Науково-практичний журнал
УКР   ENG
Регіональна економіка
   



Журнал Регіональна економіка -- re2018.01.057

Репозитарій ІРД НАНУ Репозитарій НБУВ УДК 330.59:[330.341:37.014.6]:303.442.23(477.83); JEL I31, I24, I26
Лутчин Н. П., Гринькевич О. С. Якість життя і чинник освіти у фокусі регіональних обстежень населення України. Регіональна економіка. 2018. №1(87). С. 57-68. URL: http://re.gov.ua/doi/re2018.01.057_u.php.
Літер.: 25

Автори

Анотація

Якість життя є індикатором сталого розвитку країни та її регіонів, їх конкурентоспроможності на світових ринках, динаміки якісних змін у суспільстві. Саме тому тематика якості життя є предметом дослідження не лише науковців, але й об’єктом особливої уваги політиків, представників державної влади і місцевого самоврядування, громадської думки.
На відміну від зарубіжних науковців, проблематика оцінювання якості життя та її складових досліджується українськими вченими порівняно недавно. Вивчення якості життя в Україні здебільшого зводиться до об’єктивної оцінки, яку вимірюють статистичними показниками витрат і ресурсів домогосподарств. Однак значно менше уваги вітчизняні науковці й експерти приділяють суб’єктивним оцінкам якості життя, які відображають її індивідуальне розуміння і відчуття.
Метою авторського дослідження є комплексна характеристика якості життя у Львівській області (Україна) на основі суб’єктивних оцінок населення регіону та з урахуванням міжнародного досвіду подібних досліджень у європейських країнах, зокрема у Польщі. Відповідно до поставленої мети у дослідженні реалізовані такі основні завдання: 1) узагальнено основні методичні підходи до оцінювання якості життя з урахуванням об’єктивних і суб’єктивних характеристик та їх інформаційного забезпечення; 2) визначено вплив різних аспектів / чинників якості життя на його загальну самооцінку мешканцями Львівської області; 3) оцінено вплив чинника освіти на соціальні та економічні індикатори якості життя на регіональному та національному рівнях.
Дослідження базується на узагальненні теоретичних підходів вітчизняних і зарубіжних науковців до кількісного та якісного аналізу якості життя населення. Емпіричні дослідження якості життя населення Львівської області проведені з використанням методів статистики і соціології у розробці інструментарію та дизайну вибірки респондентів.
На основі анкетного обстеження населення Львівської області, яке проведено авторами з урахуванням міжнародного досвіду подібних досліджень у європейських країнах, у статті здійснено узагальнення та статистичний аналіз суб’єктивних оцінок якості життя населення Львівської області. З’ясовано, що за 5-бальною шкалою середній бал задоволеності якістю життя серед жителів області становить 4,07. Серед визначальних чинників загальної задоволеності якістю життя є сімейний стан, умови проживання і спосіб проведення вільного часу. Результати статистичного аналізу взаємозв’язку окремих аспектів якості життя показали, що чинник освіти має помітний вплив на спосіб проведення вільного часу, стан здоров’я та фінансовий стан.
Результати авторських та інших статистичних обстежень вказують на те, що якість освіти, а також рівень її відповідності індивідуальним очікуванням, є серед визначальних чинників підвищення якості людського життя як на індивідуальному, так і регіональному й національному рівнях.
Автори дослідження вважають, що доповнення методики обстеження умов життя домогосподарств у регіонах України блоками показників, які комплексно характеризують якість життя і базуються на самооцінках домогосподарств, забезпечить більш повне уявлення про реальні суспільні настрої у регіонах України, рівень соціальної напруженості та соціальної безпеки.

Ключові слова:

якість життя, чинники якості життя, обстеження населення, суб’єктивна оцінка, об’єктивні індикатори, освіта, нерівність, Україна (Львівська область)

Посилання

    
  1. Gurin G., Veroff J., Feld S. Americans View Their Mental Health. New York: Basic Books, 1960.
  2. Campbell A., Converse P. E., Rodgers W. L. The Quality of American Life. NY, 1976.
  3. Campbell A. Subjective Measures of Well-being. American Psychologist. 1976. Nr2.
  4. Subiektywny dobrobyt w Polsce w 2015 r. Warszawa, 2015. Źródło: http://www.stat.gov.pl.
  5. Rogala Р. Zaprojektowanie i przetestowanie systemu mierzenia jakości życia w gminach. Poznań: Wyd. Uniwersytetu Ekonomicznego we Wrocławiu.Wydział w Jeleniej Górze, Jelenia Góra, 2009. 180 s.
  6. Borys T. Jakosc zycia jako integrujacy rodzaj jakosci // Jakosc zycia w perspektywie nauk humanistycznych, ekonomicznych i ekologii.  Jelenia Gora: Akademia Ekonomiczna we Wrocławiu, 2003. S. 7-19.
  7. Kasprzyk B. Wybrane aspekty oceny dobrobytu ekonomicznmego i jakości życia. Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2013. 137 s.
  8. Людський розвиток регіонів України: аналіз та прогноз / ред.: Е. М. Лібанова. К.: Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, 2007. 367 с.
  9. Лібанова Е. М., Гладун О. М., Лісогор Л. С. та ін. Вимірювання якості життя в Україні: аналітична доповідь. К.: 2013. Режим доступу: http://www.idss.org.ua/monografii/UNDP
  10. Ковтун Н. В. Статистичне вимірювання якості життя: міжнародний досвід і практика використання в Україні // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка: Економіка. 2014. Вип. 157. № 4. С. 48-53.
  11. Рівень і якість життя населення: монографія / ред.: Є. П. Кушнарьов. Харків: ІНЖЕК, 2004. 272 с.
  12. Якість життя населення регіону: аналіз, прогнозування, соціальна політика: [кол. моногр.] / ред.: В. Г. Никифоренко. Одеса: Одеський національний економічний університет, 2012. 316 с.
  13. Садова У., Гринькевич О., Телішевська Ю. Людський розвиток у світлі нових підходів до вимірювання якості трудового життя. Україна: аспекти праці. 2013. № 8. С. 25-33.
  14. Лутчин Н. П. Якість життя в регіонах України: об’єктивне та суб’єктивне оцінювання. Актуальні проблеми економіки. 2016. № 6 (117). С. 368-375.
  15. Офіційний сайт видання International Living. 2017. Режим доступу:http://internationalliving.com/2010/12/quality-of-life-2011
  16. Berenger V., Verdier-Chouchane A. Multidimensional Measures of Well-Being Standard of Living and Quality of Life Across Countries // World Development. 2007. Vol. 35, No. 7. Pp. 1259-1276.
  17. Second European Quality of Life Survey. Overview / European Foundation for the Improvement of Living and Working Conditions. 2009, February. Retrieved from http://www.eurofound.europa.eu/pubdocs/ 2009/02/en/2/EF0902EN.pdf
  18. Jakość życia w Polsce w 2015 r. 2016. Główny Urząd Statystyczny. Źródło: http://www.stat.gov.pl
  19. Методика формування вибіркових сукупностей для проведення у 2014-2018 роках вибіркових обстежень населення (домогосподарств), затверджена Наказом Держстату України від 08.02.2013 № 37 / Державна служба статистики України. 2013. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
  20. Матковський С. О., Вдовин М. Л., Гринькевич О. С., Зомчак Л. М., Лагоцький Т. Я., Панчишин Т. В. Методологія наукових досліджень у статистиці: навч. посібник / Львівський національний університет ім. І.Франка. Львів, 2014. 378 с.
  21. Малхотра Н. К. Маркетинговые исследования. Практическое руководство / 3-е изд.; пер. с англ. М.: Вильямс, 2002. 960 с.
  22. Економічна активність населення України 2016: стат. бюлетень / Державна служба статистики України; [Відп. за вип. І. В. Сеник]. 2017. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
  23. Eurostat. Employment and unemployment (Labour Force Survey). Harmonised unemployment rate by sex-age group 15-24. 2017. Retrieved from http://ec.europa.eu/eurostat/tgm/table
  24. Економічна активність населення України 2015: стат. бюлетень / Державна служба статистики України; [Відп. за вип. І. В. Сеник]. 2016. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
  25. OECD. Education at a Glance 2016: OECD Indicators. Paris: OECD Publishing, 2016. DOI: http://dx.doi.org/10.1787/eag, 2016.

Подібні статті



Репозитарій ІРД НАНУ Левицька О. О. IV Всеукраїнська науково-практична конференція «Суспільні трансформації і безпека: людина, держава, соціум» / О. О. Левицька, О. С. Гринькевич // Регіональна економіка. – 2017. – №3(85). – С. 141-144.



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ УДК 364.467(477), JEL H80, I31, J18
Качан Н. С. Стан і перспективи розвитку громадянської активності населення України / Н. С. Качан // Регіональна економіка. – 2016. – №2(80). – С. 71-79.
Літер.: 26 

Висвітлено науково-практичний аспект громадянської активності населення як фактор успішного розвитку країни та втілення реформ, що дозволять наблизити державність України до європейських стандартів. Встановлено, що Україна протягом останніх років за світовими соціально-економічними рейтингами займала низькі позиції, що негативно відбивається на її вагомості на світовому ринку. З’ясовано, що основними причинами низького авторитету України є невирішені внутрішні політичні та соціоекономічні суперечності, що, серед всього іншого, виникають між владою і громадянами країни. Досліджено причини, що можуть спонукати та сприяють прийняттю рішення щодо активної громадянської діяльності населення України. Вивчено динаміку громадянської активності населення України, фактори, що впливають на зміну позицій населення щодо участі в управлінні країною. Доведено, що громадянська активність населення України є досить низькою та потребує застосування соціотехнологій і соціоінженерій, котрі будуть спрямовуватися на формування і зміцнення політичної культури нації та формуватимуться на наукових засадах соціальної політики. 
громадяни України, потреби людей, громадянська активність, громадянське суспільство, соціологічні дослідження 



Репозитарій ІРД НАНУ УДК [338.49:330.342.146]:316.422:332.1(477); JEL O15, R10
Бутко М. П., Ревко А. М. Соціальна інфраструктура як каталізатор модернізації соціогуманітарного простору регіонів України // Регіональна економіка. 2017. №4(86). С. 28-36.
Літер.: 15 

Досліджено понятійний контур соціальної інфраструктури як каталізатора модернізації соціогуманітарного простору регіонів України. Запропоноване власне визначення поняття «соціальна інфраструктура». Обґрунтовано підходи до класифікації соціальної інфраструктури регіонів України. Визначено, що головним елементом соціальної інфраструктури, який забезпечує якісний людський розвиток, є освіта. Встановлено, що доступність освіти залежить від матеріальної бази освітніх інституцій, кількості навчальних закладів, їх оснащеності, рівня кваліфікації персоналу, можливості використання освітніх інституцій і якості послуг, які вони надають. Розглянуто головні бар’єри рівного доступу населення регіонів України до освіти та причини їх виникнення. Доведено, що детермінантою функціонування соціальної інфраструктури є всебічний розвиток людини шляхом створення комплексу життєвих благ, необхідних для розширеного відтворення. 
соціальна інфраструктура, соціальна політика, соціогуманітарний простір, освіта, доступ до освіти 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ УДК 332.021:338.244.47, JEL O18, R13
Романюк С. А. Регіональний розвиток і децентралізація: теоретичні та практичні аспекти / С. А. Романюк // Регіональна економіка. – 2016. – №3(81). – С. 10-18.
Літер.: 14 

Стаття присвячена розгляду теоретичних і практичних аспектів запровадження децентралізації в сучасних умовах регіонального розвитку, які характеризується територіальною економічною концентрацією. Процеси концентрації супроводжуються нерівномірністю, а отже поглибленням територіальних соціально-економічних диспропорцій і територіальної нерівності у доступі населення та бізнесу до різноманітних послуг. З урахуванням започаткованої в Україні понад два роки тому децентралізації проблема її поєднання зі створенням адекватних умов регіонального та місцевого розвитку набуває особливої актуальності. Важливим є розуміння існування взаємозв’язку між такими інститутами, як держава та територіальна громада для формування умов розвитку країни, які виступають як взаємодоповнюючі форми організації суспільства, чий відносний баланс і взаємодія утворюють потенціал розвитку кожної території. Принципи, за якими має здійснюватися децентралізація, мають визначатися завданнями держави і громад, пов’язаними зі створенням умов розвитку, підвищенням добробуту громадян. Поки що в Україні, по-перше, недостатньо умов для здійснення кардинальної децентралізації через млявість реформ з посилення інституту держави, по-друге, не існує чіткого уявлення моделі розвитку держави та її інститутів. Складність створення такої моделі визначається неможливістю повторення успішного реформування тієї чи іншої країни через детермінованість розвитку територій різного масштабу у часі і просторі. З урахуванням цього децентралізація має бути спрямована на посилення спроможності держави та територіальних громад до умов економічного і соціального розвитку, що склалися в Україні. Саме оптимальне співвідношення централізації і децентралізації, використання різних типів і форм децентралізації є найбільш прийнятними в нинішніх умовах. 
регіональний розвиток, економічна концентрація, нерівномірність розвитку, нерівність у доступі до послуг, децентралізація 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ УДК [338.45:61]:330.59:332.1
Бачинська М. В. Аналіз та прогноз чисельності осіб похилого віку в контексті розвитку геріатричної допомоги населенню регіону / М. В. Бачинська // Регіональна економіка. – 2012. – №4(66). – С. 129-135.
Літер.: 9 

Розглядається актуальна проблема сьогодення – старіння населення та необхідність пошуку шляхів вирішення проблем з підвищення якості життя населення літнього віку. Проаналізовано чисельність осіб похилого віку у Львівській області, а також прогноз населення Львівщини літнього віку до 2030 р. із застосуванням методу пересуву віку, який підтверджує необхідність розвитку геріатричної допомоги, оскільки прогнозована чисельність осіб похилого віку в регіоні зростатиме ще до 2026 р. із максимальними темпами зростання у 2016-2022 рр. Запропоновано орієнтири розвитку системи геріатричної допомоги Львівської області відповідно до потреб населення та необхідність підвищення якості геріатричних послуг, які повинні здійснюватись із врахуванням ступеня задоволеності населення геріатричними послугами, діяльністю суб’єктів геріатричної допомоги. 
старіння населення, якість життя, організація системи геріатричної допомоги, геріатрична послуга, особи похилого віку, прогнозування населення, програмно-цільовий метод 



Репозитарій ІРД НАНУ УДК 331.55:[331.5:332.1]; JEL О15, R58, J14
Бачинська М. В. Адаптаційні механізми регулювання міграції в контексті трансформації регіональних ринків праці // Регіональна економіка. 2017. №4(86). С. 65-71.
Літер.: 12 

Здійснено понятійно-термінологічний аналіз і розглянуто теоретичні основи адаптаційних процесів внутрішньо переміщених осіб у приймаючому суспільстві. Вивчено та вдосконалено такі визначення, як «адаптація», «соціальна адаптація», «механізми адаптації». Розглянуто та обґрунтовано погляди вчених і психологів на вивчення процесу адаптації внутрішньо переміщених осіб у новому середовищі, зокрема деталізовано, які саме підходи і моделі найактуальніші і підходять до конкретної ситуації. Проаналізовано чисельність внутрішньо переміщених осіб, їх динаміку від початку переселення, місця розташування та концентрації в різних регіонах України та ступінь навантаження в деяких регіонах. Виділено особливі потреби внутрішньо переміщених осіб, зокрема першочергові та життєво необхідні потреби для адаптації у новому середовищі. Встановлено основні тенденції зростання чисельності внутрішньо переміщених осіб. Вивчено особливості цього середовища для безболісного звикання до культури і традицій нового середовища, необхідні кожному мігрантові для проходження через процес адаптації та пристосування до нового середовища. Визначено адаптивні механізми та запропоновано адаптивну модель внутрішньо переміщених осіб у приймаючому суспільстві. Описано, як процес адаптації внутрішньо переміщених осіб у різних регіонах України впливає на функціонування діючих ринків праці та які диспропорції у попиті і пропозиції на робочу силу виникають. Запропоновано створення нових робочих місць і виявлення нових перспективних професій, зокрема виявлено нові перспективні та рентабельні пропозиції праці. Охарактеризовано тенденцію розвитку певного регіону під впливом соціокультурних традицій та особливостей приймаючої області. Проаналізовано різні поведінкові моделі приймаючого соціуму і поведінку самих внутрішньо переселених осіб. Виявлено проекти, які організовують і забезпечують адаптацію та розвиток внутрішньо переміщених осіб у регіоні. Доведено існування діючих товариств, громадських організацій, волонтерських об’єднань, котрі створюють сприятливі умови для адаптації внутрішньо переміщених осіб у новому соціумі та забезпечення цих осіб матеріальними ресурсами та працевлаштуванням. 
адаптація, соціальна адаптація, адаптивні механізми, внутрішньо переміщені особи, приймаюче суспільство, адаптаційна модель 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ УДК [332.122:334.722]:334.012.82(477); JEL M20, O18, R12
Ткаченко О. О. Потенціал розвитку просторової інтеграції бізнесу в регіонах України: аналіз та оцінювання. Регіональна економіка. 2018. №1(87). С. 48-56. URL: http://re.gov.ua/doi/re2018.01.048_u.php.
Літер.: 7 

Проведено аналітичне оцінювання наявних передумов і можливих перспектив розвитку різних форм просторової інтеграції бізнесу в регіонах України крізь призму їх потенціалів бізнесу, інфраструктури, інституційної підтримки та науково-освітнього потенціалу. На основі результатів інтегрального оцінювання визначено рівень потенціалу розвитку просторової інтеграції бізнесу за регіонами. Виявлено сильні та слабкі сторони регіонів для розвитку форм просторової інтеграції бізнесу на основі тріади «влада-бізнес-наука». Результати проведеного дослідження дали змогу встановити, що за наявних умов тріада «влада-бізнес-наука» не може слугувати основою для розбудови мережі форм просторової інтеграції бізнесу у більшості регіонах України. Насамперед через неналежний рівень державної підтримки науково-дослідної, інноваційної діяльності, малих і середніх підприємств, пасивність у сприянні формування необхідної відповідно до вимог часу екосистеми в регіонах. Натомість потенціал бізнесу і наявної інфраструктури є сильними складовими потенціалу розвитку форм просторової інтеграції бізнесу регіонів. Водночас кластеризація економіки належить до перспектив розвитку просторової інтеграції бізнесу у регіонах. 
просторова інтеграція бізнесу, кооперація, потенціал, регіон 



Репозитарій ІРД НАНУ УДК 330.341.1:332.1; JEL O18, O31, R11, R58
Давимука С. А., Федулова Л. І. Теоретико-методологічний дискурс сучасного регіонального інноваційного розвитку. Регіональна економіка. 2018. №1(87). С. 5-16. URL: http://re.gov.ua/doi/re2018.01.005_u.php.
Літер.: 29 

Визначено сутність сучасних теоретико-методологічних засад регіонального інноваційного розвитку. Розкрито особливості нового етапу реалізації концепцій сталого розвитку, регіональних інноваційних екосистем, «потрійної спіралі» та їх вплив на формування регіональних інноваційних ініціатив. Серед найбільш значимих сучасних розробок із зазначених питань особливо помітними є загальнометодологічні аспекти креативної економіки, механізми взаємодії креативної економіки і навколишнього середовища, зайнятість і динаміка просторового розміщення креативних індустрій, залежність якості життя від креативних професій; реалізація концепції інклюзивного розвитку. Обґрунтовано положення, що сьогодні реформування інноваційних процесів в Україні на рівні регіонів в умовах посилення процесів інтеграції має започатковуватися на позитивному досвіді розвинених європейських країн та імплементації європейських стандартів децентралізації з врахуванням власних національних особливостей («розумних спеціалізацій»), що дозволить уникнути багатьох помилок, скоротити матеріальні витрати й час, а також оптимізувати власний алгоритм впровадження реформ. 
методологія, наукові концепції, регіональна політика, інноваційна екосистема регіону, інноваційні процеси 



Репозитарій ІРД НАНУ УДК 334.012.64:334.722(477.83); JEL R11, R32
Лазановський П. П., Онещак О. Я. Аналітична оцінка надійності провадження підприємницької діяльності малими підприємствами Львівської області // Регіональна економіка. 2017. №4(86). С. 121-130.
Літер.: 9 

Акцентовано увагу на важливості розвитку підприємництва як основному напрямі діяльності в ринковій економіці. Визначено місце та роль малого підприємництва у формуванні фінансово-економічних і соціальних показників держави й окремих її регіонів. Проаналізовано результати розвитку підприємництва, у тому числі й малого, за основними статистичними показниками на загальнодержавному рівні та у Львівській області станом на 2010 та 2016 роки. Відзначено, що однією з важливих характеристик провадження підприємницької діяльності є її надійність. Наголошено на необхідності та можливості оцінки надійності провадження підприємницької діяльності на основі базових статистичних показників, зокрема Головних управлінь статистики областей. Запропоновано методологію аналітичного дослідження надійності провадження підприємницької діяльності та апробовано її на прикладі статистики малих підприємств Львівської області. Отримано значення часткових та інтегрального індекс-коефіцієнтів оцінки надійності провадження діяльності малими підприємствами Львівської області. Рекомендовано шкалу оцінки ступеня надійності підприємницької діяльності залежно від величини індексу надійності. Зроблено висновки щодо напрямів підвищення надійності провадження підприємницької діяльності на регіональному рівні та необхідності її аналітичного дослідження. 
підприємництво, підприємницька діяльність, надійність, малі підприємства, аналіз 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ УДК 330.59:005(477), JEL D31
Примостка О. О. Методичні підходи до оцінки індикаторів якості життя населення України / О. О. Примостка // Регіональна економіка. – 2016. – №2(80). – С. 80-88.
Літер.: 15 

Міжгрупові, галузеві, регіональні відмінності за рівнем доходів населення позначаються на економічному розвитку країни як єдиного економічного простору. У зв’язку з цим постає необхідність розробки комплексного підходу до вимірювання диференціації? та поляризаціі? населення за допомогою показників нерівності за доходами. Досліджено методичні підходи до визначення рівня бідності, особливостей асиметрії розподілу доходів у країнах, проаналізовано переваги та недоліки практичного використання кожної з методик. Представлено методики розрахунку кожного індексу, наведено та проаналізовано статистичні дані індексу Джині в країнах світу. Побудовано матрицю еластичності індексу Джині за доходом. Показано, що коефіцієнт Джині відповідає чотирьом важливим принципам: анонімність – не має значення, хто заробляє багато, а хто мало, незалежність шкали оцінювання: коефіцієнт Джині не розглядає розмір економіки, чи є країна бідною чи багатою; незалежність від кількості населення: не має значення, наскільки чисельним є населення країни; принцип переходу: якщо дохід (менший, ніж різниця) переходить від багатої людини до бідної, кінцевий розподіл є більш рівним. 
асиметрія розвитку, бідність, індекси Джині, Тейла і Аткінсона, крива Лоренса, ентропія. 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ УДК 338.48:332.142.6:303.4(477.8)
Гулич О. І. Стратегія екологічно збалансованого використання природних рекреаційних ресурсів Карпатського регіону / О. І. Гулич // Регіональна економіка. – 2012. – №4(66). – С. 123-128.
Літер.: 11 

Представлено стратегію екологічно збалансованого використання природних рекреаційних ресурсів Карпатського регіону, її структуру та передумови реалізації. Визначено цілі та підцілі з формування наукового базису та правових основ екологічно збалансованого рекреаційного природокористування, створення сучасного високопродуктивного рекреаційно-туристичного комплексу. 
природні рекреаційні ресурси, рекреаційний потенціал, екологічно збалансоване рекреаційне природокористування, рекреаційна місткість, стратегія, Карпатський регіон 


Веб-майстер П. Попадюк