старший науковий співробітник відділу проблем соціально-гуманітарного розвитку регіонів, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»
Дослідження соціальної вразливості населення запропоновано здійснювати через градацію рівнів соціальної резилентності, яка є структурною і композиційною характеристиками стану економічної системи, а також відображає функціонування таких сфер, як якість соціально-трудових відносин, рівень і якість життя, демографічна, екологічна та продовольча безпека. Визначено, що принципами реалізації моніторингу соціальної резилентності – вразливості є комплексність, системність, ієрархічність, адекватність показників, однозначність і пролонгованість. Аргументовано, що оптимальна етапізація методичного підходу до дослідження соціальної вразливості передбачає формування системи компонент та індикаторів (розділених на регресори та каталізатори); обґрунтування раціональної методики нормування показників, ураховуючи порогові величини; визначення динамічних коефіцієнтів вагової значущості індикаторів і складових; побудову просторово-темпоральних рядів емпіричних показників соціальної резилентності. Науково-прикладна значущість методичного підходу полягає у визначенні векторів порогових значень індикаторів соціальної резилентності (нижнє граничне – верхнє граничне; нижнє оптимальне – верхнє оптимальне) як допустимих інтервалів перебування системи в стані динамічної рівноваги.
вразливість, соціальна сфера, резилентність, населення, територія, метод, індикатори, пороги, система
Обґрунтовано, що дедалі більш активні деструктивні міграційні процеси, характерні для сучасного етапу соціально-економічного розвитку України, перешкоджають формуванню ресурсного базису забезпечення ефективного розвитку національної економіки та посилюють дестабілізаційний характер впливу ризиків і загроз у розрізі всіх сфер суспільно-економічного обміну. Доведено, що зовнішні міграційні процеси (інтелектуальна, трудова та стаціонарна міграція молоді (сімей)), а також новітні форми міграції бізнесу, інтелектуальної власності та технологій набули критичних обсягів, що загрожує сталому розвитку національної економіки (поглиблюють соціально-демографічні диспропорції, є загрозою для національної та економічної безпеки через втрату ресурсного забезпечення, ускладнення та погіршення процесів економічного відтворення і відродження). Задля забезпечення ефективного регулювання міграцій населення і досягнення позитивного впливу цих процесів на зміцнення економічної безпеки національної економіки України визначено відповідний інструментарій державного регулювання міграції за складовими економічної безпеки держави, упровадження якого дає змогу забезпечити реалізацію стратегічних пріоритетів розвитку національної економіки завдяки зростанню інвестиційного потенціалу (інвестиційна безпека), ефективізації використання міграційних трансфертів і розвитку ринку міграційного капіталу (фінансова безпека), мінімізації деструктивних змін у соціально-демографічній сфері (соціальна, демографічна безпека), подолання галузево-секторальних і територіальних дисбалансів (виробнича безпека) і комерціалізації наукових розробок (інноваційно-технологічна безпека).
Ідентифіковано основні детермінанти поглиблення соціальної резилентності території. На основі просторового підходу та використання методу інтегрального оцінювання досліджено рівень соціальної вразливості населення (2019 р.). Виявлено, що області Західної України (крім Львівської області) мають найбільші значення емпіричного показника соціальної вразливості, що окреслено особливими тенденціями соціально-економічного розвитку визначених областей. Доведено, що інтенсифікація міграційних процесів і соціально-економічні умови розвитку території об’єктивно позначаються на головних характеристиках соціальної системи. Обґрунтовано, що мінімізація поширення соціальної вразливості в регіонах України вимагає формування ефективного механізму державної політики забезпечення соціальної резилентності території.
Розвинуто теоретичні засади дослідження споживчої поведінки населення з розкриттям змісту поведінки в економічній теорії, визначенням її видів і специфіки процесу споживання. Вказано на виміри й об’єкти аналізування споживчої поведінки, виявлено концептуальні відмінності її розуміння на різних інституційно-просторових рівнях, зокрема на рівні домогосподарств. Проаналізовано споживацьку, інвестиційну та заощаджувальну активності домогосподарств у регіонах України. Визначено структуру споживчих витрат домогосподарств у регіонах України зі споживацькими, інвестиційними та заощаджувальними орієнтирами, що підтвердило низькі інвестиційні активності в умовах нестабільності.
Досліджено питання актуальності запровадження системи фінансового контролю розвитку об’єднаних територіальних громад в Україні. Зроблено висновки щодо особливостей, мети та завдань фінансового контролю розвитку територіальних громад. Уточнено сутність поняття фінансового контролю розвитку територіальних громад. Наведено результати аналізу низки показників фінансового розвитку об’єднаних територіальних громад Львівської області та зроблено висновки в контексті диспропорцій фінансового забезпечення розвитку громад. Розроблено авторський методичний підхід до побудови інтегрального коефіцієнта рівня фінансової спроможності територіальних громад регіону. Здійснено аналіз стану фінансової спроможності об’єднаних територіальних громад Львівської області. Зроблено висновок, що імплементація цих практик аналізування може використовуватися як достатньо інформативний засіб фінансового контролю розвитку територіальних громад. Окреслено й інші перспективні напрями щодо засобів удосконалення фінансового контролювання процесів соціально-економічного розвитку громад.
соціально-економічний розвиток територій, моніторинг, контроль, фінансові інструменти, фінансові засоби, регіональний розвиток, стале зростання територій
Обґрунтовано актуальність формування та реалізації державної політики забезпечення зайнятості населення в умовах сучасних тенденцій і процесів цифровізації економіки. Визначено найбільш суттєві характеристики сфери зайнятості в умовах цифровізації економіки, зокрема кількісну гнучкість, функціональну гнучкість, просторово-часову гнучкість. Ідентифіковано сфери економіки, в яких найбільш затребувані нові професії в Україні в умовах розвитку процесів цифровізації національної економіки, зокрема інформаційно-комунікаційні технології, біотехнології, медицина, енергетична сфера, енергомережі та управління енергоспоживанням, транспорт, особливо водний та авіація, освіта та екологія. Визначено напрями, сфери, галузі та конкретні підгалузі, де утворюються нові професії, затребувані в умовах цифровізації економіки. Вказано на провідну роль сектору інформаційно-комунікаційних технологій, розвиток якого значною мірою визначає появу нових професій. Доведено, що глобальні та українські ринки праці реформуються під впливом стрімкого розвитку сфери ІКТ, що призводить до зміни концепцій праці та формування нових трудових відносин. Показано, що розвиток процесів цифровізації дисбалансує попит і пропозицію на ринках праці багатьох країн, включно з Україною, призводить до проблеми неефективної політики зайнятості, яка не відповідає викликам, новим правилам і принципам швидкого зростання ринків праці. Зроблено висновки, що за такої ситуації нові форми зайнятості охоплюють великий інноваційний потенціал, а також тіньові аспекти (неформальні домовленості), котрі загострюють проблему недостатнього наповнення соціальних фондів і скорочення податкових надходжень до державного бюджету. Визначено пріоритети ефективної політики зайнятості в Україні за глобальної цифровізації економічних відносин, які ґрунтуються на принципах флексік’юріті, передовому досвіді та впровадженні інноваційних рішень за умови побудови взаємовигідних і соціально відповідальних відносин роботодавця з працівником.
зайнятість, інноваційні форми, цифровізація економіки, державна політика
Системна криза банківського сектору та кредитної компоненти фінансової безпеки, нестабільний валютний курс, нерозвинуті парабанківський фінансовий сектор і фондовий ринок, зростання обсягів боргових зобов’язань України, низький рівень фінансово-економічної ефективності суб’єктів реального сектору економіки є екзистенційними передумовами для формування та реалізації державної політики зміцнення фінансової безпеки України шляхом протидії ухиленню від сплати податків із використанням офшорних зон. Обґрунтовано стратегічні пріоритети державної політики зміцнення фінансової безпеки держави та їх узгодження з політикою протидії ухиленню від сплати податків з використанням офшорних зон. Ідентифіковано чотири структурні зміни (зрушення), що мають відбутися у визначеному напрямі, з яких пріоритетною є зміцнення бюджетної компоненти фінансової безпеки країни. Надалі слід забезпечити акумулювання в країні капіталу, який буде використовуватися в банківській та парабанківській фінансових системах. Третім напрямом державної політики у сфері протидії ухиленню від сплати податків з використанням офшорних юрисдикцій визначено покращення боргової безпеки держави. Четвертий напрям державної політики вбачається у зміцненні фінансової безпеки держави засобом посилення фінансової безпеки суб’єктів реального сектору економіки. Метою державної політики зміцнення фінансової безпеки визначено зміцнення фінансової безпеки України шляхом протидії ухиленню від сплати податків з використанням офшорних юрисдикцій. Авторами обґрунтовано напрями посилення фінансової безпеки країни як складові мети державної політики, які узгоджені з відповідними стратегічними завданнями. На основі авторської моделі державної політики визначено стратегічні пріоритети державної політики деофшоризації економіки України шляхом протидії ухиленню від сплати податків з використанням офшорних юрисдикцій.
фінансова безпеки держави, стратегічні пріоритети, офшорні юрисдикції, ухилення від сплати податків
Розроблено та обґрунтовано науково-методичні засади побудови інтегрального індексу середовища соціально-економічної захищеності мігрантів в Україні на базі п’яти груп показників – захищеність відтворення (ризики та нормальні умови, необхідні для виховання дітей, підтримки здоров’я, створення та збереження сім’ї); захищеність життєвого рівня (достатній рівень сукупного доходу і споживання, необхідні житлово-побутові умови); захищеність розвитку (можливості доступу людей до освіти, історичних і культурних цінностей, фізкультури і спорту); захищеність роботи (можливості зайнятості, реалізації професійних вмінь, професійного зростання, відтворення професійних навиків, отримання заробітку, адекватного трудовим зусиллям і кваліфікації, забезпечення безпеки й охорони праці) та захищеність навколишнього і соціального середовища (ризики для людини через незадовільний стан природного середовища, а також рівень злочинності й інших форм прояву антисоціальної поведінки). На основі розрахованих в інтегральному показнику базисних індексів багатомірних середніх величин визначено вплив факторів соціально-економічної захищеності населення на приріст зовнішньої міграції в країні за період з 2005 по 2014 рр. та оцінено динаміку середовища захищеності власне мігрантів як особливо вразливої соціальної групи.
міграція, міграційно активне населення, соціально-економічна захищеність, інтегральний індекс середовища захищеності
Порушено актуальні проблеми вдосконалення соціальної політики у справах дітей в Україні. Розглядаються методичні питання аналізу рівня та якості їх життя. Запропоновано алгоритм розрахунку інтегрального індексу добробуту дитини.
добробут дитини, рівень життя населення, інтегральний індекс добробуту населення
Цитування
Міграційні явища та процеси: поняття, методи, факти: довідник. 2-ге вид., доп. і перероб. / У. Я. Садова, Р. Т. Теслюк, М. М. Біль, О. Т. Риндзак, О. П. Мульска та ін.; ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М. І. Долішнього НАН України»; редкол.: У. Я. Садова (наук. ред.). Львів, 2018. 224 с. {re2020.01.062.001}
Levytska O., Mulska O., Ivanyuk U., Kunytska-Ilyash M., Vasyltsiv T., Lupak R. Modelling the Conditions Affecting Population Migration Activity in the Eastern European Region: The Case of Ukraine. Tem Journal. 2020. Vol. 9(2). Pp. 507-514. DOI: https://doi.org/10.18421/TEM92-12 {re2020.03.081.018}
Мульска О. П., Левицька О. О., Куцик В. І. Державна політика забезпечення інноваційних форм зайнятості в умовах цифровізації економіки. Регіональна економіка. 2020. № 3. С. 81-90. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2020-3-9 {re2020.04.106.012}
Lykholat S., Mulska O., Rozhko N. Labour Market of Ukraine in the Conditions of Intensification of Migration Population Processes. Economics, Entrepreneurship, Management. 2020. Vol. 7(1). Рр. 25-34. DOI: https://doi.org/10.23939/eem2020.01.025 {re2020.04.106.013}
Мульска О. П., Гудзовата О. О. Виклики фінансової глобалізації для розвитку територій України: напрями мінімізації та регулювання. Бізнес Інформ. 2021. № 1. C. 164-170. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2021-1-164-170 {re2021.01.081.008}
Рущишин Н., Мульска О. Механізм забезпечення соціальної стабільності в умовах інтенсифікації міграційних процесів. Економіка та суспільство. 2021. № 29. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-29-41 {re2022.01.031.032}
Mulska O., Vasyltsiv T., Shushkova Yu., Kloba L., Parfenyuk Ye. Assessment of the population’s social resilience environment (the case of the Carpathian region of Ukraine). Problems and Perspectives in Management. 2022. Vol. 20(1). Pp. 407-421. DOI: https://doi.org/10.21511/ppm.20(1).2022.33 {re2022.02.035.015}
Voznyak Н., Mulska O., Bil M. Migration aspirations of territory population: A case study of Ukraine. Problems and Perspectives in Management. 2021. Vol. 19(2). Рp. 217-231. DOI: http://dx.doi.org/10.21511/ppm.19(2).2021.18 {re2022.02.047.001}
Біль М. М., Мульска О. П., Бараняк І. Є., Махонюк О. В., Карп'як М. О. Оцінювання впливу міграційної мобільності молоді на людський потенціал Карпатського регіону. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2021. 67 с. {re2022.02.047.013}
Мульска О. П., Бараняк І. Є., Іванюк У. В., Колосінська М. І. Соціально-демографічні чинники та міграційні процеси населення Карпатського регіону. Ефективна економіка. 2019. № 11. DOI: https://doi.org/10.32702/2307-2105-2019.11.66 {re2022.04.050.007}
Васильців Т. Г., Мульска О. П., Лупак Р. Л. Бідак В. Я. Збереження людського капіталу України в умовах війни (чинник соціальної вразливості населення): постановка проблеми. Вісник Львівського торговельно-економічного університету. Економічні науки. 2022. № 67. С. 43-48. DOI: https://doi.org/10.36477/2522-1205-2022-67-06 {re2023.03.058.014}
Mulska O., Vasyltsiv T., Levytska O., Osinska O., Kunytska-Iliash M. Assessment of environment of an area’s social vulnerability: ecological aspect. Agricultural and Resource Economics. 2022. Vol. 8(3). Pp. 60-80. DOI: https://doi.org/10.51599/are.2022.08.03.04 {re2023.03.058.016}
Mulska O., Vasyltsiv T., Levytska O., Osinska O., Kunytska-Iliash M. Assessment of environment of an area’s social vulnerability: ecological aspect. Agricultural and Resource Economics. 2022. Vol. 8(3). Pp. 60-80. DOI: https://doi.org/10.51599/are.2022.08.03.04 {re2023.03.070.012}
Семів Л. К., Мульска О. П. Соціальна вразливість населення України: концептуально-просторове моделювання. Регіональна економіка. 2022. № 1(103). С. 31-42. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2022-1-3 {re2023.03.070.013}
Мульска О. Міграційні ризики та загрози стабільного розвитку національної економіки як стратегічні об’єкти політики регулювання. Економічний аналіз: зб. наук. пр. 2021. Т. 31(2). С. 34-43. DOI: https://doi.org/10.35774/econa2021.02.034 {re2023.04.035.002}
УКР 
ENG
oliochka.mulska@gmail.com
(096)877-3213
УДК 316.34(35):303; JEL В41, С10, Н55