Науково-практичний журнал
УКР   ENG
Регіональна економіка
   



Семів Любов Казимирівна



Семів Любов Казимирівна

доктор економічних наук, професор

провідний науковий співробітник відділу проблем соціально-гуманітарного розвитку регіонів, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»; професор кафедри менеджменту та соціально-гуманітарних дисциплін, факультет фінансів та управління, Львівський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи»; професор кафедри менеджменту та соціального забезпечення, навчально-науковий інститут економічних та соціальних відносин, ДВНЗ «Університет банківської справи»

Контакти: semivlubov@gmail.com, semivlk@rambler.ru

Сторінки:



Співавтори



Андрусишин Наталія Іванівна

Бачинська Марія Володимирівна

Гузар Уляна Євгенівна

Мульска Ольга Петрівна

Садова Уляна Ярославівна

Семів Андрій Романович

Семів Роман Андрійович

Семів Сергій Романович

Шендер Анна Романівна

Шульц Світлана Леонідівна



Публікації



Репозитарій ІРД НАНУ УДК 316.34(35):303; JEL H55, I31
Семів Л. К., Мульска О. П. Соціальна вразливість населення України: концептуально-просторове моделювання. Регіональна економіка. 2022. №1(103). С. 31-42. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2022-1-3.

Літер.: 33


Ідентифіковано основні детермінанти поглиблення соціальної резилентності території. На основі просторового підходу та використання методу інтегрального оцінювання досліджено рівень соціальної вразливості населення (2019 р.). Виявлено, що області Західної України (крім Львівської області) мають найбільші значення емпіричного показника соціальної вразливості, що окреслено особливими тенденціями соціально-економічного розвитку визначених областей. Доведено, що інтенсифікація міграційних процесів і соціально-економічні умови розвитку території об’єктивно позначаються на головних характеристиках соціальної системи. Обґрунтовано, що мінімізація поширення соціальної вразливості в регіонах України вимагає формування ефективного механізму державної політики забезпечення соціальної резилентності території. 
вразливість, соціальна сфера, резилентність, безпека, інтегральний коефіцієнт, Карпатський регіон, індикатор 



Репозитарій ІРД НАНУ УДК [331.55:37]:[332.1:316.4.066](477.8); JEL F22, R23, I21
Семів Л. К., Бачинська М. В., Семів С. Р. Регіональні детермінанти середовища освітньої еміграції населення Карпатського регіону. Регіональна економіка. 2021. №1(99). С. 29-43. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2021-1-4.

Літер.: 26


Виявлено проблемні аспекти середовища освітньої еміграції в областях Карпатського регіону та обґрунтовано напрями їх регулювання. Проблемні аспекти середовища освітньої еміграції розглянуто в розрізі основних детермінант (визначальних факторів): потенціалу освітньої міграції; якості академічного середовища; мотивації освітньої міграції; співпраці університетів і промисловості в дослідженнях; інституційних умов в освітній сфері. Для оцінювання та аналізу середовища освітньої міграції, яке виштовхує студентську молодь за кордон, пропонується розрахунок регіонального індексу формування середовища освітньої міграції. Його обчислено за 28 показниками за даними 2017-2018 н. р. Відібрані показники характеризують різні умови формування середовища освітньої міграції: освітні, освітньо-наукові, інформаційні, соціально-економічні, політичні, соціально-демографічні, інноваційні, інституційні. Обґрунтовано основні напрями регулювання середовища освітньої міграції, які здійснюються у сфері соціальної, науково-технічної, економічної, освітньої, інформаційної політик держави. Запропоновані інструменти та заходи регулювання середовища освітньої міграції мають на меті сповільнення темпів освітньої еміграції населення, попередження ймовірних втрат ресурсного потенціалу й людського капіталу вітчизняних ЗВО та наукових шкіл. 
міграція, освітня міграція, середовище, показники, інтегральний індекс, Карпатський регіон, моніторинг, регулювання 



Репозитарій ІРД НАНУ УДК [331.55:37]:332.1; JEL I00, I21
Бачинська М. В., Семів Л. К., Семів С. Р. Аналіз освітніх міграційних процесів: регіональний аспект. Регіональна економіка. 2020. №4(98). С. 65-71. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2020-4-8.

Літер.: 10


Через посилення міждержавних міграційних потоків і розвиток якості системи вищої освіти в закордонних навчальних закладах більшу частку займає міграція з метою отримання освіти, що супроводжується переважно постійною міграцією та виїздом громадян України на постійне місце проживання за кордон. Проаналізовано освітні міграційні процеси в Україні у регіональному розрізі. Визначено основні регіональні центри вищої освіти. Зосереджена увага на міграційних намірах населення щодо навчання за кордоном і здійснена порівняльна характеристика освітніх систем різних країн. Охарактеризовано порядок та етапність вступної кампанії у зарубіжних навчальних закладах. Досліджено сутність та особливості освітньої міграції, а також виокремлено основні причини, які сприяють українським студентам у виборі зарубіжних навчальних закладів вищої освіти. Визначено основні причини та наслідки освітньої міграції, а також її потенційні можливості. Обґрунтовано певні вигоди та витрати, пов’язані з освітніми міграційними процесами. Запропоновано напрями розвитку освітньої міграції та ефективної міграційної політики в Україні та її регіонах. 
міграційні процеси, система освіти, трудова міграція, працевлаштування, освітня міграція 



Репозитарій ІРД НАНУ УДК 314.7:332.112(477.8); JEL С18, I20, O15
Семів Л. К. Методичний підхід до оцінки середовища освітньої міграції населення Карпатського регіону. Регіональна економіка. 2019. №3(93). С. 37-48. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2019-3-4.

Літер.: 4


Обґрунтовано роль і значення середовища освітньої міграції в активізації міграційних переміщень населення. Визначено його головні складові, окреслено їхні особливості. Запропоновано індикатори (показники) та визначено умови формування середовища освітньої міграції населення. Оцінено рівень сформованості середовища освітньої міграції в областях Карпатського регіону. Доведено, що «свобода руху знань» мотивує студентську молодь, викладачів і дослідників поєднувати освітню та дослідницьку діяльність з майбутнім працевлаштуванням за кордоном. Представлено процеси освітньої міграції у формі здобуття транскордонної освіти та академічної мобільності. Визначено поняття середовища освітньої міграції та охарактеризовано п’ять основних компонент його формування. Наведено перелік показників, які розробляє українська статистика, для кількісного представлення кожної складової середовища освітньої міграції. На основі методу багатовимірного (кластерного) аналізу розраховано регіональний індекс формування середовища освітньої міграції. Використання цього методу дає можливість перейти від оцінки середовища освітньої міграції за 28 показниками до побудови одного синтетичного показника. Отримані результати інтерпретовані за укрупненими групами показників та інтегральним показником. Застосування методичного підходу дозволяє бачити місце регіону за важливими параметрами розвитку середовища освітньої міграції населення, оцінити привабливість, можливості та загрози формування цього середовища в регіональному вимірі. 
міграція, освітня міграція, середовище, показники, інтегральний індекс, регіон, Карпатський регіон 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ УДК 338.46:37(477); JEL O14, F29
Семів Л. К., Семів А. Р. Сучасний етап формування економіки знань в Україні. Регіональна економіка. 2018. №2(88). С. 44-54. URL: http://re.gov.ua/doi/re2018.02.044_u.php.

Літер.: 22


Досліджено передумови формування економіки знань за індикаторами, що відображають розвиток сектору підвищеного попиту на знання в Україні. Розглянуто особливості залучення знаннєвих факторів в економіку України в розрізі окремих індикаторів рівня розвитку сектору підвищеного попиту на знання (розвиток високотехнологічного сектору, розмір інвестицій, зайнятість, об’єм і структура венчурного капіталу, участь приватного капіталу у фінансуванні НДККР, структура витрат на НДДКР за стадіями наукових досліджень, міждержавні потоки знань, а також міжнародна співпраця в галузі науки та інновацій, посилення кооперації між фірмами, науково-дослідними організаціями й університетами, мобільність учених та інженерів, особливо студентів, які виїжджають вчитися в інші країни тощо). Аналіз залучення та використання знаннєвих факторів в економіку України (за окремими індикаторами рівня розвитку сектору підвищеного попиту на знання) показав багатоаспектну та в окремих випадках невтішну картину процесів і явищ у сфері інноваційного розвитку країни упродовж останніх років. Зроблено аналіз за розрахунковими параметрами економіко-статистичних моделей впливу знаннєвих факторів на продуктивність праці в період після 2008 р. з його складними політичними та соціально-економічними проблемами й подіями. З результатів розрахунків випливає, що найкраща модель економічного розвитку України на сьогодні є невизначеною; відсутня чітка стратегія використання та розвитку науково-технічного потенціалу країни; несформоване законодавче поле для ефективного функціонування національної та регіональної інноваційних систем. Вирішення проблем потребують такі підсистеми національної інноваційної системи: генерування нових знань (академічна, вузівська наука); освіта і професійна підготовка; виробництво продукції та послуг; інноваційна інфраструктура. Зроблено висновок, що необхідність задекларованої на парламентських слуханнях (лютий 2018 р.) синергії зусиль для розвитку інновацій не досягне бажаного результату, якщо буде скорочуватися інтелектуальний капітал, будуть скорочуватися кадрові та ресурсні можливості для інноваційного розвитку, а держава і надалі буде лише декларувати основні принципи ЄС у сфері науки та інновацій й усуватися від державного регулювання інноваційними процесами. 
економіка знань, знаннєві фактори, індикатори OECD, економіко-статистичні моделі, продуктивність праці, національна інноваційна система 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ Семів Л. К. Структурні зрушення національного ринку праці: від теорії до практики. Регіональна економіка. 2018. №1(87). С. 154-156. URL: http://re.gov.ua/doi/re2018.01.154_u.php.
Літер.: 1



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ УДК 331.556.2(477);JELF22,O15,R23
Семів Л. К. Проблеми інтеграції внутрішньо переміщених осіб у Україні в світлі наукових підходів до дослідження / Л. К. Семів // Регіональна економіка. – 2016. – №1(79). – С. 59-69.

Літер.: 9


Обґрунтовано підходи до визначення механізмів інтеграції потенціалу внутрішньо переміщених осіб (трудового, освітньо-професійного, інтелектуального, соціального, громадянського тощо) за новим місцем проживання в регіонах України з позицій різних ракурсів наукового пізнання, а саме: інтеграційного (соціокультурної інтеграції), інституційного, безпеки життєдіяльності, людського чинника, соціально-трудових відносин, зайнятості та гідної праці, громадянського суспільства, інформаційного підходу, системного ракурсу; всебічно висвітлено феномен інтеграції внутрішньо переміщених осіб на території, де вони знайшли притулок, через призму проаналізованих ракурсів знання; розглянуті теорії дозволили дати авторське визначення механізму інтеграції потенціалу внутрішньо переміщених осіб за новим місцем проживання як сукупності форм, методів, прийомів, засобів, шляхів впливу на учасників внутрішніх і міжрегіональних переміщень всередині країни, які за відповідного законодавчого забезпечення формують і реалізують держава, органи державного і регіонального управління, працедавці, громадянське суспільство і безпосередньо переміщені особи. 
міграція, внутрішньо переміщені особи, потенціал, інтеграція, механізм, нове місце проживання, регіон 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ УДК 331.55:316.422:008:332.1
Семів Л. К. Вплив новітніх явищ освітньої міграції на політику модернізації соціально-культурної сфери регіону / Л. К. Семів // Регіональна економіка. – 2015. – №1(75). – С. 79-86.

Літер.: 15


Розкрито роль новітніх явищ освітньої міграції у формуванні політики модернізації соціально-культурної сфери регіону в розрізі контекстів: ціннісного, свободи руху знань, інтеграційного. Вказано на зростання ролі ціннісного контексту щодо подолання знецінення та збереження інтелектуального капіталу країни, регіону, окремої людини та його впливу на формування інноваційної культури громадян України. Наголошено на необхідності врахування форм реалізації свободи руху знань (академічна мобільність українських студентів, внутрішньо – та міжрегіональна освітня міграція, міжрегіональна освітня міграція із зони АТО та АР Крим, академічна мобільність іноземних студентів) у заходах політики модернізації соціально-культурної сфери регіону. Визначено основні напрями політики модернізації соціально-культурної сфери регіону, формування та реалізація якої зумовлені особливостями інтеграції освітніх мігрантів у місцеву культуру та середовище. 
модернізація, політика модернізації соціально-культурної сфери, регіон, освітня міграція, ціннісний підхід, свобода руху знань, інтеграція 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ УДК 332:331.330.8 (477.83)
Садова У. Я. Львівська економічна школа праці та зайнятості: минуле, сучасне, майбутнє / У. Я. Садова, Л. К. Семів, Н. І. Андрусишин // Регіональна економіка. – 2014. – №3(73). – С. 109-120.

Літер.: 15


Висвітлено передумови формування та розвитку львівської економічної школи праці та зайнятості у середовищі науковців Інституту регіональних досліджень НАН України. Проведено періодизацію тематики та пошукової роботи представників цієї школи. Вказано на еволюцію самого об’єкта її вивчення у світлі зміни ідеологічних імперативів моделювання економіки та системи державного управління. Звернуто увагу на прогресивність поглядів науковців щодо ролі самої людини та середовища її існування у виробничому процесі, на інноваційність пошукових розробок у сфері формування та використання трудового потенціалу, на послідовність поглиблення теоретичних знань стосовно управління процесами праці та зайнятості (через моделювання регіональних соціально-трудових систем, розробку та реалізацію програм зайнятості, гідної праці, якості життя населення тощо). Наголошено на новітніх чинниках розвитку регіональної економіки та політики, на глобалізації та регіоналізації середовища організації праці та зайнятості. 
зайнятість, наукова школа, праця, регіон 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ УДК [338.46:378] 332.142
Семів Л. К. Модель механізму реалізації регіональної політики розвитку ринку освітніх послуг у сфері вищої освіти в умовах глобалізації / Л. К. Семів, А. Р. Шендер // Регіональна економіка. – 2013. – №2(68). – С. 25-33.

Літер.: 5


Подано визначення механізму регіональної освітньої політики та сформульовано її основні напрями у сфері вищої освіти; проаналізовано заходи регіональної освітньої політики у сфері вищої освіти та визначено наслідки їх реалізації для ринку освітніх послуг в умовах глобалізації; побудовано модель механізму регіональної політики розвитку ринку освітніх послуг в умовах глобалізації, що визначає базові напрямки діяльності основних суб’єктів та інститутів на регіональному ринку освітніх послуг, спрямовані на підвищення конкурентоздатності вищої освіти та забезпечення сталого розвитку регіональної економіки. 
вища освіта, регіональна політика розвитку ринку освітніх послуг, модель механізму регіональної освітньої політики, вищі навчальні заклади, якість освіти, конкурентоздатність 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ УДК [338.45:37]:314(477.8)
Семів Л. К. Освітні детермінанти та механізми формування й збереження соціально-демографічного потенціалу Карпатського регіону / Л. К. Семів // Регіональна економіка. – 2013. – №1(67). – С. 82-89.

Літер.: 9


Обґрунтовано основні освітні детермінанти (фактори), які відображають якісні зміни в системі освіти України на рубежі XX-XXI ст.; наголошено на особливості впливу на розвиток соціально-демографічного потенціалу Карпатського регіону реалізації традиційних завдань освіти, Болонського процесу та пов’язаної з ним академічної мобільності викладачів та студентів, транснаціоналізації навчання та інтелектуальної міграції; зростання ролі університетів у формуванні нової економіки в Європі, реалізації ідеї «трикутника знань». 
освітні детермінанти, вища освіта, індекс людського розвитку, індекс конкурентоспроможності, академічна мобільність, транснаціоналізація навчання, трикутник знань, Карпатський регіон 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ Семів Л. К. Трудова діяльність в економіці знань: підходи до оцінки впливу знаннєвих факторів / Л. К. Семів, У. Є. Гузар // Регіональна економіка. – 2011. – №3(61). – С. 131-140. 

Окреслено підходи до дослідження особливостей економіки, заснованої на знаннях, яка висуває до трудової діяльності та трудової поведінки особливі вимоги. Використовуючи напрацьовані світовою практикою індикатори, які відображають рівень розвитку сектору підвищеного попиту на знання і в цілому економіки знань, розроблено підходи до оцінки впливу знаннєвих факторів на трудову діяльність, які базуються на використанні інструментарію кореляційно-регресійного моделювання. Побудовані регресійні моделі дозволили перевірити гіпотезу, що розмежування процесу створення нового знання (виробництво і передача знань, розповсюдження знань, їх використання) розкриває нові грані дослідження особливостей трудової діяльності в умовах переходу до економіки знань. 
трудова діяльність, знаннєві фактори, економіка знань 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ Семів Л. К. Регіональні особливості освітньої міграції / Л. К. Семів // Регіональна економіка. – 2010. – №1(55). – С. 131-140. 

В умовах глобалізації зростає роль освітньої міграції як важливої, інтелектуальної за змістом форми міграційних переміщень населення. В Україні левова частка освітньої міграції здійснюється в межах країни, має специфічні прояви на регіональному та міжрегіональному рівнях. Оцінка обсягів регіональних та міжрегіональних освітніх міграцій здійснена за допомогою статистичних показників (кількість приїжджих студентів денної форми навчання, які мають потребу у поселенні в гуртожитки; частка сільської молоді в загальній кількості осіб, які зараховані до вищих навчальних закладів (ВНЗ); кількість відокремлених структурних підрозділів головних ВНЗ у регіонах; кількість іноземних студентів, залучених на навчання). Проведений аналіз показав активну роль регіональної та міжрегіональної освітньої міграції у формуванні контингенту ВНЗ в усіх регіонах, а передусім у великих обласних центрах. За результатами експертного опитування оцінено міграційні настрої представників інтелектуальної еліти Західного регіону України. Зроблено пропозиції щодо державного регулювання освітніх міграцій освітян та науковців. 
освітня міграція, студенти, викладачі, регіон, регіональні особливості, оцінка 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ Семів Л. К. Інтелектуально-інноваційний розвиток регіону / Л. К. Семів, С. Л. Шульц // Регіональна економіка. – 2009. – №2(52). – С. 223-227.



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ Семів Л. К. Вплив вищої освіти на формування людського капіталу в умовах переходу до економіки знань / Л. К. Семів, Р. А. Семів // Регіональна економіка. – 2009. – №1(51). – С. 15-26. 

Проаналізовано підходи до оцінювання готовності країн світу до переходу на модель економіки знань за індексом економіки знань. Оцінено вплив вищої освіти на формування людського капіталу країни та регіонів. Розкрито пріоритетні напрями діяльності вищих навчальних закладів (ВНЗ), які забезпечують необхідні умови щодо формування та попередження втрат людського капіталу на державному та регіональному рівнях: інноваційний характер розвитку вищої освіти; рівність доступу до навчання як запорука підвищення якості людського капіталу країни та регіонів; неперервна освіта - важливий процес нагромадження людського капіталу різних вікових груп; якість освіти як основа забезпечення найвигідніших інвестицій в людський капіталу З’ясовано особливості підвищення якості персоналу ВНЗ та обґрунтовано її зв’язок із результативністю дослідницької діяльності, а також із реалізацією Державної цільової програми інтеграції освіти і науки в університетах на 2008–2012 рр. «Наука в університетах». 
соціально-економічні детермінанти, модернізація вищої освіти, людський капітал 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ Семів Л. К. Людський капітал: від класичної парадигми до сучасного осмислення / Л. К. Семів // Регіональна економіка. – 2008. – №1(47). – С. 257-259.



Цитування



Регіональна міграційна політика та механізми її реалізації : монографія / У. Я. Садова, Л. К. Семів, Р. А. Семів, С. Й. Вовканич, Н. П. Тиндик ; Ін-т регіональних. досліджень НАН України ; наук. ред. У. Я. Садова. – Львів, 2011. – 528 с. {re2017.02.010.009}

Семів Л. К., Вйонцек О. Аспекти взаємозв’язку національної інноваційної системи та ринку знань в контексті економічної безпеки // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ: серія економічна: зб. наук. пр. 2013. Вип. 1. С. 132-141. {re2018.02.044.006}

Семів Л. К. Теоретичні та прикладні аспекти впливу знань та інновацій на продуктивність праці // Ефективна економіка. 2013. №9. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?n=9&y=2013 {re2018.02.044.020}

Семів Л. К. Освітня міграція як фактор розвитку територіальних міграційних систем: національний та європейський контекст // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. 2013. Вип. 3(101). Територіальні міграційні системи: теорія і практика. С. 244-253. {re2018.02.055.011}

Семів Л. Система управління підготовкою робітничих кадрів Львівської області: стан та напрями вдосконалення. Львів: ІРД НАНУ, 2008. 147 c. {re2020.03.046.004}

Інтелектуально-інноваційний розвиток регіону в контексті євроінтеграції: монографія / наук. ред. Л. К. Семів. Львів: ІРД НАН України, 2009. 483 с. {re2020.03.046.007}

Семів Л. К., Садова У. Я., Бідак В. Я. Формування середовища освітньої міграції населення Карпатського регіону: підхід до оцінювання. Методичні рекомендації / наук. ред. Т. Г. Васильців. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2019. 31 c. {re2021.01.029.006}

Семів Л. К. Інституційні основи захисту освіти і професії українських трудових мігрантів. The genesis of genius. 2015. Вип. 5(1). С. 33-37. {re2021.01.029.021}

Семів Л. К., Мульска О. П. Соціальна вразливість населення України: концептуально-просторове моделювання. Регіональна економіка. 2022. № 1(103). С. 31-42. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2022-1-3 {re2023.03.070.013}


Веб-майстер П. Попадюк