Систематизовано існуючі теоретичні підходи до розкриття суті дефініції «стратегія економічної безпеки регіону». Зазначено, що до основних характеристик стратегії економічної безпеки регіонів доцільно віднести спрямованість на довгострокові орієнтири розвитку, програмно-нормативний характер, ресурсоорієнтованість, превентивність та антикризовість. Доведено, що стратегія економічної безпеки має бути пріоритетним напрямом у забезпеченні цілей інклюзивного розвитку регіонів, їхньої конкурентоспроможності та стабільності. Обґрунтовано порядок розроблення цієї стратегії: 1) формування стратегічних цілей економічної безпеки регіону, враховуючи ієрархію управління; 2) стратегічний аналіз зовнішнього й внутрішнього безпекового середовища регіону; 3) визначення варіантів стратегій; 4) визначення стратегічних альтернатив і пріоритетів економічної безпеки регіону; 5) реалізація стратегії; 6) моніторинг детермінантів процесу управління економічною безпекою; 7) контроль; 8) корегування відповідних заходів з економічної безпеки у регіоні. Запропоновано низку нових стратегій: 1) вирівнювання та нейтралізації ризиків, загроз і небезпек, 2) зростання та активізації полюсів росту; 3) активного росту; 4) випереджувального, безпекоорієнтованого розвитку; 5) інноваційно-інвестиційну й адаптивну. Представлено їхню характеристику, напрями використання залежно від рівня економічної безпеки регіону, перспектив його розвитку. 

економічна безпека регіону, загрози, ризики, небезпеки, стратегія 

Розкрито значення бюджетної безпеки регіонів як складової їхньої фінансової самодостатності в умовах децентралізації державного управління. Визначено зміст дефініції «бюджетна безпека регіону» з позицій збалансованості місцевих бюджетів за доходами й видатками, оцінювання ризиків і загроз, достатності фінансового забезпечення для виконання органами місцевого самоврядування покладених на них функцій та повноважень. Запропоновано авторський підхід до рейтингування регіонів України на основі ключових показників, які дозволяють визначити рівень бюджетної безпеки територіальних утворень. До основних методологічних засад рейтингування регіонів віднесено: вибір та оцінювання абсолютних показників, аналіз відносних коефіцієнтів, вибір інтегральних показників і формування рейтингових оцінок. Результати аналізу бюджетної безпеки регіонів засвідчили суттєві диспропорції у формуванні місцевих бюджетів щодо надходжень й офіційних трансфертів з держбюджету та їх суттєву бюджетну диференціацію. Наголошено на нерівномірності у розмірах трансфертів у загальних доходах місцевих бюджетів й суттєвій залежності територіальних громад від державного фінансування. Здійснено групування регіонів України за рівнем бюджетної безпеки з виокремленням критично низького, низького, достатнього й високого рівнів. 

бюджетна безпека регіону, децентралізація, рейтингування, рівень безпеки, місцеві бюджети 

Розглянуто досвід мікролокальної соціально-орієнтованої активності бізнесу прикордонних регіонів. Запропоновано авторське визначення терміну «мікролокальна соціально-орієнтована активність бізнесу». Досліджено досвід Івано-Франківської області, зокрема громадського ресторану «Urban Space», мережі центрів підтримки інновацій та підприємництва iHUB, «Майстерні управління», проекту «Open Business Space», Групи розвитку бізнесу. У Львівській області розглянуто соціально-орієнтовані ініціативи ІТ Кластеру, Платформи розвитку бізнесу «Бізнес Актив» Клубу ділових людей. Проекти Чернівецької області представлені ІТ-кластером буковинських інноваційних технологій ім. Й. Шумпетера «Cluster bit». На основі дослідження досвіду сформульовано основні напрями мікролокальної соціально-орієнтованої активності бізнесу. 

мікролокальна соціально-орієнтована активність бізнесу, креативна економіка, маркетинг територій, платформа співробітництва, бізнес-середовище