Здійснено оцінювання ефективності фінансування заходів стимулювання регіональної політики зі структурних фондів ЄС та результативності фінансування пріоритетних напрямів національних і регіональних стратегій smart-спеціалізації протягом програмного періоду 2014-2020 рр. Емпірично перевірено та доведено чотири гіпотези щодо існування тісного взаємозв’язку між обсягами, напрямами інвестування та результатами їх використання. Встановлено диференціацію між країнами-членами ЄС як у розподілі, так і в ефективності застосування вкладених коштів, де найвищу ефективність демонстрували високорозвинені держави Європи. Окреслено закономірності щодо прогресу у результативності залучених інвестицій серед держав і регіонів Центрально-Східної Європи. Зроблено висновки про раціональність обраних пріоритетних напрямів стратегій smart-спеціалізації, високу їх конвергенційну здатність і спроможність формування транснаціональної співпраці, досягнення синергії для підвищення рівня конкурентоспроможності продукції та послуг у сфері охорони здоров’я, збереження довкілля, високотехнологічного аграрного виробництва. 

регіональна політика, ЄС, стратегія smart-спеціалізації, пріоритети, оцінка ефективності 

Досліджено законодавчі передумови та сучасний стан формування об’єднаних територіальних громад (ОТГ) на базі міст обласного значення (МОЗ). Оцінено переваги від приєднання до МОЗ прилеглих сільських (селищних) громад, які знаходяться у фінансовій, просторовій та інституційній площинах. Проаналізовано динаміку демографічних і територіальних показників МОЗ до та після приєднання. Здійснено оцінювання бюджетних показників новостворених ОТГ на базі міст обласного значення та їх порівняння в межах груп ОТГ, виділених за чисельністю населення, аналогічно до класифікації міст. Установлено, що основним додатковим ресурсом, отриманим від приєднання до МОЗ для сільської громади, є фінансовий, а для міста – просторовий. Значне прирощення площі сприяє активізації підприємницького та інвестиційного потенціалу міст, покращенню просторового планування в перспективі, яке повинно забезпечити постіндустріальне агломерування, зміцнення просторової згуртованості населення тощо. 

міста обласного значення, ОТГ, децентралізація, міжмуніципальне співробітництво, агломерація 

У публікації розкрито особливості соціально-економічного впливу міст-обласних центрів на ендогенний регіональний розвиток шляхом аналізу основних локальних потенціалів міської економіки. Встановлено, що оцінка впливу міст на регіональний розвиток базується на визначенні концентрації економічної активності в містах-обласних центрах за індикаторами ендогенного розвитку: демографічними; економічними, соціальними тощо. Оцінено сучасні тенденції урбанізації в України в контексті забезпечення ендогенного розвитку, які характеризуються високими значеннями коефіцієнта інтенсивності урбанізації для областей Західної України внаслідок запізнілої історичної стадії урбанізації, Київської та Одеської областей, що пояснюється демографічним резервом сільського населення, міграційним припливом населення до столиці та обласних центрів. Виявлено концентрацію населення в містах-обласних центрах і стиснення економічного простору у великих містах. Виявлено суттєві просторові диспропорції у концентрації населення міст-обласного центру щодо регіонів – від 63% населення у м. Києві до 9% населення у м. Ужгород. Проаналізовано розвиток міст-обласних центрів і регіонів протягом 2010-2016 рр., за їх основними індикаторами (зовнішньоекономічна діяльність: обсяг експорту товарів і послуг, прямі іноземні інвестиції на одну особу; валовий регіональний продукт), виявлено міста-лідери та аутсайдери та їхній взаємозв’язок з їхнім регіональним оточенням. Виявлені просторові синхронізми та асинхронізми у соціально-економічному розвитку міст-обласних центрів і регіонів. Розраховано показники еластичності темпів росту міста та регіонів за основними показниками, зроблено висновки про позитивний вплив обласних центрів на власні регіони та причини їх відсутності. Визначено за результатами розрахунків процеси поглиблення просторових соціально-економічних диспропорцій внаслідок просторової експансії великих міст у більшості міст-обласних центрів, а також процеси стимулюючого впливу розвитку обласних центрів на регіони. Обґрунтовано, що впровадження нової політики стимулювання розвитку міст-обласних центрів як місць економічної активності сприятиме ендогенному регіональному розвитку, підвищенню їх конкурентоспроможності в глобальному масштабі. 

ендогенний розвиток, урбанізація, обласні центри міста, регіональний розвиток, коефіцієнти еластичності 

Розкрито підходи до визначення суті підприємницького потенціалу регіону, теоретичного та практичного значення визначення ефективності реалізації підприємницького потенціалу регіону в умовах модернізації просторової організації економіки. Сформовано методичний підхід та алгоритм оцінювання ефективності реалізації підприємницького потенціалу регіону на основі вибору адекватних методів і показників. Виявлено переваги та недоліки найбільш поширених методик оцінки підприємницького потенціалу відповідно до цілей і наявних інформаційних даних. Важливість врахування особливостей просторової організації економіки у вигляді певних мережевих форм організації бізнесу при оцінці ефективності підприємницького потенціалу дозволила обґрунтувати доцільність включення окремої складової потенціалу – просторово інтеграційного та розробки показників його визначення. 

підприємницький потенціал регіону, оцінка ефективності, просторова організація економіки, форми просторової організації економіки 

На основі узагальнення сучасних теоретичних підходів обґрунтовано суть просторових форм ділової активності, які є драйверами економічного розвитку регіону, відзначаються різними характеристиками та потребують систематизації та типології для прийняття виважених управлінських рішень. Проаналізовано зміст низки основних понять і визначено зміст поняття «просторові форми ділової активності», виявлено її домінуючі форми в регіоні. Здійснено типізацію форм просторової організації ділової активності за характером прояву інтегрованості зв’язків і за їх просторовою конфігурацією. Встановлено, що концентрація ділової активності в регіоні та її форми залежать від низки чинників, передусім від розвитку науково-технічного прогресу. 

просторові форми ділової активності, ділова активність регіону, вертикальна та горизонтальна інтеграція, просторова конфігурація, типологія 

Розглянуто питання взаємозв’язку електронного урядування як нового інструменту в управлінні регіональними метрополіями та рівня реалізації організаційно-управлінської метрополійної функції. Розкрито переваги електронного урядування для покращання управління міським розвитком через надання якісних адміністративних послуг мешканцям. Проаналізовано методологічні підходи та результати моніторингу впровадження інструментів електронного урядування як основи надання адміністративних послуг в електронному вигляді (2014 р.) за обласними центрами Західного регіону України. Наголошено на необхідності розробки державних стандартів щодо надання електронних адміністративних послуг у регіональних метрополіях і запровадження єдиного підходу щодо реалізації щорічних моніторингів. Виявлено основні проблеми впровадження електронного урядування у регіональних метрополіях з огляду на рівень реалізації організаційно-управлінської метрополійної функції. Запропоновано напрями вдосконалення надання адміністративних послуг шляхом розширення мережі Центрів надання адміністративних послуг у малих містах і селах. 

регіональна метрополія, організаційно-управлінська метрополійна функція, електронне урядування, модернізація, адміністративні послуги, моніторинг 

Висвітлено теоретичні аспекти формування екістичного простору регіону. Систематизовано й уточнено низку термінів та понять теорії розселення, які вживаються у регіоналістиці. Запропоновано авторське тлумачення поняття «екістичний простір», акцентовано увагу на факторах та особливостях його трансформації. Доведена необхідність розробки раціональної регіональної екістичної політики в умовах проведення адміністративно-територіальної реформи. 

екістика, екістична регіональна система, трансформація екістичного простору, екістична регіональна політика