старший науковий співробітник відділу проблем соціально-гуманітарного розвитку регіонів, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»
Акцентовано на проблеми дестабілізації національної економіки України та її регіональних ринків в умовах війни. Визначено ключові виклики регіональному розвитку в короткостроковому періоді. Указано на довгострокові виклики розвитку регіональних ринків праці й доведено, що політика нівелювання їх має базуватися на зміцненні конкурентоспроможності та посиленні конвергенції з ринками праці ЄС. Охарактеризовано найкритичніші тенденції соціальної стабільності в регіонах. Наведено статистичні параметри зареєстрованого регіонального ринку праці в частині пропозиції праці та в частині попиту на працю до та під час війни. Виокремлено причини низького рівня зареєстрованого безробіття в регіонах. Проаналізовано рівень збалансованості регіональних ринків праці, ідентифіковано основні ризики й загрози їх функціонуванню та розвитку. На основі аналізу регіонального сукупного попиту й сукупної пропозиції у 2008, 2014 і 2021 рр. розраховано та оцінено рівень збалансованості кон’юнктури вітчизняного ринку праці. Визначено три типи праценадлишкових регіонів. Окреслено пріоритети державної політики стабілізації функціонування і забезпечення розвитку регіональних ринків праці в Україні.
регіональна політика, ринок праці, просторові дисбаланси, виклики, ризики, загрози, дестабілізаційні процеси, війна
Обґрунтовано актуальність формування та реалізації державної політики забезпечення зайнятості населення в умовах сучасних тенденцій і процесів цифровізації економіки. Визначено найбільш суттєві характеристики сфери зайнятості в умовах цифровізації економіки, зокрема кількісну гнучкість, функціональну гнучкість, просторово-часову гнучкість. Ідентифіковано сфери економіки, в яких найбільш затребувані нові професії в Україні в умовах розвитку процесів цифровізації національної економіки, зокрема інформаційно-комунікаційні технології, біотехнології, медицина, енергетична сфера, енергомережі та управління енергоспоживанням, транспорт, особливо водний та авіація, освіта та екологія. Визначено напрями, сфери, галузі та конкретні підгалузі, де утворюються нові професії, затребувані в умовах цифровізації економіки. Вказано на провідну роль сектору інформаційно-комунікаційних технологій, розвиток якого значною мірою визначає появу нових професій. Доведено, що глобальні та українські ринки праці реформуються під впливом стрімкого розвитку сфери ІКТ, що призводить до зміни концепцій праці та формування нових трудових відносин. Показано, що розвиток процесів цифровізації дисбалансує попит і пропозицію на ринках праці багатьох країн, включно з Україною, призводить до проблеми неефективної політики зайнятості, яка не відповідає викликам, новим правилам і принципам швидкого зростання ринків праці. Зроблено висновки, що за такої ситуації нові форми зайнятості охоплюють великий інноваційний потенціал, а також тіньові аспекти (неформальні домовленості), котрі загострюють проблему недостатнього наповнення соціальних фондів і скорочення податкових надходжень до державного бюджету. Визначено пріоритети ефективної політики зайнятості в Україні за глобальної цифровізації економічних відносин, які ґрунтуються на принципах флексік’юріті, передовому досвіді та впровадженні інноваційних рішень за умови побудови взаємовигідних і соціально відповідальних відносин роботодавця з працівником.
зайнятість, інноваційні форми, цифровізація економіки, державна політика
Обґрунтовано актуальність використання креативних та інформаційно-знаннєвих чинників під час формування та реалізації регіональної політики смарт-спеціалізації. Проаналізовано методичні підходи, які використовуються для оцінювання впровадження в економіці креативних та інформаційно-знаннєвих чинників. Здійснено порівняльну характеристику міжнародних і регіональних систем оцінювання креативних та інформаційно-знаннєвих компонент економічного зростання. Вказано на недоліки та недосконалості використовуваних методичних підходів. Розроблено систему індикаторів авторського тривекторного підходу (за напрямами: (1) інтелектуалізація економіки, (2) цифровізація економіки і суспільства, (3) технологічна модернізація) до аналізування креативних та інформаційно-знаннєвих чинників у реалізації моделі смарт-спеціалізації на регіональному рівні. Обґрунтовано методичну послідовність аналізування креативних та інформаційно-знаннєвих чинників при реалізації стратегій смарт-спеціалізації у регіонах ЄС. Враховано аспект оцінювання соціально-економічних наслідків для регіонального розвитку за результатами застосування креативних та інформаційно-знаннєвих чинників.
регіональна політика, соціально-економічний розвиток регіонів, смарт-спеціалізація, креативні та інформаційно-знаннєві чинники
Досліджено особливості формування українсько-польських відносин у контексті міграції. Увагу зосереджено на головних тенденціях асиметричного розвитку прикордонних регіонів на прикладі Львівської області і Підкарпатського воєводства. Під час порівняльного аналізу виявлено ознаки конвергенції регіонів (за демографічними показниками) і точки асиметрії їх розвитку (за соціально-економічними параметрами), на основі чого сформульовано основні фактори притягання і виштовхування у міграційних процесах прикордоння. Оцінено величину міжрегіональних диспропорцій і підтверджено вплив міждержавної міграції на рівень асиметрії розвитку прикордонних територій, особливо в частині економічних показників(середньомісячних доходів населення і подушного валового регіонального продукту). Розглянуто інтенсивність механічного руху населення в межах Львівського і Підкарпатського регіонів у розрізі видів міграції, виокремлено основні міграційні орієнтації мешканців цих територій. З’ясовано роль і вимоги до політики транскордонного співробітництва у вирішенні проблем асиметрії міжрегіонального розвитку та підвищення соціально-економічного потенціалу прикордонних територій України і Польщі.
міграція населення, міжрегіональна конвергенція, асиметрія розвитку, прикордонний регіон, транскордонна співпраця
17 червня 2016 р. відбулась Всеукраїнська науково-практична конференція «Суспільні трансформації і безпека: людина, держава, соціум», співорганізаторами котрої виступили ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України» та Львівський інститут Міжрегіональної Академії управління персоналом (МАУП). Проведена конференція стала продовженням роботи філії кафедри менеджменту організацій Львівського інституту МАУП, що діє при відділі соціально-гуманітарного розвитку регіону під керівництвом доктора економічних наук, професора У. Я. Садової, і засвідчила багаторічну традицію співпраці Львівського інституту МАУП з представниками академічної науки.
Розроблено та обґрунтовано науково-методичні засади побудови інтегрального індексу середовища соціально-економічної захищеності мігрантів в Україні на базі п’яти груп показників – захищеність відтворення (ризики та нормальні умови, необхідні для виховання дітей, підтримки здоров’я, створення та збереження сім’ї); захищеність життєвого рівня (достатній рівень сукупного доходу і споживання, необхідні житлово-побутові умови); захищеність розвитку (можливості доступу людей до освіти, історичних і культурних цінностей, фізкультури і спорту); захищеність роботи (можливості зайнятості, реалізації професійних вмінь, професійного зростання, відтворення професійних навиків, отримання заробітку, адекватного трудовим зусиллям і кваліфікації, забезпечення безпеки й охорони праці) та захищеність навколишнього і соціального середовища (ризики для людини через незадовільний стан природного середовища, а також рівень злочинності й інших форм прояву антисоціальної поведінки). На основі розрахованих в інтегральному показнику базисних індексів багатомірних середніх величин визначено вплив факторів соціально-економічної захищеності населення на приріст зовнішньої міграції в країні за період з 2005 по 2014 рр. та оцінено динаміку середовища захищеності власне мігрантів як особливо вразливої соціальної групи.
міграція, міграційно активне населення, соціально-економічна захищеність, інтегральний індекс середовища захищеності
Стратегічним пріоритетом у державній та регіональній політиці на шляху подолання демографічної кризи в Україні має стати поліпшення стану здоров’я населення та залучення для цього всіх необхідних засобів. Запропонована методика побудови інтегрального показника здоров’я населення, яка дає можливість здійснювати обґрунтовані порівняння рівня здоров'я не лише в часовому, а й просторовому векторах. Методика слугуватиме основою для визначення ключових проблем громадського здоров’я та напрямів поліпшення його стану як у регіоні, так і в країні загалом.
громадське здоров'я, рівень здоров'я, інтегральний індекс здоров'я
Цитування
Левицька О. О. Особливості сучасних міграційних процесів в українсько-польському прикордонні / О. О. Левицька, О. В. Махонюк // Суспільні трансформації у XXI столітті: людина, держава, соціум : матеріали доп. ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Львів, 17 червня 2016 р.) / [редкол.: Л. І. Лелик, У. Я.Садова, О. С. Гринькевич та ін.] ; Львівський інститут МАУП. – Львів, 2016. – С. 160-165. {re2016.04.031.006}
Levytska O., Mulska O., Ivanyuk U., Kunytska-Ilyash M., Vasyltsiv T., Lupak R. Modelling the Conditions Affecting Population Migration Activity in the Eastern European Region: The Case of Ukraine. Tem Journal. 2020. Vol. 9(2). Pp. 507-514. DOI: https://doi.org/10.18421/TEM92-12 {re2020.03.081.018}
Мульска О. П., Левицька О. О., Куцик В. І. Державна політика забезпечення інноваційних форм зайнятості в умовах цифровізації економіки. Регіональна економіка. 2020. № 3. С. 81-90. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2020-3-9 {re2020.04.106.012}
Levytska O. Border migration processes in Ukraine: Developing responses to emerging vulnerabilities. Migration Letters. 2022. Vol. 19(2). Pp. 159-170. DOI: https://doi.org/10.33182/ml.v19i2.1614 {re2023.03.058.007}
Варналій З. С., Васильців Т. Г., Левицька О. О. Міграційна безпека держави як основа збереження та розвитку інтелектуального капіталу економіки України. Економіка України. 2022. № 9 (730). С. 3-20. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.09.003 {re2023.03.058.008}
Mulska O., Vasyltsiv T., Levytska O., Osinska O., Kunytska-Iliash M. Assessment of environment of an area’s social vulnerability: ecological aspect. Agricultural and Resource Economics. 2022. Vol. 8(3). Pp. 60-80. DOI: https://doi.org/10.51599/are.2022.08.03.04 {re2023.03.058.016}
Mulska O., Vasyltsiv T., Levytska O., Osinska O., Kunytska-Iliash M. Assessment of environment of an area’s social vulnerability: ecological aspect. Agricultural and Resource Economics. 2022. Vol. 8(3). Pp. 60-80. DOI: https://doi.org/10.51599/are.2022.08.03.04 {re2023.03.070.012}
Васильців Т., Левицька О., Рудковський О. Структурні диспропорції і дисбаланси ринку праці областей Карпатського регіону України в умовах війни: тенденції, загрози, орієнтири політики стабілізації й використання можливостей. Економіка та суспільство. 2022. № 37. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-37-37 {re2023.04.035.004}
Гринькевич О. С., Садова У. Я., Левицька О. О. Міжнародний досвід моніторингу працевлаштування випускників та шляхи його застосування в Україні. Демографія та соціальна економіка. 2019. № 1(35). С. 126-138. DOI: https://doi.org/10.15407/dse2019.01.126 {re2023.04.035.006}
Hrynkevych O., Levytska O., Baranyak I. Human resources for regional development in Ukraine: A roadmap for forecasting and determining a regional training request. Regional Science Policy and Practice. 2023. Vol. 15(1). Pp. 95-107. DOI: https://doi.org/10.1111/rsp3.12625 {re2024.02.084.010}
Васильців Т., Левицька О., Рудковський О. Структурні диспропорції і дисбаланси ринку праці областей карпатського регіону України в умовах війни: тенденції, загрози, орієнтири політики стабілізації й використання можливостей. Економіка та суспільство. 2022. № 37. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-37-37 {re2024.02.084.012}
УКР 
ENG
o.levytska@gmail.com
(067)773-5481
УДК 331.5; JEL J21, J44, E24