Розглянуто теоретичні питання сутнісного розуміння трудового потенціалу регіонів України та запропоновано авторський підхід до його оцінювання. Зазначено, що впровадження цифрових технологій в господарську діяльність обумовлює зміну характеру трудової діяльності людей. Акцентовано на освітній та науковій складових трудового потенціалу робочої сили як визначального чинника трудової спроможності в умовах цифровізації. Проаналізовано рівень освіти робочої сили в розрізі регіонів України. Виявлено зміни у структурному складі працівників, зайнятих у виконанні наукових досліджень і розробок, за категоріями та кваліфікацією в регіонах України. Виявлено сповільнення патентної активності в Україні протягом останніх п’яти років. Визначено стан трудового потенціалу регіонів України у 2021 р. за допомогою інтегрального методу оцінювання на основі групових інтегральних індексів двох блоків: освітнього та інтелектуального. Залежно від досягнутого рівня трудового потенціалу робочої сили регіони України згруповано в три класи. Низький рівень трудового потенціалу робочої сили характерний для більшості регіонів України. Як високий, що обумовлено високим рівнем як освітнього, так і наукового потенціалу, оцінено рівень трудового потенціалу робочої сили в місті Києві. 

трудовий потенціал, оцінювання трудового потенціалу, регіон, рівень освіти робочої сили, інтелектуальний потенціал, інтегральна оцінка