Регіональна економіка -- 2024 рік, №2(112)

Обґрунтована необхідність актуалізації питання української національної та громадянської ідентичності для сфери національної безпеки та оборони. Доведено, що ці ідентичності потрібно вважати імперативами стратегії розвитку держави, має бути визначена власна внутрішня і зовнішня політика щодо її реалізації, яка започаткована на глибоко усвідомлених і чітко сформульованих національних інтересах, включно з економічними, тісно пов’язаними з економічною ідентичністю. Досліджено значення чинника та роль економічної ідентичності з позицій економічної теорії, регіонального економічного розвитку, національної економічної безпеки, економічного націоналізму та державної економічної політики. 

національна ідентичність, громадянська ідентичність, національні імперативи, державна економічна політика 

Розкрито національну специфіку планування у сфері регіонального розвитку в контексті узгодженості із секторальними політиками щодо збалансованої організації території та взаємопов’язаності з актуальними програмами розвитку різних рівнів. Установлено, що запорукою дієвості політики регіонального розвитку є посилення просторової інтегрованості економічного, соціального та екологічного розвитку країни на основі системної інтеграції відповідних політик; синхронізації та узгодженості галузевих, регіональних і місцевих політик на всіх рівнях управління відповідно до Конституції України. Об’єктивність виокремлення та пріоритетність реалізації державних інтересів на всіх рівнях врядування визначено детермінантом ієрархічно синхронізованої трансформації просторового, соціально-економічного та бюджетного планування. Реалізація державних інтересів постає базовим пріоритетом у документах державного планування регіонального та місцевого рівня щодо відновлення та розвитку регіонів і територіальних громад України на принципах прозорості використання фінансових ресурсів, підзвітності, сталості, економічної доцільності, стійкості до безпекових загроз. Запропоновано створити Національний реєстр державних інтересів, що розглядається як інформаційно-комунікаційна система, яка забезпечує збирання, накопичення, облік, відображення, оброблення, оновлення, захист і надання інформації в розрізі КАТОТТГ, секторальних політик, документів державного планування. 

регіон, дієвість політики регіонального розвитку, просторова інтегрованість розвитку регіону 

Запропоновано методику визначення чинників збільшення рівня продуктивності капіталу та зростання вагомості цього критерію в загальній продуктивній спроможності економіки регіонів України. Обґрунтовано теоретичну модель продуктивності капіталу та емпірично перевірено цю модель. Побудовано матрицю рівня продуктивності капіталу, яка містить головні чинники та параметри, за якими можна оцінювати рівень їхнього впливу. Оцінено залежність між продуктивністю капіталу та ефективністю економіки, рівнем підприємницької та інвестиційної активності регіонів України. Результати моделювання свідчать про часткове посилення негативних тенденцій щодо впливу зниження рівня інвестиційної діяльності на продуктивність капіталу у 2021 р. порівняно з 2013 р. Запропоновано шляхи підвищення рівня продуктивності капіталу в регіонах України: інтенсивніше використання виробничих потужностей; пріоритетний розвиток менш капіталомістких секторів економіки; інтенсивне використання механізмів стимулювання інвестицій; збільшення частки видів економічної діяльності з високою доданою вартістю; сприяння розвитку середніх і малих міст; скорочення інвестиційних видатків, пов’язаних з урядуванням. 

моделювання, оцінювання, параметри, продуктивність капіталу, багатофакторна продуктивність 

Розкривається сутність трансформації функцій і ролі інституту держави в сучасних економічних концепціях. Досліджуються функціональні аспекти держави, її роль у забезпеченні макроекономічної стабільності та стимулювальної конкуренції в сучасних умовах розвитку та в сучасних економічних концепціях. Обґрунтовується значущість чинників, що сприяють перерозподілу відповідальності за економічний розвиток між різними інститутами державного регулювання та територіального самоуправління. Досліджується еволюція економічної думки щодо державного регулювання в умовах різних моделей розвитку економіки. Розглядаються нові напрями в економічній теорії, що пов’язані із сучасними формами та окремими аспектами функціонування інституту держави в контексті глобалізаційних процесів. Обґрунтовується значущість такого інституту держави, який не монополізує функції, власність і капітал, не перебирає на себе функції контролю, не створює несприятливих умов для самоорганізації територій і стимулювальної конкуренції. 

держава, функції, монополія, суспільство, контроль, конфлікт, управлінські та організаційні зміни, територіальне самоврядування 

Карпатський регіон України володіє високим потенціалом конкурентоспроможності сфери туризму та рекреації, базою якого є природні та історико-культурні атракції регіону, розвинута інфраструктура. За природно-ресурсними та історико-культурними компонентами конкурентоспроможності туристично-рекреаційна сфера областей регіону отримує найвищі оцінки та рейтингові місця серед регіонів України: Львівська – 1, Закарпатська – 2, Івано-Франківська – 3, Чернівецька – 4. До повномасштабного вторгнення рф на територію України Карпатський регіон за рівнем розвитку туристично-рекреаційної сфери конкурував з найбільш економічно й демографічно потужними регіонами та привабливими для особливо популярного літнього відпочинку приморськими регіонами України. Пандемія COVID-19 і війна спричинили зміни у функціонуванні туристично-рекреаційної сфери Карпатського регіону. У статті наведено результати оцінювання конкурентоспроможності туристично-рекреаційної сфери Карпатського регіону України на національному рівні. Розглянуто питання щодо наслідків впливу пандемії COVID-19 і російської військової агресії на зміну конкурентних позицій сфери туризму та рекреації Карпатського регіону. Установлено значне зменшення туристично-рекреаційних потоків і зниження внаслідок пандемії та запроваджених у 2020 р. карантинних обмежень кількості туристичних і рекреаційних закладів, які продовжують функціонувати. Водночас у період пандемії проявилися тенденції до заміщення потоку зовнішнього туризму внутрішнім, що сприяло швидкому відновленню протягом наступного року туристично-рекреаційної активності в Карпатському регіоні завдяки високому потенціалу міжрегіональної конкурентоспроможності його туристично-рекреаційної сфери. Процес відновлення перервала російська військова агресія, наслідки якої відобразилися на характері та показниках діяльності туристично-рекреаційних об’єктів регіону. Потік користувачів послуг засобів тимчасового розміщення регіону в першому півріччі 2022 р. зменшився наполовину, причому формувався переважно завдяки вимушено переміщеним особам. Водночас конкурентні позиції туристично-рекреаційної сфери порівняно віддаленого від районів активних бойових дій Карпатського регіону України під час війни зросли, що демонструють показники податкових надходжень від туризму. Результати дослідження засвідчили високу конкурентоспроможність туристично-рекреаційної сфери Карпатського регіону України в повоєнний період і можливості подальшого розгляду цієї сфери серед пріоритетних цілей у стратегіях розвитку його областей. 

туристично-рекреаційна сфера, конкурентоспроможність, Карпатський регіон, туристично-рекреаційна діяльність, COVID-19, воєнний стан 

Актуалізується проблематика переходу до зеленої економіки. Наголошується, що політика зеленої економіки стикається з низкою протиріч і проблем, які роблять її реалізацію складним завданням. Обґрунтовано інструменти та механізми реалізації переходу до зеленої економіки, ураховуючи теоретичні засади екологічної економіки. Представлено трактування понять «зелена економіка», «зелене зростання». Визначено інструменти та механізми реалізації переходу до зеленої економіки в контексті Стратегії зеленого зростання. Розглянуто суть і головні завдання Європейської зеленої угоди. Акцентовано на розгляді фінансових інструментів, використання яких дасть змогу мобілізувати необхідні інвестиції, щоб трансформувати різні сектори економіки ЄС для скорочення викидів в атмосферу. Обґрунтовано необхідність і можливості переходу до зеленої економіки в Україні. Запропоновано напрями та заходи щодо підвищення ефективності екологічного розвитку регіонів України. Зазначено, що зелена економіка все ще є порівняно новим явищем, тож чимало дослідників і представників політичних кіл опонують до впровадження її ініціатив. Визначено основні причини несприйняття низки ініціатив Європейського зеленого курсу фермерами європейських країн. 

зелена економіка, екологічна економіка, зелене зростання, інструменти, механізми, сталий розвиток 

Досліджено особливості невдалої політики розвитку території на прикладі канонічного депресивного регіону з практики США – Іржавого поясу. Розглядається генезис назви «Іржавий пояс» і підкреслюється її принизливе значення для опису регіонів країни, що раніше були виробничими центрами на Середньому Заході та Північному Сході, а тепер страждають від деіндустріалізації. Указано на різницю між назвами «Іржава чаша» («Rust Bowl») та «Іржавий пояс» («Rust Belt»). Назва «Іржавий пояс» частіше стосується конкретних виробничих центрів, що раніше процвітали в містах Середнього Заходу та Північного Сходу (Детройт і Толедо, Огайо, Пітсбург і Баффало, Нью-Йорк). Назва «Іржава чаша» характеризує колишні сільськогосподарські регіони, що колись процвітали в Оклахомі, Канзасі та Техасі. Виділяється хронологія занепаду – від 30-х до 70-х років ХХ ст. Наводиться статистика падіння чисельності населення Іржавого поясу, порівнюються пікові показники 2000 р. та 2020 р. Підкреслюється, що штати Приозер’я, Пенсільванія та Нью-Йорк досі зберігають величезний інноваційний потенціал, характеризуючись зосередженням значної кількості університетів, науково-дослідних лабораторій тощо. 

депресивний регіон, Іржавий пояс, управління розвитком територій, політика розвитку територій, регіональна економіка 

На основі даних соціологічного дослідження (шляхом опитування роботодавців у Львівській області) щодо кількісно-якісних характеристик попиту і пропозиції на працю випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти (ЗПТО) ідентифіковано потреби роботодавців у кваліфікованих робітничих кадрах – випускниках ЗПТО, узагальнено досвід працевлаштування та аспекти задоволеності роботодавців професійно-кваліфікаційними характеристиками випускників ЗПТО, виявлено проблеми та перешкоди співпраці роботодавців із закладами ЗПТО. Обґрунтовано інструменти збалансування попиту та пропозиції на працю випускників ЗПТО, що стосуються підвищення якості освітніх послуг ЗПТО, розвитку дуальної та інших форм практичної підготовки фахівців, удосконалення співробітництва роботодавців і ЗПТО в цій сфері. 

ринок праці, балансування, робітничі кадри, дисбаланси, професійна освіта, дуальна освіта, інституційна співпраця, партнерство 

Актуальність теми дослідження зумовлена стрімким розвитком інформаційно-комунікаційних технологій, що трансформує методи та інструменти публічного управління. Упровадження принципів відкритості та прозорості в роботі органів місцевого самоврядування – ключовий фактор для розвитку демократії та підзвітності влади. Одним з векторів цієї трансформації є впровадження концепції відкритих даних, яка створює нові можливості для розвитку громадянського суспільства та посилення участі громадян у прийнятті публічно-управлінських рішень. Проаналізовано стан оприлюднення наборів даних на порталі відкритих даних після повномасштабного вторгнення та виявлено суттєве зменшення кількості та якості опублікованих даних. Крізь призму підбору та підготовки кадрів для роботи з відкритими даними досліджено проблеми, які негативно впливають на підготовку якісних наборів даних органами місцевого самоврядування. Розроблено конкретні пропозиції, після впровадження яких громада зможе ефективно побудувати екосистему відкритих даних. Результати дослідження можуть стати корисними для практиків у галузі публічного управління, а також для активістів громадських організацій, що сприяють розвитку відкритих даних і громадянського суспільства. 

відкриті дані, підготовка кадрів, місцеве самоврядування, громадянське суспільство, участь громадян, публічно-управлінські рішення 

Досліджено тенденції міграційних процесів, які останнім часом відбуваються в Україні. Акцентовано на міграційній мобільності в умовах ведення війни. Обґрунтовано, що міграційний рух населення здійснюється у двох напрямках – внутрішньому та зовнішньому. Проаналізовано динаміку внутрішньо переміщених осіб і біженців з України, які виїхали в країни Європи під впливом військових дій. Особлива увага приділена проблемам вимушеної міграції та рееміграції населення України, адаптації та інтеграції біженців з України за кордоном. Окреслено регіональні особливості міграційних процесів, що відбувалися в Закарпатській області. Конкретизовано виклики та загрози, які породжує міграційна мобільність населення в умовах війни як на національному, так і на регіональному рівнях. Запропоновано конкретний інструментарій формування регіональної політики регулювання міграційної мобільності населення тилових регіонів, до яких належить і Закарпатська область. Наголошено, що підходи до регулювання міграційної мобільності населення в умовах війни мають охоплювати різнорівневий функціонал реалізації публічної політики, передбачати широке залучення громадськості та посилення ролі інститутів місцевого самоврядування. 

міграція, загрози, війна, регіон, внутрішньо переміщені особи, біженці, регіональна політика 

Розглянуто основні детермінанти формування фінансової поведінки домогосподарств регіону в умовах сучасних викликів. Сформовано моделі фінансової поведінки домогосподарств, виокремлено чинники, які впливають на їхні витрати, заощадження та управління фінансами. Виявлено вплив сучасних економічних і соціальних викликів на споживчу поведінку домогосподарств. Проаналізовано вплив пандемії COVID-19 на фінансову поведінку та розкрито стратегії управління фінансами в умовах економічної невизначеності. Проаналізовано вплив зміни доходів населення на їхнє споживання та сформульовано практичні рекомендації щодо управління фінансами в умовах сучасних викликів. Підкреслюється важливість реагування на економічні та соціальні зміни задля вибудовування стабільних фінансових стратегій. Запропоновано напрями подальших досліджень у галузі фінансової поведінки, указано на необхідність удосконалення методів управління фінансами. Аргументовано, що фінансова поведінка залежить як від загальної економічної ситуації в країні, так і від рівня фінансової культури членів домогосподарств, соціальної відповідальності та соціальної зрілості. Наголошено на доцільності врахування взаємовідносин між домогосподарствами та іншими суб’єктами ринків у прогнозуванні фінансової поведінки домогосподарств. 

домогосподарство, фінанси домогосподарств, доходи домогосподарств, витрати домогосподарств, фінансова поведінка домогосподарств, нестабільність, фінансові стратегії, фінансові ризики, регіон 

Виклики перед лісовим господарством України, пов’язані з глобальними змінами клімату, потребою в адаптації чинного законодавства до вимог Європейського Союзу, а також непередбачуваними наслідками негативного впливу на галузь повномасштабної агресії росії, диктують необхідність комплексного перегляду лісового законодавства та нормативів, одним з визначальних напрямів якого є кардинальна зміна підходів до оподаткування у сфері лісового господарства. Оцінено вплив чинної системи оподаткування в лісовому господарстві України на процеси управління лісовим господарством і виявлено її недоліки. Запропоновано замінити два чинні податки (рентну плату за спеціальне використання лісових ресурсів і податок на лісові землі) єдиним лісовим податком. Обґрунтовано встановлення норм і порядку розрахунків справляння єдиного лісового податку. Запропоновано формулу розрахунку єдиного лісового податку та використання системи електронного обліку деревини для автоматизації процесів адміністрування його справляння. Запропоновано принципи розподілу надходжень від єдиного лісового податку між бюджетами різних рівнів. 

система оподаткування, рентна плата, спеціальне використання лісових ресурсів, податок на лісові землі, єдиний лісовий податок, система ЕОД 

Розглядається питання впровадження кластерного підходу для розвитку туристичних галузей на регіональному рівні. Досліджено, як кластеризація може ефективно впливати на конкурентоспроможність та якість туристичних послуг, а також на загальний економічний розвиток регіонів. Наголошено на необхідності детального вивчення концепції кластеризації в контексті туристичної індустрії, оскільки її реалізація може сприяти оптимізації ресурсів і збільшенню туристичного потоку. Пропонується застосування теоретичних основ кластерного підходу для визначення стратегій розвитку туристичних регіонів. Акцентується на важливості формування кластерів, які охоплюють різні компоненти туристичної галузі, та підготовки регіональних стратегій, що інтегрують кластери в загальний план розвитку. Розкрито потенціал і виклики застосування кластерного підходу в управлінні туристичними галузями. Вагомим аспектом дослідження є ідентифікація основних етапів формування кластерів та оцінювання їхньої ефективності в контексті глобальних трендів розвитку туризму. Стаття сприяє поглибленню розуміння механізмів оптимізації туристичної індустрії через кластеризацію, що має велике значення для стратегічного розвитку туризму на місцевому та національному рівнях. 

розвиток кластерів, інноваційний потенціал, управління, туристична сфера, регіональний розвиток, стратегія, стратегічне планування, конкурентні переваги 

У статті досліджено імплементацію нових парадигм у державотворення України, що стикається з викликами, включаючи несумісність організаційних і соціально-економічних аспектів із сучасними вимогами. Акцентовано на недостатності реформ управлінського сектору, які відображають нівелювання потреб місцевих громад і неефективність програм розвитку регіонів. Проаналізовано європейський досвід адміністративно-територіального поділу, його роль у забезпеченні доступу до публічних послуг та інтеграцію культурних і соціальних складових у регіональну політику, що є визначальним для демократичних реформ і сталого розвитку. Розглянуто стандарти NUTS як інструмент соціально-економічного оцінювання та їхній вплив на управління ризиками під час децентралізації публічної влади. Висвітлено значення інтегрованого ризик-менеджменту у стратегічних і тактичних складових розвитку місцевого самоврядування для оптимізації управлінських рішень і зниження потенційних ризиків. Досліджено тенденції та виклики в стандартизації процесів управління ризиками на місцевому рівні. Висвітлено значення ризик-менеджменту для місцевого самоврядування, де управління ризиками є невід’ємною частиною управлінських процесів на всіх рівнях, від стратегічного до проєктного. Виявлено основні категорії ризиків, які існують у системі місцевого самоврядування, включаючи нормативно-правові, організаційно-управлінські, фінансово-економічні та соціальні ризики. Запропоновано заходи щодо мінімізації ризиків в умовах децентралізації. 

ризик, управління, система місцевого самоврядування, децентралізація, публічне управління, міжнародний досвід 

У сучасних умовах розвитку економіки ефективне управління фінансовими потоками у логістичній системі підприємства стає вирішальним фактором для підвищення загальної ефективності, швидкості оброблення замовлень і виконання інвестиційних проєктів. Зростання електронної комерції та цифровізація ставлять нові вимоги до швидкості та якості доставки товарів, що вимагає інтеграції передових технологічних рішень у логістичні процеси. У дослідженні акцентовано увагу на стратегічному значенні інтегрованого управління фінансовими, матеріальними та інформаційними ресурсами, що дозволяє комплексно підходити до вирішення завдань логістичного та фінансового менеджменту в багатовимірному бізнес-середовищі. Здійснено аналіз значення фінансових потоків в управлінні логістичними процесами підприємства, визначено основні виклики та перспективи, пов’язані з цифровізацією та зростанням електронної комерції. Охарактеризовано стратегічне значення інтеграції фінансових потоків з основними логістичними операціями як критичну складову для забезпечення ефективності і оперативності бізнесу. Запропоновано застосування інтегрованого підходу, який включає цифровізацію процесів, удосконалення стратегій ціноутворення та використання сучасних інформаційних технологій для ефективнішого планування, контролю та аналізу фінансових потоків. 

логістика, логістичні потоки, логістична діяльність, фінанси, фінансові потоки, цифровізація, електронна комерція, підприємства, управління 

Досліджено основні напрями здійснення обліково-аналітичного забезпечення, його зміст і роль у підготовці інформації, що використовується для прийняття управлінських рішень, пов’язаних із забезпеченням функціонування підприємств і розвитку підприємницької діяльності. Проаналізовано основні етапи, які передують процесу формування необхідної обліково-аналітичної інформації. Виокремлено ключові критерії, яким повинна відповідати потрібна для прийняття своєчасних та ефективних управлінських рішень обліково-аналітична інформація. Розглянуто різні підходи до визначення поняття «обліково-аналітичне забезпечення» у розрізі як процесного, так і системного підходів, а також проаналізовано його сутнісні характеристики. Оцінено роль, місце та вимоги до трьох основних складових обліково-аналітичного забезпечення – обліку, аналізу та аудиту – для отримання своєчасної та достовірної інформації. Проаналізовано основні методи збирання та отримання інформації, які використовують для організації обліково-аналітичного забезпечення підприємницької діяльності. Виокремлено основні функції, які виконує обліково-аналітичне забезпечення системи управління підприємницької діяльності. Проаналізовано основні фактори, що обумовлюють особливості організації обліково-аналітичного забезпечення. 

обліково-аналітичне забезпечення, інформація, інформаційне забезпечення, підприємницька діяльність, система управління, облік