Здійснено порівняння основних засад чинних на сьогодні екологічних політик ЄС та України у сфері охорони атмосферного повітря. Акцентовано увагу на низці невідповідностей у підходах і стандартах здійснення природоохоронної діяльності країнами ЄС і Україною. Виділено основні недоліки вітчизняної законодавчої і нормативно-правової бази, які потребують удосконалення і адаптації до законодавства ЄС. Запропоновано механізми стимулювання підприємств- забруднювачів атмосферного повітря до зменшення викидів і переходу на «чисті» технології, зменшення викидів пересувними джерелами забруднення. Наведено перелік першочергових заходів щодо вдосконалення організації та здійснення моніторингу стану атмосферного повітря згідно з європейськими практиками, зокрема для забезпечення виконання спільних програм спостереження за транскордонним забрудненням повітря на великі відстані. 

атмосферне повітря, екологічна безпека атмосферного повітря, механізми регулювання, євроінтеграція, транскордонний регіон, транскордонне забруднення, моніторинг стану атмосферного повітря 

Здійснено понятійно-термінологічний аналіз і розглянуто теоретичні основи адаптаційних процесів внутрішньо переміщених осіб у приймаючому суспільстві. Вивчено та вдосконалено такі визначення, як «адаптація», «соціальна адаптація», «механізми адаптації». Розглянуто та обґрунтовано погляди вчених і психологів на вивчення процесу адаптації внутрішньо переміщених осіб у новому середовищі, зокрема деталізовано, які саме підходи і моделі найактуальніші і підходять до конкретної ситуації. Проаналізовано чисельність внутрішньо переміщених осіб, їх динаміку від початку переселення, місця розташування та концентрації в різних регіонах України та ступінь навантаження в деяких регіонах. Виділено особливі потреби внутрішньо переміщених осіб, зокрема першочергові та життєво необхідні потреби для адаптації у новому середовищі. Встановлено основні тенденції зростання чисельності внутрішньо переміщених осіб. Вивчено особливості цього середовища для безболісного звикання до культури і традицій нового середовища, необхідні кожному мігрантові для проходження через процес адаптації та пристосування до нового середовища. Визначено адаптивні механізми та запропоновано адаптивну модель внутрішньо переміщених осіб у приймаючому суспільстві. Описано, як процес адаптації внутрішньо переміщених осіб у різних регіонах України впливає на функціонування діючих ринків праці та які диспропорції у попиті і пропозиції на робочу силу виникають. Запропоновано створення нових робочих місць і виявлення нових перспективних професій, зокрема виявлено нові перспективні та рентабельні пропозиції праці. Охарактеризовано тенденцію розвитку певного регіону під впливом соціокультурних традицій та особливостей приймаючої області. Проаналізовано різні поведінкові моделі приймаючого соціуму і поведінку самих внутрішньо переселених осіб. Виявлено проекти, які організовують і забезпечують адаптацію та розвиток внутрішньо переміщених осіб у регіоні. Доведено існування діючих товариств, громадських організацій, волонтерських об’єднань, котрі створюють сприятливі умови для адаптації внутрішньо переміщених осіб у новому соціумі та забезпечення цих осіб матеріальними ресурсами та працевлаштуванням. 

адаптація, соціальна адаптація, адаптивні механізми, внутрішньо переміщені особи, приймаюче суспільство, адаптаційна модель 

Предметом публікації є військові об’єкти, які функціонують як туристичні пам’ятки. Ці питання дуже важливі з точки зору нових форм туризму, які останнім часом набувають все більшого розвитку, а саме – військового туризму.
Значні можливості для розвитку цього виду туризму є в Польщі. Туристи, зацікавлені цією темою, можуть відвідати історичні поля битв, пройти маршрутами військових доріг, оглянути будівлі фортець і військових споруд, оглянути експозиції численних військових музеїв, взяти участь у реконструкції великих історичних подій. Чимало могутніх армій проходило через територію Польщі, яка розташована поміж наддержавами. Росіяни, німці, австрійці та французи залишили укріплення, фортеці і споруди. У Польщі, мабуть, немає місця, де в останні століття не проходили бої чи не будувались споруди або оборонні лінії.
У Польщі існує понад 16 000 фортифікаційних споруд різних типів. Метою статті є показати, що військові об’єкти мають величезний туристичний потенціал і викликають великий інтерес у туристів, а також представити туристичне багатство таких місць на прикладі фортеці Замосць.
Abstract: The subject-matter of this publication is military installations functioning as tourist attractions. The issues are crucial from the point of view of a new form of tourism which has been developing recently, namely military tourism. The great virtues of this tourism can been found in Poland. Tourists interested in this subject-matter can visit historical battle fields, routes of march-pasts, watch fortifications and exhibitions of numerous military museums, participate in reconstructions of great historic events because huge armies came across Poland situated between superpowers. Russians, Germans, Austrians and the French left fortifications and fortresses. There is probably no place in Poland where battles did not take place or defensive lines were not built. In our country there are more than 16 thousand fortification objects of different types. The aim of the publication is to show that military installations have huge tourist potential and they arouse huge interest of tourists, and to show tourist treasures of such places on the example of Zamosc Fortress. 

військовий туризм, військові об’єкти, фортеця Замосць 

Висвітлено стратегічні орієнтири розвитку областей Карпатського регіону та проведено їх оцінку на предмет узгодження з цілями Державної стратегії регіонального розвитку, доведено необхідність пріоритетизації стратегічних орієнтирів розвитку регіонів на основі виявлення так званих «точок росту», які активізують процес використання власного потенціалу та економічне зростання регіону. Встановлено, що одним з дієвих напрямів формування та реалізації нової регіональної політики є фокус на розвиток макрорегіонів, до яких належить і Карпатський регіон. У результаті проведеного дослідження визначено особливості планування, фінансування та реалізації заходів регіонального розвитку, результати якого вказують на необхідність інтеграції розвитку регіонів, у тому числі й фінансових ресурсів, спрямованих на розвиток регіону. Обґрунтовано необхідність підвищення рівня культури стратегічного планування, спрямованого на реалістичність плану заходів з реалізації стратегій регіонального розвитку з чітким визначенням організаційних, фінансових і контрольних параметрів; організація належного інформаційного забезпечення реалізації регіональної політики на засадах підвищення прозорості прийняття рішень і їх виконання, рівня поінформованості усіх зацікавлених осіб, можливостей громадського моніторингу управлінських рішень на місцях. 

регіональний розвиток, стратегія розвитку, стратегічні орієнтири, макрорегіон, Карпатський регіон 

Обґрунтовано необхідність оновлення парадигми «сталого розвитку» і переходу до гармонійного цивілізаційного розвитку із врахуванням його духовної складової. Вказано на значення і завдання рекреації і туризму у забезпеченні гуманістичного вектора розвитку суспільства. Особливу увагу приділено основній (базовій) просторовій формі туристично-рекреаційної діяльності – ландшафту – його гуманістичному ресурсному потенціалу і його гуманістичним цінностям, ландшафтно-рекреаційним гуманістичним ресурсам, нетиповій складовій ландшафту – духовній. Закцентовано на потребі розширеного трактування функціонування туристично-рекреаційної території і запропоновано визначати його як соціогуманістичний потенціал, де туристично-рекреаційний потенціал розглядається як його складова. Згідно із засадами гармонійного розвитку визначено потребу в переході до політики розвитку туристично-рекреаційного сектора економіки держави і регіонів з акцентом на посилення ролі та комплексному використанні їх соціогуманістичного потенціалу. 

рекреація, туризм, туристично-рекреаційний сектор, гармонійний розвиток, соціогуманістична парадигма, соціогуманістичний потенціал, регіон, парадигма 

Визначено стратегічні пріоритети, інструменти та результати (позитивні та негативні) реалізації державної політики імпортозаміщення у галузях економіки окремих груп країн. Групування країн проведено на основі здатностей відновлювати внутрішньо-торговельний потенціал малорозвинутих галузей, підтримувати основні галузі економіки, стимулювати розвиток високотехнологічних галузей економіки. Надані характеристики досвіду визначених груп країн стосувались можливого його використання на сучасному етапі розвитку економіки України, якій властивий високий рівень імпортозалежності. Зроблено висновки, що світовий досвід державної політики імпортозаміщення дозволяє говорити про різні способи її реалізації, але загалом їх можна згрупувати за двома напрямами: протекціоністським і ліберальним. За відповідними напрямами та в контексті світового досвіду визначено регіонально-галузеві особливості державної політики імпортозаміщення. 

державна політика імпортозаміщення, галузь, протекціонізм, економіка держави, регіональні особливості 

У статті розглянуто основні підходи вчених, які займались визначенням переліку та характеристик чинників розвитку мережевих бізнес-структур. Проаналізовано вплив чинників на розвиток мережевих аптечних підприємницьких структур. Розроблено класифікацію чинників впливу екзогенного (на макро – та мікрорівнях) та ендогенного характеру. Також проведено дослідження основних чинників впливу на розвиток аптечних мереж у сучасних умовах функціонування. Систематизація основних наукових підходів дозволила розробити універсальний підхід до групування чинників розвитку цих структур. Запропоновано використовувати наявний підхід щодо поділу на екзогенні (на макро – та мікрорівнях) та ендогенні чинники з визначенням галузевих особливостей та умов мережевої діяльності для аналізу стану аптечних мереж. 

чинники розвитку мережевих аптечних підприємницьких структур, фактори впливу мережевих бізнес-структур 

Акцентовано увагу на важливості розвитку підприємництва як основному напрямі діяльності в ринковій економіці. Визначено місце та роль малого підприємництва у формуванні фінансово-економічних і соціальних показників держави й окремих її регіонів. Проаналізовано результати розвитку підприємництва, у тому числі й малого, за основними статистичними показниками на загальнодержавному рівні та у Львівській області станом на 2010 та 2016 роки. Відзначено, що однією з важливих характеристик провадження підприємницької діяльності є її надійність. Наголошено на необхідності та можливості оцінки надійності провадження підприємницької діяльності на основі базових статистичних показників, зокрема Головних управлінь статистики областей. Запропоновано методологію аналітичного дослідження надійності провадження підприємницької діяльності та апробовано її на прикладі статистики малих підприємств Львівської області. Отримано значення часткових та інтегрального індекс-коефіцієнтів оцінки надійності провадження діяльності малими підприємствами Львівської області. Рекомендовано шкалу оцінки ступеня надійності підприємницької діяльності залежно від величини індексу надійності. Зроблено висновки щодо напрямів підвищення надійності провадження підприємницької діяльності на регіональному рівні та необхідності її аналітичного дослідження. 

підприємництво, підприємницька діяльність, надійність, малі підприємства, аналіз 

Проведено аналіз стану та тенденцій розвитку ринку електронної торгівлі в Україні, а також аналіз роздрібної торгівлі в Україні, у тому числі продажів через Інтернет. Наразі ритейл складає 13,9% у структурі ВВП, що в два рази перевищує місткість логістичного ринку. Окрім цього, прогноз темпів зростання продажів по каналах збуту – традиційний роздріб vs інтернет-торгівля – веде до збільшення останнього в загальній структурі продажів. Уточнено популярні серед споживачів майданчики для електронної торгівлі в Україні в розрізі категорій товарів, частоти замовлень, способів доставки. Питання доставки стає ще актуальнішим саме із зростанням електронної торгівлі. Разом з нею ростуть поштові і кур'єрські послуги: за останні п'ять років обіг по поштових і кур'єрських послугах у м. Києві зріс з 38% до 51% від структури загального обігу по Україні. Отже, на підставі проведеного аналізу сформульовано оцінку ринку логістики останньої милі, надано висновки щодо перспектив розвитку ринку електронної торгівлі і логістики останньої милі в Україні. Зазначено, що пріоритетними напрямами є врегулювання законодавчих питань інтернет-торгівлі, перехід на альтернативні «зелені» джерела доставки і подальша синхронізація автоматизованих систем прогнозування продажів, особливо у трансграничній торгівлі. 

електронна комерція, електронна торгівля, кур’єрська доставка, доставка останньої милі, доставка першої милі, торгові майданчики, логістика 

Розглянуто питання використання макрорегіональних інструментів розвитку гірських територій – європейських гірських конвенцій і макрорегіональних стратегій. Охарактеризовано принципи й завдання чинних Альпійської та Карпатської конвенцій. Вказано на необхідність їх доповнення інструментами стратегічного й програмного характеру. На прикладі чинної з 2015 р. Макрорегіональної стратегії ЄС для Альпійського регіону досліджено мету, цілі та завдання нових європейських інструментів системного розвитку гірських макрорегіонів. Розкрито зміст ініціатив про розроблення макрорегіональної стратегії для Карпатського регіону. Наведено дані щодо передбачених у проекті такої стратегії напрямів й пріоритетних сфер спільної діяльності країн та регіонів – її гіпотетичних учасників. 

гірські території, макрорегіон, інструменти розвитку, макрорегіональні стратегії, Карпатська стратегія