Визначено основні принципи, на яких ґрунтуються концептуальні основи формування системи управління відходами. Запропоновані принципи доповнюють технічну редакцію проекту Національної стратегії поводження з відходами, у якій основні положення трактуються не чітко, що ускладнює їх сприйняття. Зокрема уточнено, деталізовано та розширено перелік сформульованих у ній керуючих принципів з відповідною інтерпретацією для цільового використання, що в комплексі із розробкою основних положень концепції управління відходами створює потужний теоретичний базис для якісних перетворень, сприяє поясненню і розвитку теорії та аналітичному дослідженню наявних механізмів. Автор наголошує на тому, що комплексні фундаментальні й прикладні дослідження на теоретичному та емпіричному рівнях мають бути в основі як законодавчих, так і виконавчих функцій в управлінні та поводженні з відходами. 

принципи, система управління відходами, генерування відходів, утилізація відходів 

Визначено пріоритети, чинники формування та основні завдання з реалізації політики розвитку туризму і рекреації в Європі. Виділено основні механізми та інструменти впливу, у тому числі фінансові, на стимулювання розвитку туризму, забезпечення його конкурентоспроможності та інноваційності, сталості та відповідальності. Акцентовано увагу на необхідності використання відповідних інструментів у процесі реалізації політики розвитку туризму в гірських регіонах, які мають забезпечувати сталість високоякісного туризму при одночасному збереженні культурної і природної спадщини та навколишнього середовища. Визначено основні завдання з розвитку сталого туризму в гірському регіоні. Запропоновано алгоритми дій з підтримки розвитку сталого туризму, уніфікованих підходів до розроблення і застосування стандартів розвитку і оцінювання впливів туризму, співпраці країн Карпатського регіону у формуванні і просуванні спільних туристичних продуктів, брендів і марок, що можуть бути корисними для Українських Карпат. 

туризм, рекреація, гірські регіони, європейська політика розвитку туризму і рекреації, Карпатський регіон 

Наведено результати експертного опитування представників органів місцевої влади з питань соціально-економічного розвитку прикордонних областей в умовах дії Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (ЄС) (далі Угода). У ролі респондентів опитано представників міст республіканського та обласного значення (працівників міських рад), працівників районних державних адміністрацій шести прикордонних областей: Волинської, Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької та Одеської. Проведене дослідження дозволяє показати реальну ситуацію, а особливо бачення експертами проблем чи перспектив розвитку прикордонних областей для прийняття ефективних рішень в умовах невизначеності.
Оцінено вплив підписання Угоди (у тому числі створення поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ)) на розвиток районів (міст) прикордонних областей. Досліджено сфери, на які найбільше вплинуло поглиблення процесів євроінтеграції в контексті підписання Угоди. Визначено оцінку респондентами переваг від підписання Угоди. Окреслено види економічної діяльності, які отримають найбільші переваги від впровадження ПВЗВТ. Сформовано перелік суб’єктів, для яких насамперед відкрилися нові можливості в контексті дії Угоди. Виявлено можливі позитивні та негативні наслідки впливу дії Угоди за п’ятибальною шкалою, а також основні проблеми адаптації економічних систем прикордонних регіонів до нових умов і правил, передбачених Угодою. Окреслено вплив Угоди на розвиток суб’єктів підприємницької діяльності на прикордонних територіях. Оцінено структурні зміни в експорті та імпорті товарів і послуг районів (міст) після вступу в дію Угоди, а також географічну структуру експорту. Виявлено найпривабливіші види економічної діяльності для прикордонних регіонів з точки зору здійснення прямих іноземних інвестицій. Сформовано перелік країн, налагодження і розвиток співпраці з партнерами з яких є перспективними з точки зору розвитку району (міста) респондентів. Наведено оцінку інструментів сприяння соціально-економічному розвитку прикордонних територій. 

євроінтеграційні процеси, прикордонні області, соціально-економічний розвиток, Угода про асоціацію між Україною та ЄС, експертна оцінка, поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі 

Досліджено тенденції соціально-економічного розвитку сільських територій України. Увагу зосереджено на проблемах поглиблення демографічної кризи, зростання рівня бідності, безробіття, падіння підприємницької активності в сільській місцевості. Окремі показники проаналізовано в регіональному розрізі та показано наявну дивергенцію соціально-економічного розвитку сільських територій держави.
Зокрема, виявлено, що вищі темпи демографічного спаду більш характерні для тих регіонів, у яких частка сільського населення є нижчою за середню по Україні. Крім того, погіршення вікової структури населення в напрямі зниження частки дітей, порівняно з питомою вагою людей старшого покоління, спостерігається у напрямах із заходу на схід та з півдня на північ країни.
Аналіз сутнісних аспектів сільської зайнятості дав змогу встановити, що за приблизно однакових рівнів зайнятості і безробіття населення в міських і сільських поселеннях характерною ознакою сільської зайнятості є порівняно велика частка самозайнятості, яка до того ж, головно, зосереджена в неформальному секторі економіки. Причому така ситуація має під собою реальне інституційне підґрунтя, закріплене у чинному законодавстві України.
Стан і динаміка розвитку підприємницької діяльності в сільській місцевості також не сприяє вирішенню наявних проблем у сфері сільської зайнятості. У понад 34,6% сіл України немає жодного підприємства чи організації, серед них майже 2 тис. сільських населених пунктів з чисельністю мешканців понад 300 осіб. Головним видом діяльності залишається сільське господарство. При цьому кількість малих і середніх сільськогосподарських підприємств поступово скорочується на фоні зростання кількості великих агрохолдингів та одночасного збільшення їхніх земельних банків. Така ситуація негативно позначається на ринку праці та соціальній інфраструктурі сільських територій і вимагає негайного пошуку шляхів подолання несприятливих тенденцій. 

розвиток сільських територій, демографічна криза, зайнятість сільського населення, розвиток підприємництва в сільській місцевості 

Обґрунтовано необхідність переходу від економічної до еколого-економічної системи. Досліджено особливості системи управління еколого-економічної системи, сформовано її модель. Визначено, що концепція сталого розвитку має три основні центри спрямування цілей: природа, суспільство і виробництво. На підставі біотичних принципів гармонізації життєдіяльності і збалансованого розвитку виокремлено напрями управління еколого-економічною системою, а саме: екологічне оздоровлення деградованих природних об’єктів, ландшафтів і стабілізація екологічного стану держави; відновлення природного потенціалу, заощадливе природокористування; забезпечення екологічної безпеки, зменшення антропогенного тиску і забруднення відходами; екологізація загальних функцій управління; екологізація соціально-економічного розвитку, впровадження принципів сталого розвитку. Запропоновано теоретико-методологічні підходи до формування управління еколого-економічної системи. 

економіка, управління, механізми управління, еколого-економічна система, екологічний фактор 

На основі принципів діалектичної логіки зроблена спроба критичної оцінки перспектив досягнення задекларованих в національній доповіді «Цілі сталого розвитку» завдань та індикаторів, зокрема, досліджені цілі сталого розвитку, які безпосередньо стосуються функціонування сільських територій. Більш глибоко та критично проаналізовано індикатори, що вказують на досягнення цілі 2 «Подолання голоду. Сільське господарство». Зокрема, проведено ретроспективний аналіз споживання окремих видів сільськогосподарської продукції (молока, м’яса, фруктів) та визначено проблеми, що стоять на заваді досягнення визначеного рівня споживання. Обґрунтовано взаємозв’язок між сталим сільським господарством та сталим розвиток сільських територій. Оскільки невеликі агроформування відіграють ключову роль в забезпеченні зайнятості у сільській місцевості та підтримують соціальну сферу, досягнення цілей сталого розвитку сільських територій нерозривно пов’язане з їх діяльністю. Запропонована модель взаємодії аграрних підприємств та сільських територій в процесі переходу до концепції сталого розвитку, де визначено взаємозв’язок між завданнями менеджменту учасників процесу. 

сталий розвиток, цілі сталого розвитку, сільські території, сільське господарство 

Розглянуто питання використання макрорегіональних інструментів розвитку гірських територій – європейських гірських конвенцій і макрорегіональних стратегій. Охарактеризовано принципи й завдання чинних Альпійської та Карпатської конвенцій. Вказано на необхідність їх доповнення інструментами стратегічного й програмного характеру. На прикладі чинної з 2015 р. Макрорегіональної стратегії ЄС для Альпійського регіону досліджено мету, цілі та завдання нових європейських інструментів системного розвитку гірських макрорегіонів. Розкрито зміст ініціатив про розроблення макрорегіональної стратегії для Карпатського регіону. Наведено дані щодо передбачених у проекті такої стратегії напрямів й пріоритетних сфер спільної діяльності країн та регіонів – її гіпотетичних учасників. 

гірські території, макрорегіон, інструменти розвитку, макрорегіональні стратегії, Карпатська стратегія 

Обґрунтовано наукове та практичне значення психологічного інструментарію брендингу сільських територій Південного регіону, проаналізовано уявлення про ці природні та соціально-просторові утворення як складової приморського регіону. Доведено, що такий бренд сільських територій більшою мірою розрахований на зовнішніх споживачів і не відображає вповні їх наявний ресурсний потенціал як агропродовольчих територій. На підставі побудови ментальної карти образів сільських територій Південного регіону з позиції психологічного підходу розкрито технологію створення їх бренду як привабливого та конкурентоспроможного територіального продукту. 

бренд, брендинг, імідж, ментальність, психологічній інструментарій, сільські території