УДК 339.5:332.1 Маркович В. В. Методичні підходи до дослідження соціально-економічної ефективності транскордонного співробітництва / В. В. Маркович // Регіональна економіка. – 2015. – №1(75). – С. 136-144. Літер.: 14
Автори
Анотація
Проведено дослідження і систематизація наявних методичних підходів до оцінки соціально-економічної ефективності транскордонного співробітництва (ТКС) в Україні. Аналіз теоретичних напрацювань провідних українських фахівців засвідчує, що не існує єдиного підходу до визначення ефективності ТКС. Більшість моделей досліджують лише окремі аспекти впливу ТКС на соціальне чи економічне життя транскордонних регіонів. Визначення ефективності ТКС можна проводити на основі результатів реалізації його цілей – регіонального розвитку (тобто структурна трансформація, вплив на соціально-економічний розвиток) та транскордонної конвергенції (посилення зв’язків, конвергенція рівнів розвитку регіонів).Для дослідження ефективності регіонального розвитку варто визначати вплив залучених грантових коштів на регіональний розвиток шляхом регресійного дослідження (показники грантів; ПІІ; зовнішньоторговельного обороту; валового регіонального продукту). Для дослідження транскордонної конвергенції, на думку автора, можуть застосовуватися показники взаємозалежності таких соціально-економічних показників, як ВРП, рівнів безробіття та заробітної плати. Це основні показники, які дозволяють стверджувати про конвергенцію рівнів соціально-економічного розвитку транскордонних регіонів.
Ключові слова:
соціально-економічна ефективність транскордонного співробітництва, транскордонне співробітництво, регіональна політика
Висвітлено науково-практичний аспект децентралізації як раціональної альтернативи федералізації та механізму наближення України до стандартів європейського розвитку. Встановлено, що Україна протягом останніх десяти місяців послідовно втілює децентралізацію як складову модернізованої регіональної політики, що закріплено в основних чинних нормативно-правових актах установчого та програмного характеру. Аналізуються ризики децентралізації, серед яких відзначено: обмеженість коштів місцевих бюджетів, низьку спроможність громад щодо залучення фінансових ресурсів, низьку ефективність використання фінансових ресурсів. Наголошено на потребі вирішення завдання економічного зміцнення невеликих територіальних громад і зменшення їх залежності від бюджетної підтримки. Запропоновано основні напрями реформування сфери адміністративних послуг в Україні шляхом: нормативно-правової оптимізації оплати за отримання адміністративних послуг; уніфікації адміністративної процедури та удосконалення надання адміністративних послуг; поступового переведення до компетенції органів місцевого самоврядування більш широкого спектра послуг. Наголошується на дотриманні збалансованого підходу до децентралізації, унеможливлення появи «привілейованих» регіонів, забезпечення рівних умов регіонального розвитку, формування дієздатних і конкурентоспроможних територіальних громад, здатних реалізовувати активну економічну політику. Розкрито передумови забезпечення саморозвитку та економічного зростання територіальних громад. Пропонується широке впровадження на місцевому рівні механізмів та інструментів раціонального використання внутрішнього потенціалу розвитку, заснованих на децентралізації.
децентралізація, місцеве самоврядування, регіональна політика, бюджетна децентралізація, адміністративні послуги
Розглянуто форми взаємодії суб’єктів економічних відносин у транскордонному просторі. Відзначено важливість трансакційних витрат при виборі моделі транскордонної взаємодії. Обґрунтовано, що економічні умови, у т. ч. інституційне середовище, впливатимуть на рівень трансакційних витрат, чим спонукатимуть до вибору найефективніших, з точки зору учасників, форм транскордонної взаємодії, що, своєю чергою, змінюватимуть інституційне середовище. Зазначено, що вибір форми взаємодії переважно вирішується обопільною згодою усіх учасників, що, проте, не виключає примусу однією зі сторін з метою добитися згоди іншої сторони. Вказано, що вибір форми транскордонної взаємодії є обмежено раціональним через складність передбачення майбутнього, неналежний рівень поінформованості та неадекватне трактування наявної інформації, що загалом може призводити до помилкових рішень.
транскордонне співробітництво, форми транскордонного співробітництва, учасники транскордонного співробітництва, транскордонний простір, локалізація транскордонного ринку, моделі транскордонної взаємодії, трансакційні витрати, інституційне середовище.
Розкрито роль новітніх явищ освітньої міграції у формуванні політики модернізації соціально-культурної сфери регіону в розрізі контекстів: ціннісного, свободи руху знань, інтеграційного. Вказано на зростання ролі ціннісного контексту щодо подолання знецінення та збереження інтелектуального капіталу країни, регіону, окремої людини та його впливу на формування інноваційної культури громадян України. Наголошено на необхідності врахування форм реалізації свободи руху знань (академічна мобільність українських студентів, внутрішньо – та міжрегіональна освітня міграція, міжрегіональна освітня міграція із зони АТО та АР Крим, академічна мобільність іноземних студентів) у заходах політики модернізації соціально-культурної сфери регіону. Визначено основні напрями політики модернізації соціально-культурної сфери регіону, формування та реалізація якої зумовлені особливостями інтеграції освітніх мігрантів у місцеву культуру та середовище.
модернізація, політика модернізації соціально-культурної сфери, регіон, освітня міграція, ціннісний підхід, свобода руху знань, інтеграція
Висвітлено поняття «регіональної логістики» та «регіональної логістичної системи». Наведено класифікацію логістичних систем на основі інституціонального підходу та досліджено найосновніші їх елементи. Проведено огляд і порівняно рівні розвитку логістичної інфраструктури Волинської, Львівської та Закарпатської областей. Охарактеризовано діяльність провідних компаній на ринку окремих областей, виявлено тенденцію переваги попиту на логістичні послуги, що надаються іноземними компаніями (DHL, Fedex, Raben, UPS), над вітчизняними компаніями. Оцінено ефективність функціонування логістичних комплексів і центрів у західноукраїнському регіоні. Запропоновано вирішення проблеми неефективності та недосконалості наявної логістичної інфраструктури шляхом взаємодії та створення логістичних кластерів, центрів і компаній, що дозволить значно підвищити рівень надання ними логістичних послуг і дозволить оптимізувати не лише логістичні потоки всередині цього регіону, а також в аспекті міжнародної логістики.
УКР 
ENG
