демографічної статистики 1920-х рр., архівні джерела. Методом повздовжнього аналізу визначено коефіцієнти зміни чисельності населення в міжпереписні періоди. Розрахунки за даними переписів 1926 і 1939 рр. виявили суттєві невідповідності в коефіцієнтах дожиття для жіночих вікових груп у діапазоні 33-57 рр. Зважаючи на демографічну катастрофу 1932-1933 рр. і смертність у до – та післяголодоморні роки, чисельність цих когорт у 1939 р. мала би бути суттєво меншою. Виявлено, що в 1932-1933 рр. мав би початися демографічний перехід, однак значне погіршення політичних і суспільних умов на початку 1930-х рр. і відновлення в 1937-1938 рр. високого рівня народжуваності вказують на незавершеність першого етапу цього переходу. Розрахунок чисельності жінок та аналіз народжуваності в 1924-1929 рр. засвідчив потенційне зростання народжуваності в подальші 1930-1933 рр. Обчислено непрямі демографічні втрати в 1930-1936 рр. – щорічно 310-430 тис. осіб для 1930, 1931, 1937 і 1938 рр., від 630 тис. осіб до 1 млн для 1932-1936 рр. Такий значний обсяг непрямих втрат суттєво знизив демографічну стійкість передусім українського села. 

демографічне відтворення, 1920-1930 рр., УСРР, статево-вікова структура населення, Голодомор-геноцид 1932-1933 рр., метод повздовжнього аналізу, демографічна стійкість 

Проаналізовано головні особливості сучасної української міграції. Оцінено трансформацію східного й західного векторів зовнішньої трудової міграції та регіональні масштаби вимушених внутрішніх переміщень населення в Україні. Показано наявні та можливі економічні й соціальні аспекти взаємодії цих видів міграції. Наголошено на головних наслідках міграцій, а саме на зростанні навантажень на регіональних ринках праці та здешевленні робочої сили. Окреслено основні риси самоорганізації громад українських мігрантів, роль міжнародних організацій у цьому процесі. Відзначено головні секторальні особливості працевлаштування внутрішньо переміщених осіб в Україні. Обґрунтовано необхідність застосування нових підходів і методик аналізу інтеграційних процесів у регіонах-реципієнтах найбільшої кількості мігрантів для попередження чи залагодження конфліктів між корінним і прибулим населенням. 

зовнішня трудова міграція, внутрішньо переміщені особи (ВПО), самоорганізація, громада мігрантів, ринок праці 

Здійснено ретроспективний огляд ґрунтовних напрацювань учених Інституту за міграційною тематикою в період формування ринкових відносин і здобуття Україною незалежності. Охарактеризовано предметне коло дисертаційних робіт із зверненням уваги на проблему міграцій. Систематизовано напрями наукових досліджень з міграційного питання на основі здобутків учених при захисті дисертаційних робіт і публікації результатів дослідження у виданнях Інституту. Це дало змогу встановити, що до 2010 р. проблематика досліджень фокусувалась здебільшого на питаннях причин і наслідків міграції, її специфіки у транскордонному просторі, геопросторових аспектах. Здійснено загальну характеристику сучасних напрямів вивчення міграційних процесів у контексті діяльності відділу соціально-гуманітарного розвитку регіону Інституту. Узагальнено основні наукові здобутки щодо видавничої діяльності відділу, проведення заходів з обговоренням міграційної проблематики, прикладної апробації результатів досліджень. Представлено основні напрями наукових досліджень відділу через огляд науково-дослідних тем за період 2009-2014 рр., у яких міграційне питання займало ключову позицію. 

міграція, мобільність, міграційна активність, репатріація, соціально-економічна захищеність мігрантів, територіальна міграційна система