УДК 330.341.1:332.1; JEL O18, O31, R11, R58 Давимука С. А., Федулова Л. І. Теоретико-методологічний дискурс сучасного регіонального інноваційного розвитку. Регіональна економіка. 2018. №1(87). С. 5-16. URL: http://re.gov.ua/doi/re2018.01.005_u.php. Літер.: 29
Автори
Анотація
Визначено сутність сучасних теоретико-методологічних засад регіонального інноваційного розвитку. Розкрито особливості нового етапу реалізації концепцій сталого розвитку, регіональних інноваційних екосистем, «потрійної спіралі» та їх вплив на формування регіональних інноваційних ініціатив. Серед найбільш значимих сучасних розробок із зазначених питань особливо помітними є загальнометодологічні аспекти креативної економіки, механізми взаємодії креативної економіки і навколишнього середовища, зайнятість і динаміка просторового розміщення креативних індустрій, залежність якості життя від креативних професій; реалізація концепції інклюзивного розвитку. Обґрунтовано положення, що сьогодні реформування інноваційних процесів в Україні на рівні регіонів в умовах посилення процесів інтеграції має започатковуватися на позитивному досвіді розвинених європейських країн та імплементації європейських стандартів децентралізації з врахуванням власних національних особливостей («розумних спеціалізацій»), що дозволить уникнути багатьох помилок, скоротити матеріальні витрати й час, а також оптимізувати власний алгоритм впровадження реформ.
Ключові слова:
методологія, наукові концепції, регіональна політика, інноваційна екосистема регіону, інноваційні процеси
Посилання
Cooke P. Regional innovation systems, clean technology and Jacobian cluster-platform policies // Regional Science Policy and Practice. 2008. Vol. 1. No. 1. Pp. 23-45.
Chaminade C., Vang J. Globalisation of knowledge production and regional innovation policy: supporting specialized hubs in the Bangalore software industry // Research Policy. 2008. Vol. 37. Pp. 1684-1696.
Asheim B.T., Coenen L. Knowledge bases and regional innovation systems: comparing Nordic clusters // Research Policy. 2005. Vol. 34. Pp. 1173-1190.
Федірко О. А. Теорія і практика локалізації інноваційної бізнес-діяльності в ЄС: монографія. Київ: КНЕУ, 2017. 528 с.
Draft resolution referred to the United Nations summit for the adoption of the post-2015 development agenda by the General Assembly at its sixty-ninth session «Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development». 2015. Retrieved from https://documents-dds ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N15/285/73/PDF/N1528573.pdf?OpenElement
OECD Reviews of Regional Innovation: Regions and Innovation Policy. Publications on Regional Development. 2011. 315 р.
Schiuma G., Lerro A., Carlucci, D. The knoware tree and the regional intellectual capital index: an assessment within Italy // Journal of Intellectual Capital. 2007. Vol. 9. No. 2. Pp.283-300.
Asheim B.T., Coenen L. Knowledge bases and regional innovation systems: comparing Nordic clusters // Research Policy. 2005. Vol. 34. Pp. 1173-1190.
Robertson R. Glocalization: Time-Space and Homogeneity - Heterogeneity // Global Modernities / [еd. by M. Featherstone, S. Lash, R. Robertson]. L.: Sage, 1995. Рp. 25-44.
Bramwell A. et al. Growing Innovation Ecosystems: University-Industry Knowledge Transfer and Regional Economic Development in Canada. Final Report. University of Toronto, 2012.
Смородинская Н. Сетевые инновационные экосистемы и их роль в динамизации экономического роста // Инновации. 2014. №7 (189). С. 27-33.
Давимука С. А., Федулова Л. І. Регіональні інноваційні екосистеми: напрями розбудови в умовах європейської інтеграції: монографія. Львів, 2016. 464 с.
Howkins J. The Creative Economy: How People Make Money from Ideas. Penguin Books, 2013. 280 p.
Luckman S. Craft and the Creative Economy. 2015. Retrieved from http://blogs.lse.ac.uk/usappblog/2016/10/09/book-review-craft-and-the-creative-economy-by-susan-luckman/
Lee N., Rodríguez-Pose A. Creativity, cities and innovation. Environment and Planning A. 2014. 46 (5). Pp. 1139-1159.
Daron A., Cantoni D., Johnson S., Robinson J. A. From Ancien Rеgime to Capitalism: The Spread of the French Revolution as a Natural Experiment. In J. Diamond, J. A. Robinson (Eds.). Natural Experiments in History. Cambridge, Mass.: Harvard University Press, 2010.
Podesta J. Inclusive Economic Growth: Increasing Connectivity, Expanding Opportunity, and Reducing Vulnerability. Retrieved from https://www.americanprogress.org/issues/economy/report/2013/02/07
Tödtling F., Trippl M. One size fits all?: Towards a differentiated regional innovation policy approach // Research Policy. 2005. Vol. 34. No. 8. Р. 1203-1219.
Musterd S., Bontje М., Ostendorf W. The changing role of old and new urban centers: The case of the Amsterdam region // Urban Geography. 2006. Vol. 27. No. 4. Р. 360-387.
Smart specialization and Europe’s growth agenda. Brussels: European Commission, 2014.
Midtkandal I., Sorvik J. What is smart specialisation? // Nordregio News. 2012. № 5. Retrieved from http://www.nordregio.se/en/ Metameny/Nordregio-News/2012/Smart-Specialisation/Context
Foray D., Goenaga X. The goals of Smart Specialization: S3 policy brief series // JRC Scientific and Policy Reports. Brussels: European Commission, 2013.
Hausmann R., Rodrik D. Economic development as self-discovery // Journal of Development Economics. 2003. Vol. 72. No. 2. Р. 603-633.
Carayannis E. G., Campbell D. F. J. Triple Helix, Quadruple Helix and Quintuple Helix, and how do knowledge, innovation and the environment relate to each other? A proposed framework for a transdisciplinary analysis of sustainable development and social ecology // International Journal of Social Ecology and Sustainable Development. 2010. Vol. 1. No. 1. Р. 41-69.
Leydesdorff L. The Triple Helix, Quadruple Helix, …, and an N-Tuple of Helices: Explanatory models for analyzing the knowledgebased economy // Journal of the Knowledge Economy. 2012. Vol. 3. No. 1. Р. 25-35.
Carayannis E., Grigoroudis E. Quadruple Innovation Helix and Smart Specialization: Knowledge Production and National Competitiveness // Foresight and STI Governance. 2016. Vol. 10. No. 1. Pp. 31-42.
RIS3 guide. Brussels: European Commission, 2012.
Niskanen W.A. Bureaucracy and Politicians // Journal of Law and Economics. 1975, Dec. Vol. 18. Pp. 617-643.
Cooke P. Regional innovation systems: Development opportunities from the ‘green turn’ // Technology Analysis & Strategic Management. 2010. Vol. 22. No. 7. Р. 831-844.
Охарактеризовано теоретико-методологічні засади формування регіональної інноваційної екосистеми креативної економіки. Обґрунтовано сутність екосистемного підходу та інституційного середовища регіонального розвитку. Виявлено особливості виробництва креативного продукту у взаємозв’язку з учасниками ринку. Розроблено концептуальну модель інноваційної екосистеми формування креативного сектору економіки регіону та охарактеризовано умови її застосування при управлінні регіональним розвитком. Визначено базові елементи (інститути) регіональної інноваційної екосистеми креативної економіки та охарактеризовано їхню роль і функції у створенні креативного екосередовища, що дозволить забезпечити ефективне використання і розвиток інноваційного потенціалу регіонів. Обґрунтовано, що інституційний механізм формування креативного сектору в Україні має ґрунтуватися насамперед на становленні й посиленні ролі регіонального управління креативними процесами, що, своєю чергою, має стати одним з головних напрямів державної інноваційної політики щодо залучення науково-технологічного та інноваційного потенціалу регіонів у сталий економічний розвиток.
Акцентовано увагу на важливості розвитку підприємництва як основному напрямі діяльності в ринковій економіці. Визначено місце та роль малого підприємництва у формуванні фінансово-економічних і соціальних показників держави й окремих її регіонів. Проаналізовано результати розвитку підприємництва, у тому числі й малого, за основними статистичними показниками на загальнодержавному рівні та у Львівській області станом на 2010 та 2016 роки. Відзначено, що однією з важливих характеристик провадження підприємницької діяльності є її надійність. Наголошено на необхідності та можливості оцінки надійності провадження підприємницької діяльності на основі базових статистичних показників, зокрема Головних управлінь статистики областей. Запропоновано методологію аналітичного дослідження надійності провадження підприємницької діяльності та апробовано її на прикладі статистики малих підприємств Львівської області. Отримано значення часткових та інтегрального індекс-коефіцієнтів оцінки надійності провадження діяльності малими підприємствами Львівської області. Рекомендовано шкалу оцінки ступеня надійності підприємницької діяльності залежно від величини індексу надійності. Зроблено висновки щодо напрямів підвищення надійності провадження підприємницької діяльності на регіональному рівні та необхідності її аналітичного дослідження.
підприємництво, підприємницька діяльність, надійність, малі підприємства, аналіз
Розглядаються сучасні підходи до вирішення проблем гірських територій у європейських країнах. Наголошується на визначальній ролі сільського господарства у їх розвитку. Аналіз засвідчує, що проблеми економічного, екологічного та соціального характеру в межах гірських територій європейських країн вирішуються чи шляхом проведення активної аграрної політики, чи в межах реалізації регіональної гірської політики, спрямованої на компенсацію негативного впливу природно-кліматичних ресурсних властивостей гірських територій, надаючи інвестиційну підтримку для розвитку пріоритетних видів і сфер економічної діяльності, зокрема сільському господарству. Значна увага приділена питанню стимулювання сільгоспвиробників у гірській місцевості. Виокремлено основні недоліки вітчизняної системи стимулювання гірського сільського господарства, що не дозволяє повною мірою розкрити можливості цих територій. Запропоновано напрями економічної підтримки сільськогосподарських виробників у гірських регіонах України для недопущення занепаду традиційно провідної для таких територій аграрної сфери зайнятості місцевого населення та екологізації сільського господарства в гірській місцевості.
гірські території, гірська політика, сільське господарство, інструменти стимулювання, підтримка сільськогосподарського виробника
Досліджено особливості впливу суспільно-психологічного середовища на формування інвестиційно-інноваційного потенціалу розвитку українсько-польського транскордонного регіону. Основну увагу акцентовано на опортуністичній поведінці, яка чинить найбільш вагомий деструктивний вплив на ефективність використання інвестиційно-інноваційного потенціалу розвитку українсько-польського транскордонного регіону. Виявлено системоутворюючі чинники та основні механізми поширення основних типів опортуністичної поведінки в українсько-польському транскордонному регіоні. Запропоновано засоби нівелювання опортуністичної поведінки в контексті вдосконалення суспільно-психологічного середовища українсько-польського транскордонного регіону та нарощування його інвестиційно-інноваційного потенціалу. Першочергову увагу акцентовано на підвищенні якості людського та соціального капіталу, викоріненні корупції, адаптації у прикордонних з Польщею регіонах України сучасних організаційно-економічних засобів нарощування інвестиційно-інноваційного потенціалу розвитку.
Вказано на високу актуальність започаткування у межах Фестивалю науки наукових читань пам’яті М. І. Долішнього. Акцентовано увагу на різносторонніх наукових інтересах ученого-економіста, академіка. Зазначено, що соціальна проблематика регіональної політики, зокрема сфера праці та зайнятості, культурно-освітнього та наукового менеджменту стала визначальною у становленні Мар’яна Івановича як науковця. Наведено конкретні підтвердження його творчих здобутків у царині економіки праці та зайнятості, наголошено на значимості ідей культури, а також регіональних чинників відтворення людини праці. Підкреслено, що М. І. Долішній одним з перших серед своїх соратників пропустив через себе перехід від «матеріальної» до «інтелектуальної» економіки знань. Наведено висновки, до яких підійшов Мар’ян Іванович за результатами аналізу проблем, пов’язаних з низьким рівнем інноваційної культури працівників. Сформульовано схему нарощування власного потенціалу М. І. Долішнього як особистості (духовного, соціального, фізичного). Наголошено, що одним зі специфічних світів ученого була сфера наукового менеджменту. Висловлено слова вдячності за величезну його роботу на благо вітчизняної науки і освіти.
наукова школа, науковий менеджмент, трудовий потенціал, соціальний розвиток, регіональна політика
Розглянуто стратегічно-програмний інструментарій формування та реалізації інноваційної політики ЄС. Визначено стратегічні пріоритети інноваційного розвитку ЄС. Розглянуто стан і тенденції інноваційному розвитку ЄС. Проаналізовано Стратегії та Програми підтримки інноваційного розвитку в ЄС, виокремлено їх основні пріоритети та шляхи реалізації. Узагальнено й систематизовано європейський досвід регулювання інноваційної діяльності та досліджено основні напрями підтримки реалізації інноваційних процесів у ЄС. Проаналізовано найбільш дієві інструменти стимулювання інноваційної діяльності в ЄС. Виокремлено основні переваги 8-ої Рамкової програми, порівняно з попередніми. Здійснено аналіз фінансового забезпечення реалізації програми «Горизонт-2020». Проаналізовано особливості реалізації інноваційної політики в деяких країнах-членах ЄС. Визначено напрями вдосконалення української інноваційної політики з урахуванням європейського досвіду.
інноваційна політика, стратегії, програмне забезпечення, програмні документи, інноваційна діяльність, інноваційні процеси
Розглянуто та проаналізовано методологічні підходи до оцінювання економічного еквіваленту вартості життя людини (ЕЕВЖ) з погляду можливостей їх застосування в українських реаліях, зокрема оцінювання згідно з теорією людського капіталу, «за витратами», на основі теорії корисності (виходячи з середньодушового доходу особи за період очікуваної тривалості майбутнього життя та середньодушового валового внутрішнього продукту). Запропоновано застосування інструментарію актуарної математики для оцінювання ЕЕВЖ, зокрема нетто-тарифи пожиттєвого страхування. Оцінено значення ЕЕВЖ для України за всіма описаними підходами. Враховуючи необхідність збалансування соціальних потреб суспільства з економічними можливостями держави і суб’єктів господарювання, на основі проведеного аналізу запропонований кількісний діапазон значень середньостатистичної вартості життя людини, що може бути рекомендований до використання в Україні в розрізі економічних умов, що склалися на певний момент часу. Окреслено також першочергові кроки з практичного впровадження ЕЕВЖ в Україні. Зазначено, що з розвитком економіки, підвищенням рівня життя населення слід періодично переглядати значення ЕЕВЖ, що є необхідною умовою ефективної дії економічних методів управління ризиком.
вартість життя, методологія, економічний еквівалент вартості життя, методи оцінки вартості життя
Розкрито підходи до визначення суті підприємницького потенціалу регіону, теоретичного та практичного значення визначення ефективності реалізації підприємницького потенціалу регіону в умовах модернізації просторової організації економіки. Сформовано методичний підхід та алгоритм оцінювання ефективності реалізації підприємницького потенціалу регіону на основі вибору адекватних методів і показників. Виявлено переваги та недоліки найбільш поширених методик оцінки підприємницького потенціалу відповідно до цілей і наявних інформаційних даних. Важливість врахування особливостей просторової організації економіки у вигляді певних мережевих форм організації бізнесу при оцінці ефективності підприємницького потенціалу дозволила обґрунтувати доцільність включення окремої складової потенціалу – просторово інтеграційного та розробки показників його визначення.
підприємницький потенціал регіону, оцінка ефективності, просторова організація економіки, форми просторової організації економіки
У статті розглянуто основні підходи вчених, які займались визначенням переліку та характеристик чинників розвитку мережевих бізнес-структур. Проаналізовано вплив чинників на розвиток мережевих аптечних підприємницьких структур. Розроблено класифікацію чинників впливу екзогенного (на макро – та мікрорівнях) та ендогенного характеру. Також проведено дослідження основних чинників впливу на розвиток аптечних мереж у сучасних умовах функціонування. Систематизація основних наукових підходів дозволила розробити універсальний підхід до групування чинників розвитку цих структур. Запропоновано використовувати наявний підхід щодо поділу на екзогенні (на макро – та мікрорівнях) та ендогенні чинники з визначенням галузевих особливостей та умов мережевої діяльності для аналізу стану аптечних мереж.
чинники розвитку мережевих аптечних підприємницьких структур, фактори впливу мережевих бізнес-структур
Досліджено понятійний контур соціальної інфраструктури як каталізатора модернізації соціогуманітарного простору регіонів України. Запропоноване власне визначення поняття «соціальна інфраструктура». Обґрунтовано підходи до класифікації соціальної інфраструктури регіонів України. Визначено, що головним елементом соціальної інфраструктури, який забезпечує якісний людський розвиток, є освіта. Встановлено, що доступність освіти залежить від матеріальної бази освітніх інституцій, кількості навчальних закладів, їх оснащеності, рівня кваліфікації персоналу, можливості використання освітніх інституцій і якості послуг, які вони надають. Розглянуто головні бар’єри рівного доступу населення регіонів України до освіти та причини їх виникнення. Доведено, що детермінантою функціонування соціальної інфраструктури є всебічний розвиток людини шляхом створення комплексу життєвих благ, необхідних для розширеного відтворення.
соціальна інфраструктура, соціальна політика, соціогуманітарний простір, освіта, доступ до освіти
Визначено рівень індустріалізації економіки регіонів України та промислову спеціалізацію останніх за показником обсягу випуску промислової продукції. Проведено аналіз структури валової доданої вартості (ВДВ), створеної вітчизняною промисловістю на макроі мезорівнях, у розрізі видів промислової діяльності. Побудовано матрицю рангів областей України за значеннями структурних показників, зокрема: частки промисловості у випуску всіх видів економічної діяльності (ВЕД), частки промисловості у ВДВ усіх ВЕД, частки ВДВ у випуску промисловості. Здійснено комплексну оцінку ефективності функціонування промислового сектору економіки регіонів України з урахуванням структури переробної промисловості та динаміки її змін.
промисловість, структура, види промислової діяльності, випуск, валова додана вартість, ефективність