Визначено тенденції та проблеми фінансового забезпечення розвитку Запорізької області в умовах реформи бюджетної децентралізації. Констатовано, що позитивними тенденціями стали: зростання надходжень доходів місцевих бюджетів області; зниження трансфертної залежності області від державного бюджету; формування об’єднаних територіальних громад з високим рівнем податкоспроможності. Негативними тенденціями розвитку визначено: посилення диференціації фінансового забезпечення розвитку обласного центру та інших адміністративно-територіальних одиниць області, зниження темпів зростання доходів бюджету розвитку. Проведено порівняльний аналіз бюджетного забезпечення розвитку Запорізької області та інших областей Центрального регіону. Результати аналізу регіональних цільових програм області дозволили констатувати домінування соціальної складової над розвитковою та низький рівень виконання низки програм. 

бюджетне забезпечення, доходи бюджетів, податкові надходження, регіональні цільові програми, реформа, розвиток 

У статті досліджено посилення внутрішньорегіональної диференціації розвитку територіальних громад України під впливом реформи децентралізації та адміністративно-територіальної реформи. Виділено види асиметрій розвитку територіальних громад, серед яких: організаційні, функціональні, соціальні, бюджетні, інституційні. Проведений аналіз організаційних асиметрій, що пов’язані з формуванням територіальних громад, дозволив виявити значні розриви за чисельністю та площею об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Проаналізовано розподіл доходів ОТГ залежно від чисельності населення та з’ясовано, що з кожним наступним роком реформи децентралізації влади формувались територіальні громади з вищою фінансовою спроможністю. З’ясовано, що причинами низького рівня фінансової спроможності більшості створених ОТГ є відсутність у них достатнього економічного потенціалу для свого розвитку. Акцентовано увагу на необхідності нівелювання ризику посилення диференціації та розриву між ОТГ і територіями, що не пройшли процес об’єднання. Запропоновано заходи подолання внутрішньорегіональних диференціацій розвитку. 

диференціації розвитку, асиметрія, територіальна громада, фінансова спроможність, економічний потенціал, регіон 

Досліджено понятійно-термінологічний апарат територіальних громад з виділенням територіального, соціологічного, публічно-правового і системного підходів. Запропоновано розглядати територіальну громаду як цілісне утворення, що характеризується єдністю соціальної спільноти, суб’єкта місцевого самоврядування та базової ланки адміністративно-територіального устрою країни. Здійснено класифікацію територіальних громад з виділенням таких класифікаційних ознак: за типом населеного пункту, повнотою охоплення, характером формування, географічним розташування, рівнем соціально-економічного розвитку. Досліджено функції територіальної громади як суб’єкта регулювання соціально-економічного розвитку. Виділено правові, організаційні, економічні, фінансові методи регулювання розвитку територіальних громад і напрями державного регулювання розвитку територіальних громад: нівелювання диспропорцій соціально-економічного розвитку та стимулювання розвитку територій. 

територіальна громада, розвиток, регулювання розвитку, місцеве самоврядування 

Проаналізовано особливості та з’ясовано проблеми функціонування мережі загальноосвітніх закладів у Львівській області. З’ясовано надмірну територіальну розгалуженість і низьку ефективність освітньої мережі. Досліджено зміни в управлінні освітньою сферою, викликані проведенням у країні адміністративно-територіальної реформи та реформи децентралізації. Проаналізовано законодавчі зміни 2015-2017 рр. у фінансуванні загальної середньої освіти за рахунок освітньої субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам. Побудовано фінансово-організаційний механізм консолідації освітньої мережі: з’ясовано мету, інтереси, передумови, принципи та інструменти консолідації освітньої мережі. Вирішення проблем пропонується через реалізацію заходів, пов’язаних з переглядом типових штатних нормативів функціонування освітніх закладів, удосконаленням процедури відбору та фінансування опорних закладів, удосконаленням механізму фінансування освітніх закладів через освітню субвенцію. 

загальна середня освіта, фінансування, реформування, мережа освітніх закладів, освітня субвенція 

Основною проблемою фінансування освітніх закладів з місцевих бюджетів в Україні є те, що великі обсяги фінансування не забезпечують зростання якості наданих послуг. Причиною низької ефективності видатків є існування розгалуженої мережі закладів, яка не відповідає наявним реаліям і потребує проведення оптимізації. Здійснення в країні адміністративно-територіальної реформи відкриває нові можливості для вирішення зазначених проблем, адже об’єднані територіальні громади (ОТГ) наділені новими підвищеними повноваженнями у фінансуванні та управлінні освітніми закладами.
Метою статті є дослідження особливостей фінансування освітньої галузі Карпатського регіону з місцевих бюджетів в умовах адміністративно-територіальної реформи.
Проведений аналіз фінансування освітньої галузі Карпатського регіону з місцевих бюджетів дозволив з’ясувати особливості, що проявляються у високій затратності через низький рівень урбанізованості регіону. З’ясовано, що видатки на одного учня є більшими у районах з великим відсотком сільського населення і значно меншими у містах обласного підпорядкування. Найдорожче один учень обходиться у двох областях Карпатського регіону з низьким рівнем урбанізації та складними природно-кліматичними умовами — в Івано-Франківській (15100 грн у рік) та Закарпатській областях (12100 грн у рік).
У статті проаналізовано: зміни в управлінні освітньою галуззю, викликані проведенням адміністративно-територіальної реформи; законодавчі зміни 2015-2017 рр. у фінансуванні середньої та професійно-технічної освіти за рахунок відповідних субвенцій з Держбюджету та виокремлено проблеми фінансування.
Наголошено, що результатом реформ має стати не лише економія фінансових ресурсів, а висока якість освітніх послуг як для платників податків, так і для отримувачів послуг. Реорганізація освітніх закладів потребує комплексного підходу до вирішення проблеми, а саме: необхідно враховувати фактичну завантаженість шкіл учнями, демографічну ситуацію та виробничий потенціал у районі.
Новим напрямом впорядкування освітньої мережі має стати створення опорних шкіл. Аналізування першого етапу їх формування дозволило виявити основні проблеми: неспівпадіння меж освітнього округу з межами об’єднаних територіальних громад, відповідності розроблених вимог до опорних шкіл наявним реаліям та інші.
У перспективі необхідно змінити підходи до фінансування професійно-технічної освіти в сторону запровадження багатоканального фінансування, з використанням коштів Державного, місцевих бюджетів і коштів бізнесу. 

освіта, фінансування, Карпатський регіон, реформа, об’єднані територіальні громади 

Виділено та згруповано основні проблеми бюджетного забезпечення галузі освіта. До найважливіших з них належать: низька ефективність видатків місцевих бюджетів через існування необґрунтованої мережі закладів освіти; низькі обсяги капітальних інвестицій галузі та можливості їх збільшення за рахунок держави та приватних інвесторів; неврегульованість процесу фінансування за рахунок освітньої субвенції; незабезпеченість перерозподілу повноважень між бюджетами різних рівнів фінансовими надходженнями до цих бюджетів. Висвітлено основні засади вирішення цих проблем у контексті проведення децентралізації управління галуззю. Наголошено, що реформи освіти є тривалим процесом, який слід проводити в контексті децентралізації влади в країні. Метою змін має стати не лише економія фінансових ресурсів, а й висока якість освітніх послуг як для платників податків, так і для замовників цих послуг. 

місцеві бюджети, регіон, проблеми фінансування, видатки освіти, децентралізація управління 

Виділено основні проблеми фінансування видатків місцевих бюджетів. До найактуальніших з них належать: недостатні обсяги фінансових ресурсів місцевих бюджетів; існування значної невідповідності між загальним економічним розвитком і збільшенням соціальних видатків бюджетів; неефективна структура видатків через послаблення інвестиційної складової; існування необґрунтованої мережі закладів і застарілих методичних підходів до фінансування видатків; загострення проблем касового обслуговування видатків бюджетів. Проаналізовано зміни у бюджетній політиці держави в напрямі забезпечення децентралізації фінансових ресурсів, що закріплені з 2015 р. у Бюджетному та Податковому кодексах та з’ясовано їх позитивні та негативні наслідки в контексті фінансування видаткової частини місцевих бюджетів. Акцентовано увагу на погіршенні структури видатків через скорочення надходжень до спеціального фонду місцевих бюджетів. 

місцеві бюджети, фінансові ресурси, видатки, децентралізація, структура видатків 

Досліджено проблеми функціонування та фінансування мережі закладів освіти Львівської області та доведена необхідність її реформування у відповідності до змін в економічній та демографічній ситуації. Акцентовано увагу на тому, що поряд зі зростанням частки видатків місцевих бюджетів Львівської області на освітню галузь у загальних видатках області гострою залишається проблема низької ефективності видатків, що зумовлено існуванням великої кількості малокомплектних шкіл, низькою часткою капітальних видатків в освітній галузі. Здійснена оцінка ефективності видатків освіти залежно від якості середньої освіти. Якість одержаних освітніх послуг запропоновано оцінити за результатами зовнішнього незалежного оцінювання знань. Запропоновані основні напрямки оптимізації мережі навчальних закладів дошкільної, середньої та позашкільної освіти. 

видатки місцевих бюджетів, мережа закладів освіти, ефективність видатків, якість освіти, малокомплектні школи 

Розглянуто методичні підходи до оцінки конвергентно-дивергентного розвитку регіонів. На основі використання статистичного та економетричного апарату для визначення конвергенції проаналізовано конвергентно-дивергентний розвиток регіонів за показниками забезпеченості капіталом суб’єктів господарювання. 

конвергенція, регіон, капітал, конвергентно-дивергентний розвиток 

Розглядаються підходи до оцінки взаємовпливу фінансового потенціалу регіону та розвитку інноваційної діяльності у ньому. Виокремлено два напрямки такого взаємовпливу: зміна фінансового потенціалу регіону під впливом інновацій в управлінні та взаємовплив інноваційної активності підприємств реального сектору економіки регіону та його фінансовим потенціалом. Досліджено взаємозв’язки між інноваційною активністю промислових підприємств Львівської області та її фінансовим потенціалом на основі використання методу кореляційного аналізу. 

регіон, фінансовий потенціал регіону, інноваційна діяльність, інновації, фінансові ресурси, реальний сектор економіки, фінансування інноваційної діяльності 

Визначено основні напрями підвищення капіталізації інноваційно активних підприємств. Обґрунтовано шляхи підвищення реальної та ринкової капіталізації підприємств. Розглянуто особливості державного регулювання капіталізації інноваційно активних підприємств в Україні. Підвищувати реальну капіталізацію інноваційно активних підприємств пропонується через удосконалення фінансового управління підприємством, підвищення ефективності його господарської, інноваційної діяльності. Забезпечувати зростання ринкової капіталізації необхідно через вихід підприємств на ринки капіталу та організаційно-економічні перетворення. 

капіталізація, інноваційно активні підприємства, державне регулювання