Мета. Метою дослідження є оцінювання впливу міжгалузевої інтеграції та цифровізації на економічну результативність секторів сервісної економіки Європейського Союзу та виявлення міжсекторальних відмінностей у поєднанні інтеграційних, цифрових і результативних характеристик. Методологія. Методологічну основу становлять теорія міжгалузевих взаємозв’язків, концепції цифрової трансформації, системний та екосистемний підходи. Застосовано статистичний, структурний і компаративний аналіз; інформаційну базу сформовано за даними Eurostat та OECD для секторів H, I, J, M, N NACE Rev. 2 у країнах-членах ЄС. Результати. Установлено суттєву диференціацію секторів за динамікою розвитку, характером міжгалузевих зв’язків, рівнем цифровізації та економічною результативністю. Найвищу продуктивність праці продемонстрував сектор інформації та комунікацій, найбільший обсяг доданої вартості – професійна, наукова та технічна діяльність, а найнижчу продуктивність – тимчасове розміщування та організація харчування. Виявлено, що транспорт і складське господарство мають виражені двосторонні зв’язки, сектор розміщування та харчування – переважно зворотні, тоді як інформаційно-комунікаційні, професійні та допоміжні послуги є важливими постачальниками ресурсів і послуг для інших видів діяльності. Обґрунтовано, що технологічна цифровізація має виразніший зв’язок із продуктивністю, ніж цифровізація каналів збуту, а результативність міжгалузевої інтеграції залежить не лише від інтенсивності, а й від функціональної спрямованості зв’язків. Наукова новизна. Наукова новизна полягає в комплексному зіставленні спрямованості міжгалузевих зв’язків, рівня технологічної та ринкової цифровізації та результативних показників секторів сервісної економіки ЄС. Практична цінність. Практична цінність результатів полягає в можливості використання їх для виявлення секторів з недостатньою цифровою зрілістю та слабкою здатністю трансформувати міжгалузеві зв’язки у зростання продуктивності й доданої вартості. 

міжгалузева інтеграція, цифровізація, сервісна економіка, Європейський Союз, економічна результативність, продуктивність праці, міжгалузеві зв’язки, хмарні технології, електронні продажі, додана вартість 

Обґрунтовано актуальність забезпечення технологічної конкурентоспроможності національної економіки на сучасному етапі соціально-економічного розвитку України. Зроблені принципові припущення, які слід враховувати у стратегуванні державної політики забезпечення технологічної конкурентоспроможності економіки. Визначені принципи державної політики забезпечення технологічної конкурентоспроможності економіки України. Визначено мету державної політики забезпечення технологічної конкурентоспроможності вітчизняної економіки як зміцнення зовнішньої та внутрішньої технологічної конкурентоспроможності засобами розвитку внутрішньої конкуренції та зміцнення конкурентоспроможності виробництва на засадах передових технологічних інновацій та інформаційних технологій, системної підтримки елементів інноваційної інфраструктури, формування та реалізації інтелектуально-кадрового потенціалу технологічного розвитку економіки. Показано, що сучасна політика забезпечення технологічної конкурентоспроможності економіки України формується в умовах викликів глобальної конкуренції, принциповими особливостями, яких є вплив глобальних криз та фінансово-економічної нестабільності; нарощення зовнішньої експансії завдяки процесам глобалізації, розвитку інформаційної економіки; тиск боргових зобов’язань країни; зростання імпортозалежності; висока зовнішня трудова міграційна активність; дестабілізація економічного розвитку через військовий конфлікт і гібридні атаки; критичні диспропорції регіонального розвитку. Визначені стратегічні пріоритети державної політики забезпечення технологічної конкурентоспроможності економіки України: активізація технологічного розвитку економіки, зростання загального рівня інноваційної активності, формування конкурентного ринку інтелектуальної власності, розвиток інфраструктури підтримки технологічних інновацій, покращення ресурсної забезпеченості інноваційної діяльності, покращення параметрів конкуренції та ведення бізнесу. 

технологічна конкурентоспроможність, стратегічні пріоритети, економічне зростання, технологічні інновації, модернізація економіки